На Закарпатті хочуть спорудити понад триста мініГЕС та тисячу водосховищ

Фахівці кажуть, що в результаті можемо отримати економічний клондайк або… соціально-екологічну катастрофу

На Закарпатті хочуть спорудити понад триста мініГЕС та тисячу водосховищ

Вода — це життя. Водночас вона може бути й великою бідою. Закарпатці, як ніхто інший, знають це з власного досвіду. Також вода — екологічно чисте й практично безмежне джерело енергії, яку людство потребує з кожним роком усе більше. А ще — природне середовище для мільйонів живих істот.

Як розумно використати дане нам Богом багатство і водночас не зруйнувати навколишній світ, а отже й самих себе? Про це на Закарпатті замислювалися давно. Нині розробляється (і частково вже реалізовується) регіональна програма комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області, покликана повністю забезпечити край електрикою, уберегти від паводків, розвинути рибне господарство й туризм.

Втім, деякі фахівці мають серйозні застереження до неї, наголошуючи, що за певних умов замість водно-енергетичного клондайку ми можемо отримати соціально-екологічку катастрофу. Ми спробували розібратися у темі.

До витоків

Інтерес до енергетичних ресурсів річок Закарпаття виник ще у минулому столітті. Чеські фахівці, обстеживши Тересву, Тереблю, Ріку, Уж та Люту пропонували спорудити на цих річках 14 малих ГЕС (МГЕС) загальною потужністю до 340 млн. кВт год. на рік. Однак, початок Другої світової війни та розпад Чехословаччини завадили цим планам. Та ідея не канула в Лету. За чеськими розробками у 40-х роках минулого століття угорці побудували Оноківську та Ужгородську мініГЕС. Це був настільки оригінальний каскад, що практично без корінних реконструкцій ці станції працюють і понині.

У радянські часи (1953-1955.рр.) була побудована унікальна Теребле-Ріцька ГЕС потужністю 27 мВт та понад тридцять невеликих ліспромгоспних, колгоспних та міжколгоспних  МГЕС, серед яких Усть-Чорнянська, Углянська, Тур'є-Реметівська, Діловська, Кирицьківська та Ставнянська. В основному це були дериваційні ГЕС, які з часом зруйнували.

Нині в області повноцінно працюють 5 мініГЕС, які виробляють понад 150 млн. кВт год. за рік: Теребле-Ріцька, Оноківська, Ужгородська та мініГЕС ТОВ "Енергія Карпат" у с.Білин на Рахівщині. Наприкінці 2010 року на річці Красна в однойменному селі на Тячівщині ввели в експлуатацію ще одну малу ГЕС потужністю 800 кВт.

1995 року обласна рада Закарпаття вперше за роки незалежності України звернула увагу на використання водного потенціалу краю. Була ухвалена відповідна програма. По тому її кілька разів коригували, однак справа не рухалася з місця за браком фінансування. Знову зацікавилася гідропотенціалом закарпатських річок обласна рада нинішнього скликання. 25 лютого 2011 року було ухвалено "Програму комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області". Координацію роботи з її втілення в життя поклали на ТОВ "Закарпатське обласне агентство із залучення інвестицій та господарського розвитку територій".

Добрі наміри

Документ фіксує, що споживання електроенергії Закарпатською областю становить понад 2 мільярди кВт-годин на рік, із них виробництво електроенергії власними ГЕС складає усього 6-8%. Тобто область практично повністю залежить від постачання електроенергії з державної енергосистеми. Висока густота населення, значна кількість курортних зон, нестача власних джерел газу, вугілля, нафти унеможливлює будівництво атомних, теплових чи вугільних електростанцій, які у перспективі змогли б забезпечити потребу області в електроенергії.

Водночас область багата гідроресурсами, кількість яких за питомими показниками в десятки разів перевищує загальноукраїнські. Зокрема, питомі запаси гідроенергії на одну особу в рік на Закарпатті становлять 8250 кВт (в Україні – 820 кВт), тобто гідроенергетичні ресурси Закарпаття є найбільшими в Україні.

Влада стверджує, що останніми роками інвестори все частіше звертаються із пропозиціями вкласти кошти у розбудову об'єктів гідроенергетики та отримання погодження для їх реалізації. Однак відсутність затвердженої схеми розміщення гідроенергетичних об'єктів стримує реалізацію таких інвестиційних проектів. Тому виникла потреба системного вирішення питання розміщення на території області потенційних місць будівництва об'єктів гідроенергетики з урахуванням охорони водних ресурсів та їх комплексного використання.

Автори програми запевняють, що її реалізація дозволить збільшити власне виробництво електроенергії шляхом будівництва на території області об'єктів гідроенергетики. Будівництво малих гідроелектростанцій та інших об'єктів водокористування на території області буде регламентуватися Схемою комплексного використання водних ресурсів річок області, яка має враховувати противопаводкові заходи, передбачені Регіональною програмою комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2006-2015 роки; схему розміщення малих ГЕС; розташування об'єктів водопостачання та водовідведення; місця розташування об'єктів водної рекреації, прибережної інфраструктури та інших об'єктів комплексного водокористування.

Реалізувати Програму передбачається у два етапи: цьогоріч і наступного року розробити і затвердити Схему комплексного використання водних ресурсів області та пов'язаних із Програмою проектів нормативних, розпорядчих актів. Потім приступити до спорудження акумулюючих, регулюючих водосховищ, гідроелектростанцій за рахунок коштів інвесторів та з інших джерел, розміщення інших об'єктів водокористування, виконання протипаводкових заходів. Загальна вартість затрат на розроблення Схеми комплексного використання водних ресурсів області згідно з кошторисом, розробленим інститутом ВАТ "Укргідропроект" складає понад 2,5 млн. грн. З обласного бюджету цьогоріч передбачено 280 тис. грн. Додатково планують залучити ще 250 тис. грн.

Під час реалізації програми передбачається залучення коштів замовників для розвитку інженерної, транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів; врахування місць розташування та технічні параметри протипаводкових споруд; залучення сучасної техніки та технологій; участь у реалізації проектів жителів області, структур територіальних громад, суб'єктів господарювання на території області; можливість використання об'єктів комплексного водокористування для розвитку туризму, рекреації; використання ГЕС як джерел енергозабезпечення об'єктів рекреації у важкодоступних місцях, де нема ліній електропередач; збереження навколишнього природного середовища; максимальне забезпечення продуктивних земель та обмеження вилучення земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Директор департаменту інженерного супроводу проектів Закарпатського інвестиційного агентства Юрій Маркович розповів, що загалом планується спорудження 330 МГЕС на усіх річках Закарпаття області. 30 об'єктів нині проходять містобудівне обґрунтування, 100 перебувають на стадії узгодження розташування. Каскад з 4-ох МГЕС наступного року планується спорудити на річці Тересва у Тячівському районі. Землевідведення для цього проекту уже погоджено у Кабінеті Міністрів.

Фахівець зазначає, що проект повністю екологічно безпечний, дозволяє стабілізувати стік води, регулювати наповнюваність русел річок, розвивати рибне господарство, сприятиме туризму, ба більше — забезпечить судноплавство у нижній течії Тиси. Інвестиції для його впровадження можуть сягнути 2 млрд. грн. При цьому спеціалісти, які розробляють схему розташування МГЕС, основну увагу зосереджують на комплексному використанні водних ресурсів. Тобто, водночас із електростанціями будуватимуться очисні споруди, водозабори, рибники тощо. Упродовж кількох місяців бригади фахівців на місцях обстежували русла річок, визначаючи придатні для спорудження електростанцій. Нині проект Схеми розташування МГЕС уже розроблено. Однак, закарпатські фахівці й досі не можуть отримати результати напрацювань міністрів притисянських країн, яка відбулася у квітні в Ужгороді, і де вказано важливі водні споруди. Як тільки така інформація надійде, Схему можливого розташування МГЕС та водосховищ буде завершено і її подадуть на затвердження обласним обранцям.

(Продовження – 16 вересня)

 

Петро Поліха, Час Закарпаття

15 вересня 2011р.

Теги: ГЕС, вода, водосховище

Коментарі

555 2011-09-15 / 15:01:00
Десять лет одно и тоже, даже Остап Бендер создал ВАСЮКИ быстрее, чем вы хлопцы создаете ГЕСы. Шахматы учитесь у него играть!

нестиковки 2011-09-15 / 11:14:00
"загальною потужністю до 340 млн. кВт год. на рік."
А відколи це потужність у кВт-годинах виміряється?
П. Поліха, назад до школи, фізику за 7-8-й клас вчити.

нестиковки 2011-09-15 / 11:09:00
За чеськими розробками у 40-х роках минулого століття угорці побудували Оноківську та Ужгородську мініГЕС?
І встановили агрегати від ČKD (Českomoravská Kolben-Daněk)?
Коли мадяри хазяйнували у 40-х Kolben-Daněk був "онімечений" на BMM (Böhmisch-Mährische Maschinenfabrik AG) і клепав танки швабам. Не до турбін-генераторів було. Так що спорудили чехи.

НОВИНИ: Соціо

23:51
30 родин із прифронтової Харківщини оздоровилися та відпочили на Закарпатті за час дії програми "Турбота"
23:19
/ 1
Словаччина хоче відновити пасажирське залізничне сполучення із Ужгородом, яке припинилося 80 років тому
18:22
"Укрзалізниця" ще цьогоріч планує запустити потяг "Київ – Кошиці"
15:29
/ 6
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
/ 1
Приватний поїзд "Прага – Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 3
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 5
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 21
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 30
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
» Всі новини