Василь Маркусь: «Завдання націоналістів ще не закінчене»

15 жовтня 2012 року в Чикаго відійшов у кращі світи видатний український вчений і політик Василь Маркусь. Не стало великого українського патріота, який все своє життя віддав справі визволення українського народу. Не стало керівника Хустської молодіжної організації "Юнацтво ОУН" під час угорської окупації Карпатської України у 1939–1944 рр., в'язня так званого "каштелю Ковнера" 1942 року. Василь Маркусь був членом Політичної ради Організації Українських Націоналістів за кордоном.

Василь Маркусь: «Завдання націоналістів ще не закінчене»

Він належав до того покоління інтелігенції Закарпаття, яке виховувалося в умовах ілюзорних демократичних свобод першої Чехословацької республіки, гартувалося угорсько-фашистським окупаційним режимом, а після 1944 року потрапило між жорна совєцької тоталітарної системи. Післявоєнна большевицька влада не могла пробачити Василю Маркусю української національної свідомості, активної участі в роботі "Просвіти" та Організації Українських Націоналістів, відданості ідеям і героїці Карпатської України, тому 1945 року він прийняв долю емігранта…

Народився Василь Маркусь 27 грудня 1922 року в с. Бедевля Тячівського району на Закарпатті. Закінчив Хустську гімназію, а після арешту і амністії у 1943 році навчався на філологічному факультеті Будапештського університету, де студіював славістику. Після звільнення Закарпаття 1944 року долучився до політичного життя краю й був обраний делегатом Першого з'їзду Народних Комітетів Закарпаття.

В еміграції вчений здобув вищу юридичну і політичну освіту в університетах Німеччини, Швейцарії, Бельгії та Франції. Він захистив докторську дисертацію на тему приєднання Закарпатської України до Радянської України 1944–1945 рр., яка у 1956 році вийшла окремою книгою французькою мовою в м.Лювен (Бельгія) і по своїй суті є сповідником українського націоналізму. Він домігся затвердження цієї теми, хоч її вважали маргінальною і яка упродовж десятиліть має надзвичайно важливе значення для дослідників політології, історії й журналістики. Основний лейтмотив праці Василя Маркуся в тому, що здійснився випадковий союз двох суперечливих елементів: російського большевизму та українського націоналізму; один скористався з іншого.

Василь Маркусь у зарубіжній науковій пресі написав й видрукував понад 300 різних праць, був членом редколегії "Енциклопедії українознавства" та головним редактором "Енциклопедії української діаспори". У 1951–1958 рр. працював у Науковому товаристві ім. Шевченка тощо. В українську літературу увійшов збіркою віршів і перекладів "Спомини" (1995), а в роки незалежності за його сприяння побачила світ книга "За українське Закарпаття" авторства Василя Худанича і Василя Маркуся – правда про Ковнерівські процеси 1942 р. Другим доповненим виданням дослідників була книжка "Український чин Закарпаття" (2004), а донести цю визвольну боротьбу націоналістів Закарпаття до широких мас належить саме нам.

Великий вчений і патріот доклав зусиль із покійним академіком, родом із Закарпаття, Олексою Мишаничем до проблеми відродженого політичного русинства. Коли на початку 90-х сили світового зла вирішили віддалити Закарпаття від Незалежної України, вчені палко пропагували ідею соборності України на рідній землі.

Василь Маркусь спочив на чужій американській землі, далеко від України і Закарпаття. Він добре розумів, що Україну повинні будувати українці, закликав нас не покладатися на закордонне українство у розбудові незалежної України. На його прикладі виросло нове покоління націоналістів, яке взяло на озброєння не тільки його силу українського духу, але й слова-звернення до сучасників, що "наша історія і наше завдання ще не закінчене". Зовсім недавно, з нагоди річниці 70-річчя так званих Ковнерських процесів у Мукачеві, Василь Маркусь востаннє, мабуть, тримав слово до учасників науково-практичної конференції, до всіх закарпатців.

Вічна пам'ять справжньому сину України!

Нижче Подаємо повний текст звернення В. Маркуся від 18 липня 2012 року.

 

Прес-служба Закарпатської ОО ВО «Свобода»

 

Чикаго, 18-го липня 2012 року

Вельмишановні і дорогі земляки!

Щиро і сердечно вітаю Вас із далекого Чикаго. Шкодую, що не є серед Вас. Ваша наукова конференція служить не тільки пам’яттю важливих історичних подій, але також є уроком для сучасної України.

Багато чого сталося за останніх 70 років., але одне залишилося тим самим% наш заклик захистити права нашого народу, наших людей, і нашої землі. Сьогодні маємо самостійну Українську Державу, до котрої залучена і наша Срібна Земля, але навіть в тій державі є елементи, котрі хотіли б нищити нашу рідну мову, культуру та ідентичність.

