Українці Словаччини організували в Братиславі вечір, присвячений Шевченку

Участь у заході взяли члени СУТ, артисти Музично-драматичного ансамблю ім. Тараса Шевченка в Братиславі, радник посольства з питань культури та нацменшин Віталій Усатий, науковці, письменники, журналісти, працівники в області освіти, культури, економіки тощо, українці, словаки і представники інших національностей, які зацікавлені в Україні. Сценарій літературно-музичного вечора підготувала та супроводила ним Марта Каконі.

Із вступними словом виступив почесний голова товариства Михайло Чорний. Він зосередив свою увагу передусім на ті моменти життя Тараса Шевченка, які відіграли виняткову роль в його особистому і багатому творчому житті. Вплинули на нього сильні народні та соціальні почуття. Кривда та насилля викликали у Тараса Шевченка тугу за кращим та справедливим світом. Під кінець виступу Михайло Чорний висказав «бажання та надію, що два великі слов’янські народи, які зійшли з одного кореня та, образно кажучи, породила їх одна матір – Київська Русь, знайдуть в собі стільки мудрості, розсудливості, справедливості, почуття та поваги, щоб без втручання чужих політичних сил вони змогли врегулювати свої суперечки таким чином, щоб виконали історичний пророчий заповіт Тараса Шевченка:

Щоб усі слов'яни стали

Добрими братами,

І синами сонця правди». 

Визначні віхи життя Тараса Шевченка вились всім вечором. Цю частину літературно-музичного вечора підготували члени Музично-драматичного ансамблю ім. Тараса Шевченка в Братиславі. Відеопродукцію забезпечив заступник керівника ансамблю Михайло Калиняк.

Марта Каконі вказала на те, що «Тарас Григорович Шевченко – це не історичний артефакт, але поет надзвичайно актуальний, до творів якого можна постійно повертатися і завжди в них знайти нову сучасну основну ідею». В кінці програми вона сказала: «Дійсно, було б прекрасно, коли б всі озброєні чоловіки на кордоні України та й прямо в Україні взяли в руки замість зброї «Кобзар» і уважно в ньому прочитали слова, які ми почули у вірші «І мертвим, і живим, і ненародженим…»: «Обніміться ж, брати мої…» та «Чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

Поміж текст конферансьє лунали пісні «Реве та стогне Дніпр широкий», «Якби мені черевики», «Дивлюсь я на небо», «Балада про орла», «Сонце заходить…» і дует «Учиться, брати мої», які професіонально виконало подружжя – співачка Александра Мікуш та соліст Словацького національного театру Мартін Мікуш. Супроводжував їх акордеоніст Раймунд Каконі. А також прозвучали вірші «Чи ти недоля та неволя», «Думи мої», «Катерина», І мертвим, і живим, і ненародженим…», які зачитали Марта Каконі та Марія Шлоссер. Художня програма і вступи конферансьє були  на надзвичайно високому професіональному рівні. Голова Словацько-українського товариства Антон Новак подякував акторам за глибоке художнє переживання. Дійсно, такий неймовірно прекрасний вечір запам’ятається назавжди.

Учасники літературно-музичного вечора ще довго залишились у дружній розмові і співали українські народні пісні.

Марія Фоллріх

Теги: Шевченко, Словаччина

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати