У Празі говорили про дерев’яні церкви Закарпаття (ФОТО)

Свої дослідження презентував ужгородець Михайло Сирохман

У Празі говорили про дерев’яні церкви Закарпаття (ФОТО)

У четвер 15 жовтня ц. р. у лекційному залі Національної бібліотеки у Празі відбулася лекція доцента Закарпатського художнього інституту в Ужгороді Михайла Сирохмана на тему Дерев’яні церкви Закарпаття у фотографіях Рудольфа Гулки та Флоріана Заплетала із 20-х років 20-го століття, поєднана з презентацією щойно виданої трьохмовної книжки Ф. Заплетала про дерев’яні церкви Закарпаття[1].

Лекцію відкрив директор Слов’янської бібліотеки (яка є складовою частиною Національної бібліотеки) Лукаш Бабка, представивши доповідача як найвизначнішого дослідника сакральної архітектури Закарпатської області України, яка у міжвоєнному періоді входила до складу Чехословаччини під назвою „Підкарпатська Русь“. Документував це на прикладі його енциклопедичного довідника „Церкви України. Закарпаття“ (Львів, 2000, 880 с.) та двох книжок, виданих за безпосередньої участі М. Сирохмана – фотоальбомів Рудольфа Гулки (Прага, 2013) та Флоріана Заплетала (Ужгород, 2015). Саме на їх основі дослідник побудував свою лекцію.

На великому екрані М. Сирохман розподілив дерев’яні церкви досліджуваного регіону на чотири основні групи: бойківські, лемківські, гуцульські (марамороська готика) та долинянські (бароко). Церкви кожної групи на світлинах Заплетала і Гулки (у кожної становив духовного патрона, дату побудови  та знищення) він порівняв зі світлинами їх сучасного стану, констатуючи, що жодна з них не дійшла до нас в їхньому вигляді у 20-х роках минулого століття. Майже всі були невміло перебудовані, покриті бляхою, що знижує їх життєвість, бо церкви перестали „дихати“.

Багато церков, зображених на фотографіях Заплетала та Гулки, були знищені у післявоєнний період в рамках боротьби з „релігійними пережитками“ та, на превеликий жаль, безслідно пропадають і в наш час, бо люди здебільшого не усвідомлюють собі їх вартість. На екрані він показав церкви, які дійшли до нас лише на фотографіях Ф. Заплетала та Р. Гулки.

В окрему групу дослідник виділив п’ять церков, перевезених у міжвоєнний період у Чехію (здебільшого за ініціативою Ф. Заплетала). Всі вони по сей день збережені у бездоганному стані.

У кінці він показав на екрані муровані церкви, несакральні будови та побутові сцени, зображенні на фотографіях Ф. Заплетала у1919-1925 роках у кількості понад 400 світлин. Вони би мали становити другу книгу фотоальбому Флоріана Заплетала. На його думку, була б це не менш цікава публікація, ніж „Дерев’яні церкви Закарпаття“, тираж якої (800 прим.) вже майже повністю розпродано.

Після лекції відбулася жвава дискусія. Учасників найбільш цікавив сучасний стан охорони сакральних пам’яток на Закарпатті та перспективи їх збереження.

Франтішек Гібл із Оломоуца поінформував присутніх про вшанування пам’яті Флоріана Заплетала в його рідному краї і вручив доповідачеві два об’ємні томи матеріалів про Ф. Заплетала, видані Музеєм А. Коменського у Пржерові.

Адам Кречмер з Праги розповів, як його дід у 30-х роках м. ст. купив дерев’яну церкву у закарпатському селі Обава, перевіз її в село Нова Пака в окрузі Їчін (Чехія) і поставив на своїй приватній ділянці. Нині вона, обновлена й реставрована, служить віруючим різних християнських конфесій.

Цікавими були дискусійні внески етнографа Надії Валашкової, мистецтвознавця Оксани Пеленської та інших учасників.

Я на заклик директора Слов’янської бібліотеки  розповів про  своє особисте знайомство та дружбу з Флоріаном Заплеталем та збереження значної частини спадщини фотографа, між іншим, понад півтори тисячі фотонегативів на склі, півтори сотні його щоденників, майже тисячу листів, його книги, вирізки з газет публіковані під різними криптонімами та псевдонімами. Якби хоча частина збереженого доробку Ф. Заплетала була опублікована, потім його ім’я в Чехії та Україні прозвучало би у повній силі, – сказав я в кінці свого дискусійного внеску.

