"Закарпатець" Невуче хоче стати другим нігерійцем, який увійде в історію "Шахтаря"

Відставка Ігоря Гамули і прихід у колектив нового тренера, плани на наступний сезон, співпраця з відомим футбольним агентом Шандором Варгою — такі теми для Чарлі видалися цікавими. І що з того мовного бар'єру? Хіба це перешкода, коли справді є таки про що побалакати? Щоправда, для журналіста незвичною була розмова англійською, що й наштовхнуло на перше запитання...

 

 

 

Відмовлюся від сотні голів

 

 

 

— Чарлі, за час кар'єри у "Закарпатті", мабуть, чимало разів тобі доводилося зіштовхуватися з проблемою спілкування. Попри це, досі не вивчив нашої мови. Не розумію, що заважає!?.

 

— Приїхавши в Ужгород, не мав на меті надовго затримуватися в ньому, тому й українську вивчати особливо не прагнув. Гадаю, наразі знаю достатньо мов (англійська, нігерійська, іврит. – М.К.), аби поповнювати свою скарбницю ще однією.

 

 

 

— Котра мова більше до вподоби: російська чи українська?

 

— Російська.

 

 

 

— Однак українська посідає одне з провідних місць у списку наймилозвучніших мов світу.

 

— Російська більш поширена, а тому й універсальніша. Для іноземця це — головне.

 

 

 

— Давай-но повернімося в недалеке минуле. Цікавить твій погляд щодо провального виступу "Закарпаття".

 

— Головну проблему вбачаю у взаєморозумінні між футболістами. Справа в тому, що багато було кадрових перебудов по ходу сезону. Та зараз, відзначу, рухаємося вгору і, запевняю, криза залишилася у минулому сезоні. Принаймні зараз стало аж дихати легше!

 

 

 

— Як тобі новий коуч?

 

— Містер Алекс (саме так уперше йменував Чарлі Олександра Севидова. — М.К.) — хороша людина і тренер. З першої зустрічі він на мене справив приємне враження. Севидов уміє мотивувати футболістів, а це, вважаю, одна з найголовніших чеснот будь-якого наставника.

 

 

 

— Побутує думка, що відставка Ігоря Гамули найпозитивніше вплинула на гру команди.

 

— Немає сенсу порівнювати виступи "Закарпаття" за часів керівництва Гамули та Севидова. Новий тренер — нова сторінка.

 

 

 

— Хоча би сумуєш за Ігорем Васильовичем?

 

— Я зосереджений лише на майбутньому, тому повністю задоволений поточним перебігом подій.

 

 

 

— І все-таки, на твою думку, звільнення Гамули — чи правильне рішення керівництва клубу?

 

— Не моєю була така постанова, не мені й відповідати на це запитання.

 

 

 

— Та все ж, кому, як не тобі, оцінювати свої дії на футбольному полі...

 

— Якщо команда не виконала завдання на сезон, немає потреби когось виділяти. Й так зрозуміло, що всі футболісти продемонстрували не найвищий рівень.

 

 

 

— Не схиблю, відзначивши ігровий спад Чарлеса Невуче у другій частині чемпіонату. У чому ж причина?

 

— Усе просто, оскільки у весняній частині першої ліги у мене було значно менше ігрового часу, ніж до зимової перерви.

 

 

 

— Не уникнути й банального запитання про плани на наступний сезон. То як із твоїми бомбардирськими намірами?

 

— Єдине, що хочу — працювати на команду. Не можу уявити для себе нічого кращого, як святкування виходу в прем'єр-лігу. Заради цього я відмовився б від власного бомбардирського доробку у вигляді сотні забитих м'ячів.

 

 

 

Олега Мукомела, мабуть, більше ніколи не побачу

 

 

 

— Попри це, ти — один із тих футболістів, на яких покладають "забивальні" надії. То що, й справді Чарлі не дуже хоче радувати нас голами у наступній першості?

 

— Скажи мені, скільки потрібно забити задля виходу в елітний дивізіон, і я зроблю це. Проте, гадаю, ще більше користі принесе взаємодія з партнерами, а не гонитва окремого гравця за голеадорським визнанням.

 

 

 

— У минулому сезоні Матвій Бобаль, випередивши тебе, став кращим бомбардиром команди і другим снайпером у чемпіонаті. Ти привітав його з цим досягненням?

 

— Звичайно. Ми навіть усією командою святкувати цей тріумф. Попри провальний сезон, ніхто ж не відмовлятиметься від такого успіху. У свою чергу, я заохотив Мотю, підбадьоривши: "Так тримати!".

