Закарпатський театр гастролював в Тернополі (ФОТО)

Шанувальники театру вщерть заповнили зал палацу культури «Березіль».

Протягом двох годин глядачі спостерігали за розвитком подій вистави і вболівали за долю Галі і її коханого Назара.  Головний герой  Хома Кичатий вважав, що  «женитись треба не на очах і не на бровах, а на млинах і на хуторах» . Керуючись такими принципами, він вирішує віддати єдину дочку Галю за старого, але багатого, Чигиринського полковника.

В постановці вистави режисер наслідував Шевченківському сюжету. Тільки не закінчується п’єса благословенням Хоми для Назара і Галі:
«Обніміться, поцілуйтеся, діточки мої. Я хоч і грішний, а все-таки батько. Боже вас благослови!». Фінальною є сцена, коли над Хомою припадає Стеха і ридає. А як складеться доля закоханих Галі і Назара глядачам, згідно задуму режисера,  залишається тільки здогадуватися…

Прем’єра вистави відбулася близько півроку тому, а режисером-постановщиком є Анатолій  Філіппов, народний артист України. У виставі зіграла переважно молода регенерація трупи, хоча взяли участь і досвідчені актори. Театр багато  подорожує. Бувають на “Сході”, і “Заході” нашої країни. Та від Тернополя враження особливі.
“Сюди ми приїжджаємо з великим задоволенням, -  ділиться враженнями  один з акторів. – У Тернополі  разом з нашою тупою ми були багато разів, починаючи ще з радянських часів. Глядачі у вас надзвичайно хороші. Ми раді тому, як нас тут приймають, бачимо реакцію залу. Тут є високий рівень театральної культури в місті. А тому  кожного разу стараємося зіграти краще, вдосконалюватися, адже це рух вперед. Ми хочемо достукатися до серця кожного, хто приходить на наші вистави.”

На виставу завітали тернополяни різних вікових категорій. Та особливо приємно було бачити в залі молоді обличчя, адже театральні постановки – це один з кращих  способів показати, як чинити в тій чи  іншій ситуації.

“П ‘єса  «Назар Стодоля» – це застереження для нас. Адже , на жаль, чимало людей сьогодні є тими Хомами Кичатими – дволикими людьми, для яких є найважливішим  матеріальні цінності, – ділиться враженнями тернополянка Леся Штокало. – Маємо чудовий приклад, як чинити не потрібно.”

Дві  години пролетіли  непомітно, адже  вистава виявилася досить «жвавою», по вінця наповненою народними піснями і дотепними жартами. Прем’ єра вдалася. І свідченням цього є бурхливі овації, якими глядачі  нагороджували закарпатських гостей і супроводжували аж за куліси.

Теги: театр, вистава

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати