В Ужгороді водій, зупинений патрульними, швидко купив і хильнув алкоголь, аби прих...
В Ужгороді сквер міської лікарні реконструюють і облаштують за 40 млн грантових гр...
22-річного Івана Бориса з Заріччя, якого з серпня 2022 року вважали зниклим безвісти, ...
Стало відомо про загибель в лютому під Авдіївкою Віталія Старости з Великої К...
На Закарпатті взяли під варту без права на заставу 10 учасників наркоугруповання (...
У Тересві попрощаються з полеглим Героєм Михайлом Руснаком, що більше року вв...
В Ужгороді водій, зупинений патрульними, швидко купив і хильнув алкого...
Євреї на Підкарпатській Русі
Згідно з переписом населення, проведеного Чехословацькою владою у 1921 році, на Підкарпатській Русі мешкало 93-и з лишком тисячі чоловік, котрі за віросовіданням записали себе юдеями, а в 1930 році в краї мешкало вже 102540 євреїв, виходячи з інформації про релігійну приналежність. Відносно чисельності за переписом від 1840 року, коли євреїв було 21 з половиною тисяч, чисельність зросла майже у 5 разів, а в 1941 році у Підкарпатті їх було вже 162 тисячі. Однак, слід зазначити, ці дані вже відображають чисельність, коли в склад Угорщини увійшли землі, анексовані у Словачини.
У 1920 році Празький щорічний вісник провів опитування серед єврейських громад у Чехословацькій державі. Підсумки опитування були оприлюднені у 1921 році. Найбільше євреїв мешкало у Мукачеві -16 000; з них 2 тисяч платили податки, мали свої школу і синагогу, 6 равинів і своє кладовище; в Ужгороді мешкало 8 000 євреїв, котрі розмовляли мадярською і на ідиш, 750 платили податки, 34 були службовцями; на Верховині, у Нижніх Воротах тоді мешкало понад 900 євреїв, 100 з них платили податки, розмовляли на ідиш, молилися в 3-х синагогах, 3-є були службовцями. Мали євреї і своє кладовище. Найменше євреїв мешкало у Чопі - без жодного права голосу, податки платили 70 членів громади, була синагога і кладовище.
Інформація, що була зібрана під час депортації, дає змогу уявити, який був соціальний і економічний статус. Списки депортованих у табори смерті являються достовірним джерелом про кількість єврейських сімей у краї, їх суспільний стан, житло і щільність населення у ньому. Згідно з цими джерелами можна зробити висновок, що євреї селились поряд один з одним, а їх оселі зазвичай знаходились поближче до центру поселення. В основному працювали в торгівлі лісо- і пиломатеріалами, серед багатіїв були равини і директори банків, лікарі й адвокати. Більшість цегельних заводів, а також фабрики по виробництву скла і електричних лампочок належали євреям.
Разом з тим деякі джерела свідчать про життя частини євреїв у жахливих умовах в крайніх злиднях. Звичайними продуктами харчування були хліб з кукурудзи, сир з овечого молока і овочі. М'ясо, як і русини, юдеї споживали дуже рідко. Але жодних свідчень про голод не виявлено.
Музиканти. Бідні русини і євреї
Історія євреїв Підкарпатської Русі - це історія про переселення на землі і за їх межі. Євреї прийшли на Підкарпаття (сучасне Закарпаття) з початком погромів у 1648-1649 роках в часи козацької Гетьманщини Богдана Хмельницького. Масово селитись на підкарпатських землях євреї почали у ХІХ ст., в основному через значний приріст єврейського люду у сусідніх землях.
Економічні труднощі сприяли напруженню у відносинах між корінними русинами, мадярами і євреями. Для того, щоб зберегти свою власність, євреї мадяризували свої імена. Батько давав сину прізищ,е відмінне від власного: наприклад, Вольф на мадярську манеру писався Форкашем або по-чеськи, Влчек. Євреї мали уніфіковані форми перекладу імен, змінюючи Евраїм на Фішел, або Зеві на Герш чи Герман. Коли єврей стикався з такими іменами, він одразу розумів його трансформацію, в той час, коли всі інші вважали ці імена різними. Взагалі ж такі варіації імен створювали і труднощі для митарів й чиновників. Зовсім не було русинських імен...
Євреї впровадили також феномен "підставної особи". Це була практика передачі власності за дорученням "партнерам" або "фіктивним власникам" свого єврейського добра - нерухомості, або й цілого обійстя. Однак на практиці єврей продовжував управляти своєю власністю чи підприємством, виплачуючи якусь фіксовану платню підставній особі. Таким чином законне прикриття було забезпечене...
Євреї реєструвалися під різними іменами, щоби полегшити одержання дозволу на проживання і на роботу. Але найчастіше, щоб уникнути військової повинності. Наприклад, єврей Вольф Штерн міг зареєструватися як Вільгельм Штерн чи Форкаш Штерн і влада тільки з часом виявляла, що всі ці імена належать одному рекруту. Більшість євреїв намагались уникнути військової служби, бо вважали її пустою тратою часу в чужій спільноті. До того ж, для єврея необхідно було дотримуватися заповідей, особливо заповідей суботи і кашрута.
Була й інша змога уникнути військової повинності. Ключову роль грали лікарі, які за визначену плату видавали "жовтий білет". Другою формою ухиляння від служби була підміна рекрута іншим юнаком, або з'являлись не на той рекрутський пункт, у якому були зареєстровані, чи використовували документи осіб, звільнених з війська... Лише під час Першої світової війни контроль за рекрутством посилився, а наприкінці війни влада пішла на те, щоби відправляти в армію всіх євреїв підряд.
Вісник
Ділитись
На головну
Версія для друку
ПереслатиДодати коментар
Коментарі
Ember Zoltán 2011-08-28 / 18:54:00
Visszatérés: a Szovjetunióban
A táborokból visszatért kárpátaljai zsidók számát 1945 végén 20 ezer főre becsülték. A régió 1944. évi 115-120 ezer zsidó lakosából több mint 95 ezer pusztult el. Ehhez még hozzá kell számítani azokat az áldozatokat is, így a csillagviselés listáján nem regisztrált gyerekeket, a csillagviselés alól mentesítetteket, a más országokból érkezett menekülteket, az adott helységben éppen ott tartózkodó zsidókat, a vonatról leszállított, átutazó, esetenként szabadságra érkezett munkaszolgálatosokat, akiket számolatlanul szállították be a gyűjtőtáborokba.
Amit a fasizmus elkezdett s javarészt megvalósított, azt a közel ötven évre berendezkedő szovjethatalom szellemi holokausztja fejezte be. [...] Megindult az eloroszosítás/elukránosítás, az elrabolt zsidó vagyonok és a megsemmisített zsidó kultúra akár részleges visszaállítására még csak remény sem volt. 1945 őszére a határok hermetikusan lezáródtak. Ez az állapot több mint 11 évig tartott. A volt csehszlovák állampolgárok számára 1946 nyaráig az ún. optálás még lehetőséget nyújtott arra, hogy Csehszlovákiába távozzanak, de ezzel a szovjet hatóságok által támasztott sok nehézség miatt csak kevesen tudtak élni. A területi vallásügyi hivatal nyilvántartása 1948-ban Kárpátalján mindössze 4 ezer zsidót tartott számon. Ez a soát túlélteknek csupán töredéke volt. A többség - a haláltáborokból visszatérve - szinte azonnal elhagyta szülőföldjét és kivándorolt a szomszédos országokba (Csehszlovákia, Magyarország), illetve Palesztinába, Észak-Amerikába stb.
Az 1959. évi, a háború utáni első népszámlálás adatai szerint Kárpátalján 12 629 zsidó élt. A növekmény főként az Ukrajnából érkező zsidók ide településének következménye. Miután azonban az 1960-as évektől megnyílt a zsidókat külön is sújtó szovjet elnyomás alóli menekülés lehetősége, a terület zsidósága gyorsan apadni kezdett. A hetvenes évek közepétől a helsinki megállapodás (1974) értelmében, de leginkább állandó amerikai nyomásra, a kivándorlás lényegesen felgyorsult. A kivándorlás okai között jelentős szerepet játszott a hitélet és egyáltalán a zsidó élet állandó hivatalos akadályozása. Az egykor több mint 400 gyülekezet közül 1945/46 fordulójára húsz hitközség újította fel spontán a működését. Közülük a szovjet hatóságok adminisztratív korlátozásai eredményeképp 1950 őszére - mindmáig - rendkívül keserves körülmények között már csak négy, a munkácsi, ungvári, beregszászi és huszti maradt. Az 1989 januárjában megejtett újabb népszámlálás szerint a térségben 2700 zsidó lakott - a népesség 0,2 százaléka. Ez a szám a Szovjetunió szétesése óta a nagyukrán nacionalizmustól szenvedő területen az elmúlt 15 évben halálozás, kivándorlás, vegyes házasságok stb. miatt pár száz idős emberre csökkent. A kárpátaljai zsidóság gyakorlatilag megszűnt létezni.
Евреи при Советскиом Союзе
Рсюме:
в 1945 на Подкарпаттье приживало около 20-и тысяч евреев, которые вернулись из концлагерей
на 1948 их число коротилос на 4 тысячи, остальные эмигрировали в Чехословакию, в Венгрию, В Палестину, в США.
в 1959 году в нашемк крае уже проживало 12 629 евреей благодаря прибывшим из других территорий союза
в 1989 число евреев составили 2 700 человек
на данный час их осталось пару сотен, основном старики
жовтий білет 2011-08-28 / 00:16:00
труднощі для митарів й чиновників -
Наші у вариші:
http://www.youtube.com/watch?v=rp1OeIf0D0w&feature=related
http://www.youtube.com/watch?v=iYA1iDWGoK4&feature=related
НОВИНИ: Соціо
© 2003-2024 Закарпаття онлайн Beta