 

 

 

— Повернімося до ротації всередині клубу, яка зачепила не лише тренерський штаб: багато основних гравців покинули "Закарпаття". Чи вплинуло це на атмосферу в команді?

 

— Не без цього. Принаймні зараз мікроклімат у колективі дуже хороший. Намагаємося якомога більше часу проводити разом. Олександр Севидов завжди закликає нас до дружніх взаємин, виступає проти індивідуалів, зазначаючи, що ми — єдине ціле.

 

 

 

— На футбольних кадрах зміни в ужгородців не закінчилися, і незабаром непохитне крісло віце-президента "Закарпаття" Олега Мукомела в одну мить рухнуло. Це бодай якось вплинуло на клуб загалом?

 

— Майбутній сезон дасть відповідь на це запитання. Проте, на мій погляд, відставка Мукомела ні на чому не повинна віддзеркалитися. У нас є багато професіоналів, які бездоганно виконують роботу і, певен, вони впораються зі своїми завданнями на сто відсотків.

 

 

 

— Олег Вікторович багато років провів у клубі. Натомість тобі судилося стати свідком його відставки.

 

— Зазвичай, перед матчами він обідав з нами, але у день поєдинку з овідіопольським "Дністром" був відсутній. Біля стадіону я побачив його автомобіль, однак, дивлячись на трибуни, мені знову ж таки не вдалося поглядом відшукати Олега Вікторовича. По закінченні матчу я зателефонував йому, однак той сказав, що більше не працює в "Закарпатті". Тоді ми побажали один одному успіхів, і більше навіть не розмовляли.

 

 

 

Шандору Варзі віддячую своєї грою

 

 

 

— Не секрет, що футбольний агент Чарлеса Невуче — відомий світовому загалу Шандор Варга. Скажи, скільки часу ви співпрацюєте?

 

— Понад рік.

 

 

 

— Попередній агент тобі чим не сподобався?

 

— На відміну від свого попередника, Шандор, як на мене, дуже позитивна людина.

 

 

 

— Чиєю ініціативою була ідея співпраці Невуче-Варга?

 

— Шандор відвідав матч "Закарпаття" — "Олександрія" сезону-2008/2009. Його, як зізнався, вразила моя самовіддача, коли, граючи з травмою, я спромігся й гол забити. Далі він зателефонував мені й згодом розпочалася наша співпраця.

 

 

 

— Скільки платиш Шандору Варзі?

 

— (Усміхається). Передусім, я йому відплачую своєю грою.

 

 

 

— До слова, він якось мені розповідав, що після дебютного сезону в першій лізі у тебе була можливість перебратися в інший клуб...

 

— Я забив тоді 17 голів і це не могло не привернути увагу команд прем'єр-ліги. Справді, була змога змінити клубну прописку, однак я не шкодую, що президент ФК Євген Дорошенко та Олег Мукомел тоді переконали мене залишитися. Та чого гріха таїти, після складного сезону в елітному дивізіоні я встиг пошкодувати про втрачену можливість покинути Ужгород. Але зараз уже цілком задоволений, що обрав саме таке продовження кар'єри.

 

 

 

— Якщо не секрет, від яких клубів були пропозиції щодо трансферу?

 

— Давай не згадувати минуле.

 

 

 

— Однак зараз також ходять чутки, що Невуче буцімто покидає команду.

 

— У "Закарпатті" я щасливий і нещодавно продовжив з ним контракт. А піду з колективу лише в тому разі, якщо клуб цього бажатиме.

 

 

 

— Київське "Динамо" у це міжсезоння проявляє чималий інтерес до футболістів із Нігерії. Уявімо, ти отримав запрошення до лав віце-чемпіона України...

 

— То залишився б в Ужгороді. Ось якби була можливість перебратися в "Шахтар"... Тоді можна було б подумати (сміється). Хочу стати другим зірковим нігерійцем, який увійде в історію донеччан після Джуліуса Агахови.

 

 

 

— Чи часом не консультувався Майкл Алозіє з тобою після того, як з'явилася інформація про ймовірний трансфер Чіді до команди Юрія Сьоміна?

 

— Так, ми розмовляли з ним про можливість цього переходу, однак, знову ж таки, у цій історії було забагато чуток. Натомість інший земляк, Фанендо Аді — віднедавна гравець столичної команди. Це приємно.

 

 

 

— Щодо твого контракту із "Закарпаттям", чи були якісь нюанси при його продовженні?

 

— Ні, обидві сторони залишилися задоволеними.

 

 

 

— Нова угода влаштовує?

 

— Безумовно.

 

 

 

— Чи можна достатньо заробити, граючи в Ужгороді?

