Закарпатське Буштино висловилося проти проекту будівництва регіональної сміттєсортувальної станції

Проблема ефективного поводження з відходами у Закарпатській області, як і в Україні загалом, є одним з найгостріших питань сьогодення. За офіційними даними Державної екологічної інспекції в Закарпатській області сміттєзвалищами зайнято 198,609 га землі, де накопичено 2551,53 тис куб м побутових відходів. Під полігони ТПВ, яких є всього 9, відведено 50,5 га землі й на початок цього року тут накопичено 7684,7 тис куб м побутових відходів. З усіх 295 офіційних сміттєзвалищ, тобто, внесених у реєстр місць видалення відходів, лише 115 паспортизовані. Досі діючими є 85,5% сміттєзвалищ, і 14,5% - закриті. Найбільше недіючих сміттєзвалищ знаходиться у Виноградівському та Іршавському районах області. Ще 5 сміттєзвалищ вже давно вичерпали свій ресурс, однак туди і досі офіційно звозять сміття. Три з них знаходяться у Тячівськму районі (м. Тячів, смт. Буштино, с. Терново) та по одному у Рахівському та Виноградівському районах.

Закарпатське Буштино висловилося проти  проекту будівництва регіональної сміттєсортувальної станції

У вересні минулого року в області презентовано проект "Управління відходами - ENPI Схід", який фінансується в рамках ENPI Східної регіональної програми дій, затвердженої у 2008 році, і має загальний бюджет 5 845 500 євро. З-поміж областей України Закарпатську область обрано саме з огляду на транскордонний аспект. Цей проект буде реалізуватися до грудня 2013 року,  планується розробити стратегію з управління  відходами на 15 років.

Як відомо з офіційного Інтернет-сайту Тячівської районної державної адміністрації, в районі започаткована робота по реалізації проекту будівництва сміттєсортувальної станції. Інвестиційні витрати даного проекту становитимуть близько 9,5 млн. євро. А в рубриці "Тячівщина для інвесторів"  пропонуються вільні земельні ділянки під розроблені інвестиційні пропозиції і особливе зацікавленння представляє реалізація інвестиційних проектів з будівництва сміттєпереробного заводу, є виділена земельна ділянка. В газеті "Фест № 11(765) від 17-23 березня 2011 року, опубліковано статтю Івана Костевича "У Буштині збудують сміттєпереробний комплекс", де зазначено:"Аби врятувати район від екологічного лиха, прийнято рішення звести за межами селища Буштино сучасний сміттєпереробний комплекс європейського взірця,– наголошує заступник голови  Тячівської РДА Федір Стан .- Для цієї благородної справи селищною радою (голова Іван Паш) виділено 30 га землі. Інвестуватимуть будівництво комплексу київське промислове підприємство "Ант-груп" та російська фірма "Екологічний глянс" (м. Москва). Будівництво комплексу триватиме рівно рік і коштуватиме 5 млн. євро." В  районній  газеті  "Дружба" № 31(8539)  від 17 березня 2011 року  в інтерв'ю з головою райдержадміністрації      М. І. Шелевером також йдеться про згаданий інвестиційний проект та описуються його неймовірні переваги. В статті зазначено, що проект успішно пройшов експертизу, що технічний цикл на заводі є замкнутим. На заводі буде вестися виключно сортування і відправка скла, металу, пластику і паперу на відповідну переробку без захоронення і спалення, а органічні відходи будуть перероблятися на торф. Потужність його допоможе очистити Тячівський і Рахівський райони від сміття. Залучені інвестиції в економіку району становитимуть 9,4 млн. євро, до бюджету Буштино надійде 1,5 млн. євро за зміну цільового призначення земельної ділянки та від 0,5 до 1 млн. євро на розвиток населеного пункту. Щорічно до бюджету Буштина надходитиме 120 тис. грн. за оренду землі та 600 тис. євро податків від прибутків, буде створено 120 нових робочих місць. Радує обіцянка  голови РДА не виділяти землю без згоди громади. А громада проти! За один день зібрано більш як 1300 підписів із  паспортними даними та адресами, підписами громадян (не анонімки) , які не бажають жити поряд із регіональним сміттєзвалищем. 

