Кому – щастя, кому – заробіток. Демографія Берегівщини очима педіатра

«Основна робота педіатра не лише вилікувати, а й зберегти здоров’я дитини», – каже Магдалина Візавер, завідувач дитячого відділення Берегівської районної лікарні.

Кому – щастя, кому – заробіток. Демографія Берегівщини очима педіатра

 

Щодня дитячі лікарі Берегова оглядають понад 300 маленьких пацієнтів на семи дільницях, у районі – ще таку саму кількість на 15 дільницях сімейного лікування. Щороку, на жаль, число хворих зростає. Звинувачувати можна кого і що завгодно – погане харчування, екологію, бідність. Але відповідальність насамперед лягає на плечі батьків. Тому лікарі часом лише можуть боротися з наслідками хвороби, причини якої викорінити їм уже не до снаги. 

Ще одна проблема – майже неконтрольована народжуваність серед соціально вразливих груп населення. Діти в таких сім’ях часто не можуть дістати найпотрібнішого, про лікування й не йдеться. Динаміка народжуваності прогресує з року в рік. Якщо на Берегівщині (разом із районним центром) 2010 року народилася 981 дитина, то минулого – вже 1009. За чотири місяці цього – світ побачило 326 немовлят. 

«Молоді» мами – бабка, дочка та онучка... 

– Закарпаття, зокрема й Берегівщина, традиційно є лідерами з народжуваності. Однак останнім часом – маємо просто бум. Магдалино Павлівно, за цими цифрами, мабуть, прихований не лише суцільний позитив?

– Серед позитивів: мами стали народжувати дітей вдруге з великими віковими проміжками, багато хто тепер наважується на третю дитину. Але є й негатив: з’являється багато дітей у соціально незахищених верств населення. Чимало серед сучасних мам неповнолітніх дівчат. Маємо навіть сім’ї, де одночасно народжують бабуся, донька й онучка. Звісно, діти у таких сім’ях, де умови для малюків не найкращі, хворіють частіше і важче. Адже якщо у хаті троє-четверо маленьких – із застудних хвороб майже не вибираються, бо заражають одне одного. 

– Сьогодні бачив, як мати принесла місячну дитину, хвороба якої давно прогресує...

– ... і вона категорично відмовляється від госпиталізації. Такі випадки трапляються чи не щодня. Лікарям часом доводиться докладати чимало зусиль, аби примусити батьків подбати про здоров’я, а часом і про життя дитини. Буває, погрожуємо й прокуратурою, судом. Бо через недогляд дорослих можна притягти навіть до кримінальної відповідальності. 

– Чи розуміють матері можливі наслідки?

– Розуміють. Але аргумент «залізний»: вдома ще п’ятеро-шестеро дітей без нагляду, яких треба годувати і ні на кого залишити. А на малу вона ще не оформила всі потрібні документи, аби отримувати грошову допомогу. Тому до стаціонару лягати категорично відмовляються.

– Як же бути?

– Контролювати народжуваність лікарі не можуть – це справа самих батьків. Але державні служби могли б відстежувати використання «дитячих» грошей, через які й почався «бебі-бум» в Україні. Батьки частенько витрачають їх не за призначенням, тобто зовсім не на потреби дитини. У Росії пішли іншим шляхом: там формується так званий материнський капітал, який неможливо одразу використати, але відтак він стане хорошим фінансовим підґрунтям для дальшої долі дитини. А в нас могли б відкрити, наприклад, соціальні магазини, де продавалися б лише ті речі, продукти, які потрібні саме дітям. Бо в день отримання допомоги можна побачити, як мамочки в супермаркетах купують єгипетський виноград, кури-гриль і горілку...

У лікарні – жодної покинутої дитини 

– Отож за позитивною статистикою справді велика проблема…

– І найгірша ситуація, я вважаю, саме на Берегівщині. Наприклад, у райцентрі міститься табір – окремий хутір, де мешкає ромське населення, і він є одним із найбільших у Східній Європі. 

– Чи допомагають лікарям інші організації?

– Маємо добрі зв’язки з соціальними службами, відділом міліції у справах неповнолітніх, підтримуємо контакт із ромськими баронами (керівниками громад). У складних випадках вони приходять на допомогу – наприклад, коли треба ушпиталити важкохворих дітей. Але однаково працювати важко. Вагітні ромки часто-густо не бажають ставати на облік у жіночій консультації або приходять на пізніх термінах. Уявіть: якщо на інших дільницях маємо до 25–40 діточок до року, то на тій, до якої належить табір, – вже 120...

– Тобто незабаром місто й район матиме ще більшу проблему...

– Як лікар, можу тільки вітати збільшення народжуваності. Наше завдання і бажання – аби діти з’являлися на світ міцними, здоровими, зростали у нормальних умовах. Насамперед відповідальність за це лягає на плечі батьків. Тому, коли бачимо відверте нехтування своїми обов’язками, мусимо звертатися до контрольних органів і навіть прокуратури. Раніше такої тісної «співпраці» у нас не було – не мали потреби. А торік написали цілих 14 звернень до служби у справах неповнолітніх. Кілька дітей навіть забрали з родин. Хоча поповнювати інтернати – не вихід. Бо сім’я – найкраще середовище для зростання дитини.

– Раніше у лікарні до року утримувалися покинуті діти. Скільки їх тепер тут?

– Жодного, лише малюки з неблагополучних родин. Часом примусово лікуємо. Іноді є також дітки, котрі народжуються з патологіями чи дуже малою вагою, – 1400–1500 грамів. Якщо не будемо їх доглядати, у непристосованих умовах вони просто не виживуть... 

Як запобігти трагічним випадкам… 

– Чи часто немовлята помирають і чому?

– Двічі таке мали цього року. Один – нещасливий випадок, інший – через вроджені вади. Та й батьки вчасно не звернулися по допомогу. Але в пресі було подано, що мати абсолютно не переймалася дитиною, зловживала алкоголем, – це неправда. Радше йшлося про неосвіченість молодої мами, яка не знала, чим усе може закінчитися. Дехто, замість чимшвидше бігти до лікарні, йде до аптеки й купує ліки на власний розсуд. 

– А як пояснити ті страшні випадки, коли діти з абсолютно нормальних сімей, гинули на уроках фізкультури в школах?

– Це теж велика проблема, бо ці діти були хворі і просто не витримали навантаження. Тому з 2008 року діє постанова Кабінету міністрів, аби щорічна перевірка школярів відбувалася у медзакладах. Це добре, бо батьки теж присутні на цьому профогляді, і якщо виявляється патологія – призначається лікування. Звісно, навантаження на дітей теж часом дуже значні. Тому нині йдеться про те, аби скасувати оцінювання учнів на уроках фізкультури взагалі. Але й повністю відмовлятися від занять спортом – не вихід. Бо кожна дитина має вести активне життя. На жаль, у багатьох фізичне виховання на нулі – цілий день багато хто проводить за комп’ютером, телевізором, у кращому випадку читає. Це проблема всієї країни, бо в кожному дворі мають бути спортивні майданчики, повинні діяти безплатні спортивні, туристичні гуртки, секції. Малорухомий спосіб життя теж може дати трагічні наслідки...

– Щодо хронічних хвороб у дітей – яка ситуація?

– Їх число щороку зростає. Цукровий діабет, захворювання серця, бронхіальна астма, алергічні реакції... Тому постійно кажу батькам, наголошую: ніколи не беріться за самолікування і вчасно звертайтеся до медиків. 

Нині підвищився й ризик поширення інфекційних хвороб. Єдина можливість і єдиний дієвий спосіб від них захиститися – вакцинація. Для нашого району це дуже важливо, адже в ромському хуторі виявлені вогнища туберкульозу (дітки, на щастя, не хворіють), та й нещодавній спалах кору нагадав про те, що може статися, якщо ігнорувати  щеплення.

Олександр Ворошилов

12 липня 2012р.

Теги: педіатр, народжуваність, ромський

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

23:51
30 родин із прифронтової Харківщини оздоровилися та відпочили на Закарпатті за час дії програми "Турбота"
23:19
/ 1
Словаччина хоче відновити пасажирське залізничне сполучення із Ужгородом, яке припинилося 80 років тому
18:22
"Укрзалізниця" ще цьогоріч планує запустити потяг "Київ – Кошиці"
15:29
/ 7
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
/ 1
Приватний поїзд "Прага – Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 3
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 5
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 21
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 30
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
» Всі новини