Жіноча Січ у боротьбі за Карпатську Україну

15 березня відзначатимемо 71-шу річницю постання незалежної Карпатської України.

Уже відомо, що жінки й дівчата воювали за вільну Українську Державу в легіоні Українських Січових Стрільців (УСС), українських арміях періоду визвольних змагань 1917—1921 рр. (УГА та УНР), в Організації українських націоналістів та Українській повстанській армії. Утім мало хто знає про участь українського жіноцтва у визвольних змаганнях у Карпатській Україні у 1938—1939 роках. І про жіночі відділи — так звану Жіночу Січ у структурі військового формування "Карпатська Січ".
 
Закарпатське жіноцтво перед тим вправлялося в активності у різних громадських об’єднаннях — "Жіночому Союзі", "Просвіті", "Пласті". 11 жовтня 1938 року Підкарпатська Русь отримала автономію, а 9 листопада 1938–го в Хусті засновано військову організацію Карпатська Січ. До її лав вступала молодь, селяни, робітники, вчителі, колишні старшини українських армій УНР та УГА, члени ОУН, які нелегально переходили на територію Закарпаття через польсько–чехословацький кордон із Галичини та Волині. Все світове українство відгукнулось на створення осередку української державності за Карпатами, розглядаючи його як "точку опори" для відбудови Української держави. А Карпатську Січ бачили як "закваску" для майбутніх українських Збройних сил. 1 січня 1939 року в пресі оголосили про створення Жіночої Січі. На її чолі стала Стефанія Тисовська, її заступником була Марія Химинець. Після відповідного заклику в пресі протягом січня 1939–го у багатьох містечках і селищах Карпатської України до осередків Жіночої Січі вступали жінки та дівчата. Невдовзі Жіноча Січ стала масовою організацією закарпатського жіноцтва.

У січні–лютому січовички вже організовували художні вечори та вистави, розповсюджували українську літературу, допомагали незаможним закарпатським родинам. Для підготовки провідниць Жіночої Січі з середини лютого до початку березня у Хусті організували інструкторський курс, де навчалося 54 жінки з усіх куточків автономного краю. До програми вишколу входили такі предмети: історія та географія України, обов’язки січовичок, загальноосвітня праця, гігієна, боротьба з неписьменністю, плекання чистоти літературної мови, пошанування материнства, виховання та опікування дітьми, санітарний вишкіл, фізичне виховання (спорт), стройова підготовка ("впоряд"), розвідка. 19 лютого близько трьох тисяч січовичок прибули до столиці краю, щоб взяти участь в урочистому марші вулицями міста з нагоди ІІ краєвого з’їзду Карпатської Січі. З балкону "Січової Гостинниці" зі словом виступала командантка "Жіночої Січі" Стефанія Тисовська.

Січовички шили однострої (чоловічі та жіночі), національні та січові прапори. Були також зв’язковими та розвідницями: передавали вказівки та накази Головної команди в окружні та місцеві осередки Карпатської Січі. Чимало дівчат працювало на радіотелеграфній і телефонній службі, забезпечуючи зв’язок між командами ОНОКС. Здобували інформацію про розташування чехо–словацьких військ і плани чехо–словацького військового командування в краї. У Хусті Жіноча Січ створила окремий відділ Червоного Хреста, де працювали також професійні лікарі. У домівці Жіночої Січі влаштували лазарет для поранених у боях із чехо–словацькою армією у ніч із 13 на 14 березня 1939 року. Допомагали бійцям і на полі бою. Відомо, що групу дівчат із Жіночої Січі угорці розстріляли 16 березня 1939 року під час боїв на Хустському напрямку.

Подібні новини:

1939-й: За Карпатами була своя Україна...
15 березня виповнюється 71 рік із часу заснування незалежної української держави на території нинішнього Закарпаття

71-у річницю Карпатської України закарпатська "Свобода" святкуватиме за власною програмою
План заходів до святкування 71-ї річниці Карпатської України ЗОО ВО "Свобода" на 14.03.2010 р. та 15.03.2010 р.

Єпископ Карпатської України. Загибель владики Діонізія Няраді досі оповита таємницею
До найвидатніших представників української діаспори в колишній Югославії належить єпископ Діонізій Няраді.

Закарпаття відзначить 71-шу річницю проголошення Карпатської України
15 березня в Ужгороді о 9.30 керівники Закарпатської облдержадміністрації, облради, правоохоронних органів, митниць, представники громадськості покладуть квіти до підніжжя пам'ятника Героєві України, президентові Карпатської України Августинові Волошину.

Про це Закарпаття онлайн повідомили в управлінні інформації та зв'язків із громадськістю Закарпатської облдержадміністрації.

Урочистості з нагоди відзначення 71 річниці проголошення Карпатської України відбудуться на святому для кожного закарпатця місці - Красному полі, що поблизу Хуста.
О 12.55 біля меморіального комплексу "Красне поле" вишикується колона. О 13.00 керівники області, райдержадміністрацій, міськвиконкомів, обласних організацій та установ покладуть квіти до Пам'ятного Хреста. Відтак відбудеться мітинг-реквієм, пам'ять загиблих вшанують хвилиною мовчання.

О 16.00 у Хустському районному будинку культури розпочнеться гала-концерт переможців ІІ відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле".

Заходи, приурочені 71 річниці проголошення Карпатської України, пройдуть в усіх районах та містах області.

У закарпатському Буштині активно відроджується "Пласт"
Юні пластуни Буштина готуються до святкування 71-ї річниці Карпатської України

 « на головну