Якщо осмислити все наведене вище, стане незрозумілим чому ж  буштинці так опираються  благам, які їм пропонують зверху. Адже підрахувавши наведені цифри, ми побачимо, що в році, коли почнеться будівництво цього "чудо комплексу", селище Буштино отримає в бюджет близько 30 млн. гривень, а потім щорічно –  6,12 млн. гривень і, зазначте, в стабільній валюті – євро. Якщо врахувати, що, фактично,  загальний бюджет селища за 2010 рік становить 3,8 млн. гривень, то Буштино десь, скажемо, років за 5  як мінімум пережене Мукачево чи навіть Ужгород, або взагалі стане обласним центром Закарпаття. Може така надприбутковість сміттєпереробки пояснюється тим, що з Рахівщини в Буштино привозитимуть відходи з фірми "Сауляк", яка, як відомо, здійснює геологорозвідку по видобутку золота ?

Насправді у нас, буштинців, виникає тільки одне питання: чому всі рішення щодо будівництва регіонального сміттєперебного комплексу приймаються без участі громади селища Буштино?  На загальних зборах громадян селища Буштино, які відбулися 3 березня 2011 року за участю близько 400 буштинців, розглянуто питання про будівництво сміттєперебного комплексу в урочищі "За каналом". При доведенні до громади інформації з даного питання, селищний голова Іван Паш зазначив, що в нього немає жодних документів щодо виділення земельної ділянки, надання дозволів, погодження будівництва чи проведення експертизи проекту і він достовірно не володіє такою інформацією. Також було заслухано інформацію депутатів Буштинської селищної ради та буштинців, які їздили для ознайомлення з роботою аналогічного заводу у м. Електросталь Російської Федерації ( див. фото) . Слухаючи враження очевидців, присутні в залі наочно змогли уявити, що може очікувати їх рідне Буштино і їх сімї в найближчому майбутньому у разі зведення такого  комплексу. Так при плановій потужності 112-150 тис.тон твердих побутових відходів на рік (20 тон на годину) норматив перероблених відходів складає 50-55 відсотків, відповідно 45-50 відсотків залишаться (навіки) на полігоні. Тобто, при загрузці, скажемо, 100 тис. тон (менші об'єми просто нерентабельні для такого комплексу) на полігоні щорічно осідатиме не менше 50 тис. тон відходів. Через 5 років це буде 250 тис. тон, через 10 – 500, через 20 – 1 мільйон тон. Для порівняння уявіть собі, як виглядатимуть 1 мільйон тон сміття – це "пакет" висотою 10 метрів на площі в 15 гектарів землі. Таке ж грандіозне сміттєзвалище  в  м. Електросталь накопилося з 1979 року, і вже при під'їзді до нього за декілька кілометрів відчутно неймовірний сморід. Недарма такий комбінат в Росії розташований  кілометрів за 3 від населених пунктів, по сусідству з цвинтарем. Саме в цьому переконалися жителі Буштина, які побували в м. Електросталь Російської Федерації та поспілкувалися з працівниками тамтешнього заводу. І є очевидним, що завезення сміття на міжрегіональну  сміттєсортувальну станцію буде здійснюватись не лише з Тячівського та Рахівського районів, а також з Хустського, Виноградівського, Іршавського районів. До речі, чомусь громади сіл Гудя і Широке  Виноградівського району  відмовились від аналогічних "інвестицій" в екологію їх населених пунктів, і це при тому, що інвестором для будівництва виступала відома в Європі  австрійська фірма.

Громада селища Буштино "за" впровадження  інвестиційних проектів по розвитку у селищі туризму, відпочинку, спорту, оздоровлення місцевою мінеральною водою. Такий напрямок розвитку селища сприяв би покращенню і без того напруженої екологічної ситуації, створенню нових робочих місць.

Також на загальних зборах перед односельцями виступили старожили Буштина, які наголосили на тому, що селище розташоване нижче водозбору і використовуватиме заражену смітником воду. Наводили аналогічні випадки, які відбувалися в Буштині у 90-х роках при зараженні води ціанідами, які імовірно надходили з виробничих об'єктів заводу "Електроавтоматика", Буштинського лісокомбінату.

Крім того, територія смт. Буштино знаходиться в зоні затоплення. Викликає сумнів  надання позитивного екологічного висновку щодо будівництва подібної сміттєсортувальної станції. Адже на недопустимо близькій відстані від потужної сміттєсортувальної станції (завод + звалище!) по сусідству будуть дитячий оздоровчий табір "Берізка", Буштинський заказник ( урочище "Дубки" та "Мочарка"), рослинний і тваринний світ якого занесені до Чкрвоної книги України та в Європейський Червоний список, МПП "Пенакс") по вирощуванню женьшеню, сливовий сад ФГ "Галла" і головне – населені пункти Буштино, Вонігово, Новобарово та Стеблівка.

