Віктор Лукеча: "Паливо з відходів деревини та гідроенергетика вже довели на Закарпатті свою ефективність"

Після негативних вражень від «альтернативних проектів» вирішив дізнатися, які справи у цій сфері в Закарпатській області загалом. Начальник управління промисловості та розвитку інфраструктури Закарпатської ОДА Віктор Лукеча запевняє, що незважаючи на окремі несерйозні проекти, альтернатива традиційним видам палива та енергії в Закарпатті є. Однак про їхню домінуючу роль говорити зарано.

Віктор Лукеча: "Паливо з відходів деревини та гідроенергетика вже довели на Закарпатті свою ефективність"

– На тлі здорожчання енергоносіїв, які види альтернативного палива вигідні та доцільні в краї?

– Актуальним для області є паливо з відходів деревини. Також доцільним є і розвиток гідроенергетики. В перспективі – сонячна та вітрова енергія. У кожному з напрямків вже є досвід. За винятком вітру: хоча Карпати і перспективний регіон у цьому питанні, але окупність варто чітко розрахувати, адже вітри тут не вельми стабільні.

– Які конкретно впроваджені проекти довели свою доцільність?

– Приміром, деревообробні підприємства: "Фішер-Мукачево", "ЕНО", "Перспектива", "СІО-К", "Екран-ЗЛК", "Перечинський Лісокомбінат", "Ламелла", "Успіх", "Атлант", "Сведвуд Україна", "Інтер-Каштан", "Соло" та інші (а також модернізована котельня в Рахові)  використовують відходи деревини для виробництва теплової енергії, що застосовується як у технологічних процесах, так і для обігріву приміщень. Це дозволяє щорічно економити понад 20 млн. кубів газу! Тож подібний досвід намагаємося розширювати щороку. Плануємо впровадити такі технології на підприємствах галузі у Великому Березному та с. Жорнава (958 тис. грн. інвестицій), на ТОВ "Фактор Тойс" та ТОВ "Клен" на Іршавщині (600 тис.грн.), провести модернізацію котельні в Рахові (2 млн. грн.).

– Чи допомагає впровадження таких технологій економити кошти та опалювати бюджетні установи?

– Діє відповідна програма, на період дії якої в усіх районах області заплановано використання відходів деревини в бюджетних установах. Утім, на це потрібно акумулювати з різних джерел чималі гроші – до 100 млн. грн. На увагу в цьому питанні заслуговують пропозиції Тячівської РДА, яка хоче перевести на опалення значної кількості бюджетних установ піролітичним методом, на що необхідно 6,8 млн. грн., з яких 1,0 млн. – з місцевого бюджету.

– Закарпаття – край, багатий на гірські річки. Як це використовується?

– Наш край справді унікальний у цьому плані, тобто і в плані потенціалу гідроенергетичних ресурсів малих та середніх річок. Адже на хлопський розум, то це третина від загального потенціалу малих та середніх річок держави! Звичайно, сьогодні практичну цінність мають першочергові економічно доцільні об'єкти, енергія яких може стати основою економічного енергозабезпечення регіону. Інтерес до рік Закарпаття виник ще у минулому столітті. За чеськими розробками угорці до 1941 року побудували Оноківську (2600 кВт) та Ужгородську (1900 кВт) МГЕС. Вони працюють і сьогодні практично без реконструкцій! У 1953 – 1955 з'явилася Теребле-Ріцька ГЕС потужністю 27 МВт. У краї було і 30 невеликих МГЕС (найбільші – Усть-Чорнянська, Углянська, Тур'є-Реметська). Але з часом вони були закинуті і зруйновані.

– Чи планувалися нові проекти за незалежності, в якому вони стані?

– На замовлення ОДА харківські науковці розробили Схему комплексного використання водних ресурсів області, яка передбачає виробництво електроенергії та підвищення рівня енергонезалежності. Першим кроком було спорудження в с. Білин (Рахівщина) міні ГЕС потужністю 0,63 МВт з річним виробітком електроенергії до 3,0 млн. кВт/год. Вже найближчим часом на р. Тересва (Тячівщина) розпочнеться будівництво каскаду із 4 ГЕС (по 4,8 МВт кожна). Орієнтовне річне виробництво електроенергії ними становитиме 80 млн. кВт/год. Пропонується провести і реконструкцію Теребле-Ріцької ГЕС: монтаж додаткового турбінного агрегату та будівництво ще одного тунельного водогону. Це дозволить удвічі збільшити потужність.