В час Ковнерівських процесів ми зустрічали подібні, хоч поважніші, загрози. До проголошення самостійної Карпатської України і потім окупації КУ в 1939 р., я був учнем гімназії у Хусті. Я разом із іншими студентами агітували за визволення українців на Закарпатті. Ми, молоді студенти, створили організацію «Юнацтво ОУН», яка працювала навіть під час окупації Карпатської України мадярами, та видавали журнал «Чин». Видно, що наша агітація була загрозою чужій владі. 6-го травня 1942 р., під вечір до мене підійшли два мадярські жандарми зі зброєю та заарештували мене. Разом з іншими активістами мене доправили в тюрму «Ковнер» в мукачівському «Каштелі».

Всіх разом було засуджено 123 особи. Злочином, в якому нас звинувачували, було те, що ми хотіли захистити права нашого народу і припинити репресію нашої мови і культури. За це мене засудили на шість років тюрми та 10 років позбавлення політичних прав. Не зважаючи на те, що я тільки агітував за політичні права, але мене посадили в тюрмі до камери разом із небезпечними злочинцями. В грудні 1942 р. за сприяння міністріра внутрішніх справ Хорватії С. Кватерника, який звернувся до свого друга та однокласника Ф. Самбатгелі – міністра внутрішніх справ Угорщини – всіх було амністовано.

Бортьба за Карпатську Україну не закінчилася в в 1942 році, Після мадярської окупації Карпатської України прийшли ще жорстокіші окупанти – Совєти. Але попри все те, бажання нашого народу мати свою мову, свою культуру, своє самовизначення ніколи не було знищене.

Сьогодні Закарпаття є частиною самостійної держави України. Але ми бачимо в політичних подіях, що самостійна держава не є точно те саме, що українська держава. Я вітаю і підтримую Вас, академіки і науковці, що цікавляться Карпатською Україною і спробами захистити права українців на Закарпатті і деінде. Рівно ж заохочую Вас у вашій праці, бо наша історія і наше завдання ще не закінчене.

 

З повагою,

професор Василь Маркусь,

академік НАН України,

юрист, політолог, громадський діяч і публіцист

27 жовтня 2012р.

Теги: Маркусь

Коментарі

василь 2012-10-28 / 10:23:20
Вічна пам'ять цьому Великому Українцю. Хай земля йому буде легенькою.


ВО «Свобода»
Публікації:
Закарпатці ініціюють всеукраїнське відзначення подвигу героїв Карпатської України
/ 1На Закарпатті "Свобода" відзначить 78-му річницю Карпатської України (ПЛАН ЗАХОДІВ)
/ 10В Ужгороді в день вбивства Шухевича свободівці встановили таблички на перейменованій рік тому вулиці
В Ужгороді відбувся благодійний вечір по збору коштів пораненому бійцю "Карпатської Січі" Юрію Черкашину
На Закарпатті добровольців зі "Свободи" викликають в прокуратуру
/ 2Супровід від ДПС для однієї вантажної російської фури Закарпаттям коштує 40 євро
/ 15На Закарпатті "Свобода" блокує російські вантажівки на Верецькому перевалі і контролює два інші
Юрій Черкашин ("Чорнота"): "У влади немає сценарію перемоги в цій війні"
Закарпатець створив осередок "Сокола" у Мадриді
Ужгородські свободівці вшанували жертв геноциду 1932-33 рр. викладеним зі свічок надписом "Голодомор"
На Закарпатті вшанували полеглих січовиків
/ 3"Свобода" вимагає перевиборів на Закарпатті
/ 3Кандидат в мери від «Свободи» не проголосував за себе в Ужгороді через допит у Києві
В Ужгороді націоналісти привітали Україну зі святом Покрови концертом
В Оріховиці на Ужгородщині реконструюють монумент загиблим карпатським січовикам
/ 3У виборчий список політпартії "Наш Край" до Міжгірської райради "випадково" потрапили 6 свободівців
Кандидата-арештанта на посаду міського голови Ужгорода суд залишив під арештом
Кандидата-арештанта на посаду міського голови Ужгорода викликають на допит
Закарпатський «Сокіл» провів щорічний вишкільний табір «Верецький перевал – 2015»
/ 1Марш націоналістів у Мукачеві проходив під гаслом "Арсеній Петрович – другий Янукович"
На Воловеччині учасники російсько-української війни навчатимуть юнаків військовій справі і табірництву
/ 4Праві сили Закарпаття підписали меморандум про співпрацю у протидії сепаратизму
В Ужгороді відбудеться форум правих сил Закарпаття та онлайн-конференція з командиром на передовій Олегом Куцином
/ 1Скандальній "головисі" Тарнівців не вдалося прикрити громадськими слуханнями земельні проблеми в селі
/ 1До Дня вишиванки в Ужгороді "припарадились" навіть пам’ятники
» Всі записи