У Східній Словаччині прозвучала 43-я "Маковицька струна" русинів-українців (ФОТО)

„Маковицька струна“ в Бардієві; від 2006 року повтор у Пряшеві. Фестиваль 28-29 листопада ц. р. вступив у 43-ій рік.

Його засновником у 1973 році був ЦК Культурного союзу українських трудящих, очолюваний тодішнім депутатом Словацької Національної Ради Іваном Прокіпчаком (1917-1991), а реалізатором та душею перших 35 річників – методист ЦК КСУТ Андрій Каршко (1938-2008) та сьогодні вже забута секретар цієї організації Софія Дзуренда (1927-2005), яку заради популяризації цього фестивалю прозвали „Маковицькою стриною“[1].

Це – фестиваль любителів народних пісень, учасники якого змагаються у трьох категоріях: соло, дуо  та тріо. Вік – необмежений. Фестивалю передують суворі конкурси у сімох округах Пряшівського та Кошицького країв.

Фестиваль відкрив заступник голови Центральної ради СРУС Павло Богдан. Він підкреслив, що огляд „Маковицька струна“ у спортивному залі Бардієва (де концерт через велику популярність вже багато років повторюється двічі) і у пряшівському Театрі ім. Заборського випродані до останнього місця. Цього року його „регіональними конкурсами“ пройшло понад двісті співаків. Журі для фінального огляду обрало 33 пісні у виконанні 46 інтерпретаторів.

Згідно зі статутом одна і та сама пісня на огляді не сміє повторитися двічі (хіба у новій художній обробці). Так було і цього року. Усі „переможні“ пісні пройшли вимогливими музичними обробками професіональних фахівців для Оркестра народних інструменті Юліуса Сельчана, який супроводжував майже кожну пісню (автори обробок – Ю. Сельчан, його син теж Юліус та композитор Мілош Веварка). Таким чином, проста народна пісенька у супроводі оркестра набула професіональне звучання.

Цьогорічна „Маковицька струна“ була присвячена темі „Вечорниці“, тобто вечірнім зустрічам молоді у т. зв. „кудільних хижах“, на яких дівчата „пряли куділь“, співали, а хлопці їх розважали, теж переважно співом (проект теми концерту – Віктор Гащак, сценарій та режисура – Івета Світок, конферансьє – Степан Гій, сцена Ладислав Цупер). На цьогорічній „Маковицькій струні“ таких „кудільних хиж“ було п’ять – в кожній – інша група.

В репертуарі концерту домінували народні пісні. Лише у двох було зазначено авторство тексту та мелодії. Дві пісні прозвучали без музичного супроводу.

За географічним принципом в огляді переважали співаки із західних та центральних сіл і міст Пряшівщини – округів Списька Нова Весь, Левоча, Стара Любовня, Пряшів, Сабінів, Бардіїв, Свидник, Стропків та Меджилабірці. Східна область (Гуменський, Снинський та Собранецький округи) були заступлені лише селом Іновці (співак Павло Новак), хоч саме ці округи є найбільш „співучими“.

Майже половина виступаючих була із словацьких місцевостей або колишніх руських сіл пословачених вже у 17-19 століттях. Ні журі, ні публіка на національність не звертала увагу. Вирішальними були тексти і мелодії пісень, а ці, без сумніву, були „нашими“.

Концепція концерту була бездоганною. Сцена ніколи не була порожньою. На ній весь час щось діялося. Глядач постійно мав перед очима справжню „кудільну хижу“ з людьми різного віки у прекрасних національних вбраннях. Співаки вставали з лавки і по черзі підходили до мікрофону. Ті найменші інколи ставали на дерев’яні стільчики, аби бути ближче до мікрофону, що викликало у глядачів вибухи щирого сміху. Саме вони, ці найменші, здобували найбільші симпатії публіки.

 Кожну з п’ятьох „кудільних хиж“ супроводжували влучні коментарі модератора Степана Гія. Характерно, що серед виступаючих переважала молодь, молодь, закохана у народну пісню. Це, до певної міри є запорукою, що „наша пісня, наша дума, не вмре, не загине“. Правда, нинішні молоді дівчата (але і матері, а часто і бабусі) вже не вміють куділь прясти, бо прядіння та ткання полотна давно вийшло із побуту населення, хоч пісні про це збереглися по сей день.

Кожна з учасниць вечорниць замість прядки (куделі) мало в руках якусь імітацію прядки. Символом вечорниць була самопрядка (коловрат) – єдиний оригінальний експонат на сцені. Звучали не лише „вечіркові“ пісні, але й пісні інших жанрів: балади, військові, сімейно-побутові тощо. Понад тригодинна програма проходила на фоні великої стилізованої картини Бардієва та Маковицького замку (автор сцени Ладислав Цупер).

Гостями цьогорічної „Маковицької струни“ були заслужені артисти України Маріана та Михайло Гардомани з Івано-Франківська. Вони під звуки музики з плейбеку проспівали п’ять найпопулярніших українських пісень у модерних обробках.

Публіка з нетерпінням чекала результатів конкурсу. Журі у складі Яна Любимова, Варфоломій Сотак та Юрай Бохня оголосило результати конкурсу:

Лауреатами у тріо співі стали: Рената Кантулякова (Сечовці), Блажена Шутякова (Олшовани) та Славка Феркова (Камениця). У дуо співі: Ян Зреляк (Люботин) та Радован Несторик (Камйонка). У соло співі: Марія Чулій (Радвань-на-Лабірці). Приз „За найкраще виконання авторської пісні“ одержала Александра Євчакова (Воронів-на-Топлі). Приз “За пропагацію народної пісні“ – Даяна Новотна (Германовці). Приз “За найкраще виконання балади“ – Денис Зятик (Меджилабірці). Приз журі –  Самуел Адам (Міклушовці). Приз „За пропагацію української народної пісні“ – Марія Хомова (Ряшів) та Оксана Гаромова (Бардіїв). Приз “За автентичність виконання“ – Павло Новак (Іновець). Приз глядачів – Роланд Ґуба (Меджилабірці-Видрань). Приз “За найкращий дитячий дует – “Гелена і Юстина Схиртові (Збудська Біла). Приз “За найкраще виконання української пісні“ – Віра Кополовцова (Хотча), Анна Кнєжова та Даніел Гіц (Стропків).

Цілу програму концерту задокументували працівники радіо та телебачення. Пісні, які прозвучали на огляді будуть часто передаватися по радіо та телебаченні, а їх виконавці напевно стануть „зірками“.

Модератор програми Степан Гій (він же й директор телекомпанії „Bardejovská televízna spoločnosť“) зі сцени заявив, що відеозапис цілої програми 43-ї  „Маковицької струни“ до десятьох днів можна буде придбати у „Бардіївському телебаченні“ або в Центрі української культури у Пряшеві. Маємо на що тішитися.

Микола Мушинка

43-ю Маковицьку струну відкрив голова підготовчого комітету Павло Богдан

Частина учасників Першої кудільної хижи

Учасниці Другої кудільної хижі

Дівчата з Третьої кудільної хижі

Гості з Івано-Франківська: Михайло та Маріана Гардамани

Учасники Четвертої кудільної хижі

Учасники П’ятої кудільної хижі

Один з попередніх лауреатів МС Роланд Ґуба з Меджилабірець

Заступник посла України у Словаччині Оксана Ліщишина Премією Посольства України нагородила Самуела Адама з Миклушивці

Модератор Степан Гій та сценарист Івета Світок

Теги: Маковицька струна, фольклор, русини-українці, Бардіїв, Пряшів

5 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати