Про роль "Пласту" в вихованні молоді

Всіх нас ваблять в рідні місця, де вперше відчули батьківську любов, прихильність рідних, доброзичливість друзів, де такі милі й пам'ятні з дитинства гаї й річки, чари природи, чудові традиції, пов'язані зі святами.

Ці почуття тішать душу, зігрівають серце... З такими думками я завжди 'іду в своє рідне Буштино з надією, що, поспілкувавшись з людьми, я повернуся до свого теперішнього дому в піднесеному настрої.

Однак останнім часом повертаюся з рідного села великою мірою розчарованим. Незважаючи на певний прогрес (нові добротні житлові будинки, в яких живуть небідні люди), спостерігається катастрофічне падіння духовності, що призводить до нехарактерних для села злочинів, недооцінки моральних засад чи цілковитого безчестя, знищення
культурно-спортивних надбань. Природно, що до всього цього причетна і молодь з недоліками у її вихованні. А чи могли опуститися до таких аморальних вчинків молоді люди мого покоління, які пройшли виховання у молодіжній організації «Пласт», що існувала в нашому краї, в тому числі і в Тячівському окрузі, в 20-30-х роках минулого
століття?

«Пласт» виховував молодь у дусі висо-коїморалі та патріотизму. Нині ж як молодь, так і дорослі (викладачі шкіл, а іноді й вузів) поняття не мають про таку організацію. У моєму рідному Буштині «Пласт» був започаткований у 30-х роках минулого століття. Заснував його учитель народної школи, нині вже покійний Микола Андрійович Грицак, родом із с.Росішка Рахівського району, відомий на сьогодні вчений-мовознавець, який прославився в Україні насамперед складеним ним словником закарпатських діалектів. Крім «Пласту» в нашому селі він організував драматичний гурток, керував церковним та сільськими хорами, займався громадською діяльністю.

Буштинці орієнтувалися переважно на професорів та студентів Хустської гімназії, де «Пласт» ще у вересні 1922 року заснував професор Володимир Комарницький, якому допомагали видатні освітянські та політичні закарпатські діячі Андрій Дідик, брати Юрій та Євген Шерегії, Степан Пап та інші. Отже, буштинцям було з кого брати приклад.

До речі, А.ДІдик вважається засновником «Пласту» на Закарпатті. Точної дати заснування буштинського «Пласту» ми поки що не знаємо, однак відомо, що на пластовому святі в Хусті 6 травня 1932 року вже була присутня і делегація з Буштина («Українське Слово», 1 червня 1932 року).

На жаль, нинішня молода генерація нашого села мало знає про те, що їхні батьки, дідусі та бабусі (адже все це відбувалося ще за Чехословацької Республіки) були учасниками цієї уславленої організації, яка виховувала їх у дусі високої християнської моралі та патріотизму. Уже саме привітання пластунів трьома пальцями піднесеної
правої руки свідчить про засади «Пласту». Перший палець означає вірність Богові, державі й народу, другий - допомога ближньому, а третій - дотримання пластових законів. В основі цих законів було: берегти і любити традиції свого народу, його мову, боронити від усякої кривди, піднімати його культуру; бути чесним, шанувати старших, старатися щодня зробити хоча б одну добру справу; берегти природу, шанувати чужий труд, поважати інші національності і т.д. А слово «скоб», яке вимовлялося як привітання, означало: скоро, красно, обережно, бистро. Дотримуватися таких засад - що може бути кращого у вихованні молоді! В Тячівському окрузі від буштинців не відставали і бедевляни та тересвяни. У Бедевлі найбільше спромігся для «Пласту» Василь Маркуш (Маркусь), в Тересві - Василь Небола.

Український «Пласт» належав і належить до Міжнародноїмолодіжноїорганізації під назвою «Скаут». У широкому розумінні ця організація мала на меті виховувати у патріотичному та релігійному дусі молодь усіх національностей. У відносинах між ними домінували братерство та взаємодопомога. Щодо Закарпаття, то у 30-х роках минулого століття представники цієїоргані-зації - українці, угорці та євреї видавали в Ужгороді спільний часопис «Пластун, юнак - Черкейс».

У створенні буштинського «Пласту» активна роль належить і студентам Хустської' гімназії та Тячівської горожанської школи. Серед них виділялися Дмитро Маснюк, Михайло Орос, Іван Паращинець, брати Михайло та Юрій Форкоші, Юрій Костюк, Юрій Грицюк, брати Іван, Микола, Юрій Гаврилки, Петро Лукач, Дмитро Лукач, Петро Добош та багато інших. Серед дівчат проявили себе Юлина Дубчак, Юлина Коршинська, Юлина Маслюк, Василина Мочар, Василина Гаврилко та ін. Це була взірцева молодь, до якоїнаселення села ставилося з великою повагою. Завдяки саме їм у Буштині працювали і драматичний гурток, і хори; організували вони й різні програми до свят, пластові з'їзди, спортивні заходи, зокрема улюблений у Буштині колись футбол, танцювальні гуртки і т.п.

Пригадується дуже рідкісний випадок, коли одного з пластунів побачили у нетверезому стані. За цей вчинок вирішено було виключити його з членів «Пласту». Але потім обмежилися забороною відвідувати пластові збори впродовж трьох місяців. І за це він дуже переживав. Я не пригадую, щоб хтрсь із пластунів палив.

Діти теж мають безпосереднє відношення до «Пласту». Адже вони, так звані «вовченята» і «лисички», після виповнення їм 12 років теж стануть повноправними пластунами. Мені випала честь тримати таблицю з написом «Буштинський пластовий кіш, 1928 рік». Серед «вовченят» і
«лисичок» буштинська молодь на обох світлинах може знайти своїх батьків, матерів, дідусів і бабусь. Велика частина з них брала участь у національно-визвольних змаганнях.

Перед очима виринають сини й доньки таких традиційно порядних родин: Гаврилки, Андришини, Костюки, Микити, Паращинці, Микуляки, Копинці, Комендарі, Лукачі, Рущаки, Соломонки, Форкоші та ін., якими й донині славиться село. Куди все це поділося? Чому в ньому поширені злочини, про які моторошно й згадувати? Хто пригадує в селі про якісь вбивства в 20-30-х роках минулого століття? Якщо в когось курка зникла, то про це знало і говорило все село, а зараз до розбитих замків у будинках, квартирних крадіжок, до пограбувань та розбоїв і особливої'уваги нема. Як кажуть, таке диво триває три дні, бо до нього звикли. У кого піднялися руки розібрати спортивні та розважальні споруди в чудовому парку в Тополівці (Ган-далі), знищити трибуни буштинського футбольного стадіону, гордості села, що породив футболістів, які прославили не лише Буштино, а й ціле Закарпаття на республіканському рівні? Де звіринець, яким милувалися приїжджі, особливо діти з усього
Закарпаття? З чиєї волі Буштино змарніло, хто над ним познущався?

На мій погляд, головна причина полягає в тому, що недостатньо приділяється уваги вихованню підростаючого покоління. І подолати цей недолік можна лише спільними зусиллями учителів, священиків, батьків, державних структур, які відповідають за безпеку і спокій громадян і які повинні більше уваги приділяти запобіганню
злочинів. І в цій великій справі неоціненну роль може зіграти саме «Пласт».

Прикро, що ця організація, на відміну від сусідніх держав, а останнім часом і на відміну від інших областей Західної України, так поволі розвивається на Закарпатті, в тому числі й на Тячівщині.
Шановні колеги-педагоги! Чому б не поновити цю важливу ідею - виховання підростаючого покоління і через «Пласт»? Може, він зворушить молоді серця, сприятиме відродженню духовності й моралі? А це, без сумніву, приведе і до любові до ближнього, до рідного краю, до Батьківщини, врешті -до громадського порятунку. А хіба цього мало?
Іван КОРШИНСЬКИЙ, народний депутат ВР України другого скликання від Тячівського виборчого округу
21 травня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

23:58
ВАКС закрив справу проти "закарпатського" ексголови Рахункової палати Пацкана, визнавши його невинуватим
22:10
/ 7
Громада ПЦУ у селі Присліп на Міжгірщині після 5 років протидії МП увійшла до свого храму
11:40
27 квітня в центрі Ужгорода можна буде безкоштовно тестувати інфекційні хвороби, вакцинуватися та виміряти тиск
11:21
/ 1
Мукачево виділило 12,4 млн на безпілотники для двох бригад ЗСУ
10:53
В Ужгороді заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач поспілкувався із міжнародними перевізниками
18:05
Учителі Закарпаття проходять сертифікацію: експерти з усієї України оцінюють їхню майстерність
15:19
Мешканці Чабанівки на Ужгородщині можуть залишитися без води через глиняний кар'єр "Голден тайлу" харківського депутата
11:22
/ 1
Підтверджено загибель Михайла Бадиди з Демечів на Ужгородщині, який понад рік вважався зниклим безвісти
22:39
/ 2
На Запоріжжі поліг Петро Ганич з Кам'яниці Оноківської громади
22:00
/ 4
Командир "Граду" з позивним "Ісус"
17:33
/ 6
У Лютій Костринської громади згоріли будинок і трактор
11:12
/ 2
Чехія допоможе звести реабілітаційний центр в Ужгороді
22:04
Протягом минулого тижня в Ужгороді народилося 53 малюків, у Мукачеві – 34
12:40
/ 1
У 9 закладах Закарпаття можна отримати безкоштовну медичну допомогу при інсульті
11:25
/ 19
В Ужгороді сквер міської лікарні реконструюють і облаштують за 40 млн грантових гривень
17:48
На Закарпатті у березні 2024 року порівняно з груднем 2023 року ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
17:12
Цьогоріч у березні на Закарпатті ціни зросли на 0,7%
11:09
В Ужгороді "комунальні" повідомлення про порушення ПДР залишатимуть на авто у червоних зіп-пакетах
10:51
22-річного Івана Бориса з Заріччя, якого з серпня 2022 року вважали зниклим безвісти, зустрінуть і поховають у понеділок
22:15
/ 2
Стало відомо про загибель в лютому під Авдіївкою Віталія Старости з Великої Копані Виноградівської громади
11:36
У Тересві попрощаються з полеглим Героєм Михайлом Руснаком, що більше року вважався зниклим безвісти
22:27
В Ужгороді попрощалися із полеглим Героєм Олексієм Кобцем
15:44
На Закарпатті в теплицях почали збирати ранню картоплю
15:34
/ 1
Юрій Лущай з Краматорська, що поліг на Донеччині і похований у Великих Лучках, був істориком і відомим вікіпедистом
11:33
/ 1
На Сумщині поліг Василь Цинканич з Бегендяцької Пастілі Великоберезнянської громади
» Всі новини