На розгляді також проект будівництва Тереблянської ГЕС потужністю 300 МВт. Проект передбачає спорудження додаткового водосховища на р. Вільшанка та додаткових водяних тунелів. Вартість проекту немала – 190 млн. у. о., але водночас річне виробництво електроенергії – 400 млн. кВт/год. На перспективу зазначу, що в "Схемі раціонального використання водних ресурсів області" передбачено будівництво каскаду із 6 ГЕС на українсько-румунському кордоні поблизу Тячева.

– На Закарпатті багато термальних вод. Є сенс їх використовувати?

– Не настільки, як би хотілося. Справа в тому, що оптимальним варіантом використання геотермальних ресурсів є теплозабезпечення і гаряче водопостачання сільськогосподарських та промислових об'єктів, житлових будинків, що знаходяться поблизу родовищ. Однак, враховуючи, що більшість споживачів знаходиться на значній відстані від джерел енергії (свердловин, родовищ), при транспортуванні неминучі втрати теплоенергії. Також температури 50 - 60°С у зимовий період буде недостатньо, і це вимагатиме додаткових затрат на підігрів.

Утім, цим потенціалом також не слід нехтувати. В області експлуатувалася геотермальна установка потужністю 1,2 МВт (з 1999 р.) для теплопостачання санаторію "Косино". У 2002 розроблено передпроектні розрахунки опалення м. Берегова з використанням термальних вод. Зазначений проект включає реконструкцію існуючої свердловини і буріння 2 нових, а також модернізацію системи теплопостачання міста.

– А що із сонцем та вітром?

– Перспективним є використання сонячної енергії хіба в низинних частинах області. Оскільки термін сонячного освітлення тут складає 2000 годин щорічно, а річний енергетичний потенціал сонячної енергетики становить 140 тис. тонн умовного палива. Тож ще у 1995 впроваджено проект з використання сонячної енергетики – в  Берегові введена в експлуатацію геліоустановка потужністю 100 кВт, яка використовується для гарячого водопостачання житлового сектора. Перспективним є і використання сонячних колекторів для підігріву води у побуті (як елементи даху в будівлях). Та поки що це дуже затратна технологія.

Щодо впровадження вітрових електростанцій, то із загальної точки зору регіон Карпати – перспективний. Але серйозного досвіду використання енергії вітру в Закарпатті та й Україні загалом ще немає. Необхідні конкретні дослідження, пошук найбільш корисних першочергових площ, їх комплексний аналіз з урахуванням економічних, екологічних і соціальних переваг, наявність поблизу споживачів енергії, наявність існуючих ліній електропередач, доріг тощо.

– І все ж, якщо "ловити вітри", то де саме?

– На горі Гимба (1180 м), що за 6 км від с. Пилипець. Середньорічна швидкість вітру, за даними місцевої Міжгірської гідрометеослужби, тут понад 7,5 м/сек. (це більше, ніж середні достатні показники – 4-5). Хороші метеорологічні умови також на площі гір Яворник та Менчул. Однак експлуатація вітрових установок у гірській місцевості має свої негативні аспекти – труднощі в їх обслуговуванні взимку, віддаленість від споживачів, що потребує будівництво електричних мереж у складних гірських умовах.

Тарас ВАЩУК, "Закарпатська правда", KARPATNEWS.in.ua

05 червня 2011р.

Теги: паливо, гудроенергетика, енергія, бюджет

НОВИНИ: Соціо

18:22
"Укрзалізниця" ще цьогоріч планує запустити потяг "Київ – Кошиці"
15:29
/ 2
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
Приватний поїзд "Прага – Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 1
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 4
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 20
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 29
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
18:40
/ 1
Загинув Герой з Вишківської громади Святослав Корнійчук
11:17
/ 1
У Берегові діти принесли додому з річки стару протитанкову міну
» Всі новини