 

— Ну, безкоштовно я на поле не виходжу, це зрозуміло. Ціна питання? (Сміється). Ні, це таємниця контракту.

 

 

 

Найкращі дороги в Нігерії

 

 

 

— Складається враження, що автомобіль "Ауді", який Чарлі придбав торік, пройшов вогонь, воду і мідні труби. Хіба грошей не вистачило на краще придбання?

 

— Що ти! Обожнюю модель, тому й придбав. Мене мало цікавлять усіляки цяцянки в салоні, авто — засіб пересування. І принаймні більше не доводиться відповідати на провокативні й часом надокучливі запитання таксистів. У цьому плані — абсолютно не жалкую.

 

 

 

— На бампері помітно вм'ятину...

 

— А ось що трапилося насправді: мене не було в місті, тому довірив машину другові, а коли повернувся, побачив наслідки катання горе-водія.

 

 

 

— І вилаявся...

 

— Ні, що ти! Не звинувачував: знаю, це звичайна випадковість. Друг уміло керує, тому підстав не довіряти йому в майбутньому немає. Якщо ти гарантуєш безпеку моєї автівки, то й тобі залюбки дам покататися (сміється).

 

 

 

— Не відмовлюся, однак щось гарантувати... А до якої максимальної швидкості розганяв авто?

 

— Ужгород — доволі компактне місто, тому потреби вдаватися до шумахерівських маневрів просто немає.

 

 

 

— У якій з тих країн, де встиг пожити, найбільш сприятливі умови, аби дати газу за кермом?

 

— (Пауза) Мабуть, у Нігерії.

 

 

 

— І які ж цифри висвітлював спідометр?

 

— 150 кілометрів за годину.

 

 

 

— Пригадую епізод після домашнього матчу проти "Прикарпаття", коли зграя дітей не давала улюбленцю публіки спокійно покинути межі стадіону, обступивши твою машину. Доводилося, мабуть, відкуповуватися батончиками "Снікерс"?

 

— У мене завжди діти випрошують футбольну атрибутику. Але всім я не можу догодити, тому вирішив на кожен поєдинок закуповуватися солодощами.

 

 

 

— До слова, "Снікерс" чи "Натс"?

 

— "Снікерс". Утім, шоколад не надто полюбляю.

 

 

 

— А "Кока-Кола" чи "Живчик"?

 

— Олександр Севидов заборонив вживати будь-які газовані напої, тож доводиться обмежуватися.

 

 

 

— Чи всіх тренерських канонів дотримуєшся?

 

— Так. Бо розумію, що наставник робить це з хорошими намірами. Він не має на меті безпідставно запроваджувати заборони для команди.

 

 

 

— А якщо чесно, ти колись порушував професіональні обов'язки футболіста поза межами стадіону?

 

— Гадаю, без недотримання правил жоден гравець не обходиться. Проте, якщо й порушив, то робив це ненавмисно. На щастя, від цього не помирають, адже тоді взагалі не було б кому грати.

 

 

 

Не завадило б ремонт зробити

 

 

 

— Ти досить багато часу провів в Ужгороді, тож певно, й обжитися встиг. А чи не плануєш переманити в Україну нігерійську рідню?

 

— Якщо все добре складатиметься по ходу осінньої частини чемпіонату, то в зимове міжсезоння відвідаю батьківщину. Звідти, ймовірно, повернуся з батьком, а оскільки він любить маму, то варто очікувати й на її візит в Ужгород.

 

 

 

— Мабуть, підготовка до зустрічі гостей саме у розпалі?

 

— (Поглянув на стіни своєї домівки. — М.К.). Не завадило б ремонт у квартирі, нарешті, зробити (сміється).

 

 

 

— Як на мене, то ремонт тут не потрібен. А що ще хоче Чарлі в Ужгороді?

 

— Якщо чесно, мрію допомагати тутешнім дітлахам займатися футболом. Можливо, створення спортивної школи для дітей могло б цьому посприяти.

 

 

 

— А як щодо проведення дитячого турніру Чарлеса Невуче?

 

— Чудова ідея! Цілком можливо, у майбутньому вдасться втілити цей задум у життя. Я готовий стати спонсором цих змагань.

 

 

 

— Наостанку — інформація для вболівальників, котрим поки невідомо... Нещодавно Чарлес Невуче з'явився у соціальній мережі. Що наштовхнуло на створення сторінки "Вконтакті"?

 

— Можливість додаткового спілкування з друзями ніколи не завадить. Та й з прихильницями також (сміється).

 

 

 

— Головне: не сплутай сторінку якоїсь дівчини із файлами Олександра Севидова...

 

— (Сміється) Буду уважним!..

Теги: Невуче, футбол

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати