У Пряшеві відзначили ювілеї художника О. Новаківського та Т. Шевченка (ФОТО)

14 березня 1872 р. в с. Ободівка у Вінницькій області східної України народився один з найбільших малярів ХХ століття Олекса Новаківський. Точно перед 140 рокaми –14 березня 2012 року Консульство України в Пряшеві відзначало цей ювілей виставкою його творів з колекції проф. Миколи Мушинки, поєднавши його з днем народження та смерті генія України Тараса Шевченка (19. 3.1814 – 10. 3.1861).

М. Мушинка з картиною „Пейзаж Осмолода”. Фото Євгена Бушинського
М. Мушинка з картиною „Пейзаж Осмолода”. Фото Євгена Бушинського

Виставку в актовому залі Консульства (немов створеному для виставок), співорганізатором якої був Синдикат журналістів Словаччини, Асоціація україністів Словаччини та Наукове товариство ім. Шевченка в Словаччині, відкрила Генеральний консул України Ольга Бенч. Життя художника наблизив учасникам куратор виставки Ярослав Шуркала, передавши слово власникові картин.

„Ініціатором мого зацікавлення творчістю О. Новаківського був видавець творів Шевченка Євген Вировий, який 17 травня 1945 року покінчив життя самогубством, вискочивши з третього поверху своєї празької квартири перед машину контррозвідки Червоної армії „СМЕРШ”, яка мала відвезти його в тюрму”, – почав свою розповідь М. Мушинка. Далі він розповів, як наприкінці 60-х років м. ст. в підвалі колишньої квартири Є. Вирового між паперами призначеними в збірний пункт утильсировини, він знайшов 212-сторінковий рукопис львівського адвоката Івана Голубовського про життя і творчість свого близького друга О. Новаківського. Рукопис навів його на слід дочки І. Голубовського Галини Стон-Балтарович, яка теж в стані душевної депресії в Празі на Різдво 1973 року поклала на себе руки. Оскільки в неї не було ні дітей, ні інших близьких родичів, її спадщина припала Чехословацькій державі. Основною частиною майна покійної були понад три десятки картин Олекси Новаківського, успадковані від батька, які судовий „експерт” означив за „твори аматорського художника”. Як такі, вони потрапили на аукціон, а М. Мушинка, як єдиний покупець, купив їх всі.

Маючи сувору заборону друкуватися в Чехословаччині та в Україні, М. Мушинка перші відомості про рукопис Голубовськго та нововиявлені картини Новаківського опублікував в українській пресі Польщі та Югославії. Ці статті викликали значне зацікавлення і на їх основі в 1990-92 роках відбулись виставки колекції картин О. Новаківського у Львові, Києві, Ужгороді, Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаґо, Ванкувері та Торонто, а пізніше і в Меджилабірцях, Свиднику та Пряшеві.

Колекція М. Мушинки поповнювалась новими творами О. Новаківського. Нині вона нараховує 55 картин. В Генеральному консульстві було виставлено 25 оліїв, два акварелі, шість графік та останню палітру О. Новаківського. З картин були це, головним чином, автопортрет О. Новаківського, портрети сім’ї І. Голубовського, портрет митрополита Шептицького, безіменного гуцула, О. Барвінського, „Церква св. Юра у Львові”, „Збирання картоплі, „Процесія в Могилах”, „Свята Родина”, „Серце Ісуса”, „В’їзд Б.Хмельницького в Київ”, пейзажі, дружні шаржі, карикатури на І. Свєнціцького, начерки майбутніх картин („Пробудження”, „Леда”, кілька портретів) тощо. В обговоренні виставки, між іншими, виступив земляк О. Новаківського художник Прокіп Колісник, який запропонував виставити цю цінну колекцію в рідному краї художника, наприклад, в галереї його рідного села Поташня, віддаленому лише на 20 км бід Ободівки.

М. Мушинка повідомив, що вже наступного місяця колекцію буде виставлено в Музеї О. Новаківського у Львові, звідки вона помандрує в інші міста України. Він мріє і про виставку картин у Кракові, де було створено значну частину з них.

На питання „Що ви думаєте робити з колекцією картин О. Новаківського в майбутньому?” М. Мушинка відповів: „Досі я не продав і не думаю продавати жодну картину. Хочу подарувати її якійсь державній установі в Україні, яка буде зберігати її як одне ціле не в запасниках, а на постійно діючій виставці з належною охороною. Моя сім’я погоджується з таким рішенням, однак поки що не знайшлася така установа”.

В другій частині М. Мушинка представив цінні книги Т. Шевченка із своєї приватної бібліотеки. Були між ними прижиттєві видання віршів Т. Шевченка, „Празький Кобзар” 1876 року, „Вірші Т. Г. Шевченка заборонені в Росії” (Женева 1878), видання Вирового, Доманицького, Дорошенка, Зайцева та ряд інших раритетів. „Ці книжки, разом із цілою своєю бібліотекою та архівом (біля 30 000 одиниць) я вже подарував Державній науковій бібліотеці в Пряшеві, яка письмово зобов’язалась зберігати їх як одне ціле, протягом десятьох років їх фахового опрацювати комп’ютерним способом і книжково видати каталог моєї бібліотеки та архіву”, –заявив проф. Микола Мушинка, доктор філологічних наук, академік НАН України.

Було це достойне вшанування ювілеїв двох корифеїв української культури – поета Тараса Шевченка і художника Олексу Новаківського.

 

Ярослав Шуркала

Куратор виставки Ярослав Шуркала та власник колекції Микола Мушинка. Фото   В. Замборського.

Портрет Галини Голубовської. Фото  В.Замборського

Портрет Івана Голубовського, „Толока на збиранні картоплі” та „Сад з хатами”. Вправо: Портрет Леонтини Ґоґульської, „Гуцул з Космача”, „Гірський потік”, „Пейзаж”. Фото Євгеній Бушинський.

Частина експозиції картин О. Новаківського. Зліва: Портрети: Галини Голубовської, Сильвестра Голубовського, Івана Голубовського та Леонтини Ґоґульської. Внизу: „Гірські квіти”, „Польові рожі”, акварель проект великодньої листівки 1, портрет О. Барвінського, акварель проект великодньої листівки 2. Взаді: „Гірський потік”, „Гуцул з Космача”. Фото Євгена Бушинського.

Портрет Івана Голубовського. Фото   В.Замборського

Монографія В. Овсійчука – Олекса Новаківський.

Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроєкти
15 березня 2012р.

Теги: Мушинка, Шуркала, Пряшів

Коментарі

Музей української культури вже 60 років є перлиною міста Свидник у Словаччині
/ 22У Пряшеві за участі Глави УГКЦ відбулася архиєрейська хіротонія та інтронізація Глави Словацької греко-католицької церкви
/ 5Архиєпископом і митрополитом Пряшівським іменовано ігумена Святоуспенської Унівської лаври УГКЦ
На Пряшівщині втридцятьдруге пройшли туристично стежками будителя Олександра Павловича
Свято "перогів" пройшло у музеї української культури у Свиднику
Пласт відзначив 95-ту річницю перших гуртків на Пряшівщині таборуванням
Український народний хор із Кошиць завершив цикл різдвяних концертів
Через проблеми з фінансуванням у Пряшеві можуть закрити клас для українських дітей в місцевому дитсадку
Після річної перерви у Кошицях у рамках Днів України відбувся концерт хору "Карпати"
Табір "Карпати-2022" у Словаччині знов приніс дітям і молоді багато знань і забави
Музей української культури у Свиднику запрошує на "рекордні" та антивоєнні "Вишиті обійми"
У музеї української культури у Свиднику пройде День народних традицій зі змаганням у приготуванні вареників
У таборі Пласту "Карпати 2021" у Словаччині знов зустрілася майже сотня дітей і молоді
/ 2Микола Мушинка. Боротьба за "минуле"
/ 1Миколу Мушинку з Пряшівщини нагороджено найвищим орденом України
Після довгих місяців в Кошицях прозвучав традиційний концерт хору "Карпати"
/ 1На Пряшівщині на 89 році життя відійшов у вічність професор Юрій Бача
Ювілей визначного україніста. До 90-ліття Михайла Романа з Пряшівщини
/ 1Перший лемко, творчість якого визнали в Європейському Союзі
/ 335 років відзначає хор "Карпати" у Кошицях
У Кошицях вітали з ювілеєм Левка Довговича
/ 3Левко Довгович – "Заслужений діяч мистецтва України" та лауреат "Премії Пам’яті народа"
/ 2Зеленський зустрівся з українською громадою Словаччини
Українці Словаччини зберуться на День народних традицій та "Пероги-2020"
У Кошицях молодь знову зустрілася на ювілейному 25-му літньому таборі "Карпати 2020"
» Всі записи