Співспонсор видання альбому „Дерев’яні церкви Закарпаття“ Володимир Гулин-Мигалець висловив захоплення світлинами чеського фотографа й ту же обіцяв сприяти виданню другої частини фотографій Ф. Заплетала  (муровані церкви та світська тематика) разом з другим виданням його „Дерев’яних церков“ оскільки перше видання вже випродане.

Маємо на що тішитися.

Микола Мушинка. Фото Магда Мушинка

Виступає М. Сирохман

Частина учасників лекції та презентації

Високу оцінку альбомі Р. Гулки та Ф. Заплетала дала етнограф Надя Валашкова

Спадкоємець Церкви Прес. Богородиці у с. Нова Пака перевезеної туди його дідом у 1931 р. Адам Кречмер

В дискусії виступив і автор вступної статті до фотоальбому Ф. Заплетала М. Мушинка

Обкладинка книжки Ф. Заплетала „Дерев’яні церкви Закарпаття“ (Ужгород, 2015), виданої трьома мовами


[1]  Флоріан Заплетал – Florian Zapletal: Дерев’яні церкви Закарпаття – Dřevěné kostelíky Zakarpatí – Wooden churches in Carpathians. – Упорядники М. Мушинка,

М. Сирохман. – В-во О. Гаркуші: Ужгород 2015. – 120 с., 220 іл. Під терміном „Закарпаття“ Ф. Заплетал розумів й русько-українські села східної Словаччини (Пряшівщину), представлені в його альбомі 20 світлинами.

 

Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроекти
21 жовтня 2015р.

Теги: Михайло Сирохман, дерев'яні церкви

"Маковицька струна" у Бардієві та Пряшеві підготувала глядачам щедру пісенну гостину
"Хустяни" та Дарина Степанюк стали учасниками концерту переможців "Маковицької струни"
Путівник пам'ятками Закарпаття Олени Крушинської, перекладений чеською мовою, вийшов у Празі
У Пряшеві відбулася світова прем'єра мюзиклу "Никола Шугай"
/ 4Один з останніх живих борців Карпатської України 1939 року
Три ужгородські наукові конференції очима їх пряшівського учасника
Українці Словаччини зібралися на ПЛАСТовий табір "Карпати 2017", присвячений рідному краю
/ 1Українці Словаччини видали у Пряшеві оперу "Князь Лаборець" окремою книжкою
Пряшівський "Пульс" представив прем'єру вистави про шахтарство в русько-українських селах східної Словаччини
Лауреатом "словацької" премії ім. Франка став український прозаїк Юліус Панько
У Словаччині відбулася прем’єра кінофільму про національного героя США, уродженця Пряшівщини Михайла Стренка
Великим заключним гала-концертом завершилися "Дні України в Кошицях"
Вечір Володимира Дарянина відбувся у пряшівській "Віолі"
Закарпатські майстрині побували на святі писанки у словацькому Пряшеві
/ 2У першому номері "словацького" журналу "Дукля" серед авторів є закарпатці
Із березня в Словаччині транслюватиметься цикл передач "Ukrajinská čítanka/Українська читанка"
У третю річницю Революції Гідності у словацькому Пряшеві дискутували про її геополітичний аспект
/ 6Об’єднанням сил – проти дезінтеграції: відбувся VІІ з’їзд Союзу русинів-українців Словаччини
/ 1"Старий" новий рік у Пряшеві зустрічали з прем'єрою від Піддуклянського народного ансамблю русинів-українців Словаччини
/ 1Загадка життя українського володаря Маковиці – Івана (Януша) Острозького
/ 2У словацьких Кошицях українські "Карпати" з гостями вже вдесяте приносили радісну новину
Пісенна географія "Маковицької струни" русинів-українців у Словаччини розростається
Друг Закарпаття Йосиф Сірка – 80-річний
/ 2У Братиславі відзначає своє століття найвизначніший чеський та словацький україніст Микола Неврлий
Українські "Карпати" зі Словаччини здійснили турне до Львова та Івано-Франківська
» Всі записи