У нових незвичних постсоціалістичних умовах і влада і громадськість виявилися неготовими до контролю і впливу на процеси архітектурно-будівельних перетворень у місті. Цей процеі зайшов надто далеко. Заради хвилинних інтересів значною мірою принесено в жертву минуле, а, отже, і майбутнє міста. Назріла гостра необхідність захистити місто. Це відчули широкі кола ужгородської спільноти, власне ті, хто може називатися справді ужгородцями. Люди зрозуміли, що саме ужгородці є справжніми господарями міста, а не змінні і часом зрадливі владні мужі й активні та часом агресивні представники бізнесу. Не можна нікому довіряти середовище свого життя. Його не можна продавати, розбазарювати, робити заручником спекулятивних чи корупційних схем. Місто потрібно пильно охороняти від будь-яких агресорів, і розумно оновлювати, з величезною увагою до кожного фасаду, даху, вікна дверей, кожної колони, капітелі, консолі.

 

Та насамперед місто потрібно знати. Для цього ужгородцям пропонується своєрідна абетка ужгородознавства, яка в формі прогулянки вулицями старого міста розповість про цікаві, можливо, не для всіх помітні архітектурні особливості, архаїчні елементи, декоративні прикраси. А також про значну шкоду, завдану містові нерозумністю, несмаком, безвідповідальністю, безсовісністю як владних так і приватних осіб, яких можемо назвати неужгородцями. Для порівняння подаються фотографії міста до ери перетворень, виконані 1992 року групою архітекторів і сучасні знімки, що фіксують спотворення неповторної міської забудови.

 

Ужгородська громада має право на збереження історичного обличчя міста, яке ми любимо. Це право має бути активним, а тому група небайдужих мешканців міста над Ужем зініціювала створення громадської організації під назвою "PRO URBE", що в перекладі з латинської звучить як "За місто". Але долучитися до справи порятунку нашого міста маємо всі – кожен доступною йому мірою і в зручний йому спосіб.

 

Цей громадський блог є однаково відкритим як для оперативних повідомлень про нові факти руйнації історичної спадщини обласного центру Закарпаття, так і для висвітлення прикладів його збереження чи відновлення, гідних наслідування. Разом маємо популяризувати нову якість ставлення до того культурно-історичного середовища, у якому живемо, яке отримали в спадок від своїх попередників.

 

Усі, хто хоче долучитися до цієї суспільно значимої роботи, можуть звертатися за вказаними електронними адресами:

 

Громадська організація "PRO URBE" - prourbe.uzh@gmail.com

 

 

 

 

 

МЕТА:

 

-збереження та відновлення історичного архітектурного середовища Ужгорода;

-зупинка процесу культурної деградації міста;

-боротьба з усіма проявами дилетантизму, протекціонізму та вульгарщини в процесі формування міського середовища;

-створення нового привабливого обличчя Ужгорода, яке б відповідало його європейському минулому;

-повернення місту рангу культурного центру регіону, відновлення його історично виправданого положення в рейтингу культурних центрів країни;

-відновлення у громадян міста почуття персональної відповідальності за Ужгород;

-проведення просвітницької діяльності серед населення міста,     виховання нового покоління громадян, не байдужих до руйнації історичних цінностей;

-громадський контроль за діяльністю державних та муніципальних органів, відповідальних за охорону культурної спадщини.

ЗАСНОВНИКИ:

 

1.Андрашко Юрій Володимирович – лікар, доктор медичних наук, професор (УЖНУ, зав. кафедрою дермато-венерології).

2.Броді Ігор Степанович – архітектор (Архітектурно-інженерне бюро "Атріум").

3.Вдовіна Олександра Іванівна – архітектор, член Національної спілки архітекторів України (ПМП "АВВА").

4.Диба Олег Романович – журналіст, член Національної спілки журналістів України (інтернет-видання "Закарпаття онлайн", головний редактор).

5.Роман Василь Михайлович – скульптор, член Національної спілки художників України.

6.Сарваш Петро Олександрович – архітектор (Архітектурно-інженерне бюро "Атріум").

7.Сокач Еміл Петрович – музикант ( Камерний хор "Cantus", художній керівник).

8.Сирохман Михайло Васильович – мистецтвознавець (Закарпатський художній інститут, викладач).

9.Тяско Сергій Михайлович – художник-коваль, член правління спілки майстрів ковальського мистецтва України, голова спілки ковалів Закарпаття "Клепач" (приватний підприємець).

10. Філіп Людвіг Іванович – історик-краєзнавець (пенсіонер).