Українець з Пряшева взяв участь в урочистостях у Самборі (ФОТО)

У четвер 6 березня ц. р. в честь 200-літнього ювілею Тараса Шевченка в Історично-етнографічному музеї „Бойківщина” в Самборі на Львівщині відбулися три важливі події: відкриття виставки картин Олекси Новаківського з приватної колекції Миколи Мушинки, наукова конференція про визначного громадсько-політичного діяча та засновника Товариства „Просвіта” на Самбірщині Данила Стахури та відкриття виставки про життя і діяльність командира УПА Степана Стебельського – „Хріна”.

Українець з Пряшева взяв участь в урочистостях у Самборі (ФОТО)

В усіх трьох заходах брав активну участь професор, доктор філологічних наук та академік НАН України Микола Мушинка із м. Пряшева (Словаччина). З цієї нагоди на будинку Музею „Бойківщина” було піднято державний прапор Словаччини, який там майорів поряд із синьо-жовтим прапором України.

*  *  *

Організатором виставки „Твори Олекси Новаківського (1872-1936) із колекції Миколи Мушинки” був Історико-етнографічний музей „Бойківщина”, в стінах якого вона відбувалася. Відкриваючи її, директор Музею Роксолана Данчин (головний організатор усіх трьох заходів) підкреслила, що самбірчани посередництвом цієї виставки, яка нараховує 54 твори вперше мають змогу познайомитись з творчістю цього визначного представника українського образотворчого мистецтва.

Професор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців у своєму виступі наголосив , що представлені на виставці твори О. Новаківського – шедеври світової культури. Тут же він вручив М. Мушинці найновіші видання Академії, між якими була і його щойно видана книга про одного з кращих учнів Олекси Новаківського  „Роман Чорній, мистецька легенда Львова 1920-1930-х років” (Львів, 2013, 180 стор.).

Від п’ятичленної делегації лемків зі Львова М. Мушинку привітала Президент Світової федерації українських лемківських об’єднань Софія Федина (між іншим чудовою піснею про київський майдан, яка не в одного викликала сльози в очах). Голова Всеукраїнського товариства „Лемківщина” Степан Майкович згадав про давні взаємини власника колекції з Лемківщиною.

Микола Мушинка у своєму виступі розповів про детективну історію створення своєї колекції картин О. Новаківського, яка на початку 90-х років м. ст. експонувалася у музеях та галереях Пряшева, Свидника, Львова, Києва, Ужгорода, Нью-Йорка, Чикаґо, Філядельфії, Ванкувера, Отави та Торонто, а в 2013-2014 роках – знов у Львові та Києві, Винниці, Тернополі і нарешті потрапила у Самбір.

*      *     *

Конференція про визначного громадського діяча Самбірщини Данила Стахури (1860-1938) була пов’язана з відкриттям новоствореної експозиції про життя і діяльність цієї непересічної особистості, народженої в с. Поляни на Лемківщині у Польщі. М. Мушинка у своїй доповіді навів невідомі сторінки його біографії. Після закінчення Перемишльської гімназії і Львівського університету він переселився у Самбір, де від 1891 року працював адвокатом. Тут він разом з іншими самбірчанами створив філію львівської „Просвіти” та став її секретарем, пізніше – головою. В селах Самбірщини він заснував 46 читалень „Просвіти”, кооперативні крамниці, спілки взаємодопомоги, курси для неграмотних селян, жіночі гуртки тощо.

Від 1907 по 1911 рік Д. Стахура був посол Австрійського парламенту від Національно-демократичної партії. В 1914 році (три місяці після смерті дружини) російська влада його арештувала й заслала у м. Симбірськ в глибину Росії, де він пробув до кінця Першої світової війни. Повернувшись у Самбір на початку 1918 року його було обрано посадником (бурґмістром) міста, яке він у короткому часі українізував.

Після захоплення міста польською армією він, спасаючи життя, пішки добрався на Закарпаття, а звідти поїздом у Прагу, де зустрівся з п’ятьома дітьми і їх вихователькою Ольгою Ціпановською (сестрою померлої дружини). Перша його дорога вела на Градчани – до свого давнього колеги по Віденському парламенту президента Т. Ґ. Масарика, який був охочий надати йому вигідне місце у Празі та він відмовився.

Від 1919 по 1938 рік доля Д. Стахури була пов’язана із Закарпаттям. До відходу на пенсію 1937 року він працював суддею в Берегові, пізніше жив у дочки Ольги в Ужгороді. За весь цей період він самовіддано працював в українських організаціях Закарпаття та утримував тісні стосунки із Самбірщиною. Умер від інфаркту в день своїх 78-х уродин 20 грудня 1938 року в Празі.

Детальну інформацію про життя і діяльність Д. Стахури М. Мушинка роздобув від його дочок Стефанії та Ольги, яких часто відвідував на празькій квартирі. Остання не задовго до смерті подарувала йому копію машинопису своїх спогадів, ілюстровану рідкісними фотографіями та документами (понад 150 сторінок). Ці цінні спогади разом з іншими матеріалами з архіву дочок Д. Стахури М. Мушинка тут же передав в архів Музею „Бойківщини” в Самборі.

Самбірська міська рада нагородила М. Мушинку почесною грамотою з подякою „за збереження та представлення в музеї „Бойківщина” м. Самбора робіт художника і громадського діяча Олекси Новаківського та участь у конференції, присвяченій громадському та політичному діячеві Данилу Стахурі”. (Підписаний виконуючи обов’язки міського голови Володимир Дацюк). Аналогічною Почесною грамотою з подякою „за глибоке  розуміння гуманітарних проблем української нації та участь у конференції до 154-х роковин з дня народження і 75- роковин з дня кончини громадсько-політичного діяча і мецената та засновника товариства „Просвіта” на Самбірщині Данила Стахури” нагородило Миколу Мушинку Самбірське об’єднання Всеукраїнського товариства „Просвіта” імені Тараса Шевченка (голова Олександра Сумарук).

*   *  *

На відкритті виставки „Степан Стебельський” (псевдо – „Хрін”) – командир УПА” М. Мушинка розповів про те, як 9 листопада 1949 року в селі Погоржеліце біля Напаєдла Злінського округу в Моравії загін Чехословацької Армії вбив безіменного „українського бандита”, тіло якого було закопано на цвинтарному смітнику там же. Довідавшись про його вбивство у вересні 2001 року від жителя Самбора Михайла Шпака та з 30 тому „Літопису УПА”, М. Мушинка вибрався у дане село, ідентифікував місце поховання, а від місцевих жителів довідався деталі вбивства. В Погоржеліце він їздив ще двічі, уточнюючи деякі факти.

Розповіді очевидців вбивства він зняв на відеокасету, яку вислав дочці Стебельського Олеонорі Оверко в Чикаґо. Вона мала дати письмову згоду на ексгумацію останків її батька Інститутові криміналістики в Брно, адресу якого М. Мушинка подав не лише їй, але й кільком іншим людям, причетних до цієї справи, включаючи тодішнього мера міста Самбора Тараса Терешовчина. Той 2005 р. без відома і згоди дочки Стебельського пані Оверко та М. Мушинки провів ексгумацію тлінних останків Стебельського-Хріна і передав їх в Інституту криміналістики в Брно, де вони без позитивних результатів експертизи знаходяться по сей день. Оскільки сума на експертизу надіслана із США і посередництвом Т. Терешовчина передана Інститутові криміналістики давно вичерпана, а дочка відмовляється дати згоду на перепоховання останків її батька у Львові або Самборі, їм грозить ліквідація, що, на думку М. Мушинки, було би великою втратою для історії визвольного руху України.

Магда Шуркала. Фото автора

М. Мушинка біля плаката з повідомленням про виставку його колекції картин О. Новаківського.

Частина учасників конференції про життя і діяльність Данила Стахури та Степана Стебельського. Зліва: Р. Данчин, ветерани УПА, М. Мушинка, С. Федина та Я. Швягла.

М. Мушинка на відкритті виставки С. Стебельського  в Музеї „Бойківщина”. Виступає член Булави Всеукраїнського братства ОУН-УПА Микола Петрищак, станичний Самбірщини.

Представниця Самбірської місцевої ради вручає М. Мушинці Почесну грамоту Товариства.

М. Мушинка з ветеранами УПА на виставці присвяченій С.   

            Стебельському.

У відкритті виставки картин О. Новаківського брали участь люди всіх генерацій, а віртуозною грою на скрипці відкрив її скрипаль.

В книзі відгуків на виставку картин О. Новаківського є і записи японською мовою.

Подяка Самбірської міської ради Миколі Мушинці за виставку колекції картин О. Новаківського та участь в конференції, присвяченій Д. Стахурі

Плакат про виставку картин Олекси Новаківського у Самборі

Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроєкти
11 березня 2014р.

Теги: Мушинка, Новаківський, Стехура, Стебельський

Музей української культури вже 60 років є перлиною міста Свидник у Словаччині
/ 22У Пряшеві за участі Глави УГКЦ відбулася архиєрейська хіротонія та інтронізація Глави Словацької греко-католицької церкви
/ 5Архиєпископом і митрополитом Пряшівським іменовано ігумена Святоуспенської Унівської лаври УГКЦ
На Пряшівщині втридцятьдруге пройшли туристично стежками будителя Олександра Павловича
Свято "перогів" пройшло у музеї української культури у Свиднику
Пласт відзначив 95-ту річницю перших гуртків на Пряшівщині таборуванням
Український народний хор із Кошиць завершив цикл різдвяних концертів
Через проблеми з фінансуванням у Пряшеві можуть закрити клас для українських дітей в місцевому дитсадку
Після річної перерви у Кошицях у рамках Днів України відбувся концерт хору "Карпати"
Табір "Карпати-2022" у Словаччині знов приніс дітям і молоді багато знань і забави
Музей української культури у Свиднику запрошує на "рекордні" та антивоєнні "Вишиті обійми"
У музеї української культури у Свиднику пройде День народних традицій зі змаганням у приготуванні вареників
У таборі Пласту "Карпати 2021" у Словаччині знов зустрілася майже сотня дітей і молоді
/ 2Микола Мушинка. Боротьба за "минуле"
/ 1Миколу Мушинку з Пряшівщини нагороджено найвищим орденом України
Після довгих місяців в Кошицях прозвучав традиційний концерт хору "Карпати"
/ 1На Пряшівщині на 89 році життя відійшов у вічність професор Юрій Бача
Ювілей визначного україніста. До 90-ліття Михайла Романа з Пряшівщини
/ 1Перший лемко, творчість якого визнали в Європейському Союзі
/ 335 років відзначає хор "Карпати" у Кошицях
У Кошицях вітали з ювілеєм Левка Довговича
/ 3Левко Довгович – "Заслужений діяч мистецтва України" та лауреат "Премії Пам’яті народа"
/ 2Зеленський зустрівся з українською громадою Словаччини
Українці Словаччини зберуться на День народних традицій та "Пероги-2020"
У Кошицях молодь знову зустрілася на ювілейному 25-му літньому таборі "Карпати 2020"
» Всі записи