Рішення, прийняте на загальних зборах громадян селища Буштино, було одностайним – заборона виділення земельної ділянки з земель, які належать громаді селища Буштино, та заборона надання дозволів на будівництво сміттєпереробного комплексу.

На виконання прийнятого громадою селища рішення за поданням селищних депутатів  22 березня 2011 року Буштинською селищною радою прийнято рішення "Про заборону виділення, передачу чи надання у користування земель Буштинської  територіальної  громади  та заборону надання  дозволів (погоджень) на розміщення, будівництво  сміттєсортувальної  станції (комплексу)  чи сміттєпереробного  заводу." Також на сесії було обговорено питання щодо наведення ладу на діючому селищному сміттєзвалищі, протидії незаконному ввезенню до Буштино сміття з інших населених пунктів, ефективної боротьби з порушниками, які засмічують довкілля.
                
Нами, ініціативною групою, яка створена в порядку місцевої ініціативи у відповідності з законодавством України про місцеве самоврядування, направлено відповідні листи на ім'я

- голови Закарпатської обласної ради п. Балоги І.І.;
- голови Закарпатської  обласної державної адміністрації п. Ледиди О.О.;
- начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області  п. Погорєлова А.В.

про недопущення розміщення подібної регіональної сміттєсортувальної станції та заборони подальших дій по впровадженню даного проекту.

Ініціативна група жителів селища  Буштино,
створена в порядку місцевої ініціативи
на зборах членів територіальної громади селища Буштино,
які відбулися 12 березня 2011 року

29 березня 2011р.

Теги: Буштино, сміттєзвалище, сміття, сміттєсортувальний

Коментарі

Буштинець 2011-04-04 / 21:49:00
Дорога "оксана" ! Чому ж ти так зневажливо ставишся до свого імені і пишеш його з малої букви ? Чи може це чергова анонімка Прес-центру Тячівської райдержадміністрації адже кому охота було б передруковувати таку обємну листівку та ще під копірку до останньої коми...
ІА яка твоя особиста думка щодо майбутнього Буштина-смітника ?
Хто з буштинців згідний приймати в нашому селищі відходи як мінімум з усього району а насправді з половини області ?
Подивіться яке свавілля робиться за останні 3-4 тижні : звідусіль грузовиками завозять сміття до селища і по наглому висипають у самих видних місцях, наприклад на вїзді Буштино з Стеблівки. Куди тільки дивиться влада яка так піклується за екологію Буштина і де наша селищна рада , виконком, дільничі міліціонери..
Стосовно листівки хочу сказати - не смішіть народ цифрами сплачених податків та виплачених зарплат - всім зрозуміло що то файні казочки, як і те що сміття буде сортуватися та вивозитися за межі області для переробки і це покращить екологічний стан селища..

Еколог 2011-04-04 / 17:22:00
Державне управління екології та природних ресурсів
Міжвідомча науково-дослідна лабораторія охорони природних екосистем
Карпатський біосферний заповідник

Збережемо рідкісні залишки
гляціальних дібров в околицях селища Буштина!

