Пряшівський "Пульс" представив прем'єру вистави про шахтарство в русько-українських селах східної Словаччини (ФОТО)

12 травня у великому залі пряшівського Театру ім. Йонаша Заборського, заповненому до останнього місця (500 крісел) відбулася прем’єра нової програми Піддуклянського умелецького народного субору (Пульс) „Крокували під нами“ – „Kráčali pod nami“ (директор Юрай Швантнер, режисер та хореограф Віліям Микула, музика Антон Коня, керівник хору Мілош Рамазеттер). Повністю випроданою була і друга прем’єра програми 14 травня.

Пряшівський "Пульс" представив прем'єру вистави про шахтарство в русько-українських селах східної Словаччини (ФОТО)

Йдеться про надзвичайно успішний концерт, побудований на майже невідомій темі – шахтарстві в русько-українських селах східної Словаччини. В центрі програми – автентичний фольклор села Порач окр. Спіська Нова Весь та інших руських сіл: Словінки, Гельцманівці, Завадка, Тихий Потік та Койшов. 

Нагадаємо, що перша згадка про Порач походить з 1277 року, причому первісними його жителями були русини православної („руської“) релігії; після Ужгородської унії 1646 року – греко-католицької. Свою мову (хоч значно пословачену) та греко-католицьку релігію вони зберегли по сей день. Наперекір економічній кризі шахтарство у Порачі (добування мідяної руди) збереглося по сей день. Крім шахтарства порачани завжди займалися ще й сільським господарством, лісорубством, вівчарством та „фурманкою“.

Концерт „Крокували під нами“ розпочинається „Шахтарським отченашем“ (церковнослов’янською мовою), у виконанні співацької групи ансамблю, в якому є і такі слова: „Поможи нам, Боже, руду находити і в здоров’ї на землю ся вернути!“.

Далі слідувало „фарання“ – спускання шахтарів у підземелля і їх інтенсивна праця при здобуванні мідяної руди (танцювальна  група чоловіків). Тут головними реквізитами були шахтарські молотки та долота, які одночасно виконували  й функцію ударних музичних інструментів.

Шахтарськими звичаями, піснями і танцями представлено й побут шахтарів у домашньому середовищі (над землею). Це – хороводи і „колеса“, шахтарський „бал“, „двигання колиби“ тощо. 

Шахта не могла обійтися без дерева, тому автори залучили у програму сцену стинання дерев і їх обробку. 

У концерті виступають і міфічні істоти: підземні духи, карлики („пермоники‟) тощо. Важливу роль у програмі грає дерев’яна „клопачка‟, якою скликували робітників на спуск у шахту. На шахті частими були нещасливі випадки, що спричиняли смерть шахтарів. І цю тему майстерно відображено сценою похорону шахтаря із застосуванням оригінального церковного похорону, похоронних пісень та голосінь („йойканя‟).

Програма закінчується „Шахтарською оферою –  урочистою літургією зі священником, після якої слідувало веселе гуляння на сільському майдані, а насамкінець могутній хорал „Многая і благая літа‟ усім учасникам цього дійства.

Концерт мав неймовірну градацію й динаміку – гармонійне поєднання пісні (переважно балад), танцю і музики. Все – на високому професійному рівні, причому у програмі не було жодного чужого елемента. Все виходило із місцевих традицій, однак у високій мірі художньої стилізації.

Нинішній „Пульс‟ нав’язує на славні традиції Піддуклянського українського народного ансамблю, заснованого 1955 року з метою „зберігання й сценічно зображування вокально-музичного та танцювального мистецтва русинів-українців Словаччини‟. До 1990 року у цьому понад сточленному колективі переважали аматори, закохані у фольклор та народні традиції. Вони під керівництвом  досвідчених професіоналів прославили місцевий фольклор (та загальноукраїнський фольклор) не лише в рідному краї, але й далеко за його межами: у країнах т. зв. „соціалістичного блоку‟ включно України, але й Західної Європи, Америки та Канади. 

Нинішній склад „Пульсу‟ нараховує п’ятдесят членів, причому високими професіоналами є не лише керівники, але й члени балету, хору та оркестра. Виходячи з автентичного фольклору даного регіону вони (на відміну від своїх попередників та сучасних самодіяльних колективів) не намагаються „понизитися‟ до народних традицій, а розвивають їх на високому професійному рівні. Публіка їх розуміє і кожен виступ нагороджує бурхливими оплесками. 

Наприкінці двох прем’єр програми „Крокували під нами‟ публіка бурхливими оплесками стоячи по чотири рази викликала виступаючих на сцену, вимагаючи нових і нових додатків. Я вірю що такими успішними будуть і репризи цієї чудової програми не лише у містах і селах Словаччини, але й за межами нашої країни. Дуже хотілось би, аби цей оригінальний ансамбль показав своє мистецтво і на сусідньому Закарпатті.

Обкладинка бюлетеня

Шахтарі перед спуском у шахту

Заготовка дерева для шахти

Шахтарський хоровод

Танець „овечок“

Розваги карликів з шахтарями під землею

Вітайте, шахтарики на твердій землі

Заключна сцена

Микола Мушинка, Фото - Мілан Крістек

Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроекти
16 травня 2017р.

Теги: вистава, Пульс, шахтарство, Словаччина

/ 1Українці Словаччини видали у Пряшеві оперу "Князь Лаборець" окремою книжкою
Лауреатом "словацької" премії ім. Франка став український прозаїк Юліус Панько
У Словаччині відбулася прем’єра кінофільму про національного героя США, уродженця Пряшівщини Михайла Стренка
Великим заключним гала-концертом завершилися "Дні України в Кошицях"
Вечір Володимира Дарянина відбувся у пряшівській "Віолі"
Закарпатські майстрині побували на святі писанки у словацькому Пряшеві
/ 2У першому номері "словацького" журналу "Дукля" серед авторів є закарпатці
Із березня в Словаччині транслюватиметься цикл передач "Ukrajinská čítanka/Українська читанка"
У третю річницю Революції Гідності у словацькому Пряшеві дискутували про її геополітичний аспект
/ 6Об’єднанням сил – проти дезінтеграції: відбувся VІІ з’їзд Союзу русинів-українців Словаччини
/ 1"Старий" новий рік у Пряшеві зустрічали з прем'єрою від Піддуклянського народного ансамблю русинів-українців Словаччини
/ 1Загадка життя українського володаря Маковиці – Івана (Януша) Острозького
/ 2У словацьких Кошицях українські "Карпати" з гостями вже вдесяте приносили радісну новину
Пісенна географія "Маковицької струни" русинів-українців у Словаччини розростається
Друг Закарпаття Йосиф Сірка – 80-річний
/ 2У Братиславі відзначає своє століття найвизначніший чеський та словацький україніст Микола Неврлий
Українські "Карпати" зі Словаччини здійснили турне до Львова та Івано-Франківська
/ 9Блиск і вбогість української дипломатії: скандал у Словаччині
У Братиславі відзначили ювілей Івана Франка
Пласт відзначив чверть століття відновлення діяльності у Словаччині двадцять першим табором
До 70-ї річниці підписання Угоди про оптацію у Пряшеві зібралися делегати переселенці з усієї Словаччини
У Пряшеві читачі та письменники говорили про будування словацько-українських літературних мостів
У Словаччині відбудеться ІІ Літній фестиваль української культури під Спиським замком
/ 2У Пряшеві представили оригінальний документ 1646 року про акт підписання Ужгородської унії
У Свиднику впродовж трьох днів триватиме свято культури русинів-українців
» Всі записи