Залишки дібров в околицях селища Буштино мають величезне наукове і практичне значення. Для того, щоб краще зрозуміти цінність і важливе наукове значення Буштинських дібров, зробимо невеличкий екскурс у геологічну історію Земної кулі та історію розвитку рослинності північної півкулі Землі.
Сьогодні ми живемо в еру нового життя, або кайнозойську еру, яка розпочалась близько 65 мільйонів років тому. Кайнозойську еру поділяли на 2 періоди: третинний і четвертинний.
В третинному періоді в північній півкулі, в тому числі і на Закарпатті, був теплий і вологий клімат, який сприяв розвитку багатої теплолюбної рослинності тропічного і субтропічного характеру. Відомо, що австрійський ботанік, професор Ф.Пакс в околицях села Куштановиці (Мукачів¬ського району) знайшов відбитки і залишки віяло¬вої пальми, яку згодом передав на збереження у Віденський природознавчий музей. В кінці третинного періоду розпочалося похолодання, і впродовж тривалого часу формувалася льодови¬кова (або гляціальна) епоха, яка існувала десь 12-13 тисяч років тому.
Переважна більшість теплолюбних рослин загинула, частина з них прис¬тосовувалась до змінених кліматичних умові мігрувала в місця в яких не було льодовиків. Ці місця в науці називаються льодовиковими сховищами, або льодовиковими рефугіумами. Карпатські гори в льодовикову епоху два рази вкривались льодовиковою кригою. Сліди льодовикової епохи можна бачити і сьогодні, наприклад, під горами Близниці (1883 м н.р.м.). У підніжжях цих вершин можна побачити озерця льодовикового поход¬ження, морени (наноси піску, каміння, гальки тощо). Значна частина теплолюбної флори заги¬нула, а частина переселилась (мігрувала перед льодовиковою кригою в низовину на Закарпаття) в Мараморошську котловину, яка була льодови¬ковим рефігіумом. Зокрема, мігрантом із гір були такі цікаві рослини, як нарцис вузьколистий (Narcissus angustiforius Curt.), нечуйвітер оранжево-жовтий (Hieracium aurantiacum L.), чемериця та деякі інші види. Отже, нарцис в урочищах Дуброви і Дубки є свідками льодо¬викової епохи.
В льодовикову епоху з півночі з арктичної зони, зокрема, з тундри і тайги, перед льодовико¬вою кригою мігрувала на південь і захід тундрова і тайгова флора сибірських хвойних лісів. В льодо¬викових рефугіумах з настанням четвертинної епохи вона змішувалась з рівнинною і високо¬гірною флорою. Так, в Закарпатській низовині Мараморошській котловині на тисячах гектарів (Мукачівський, Берегівький, Хустський, Тячівський райо¬ни). Сформувались рівнинні широколистяні Дуброви в живому наземному покриві лісу з білими сфагновими, частково зеленими тайговими мохами. За радянської влади ґрунти під болотними широко¬листяними лісами за участі тайгових сфагнових мохів внаслідок осушувальної меліорації пере¬сушені і по суті знищені. Вирубані такі діброви і в Хустському районі, в околицях сіл Сокирниця і Стеблівка та в інших місцях, жалюгідні залишки є в Малетовй Мочарці, Дубровах, біля потока Помийниці- всього на кількох десятках гектарів. Зараз нам ці ліси треба берегти, як святиню, щоб і наступні покоління могли не тільки дізнатися про них з наукових статей, а і безпосередньо бачити і вивчати подібні залишки льодовикової епохи на терені буштинських дібров, де знайшли собі притулок і деякі квіткові рослини гості Сибіру півники Сибірські, ряд інших мігрантів, наприклад, таких зі степової зони, як перстач білий (Potentilla L.) з середземноморської області гадюча цибуля занедбана (Muscari botrioides (L.) Mill), шафран банатський (Crocus banaticus J.Gaj).
В буштинських дібровах зростають такі види рослин, які занесені до другого видання Червоної книги України: шафран банатський, білоцвіт весняний (Leucojum vernum L.), нарцис
гладіолус болотний (Gladiolus palustris Gandin), півники, перстач білий занесені до регіональної Червоної книги.
Слід зазначити, що гляціальні діброви Буштина дуже близькі за своїм походженням та структурою з відомим державним заповідником в околицях м.Ніредьгаза (Угорщина) і який називається "Баторлігет". Обидві ці заповідні ділянки формувались водночас в першу фазу післяльодовикової фази і являли собою єдиний природний комплекс. Згодом за радянських часів значні площі льодовикового рефугіуму. що складали в Закарпатті "Чорний мочар" площею до 16 тис. Га були меліоровані з застосуванням осушувального принципу меліорації, залишилися лише жалюгідні за площею ділянки Буштиських гляціальних дібров. Ці ділянки мають дуже важливе наукове значення як еталон гляціальних дібров льодовикової епохи. Ботанік УжНУ А.В.Мигаль включив у план своїх досліджень шафран банатський, який був одним з об'єктів захисту кандидатської дисертації.
Буштинські діброви мають важливе гідрологічне значення, бо підтримують нормальний режим вологості в навколишній місцевості. Коли б були ці ліси знищені, то вся околиця селища Буштино могла б перетворитися на суху толоку-пустелю. Селище Буштино досить швидко економічно розвивається і згодом переросте в місто, тоді гляціальні діброви змогли б виконувати ще й функцію зеленої зони.
Шановн і землякі буштинці, збережімо зелену перлину "Дуброви" для наших дітей, майбутніх поколінь.

Буштинець, академік ЛНВШ, доктор біологічних наук, професор, заступник
голови громадської ради з питань екологічної політики, науковий керівник
МНДЛ ОПЕ, член науково-технічної ради Карпатського біосферного
заповідника Василь Комендар

оксана 2011-04-04 / 16:47:00
Мені вчора вкинули в поштову скриньку цей лист. Хочу. щоб і ви його прочитали
Шановні буштинці!
Тячівський район найбільший в Україні. Населення складає 172,5 тисяч чоловік, що проживають у 62 населених пунктах, 29 з них мають статус гірських. Через гористу місцевість та відсутність земельних ділянок, лише в 32 населених пунктах облаштовані сміттєзвалища, які відповідають санітарно-гігієнічним та екологічним нормам. Паспортизовано з них тільки десять.
Щорічно населенням та підприємствами викидається близько 100 тисяч тонн твердих побутових відходів. За останні 10 років у районі накопичилося понад 1 мільйон тонн відходів, які розкладаючись, потрапляють в землю, з ґрунтовими водами розноситься на великі території, в колодязі та річки, що є великою загрозою виникнення небезпечних інфекційних захворювань.
Крім того, в м. Тячів та селищах Буштино, Тересва, Солотвино та Дубове паводками 1998-2001 років зруйновано каналізаційні очисні споруди. Щорічно в річки району без очистки скидається близько 300 тис. м3 стічних каналізаційних стоків.
Єдиним виходом з цієї ситуації є будівництво сучасних сміттєсортувальних заводів. які дадуть змогу сортувати та вивозити на вторинну переробку.
Державною адміністрацією залучено інвестора - ТОВ «АНТ - ГРУП», який вкладає близько 9 мільйонів 400 тисяч євро в будівництво сучасного сміттєсортувального заводу, що використовує європейські технології та обладнання. Йдеться про підприємство з сучасними технологіями сортування та вивезення сміття за межі області для переробки. Цим шляхом іде весь цивілізований світ, іншого виходу немає. Такі заводи стоять і працюють в містах Чехії, Словаччини, Угорщини. Австрії та інших країнах Європи.
Загрози здоров'ю людей, погіршенню екологічної ситуації вони не створюють.
За їх діяльністю здійснюється жорсткий санітарний та екологічний контроль.
Крім того, тільки від зміни цільового призначення землі селище отримає понад 1 мільйон 500 тисяч гривень. Щорічно від орендної плати за землю буде сплачуватись близько 120 тисяч гривень. При введенні заводу в експлуатацію на розвиток соціальної інфраструктури селища буде сплачено від 500 тисяч до 1 мільйона євро.
Річний дохід підприємства складатиме близько 3 мільйона євро, з яких тільки податок на додану вартість - 600 тисяч євро.
Витрати підприємства на виплату заробітної плати щорічно складатимуть від 239 до 500 тисяч євро в рік.
Діяльність вказаного підприємства - це:
- додаткові надходження в бюджет селищної ради;
- нові робочі місця - 120 чоловік;
- покращення добробуту громадян;
- значні надходження в Пенсійний фонд.
Не вірте пліткам про те, що це підприємство матиме негативний екологічний вплив на прріродне середовище. їх розповсюджують ті, які нічого корисного не зробили для людей, й не хочуть, аби принесла людям користь і нова влада. Все це робиться з політичною метою--створити негативний імідж влади, що домагається позитивних змін на краще.
Діяльність заводу навпаки покращить екологічний стан селища.
Підприємство обслуговуватиме виключно Тячівський район, з інших районів сміття до нас завозитися не буде.
З повагою,
Прес-центр Тячівської райдержадміністрації

Василь 2011-04-04 / 16:24:00
Ось інформація про "АНТ-ГРУП":

Общество с ограниченной ответственностью "АНТ-ГРУПП"
ЕДРПОУ: 34809283
Свидетельство плательщика НДС: нет
Статус: зарегестрировано
Адрес: 01014, г.Киев, Печерский районул.Струтинского №6

Компания АНТ-груп предотавляет услуги проффесионального переезда в городе Киев.
Услуги:
-перевозка мебели
-переезд офиса
-переезд квартиры
-переезд дачи
-токелажные работы
-разнорабочие
-грузчики
-грузоперевозки
-офисный переезд
Цены на работы — минимальные. 35 грн. за час.

Контактная информация
Контактное лицо: Николай Лаунчеренко
Сайт компании: http://kiev.prom.ua/cs162570-ant-grup
Общая информация
Название: ООО «АНТ-груп
Адрес: Приречная 5, Киев, Украина, 01000
Телефон: 097 612 24 58 093 915 53 01

Это дочерное предприятие российской компании ОАО "Экологический альянс" (г.Москва)

Небайдужий 2011-04-02 / 14:04:00
Проблема утилізації сміття зараз дійсно актуальна, як ніколи.Але вирішувати проблеми половини області за рахунок громади одного селища,як мінімум неправильно.Потрібно шукати якиїсь інший вихід,наприклад міні-переробні заводи.Думаю мешканці Буштина і інших сіл,аж ніяк не були б проти розміщення на виділеній ділянці переробного комплексу для Буштина,Вонігова і Новобарова,але робити в себе дома сміттезвалище для інших розумні люди не дозволять!І ні один розумний інвестор не пійде проти волі громадян!Собі ж дорожче вийде.До речі місце де планють подувати комплекс,це частина території колишнього аєродрому звідки колись літав регулярний авіарейс-"Буштино-Ужгород" і одна з небагатьох великих рівних ділянок у цьому регіоні,яка може бути використана для більш привабливих так корисних для селища проектів.Також недалеко знаходяться залишки реліктового поля нарцисів,яке було бездумно переорано за рядянських часів.Так само бездумно діє нинішня влада.Схаменіться і шукайте інше місце!

Буштинець 2011-03-31 / 21:09:00
Дякуємо за порозуміння та підтримку. Може в кого є потрібна нам інформація або ідеї - будемо раді любій допомозі.

romchyk 2011-03-31 / 04:24:00
Так, багатозначні цифри з знаком евро затьмарюють і розум і совість багатьох наших чиновників, в цому нема нічого нового. Вони, без вагань, ладні продати рідну батьківську землю з усіма цінностями, а потім спокіино втекти подалі від гріха і навіть не згадувати про вдіяні лиха. А сміття всеж переробляти треба! І для цього є вже албтернативні рішення. Їх достатньо, алеж великих грошеи чиновникам вони не принесуть! Но а нам зостається лише боротись за здоровя свое та своїх дітеи.

NEXT 2011-03-30 / 23:12:00
Заводу НІ ! Річ в тому , що з початку треба дисциплінувати людей , а потім говорити про зміни , але не ті , які нам пропонують інвестори з Росії . Так , вони збудують завод , а що нам потім робити ? Відповіть одна , склавши руки вмерти від забрудненного повітря і води .

Жінки БУШТИНА! 2011-03-30 / 20:29:00
Наше селище, Буштино, яке було одним з найкращих сіл Закарпаття,хто про це ще памятає,не заслуговує бути сміттєзвалищем для області.Це була рекреаційна зона де фукціонував міжнародни табір "Тиса",
звіринець,рідкісний дендропарк.ліс який зберігся з льодовикового періоду,єдиний на Україні і його рослини занесені у Червону Книгу України.Ми кажемо ні! шукайте інше місце.

Vlad 2011-03-30 / 15:54:00
Підписи збирав не ГОЛОВА, а люди, яким не байдужа доля селища. Нас би влаштував СМІТТЄПЕРЕРОБНИЙ завод з повним циклом переробки, але перед цим треба було б ознайомитись з усіма його технічним, екологічними і іншими характеристиками і отримати висновок ЕКСПЕРТІВ! А тут... На такий завод ми не згодні!!

Експерт 2011-03-29 / 12:43:00
Так точно, пане (пані?) Чікі.
Цей конфлікт безкінечний.
На Берегівщині селяни не бажають нового районного смітника близ с. Яноші,і мають рацію - там йому явно не краще місце.
На Виноградівщині, за с. Гудя, місце взагалі аж ніяк не годиться - вологе, неподалік Тиси і поруч з Румунією.
А ось колишній військовий полігон за Широким не дали - то вже необгрунтовано, тут чисто емоції і політика. І недоробка влади, яка почала давити і хитрити, за давньою звичкою, інакше не вміють.
З буштинським випадком слід ще розбиратись, якісь дуже фантастичні там цифри щодо окупності, не віриться.

Але правду маєте - десь таки доведеться зводити полігони і сортувальні цехи, причом не один і не два. І завжди місцева громада буде проти - треба до цього готуватись.

Біда в тому, що в людей немає віри владі та її проектам, а у влади немає бажання працювати відверто і чесно

Чікі 2011-03-29 / 11:20:00
Дурь перша: все одно на території котроїсь громади треба ставити полігон. Тому потрібне правильне і вольове рішення регіональної влади, а вона сикошна.
Дурь друга: так швидко зібрані підписи свідчать про те, що сільський голова це ініціював. Де гарантія, що він це зробив не для шантажу інвестора ("а тепер дайте мені на лапу, і я вшитко порішаву")
І дурь третя: інвестор (якщо він розумний) мав спочатку підготувати громадську думку. Те, що цього не було зроблено, свідчить про несерйозність інвестора.

Експерт 2011-03-29 / 09:53:00
Назва російської фірми - "Енергетичний альянс" (а не "глянс").
Заявлена потужність в 100 тисяч тонн - це 400 тисяч кубів сміття, для порівняння, офіційно на все Закарпаття утворюється 1 мільйон. Тобто, йдеться про "переробку" 40 % всього обласного сміття.
При цьому навіть досягти рівня в 50 % вилученої корисної сировини не вдасьться. Це результати розвинених країн після десь 10-15 років роботи з населенням, яке вчать попередньому сортуванню сміття.

Я 2011-03-29 / 08:25:00

Правильно, легше все сміття в річку викидувати. *******

НОВИНИ: Надзвичайні ситуації

17:31
На ужгородській об'їзній водійка Subaru вилетіла через бордюр на газон і збила дорожній знак
11:29
По дорозі між Сімером і Ворочовом Перечинської громади згорів Mercedes, що їхав на ремонт (РОЗШИРЕНО)
11:01
У середу у Ясіні на Рахівщині горіла "дев'ятка", а у Ворочові на Ужгородщині – Mercedes
10:43
На пожежі в Нижніх Воротах на Мукачівщині отримала опіки власниця будинку
10:34
Уночі в Чопській міській лікарні вигоріла надвірна споруда
11:37
У Буштині, поки власники спали, загорілася надвірна споруда з 2 тоннами сіна
16:57
У Синевирі на Хустщині вигорів мансардний поверх дерев'яного будинку
10:58
На Ужгородщині бобри норами пошкодили дамбу Латориці
11:22
У Буштині вогонь з підпаленого сухостою ледь не перекинувся на житлові будинки
11:09
В Ужгороді через саморобну піч горіла споруда, пристосована під житло
10:48
У пожежі в літній кухні у Вишкові загинув 68-річний чоловік
11:08
Спалюючи сміття на кладовищі, ужгородець спалив розташовану поруч надвірну споруду з сіном
21:56
Неподалік села Карпати внаслідок ДТП перекинувся Mercedes Sprinter
11:52
/ 2
Біля Горінчова на Хустщині Skoda вилетіла в кювет і перекинулася. Водій загинув, пасажирка травмована
10:26
У Синевирській Поляні горіла дровітня, від вогню довелося рятувати два будинки поруч
11:17
У Руському Полі на Тячівщині гасили пожежу в надвірній споруді
10:56
В Ужгороді горіло в місці "щільної забудови" на Гранітній
15:47
/ 1
43-річний житель Рахова з необережності впав з моста у річку і загинув (РОЗШИРЕНО)
14:15
/ 1
На Закарпатті в Тисі виявили тіло 22-го потопельника-"ухилянта" – 33-річного харків’янина
12:36
/ 13
Закарпатський ОТЦК: "ухилянт-суїцидник" Хабаров лише незначно "подряпав" руки, подряпини на обличчі "симулював", а при ньому знайшли транквілізатор
11:22
У Рахові вночі на неділю чоловік впав у Тису і втопився
10:47
В Ужгороді горіла квартира багатоповерхівки
13:41
У Руській Мокрій на Тячівщині Ford злетів у річку, загинули водій та пасажир
11:36
У Текові Королівської громади врятували будинок, в якому загорівся дах
10:45
У Кричові Буштинської громади донька, випадково проходячи повз, врятувала свою 77-річну матір з пожежі
» Всі новини