Противопаводкову програму "Тиса" не закриють

Однак не всі ЗМІ завдали собі клопоту з'ясувати деталі. І, прокричавши "А", забули сказати "Б".

Насправді ж, як з'ясувалося, ніхто не збирається припиняти фінансування програми "Тиса". І дамби з берегоукріпленнями у нас як будували, так і будуватимуть. Справа в тому, що зараз, за дорученням Президента, усі протипаводкові програми, які виконуються в Україні, мають об'єднати в один загальнодержавний проект і після цього розробити чітку схему його фінансування. В Уряді кажуть, що з цим упораються впродовж першого кварталу, тож із квітня мало б розпочатися активне будівництво.

Чи можуть ці "паперові" зміни завадити захисту Закарпаття від великої води "Замок" спитав директора державного підприємства "Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів Закарпатської області" Ростислава Федіва.

"Як на мене, об'єднання кількох програм в одну не мало б стати складним процесом, - каже Ростислав Євгенович, - оскільки до одного цілого зводитимуть готові, розроблені з точністю до конкретного об'єкта програми. Пропозиції щодо Закарпатської області на 2011 рік складені, подані до Державного агентства водних ресурсів України і будуть розглядатися після об'єднання. Тоді ж при коригуванні бюджету й буде визначений обсяг фінансування цієї об'єднаної програми. І, відповідно, тоді ж ми дізнаємося., яка частка цих грошей надійде для зведення захисних об'єктів у Закарпатській області. Говорити про припинення фінансування програми "Тиса" поки що не доводиться".

Як розповів пан Федів, на Закарпатті триває планомірна робота. У першому кварталі готуються проектні рішення щодо майбутніх об'єктів будівництва, розробляється технічна документація, фахівці обстежують зведені об'єкти, складають дефектні акти. Одне слово, поки в Києві об'єднують програми, на Закарпатті працюють.

Ефективність протипаводкової програми "Тиса", в яку за 5 років держава вклала майже 600 мільйонів гривень (хоч лише 2006-го року на 100% профінансовано передбачені захисні заходи) закарпатці вкотре відчули місяць тому, шли область знову затопило. Грудневий паводок, що за рівнем води був дуже близький до історичного, мінімально нашкодив краю. Якщо, до прикладу, раніше Великий Бичків (Рахівщина), Крива (Хустщина), Дубове і Нересниця (Тячівщина) постійно "плавали", то цього року мешканці цих (та багатьох інших) населених пунктів могли не переживати, бо захисні споруди легко витримали натиск води.

Фахівці кажуть, що, якби протипаводкова програма "Тиса" фінансувалася на всі сто відсотків, то й результат на цей час був би іншим. Але за різних урядів кошти на захист Закарпаття виділяли по-різному. До прикладу, торік по лінії водгоспу мали виділити 198 мільйонів гривень, а надійшло тільки 100. Ростислав Федів повідомив, що всі кошти освоєні: збудували 12,5 кілометра дамб, близько 5 кілометрів берегоукріплень та 5 гідротехнічних споруд.

"Починаючи з 2006-го ми щороку виконуємо всі заходи, заплановані паспортами бюджетних програм, - додає Ростислав Федів. - Незважаючи на фактично 50-відсоткове фінансування, ми вже взялися за основні елементи протипаводкової програми - польдери і ємності. На сьогодні збудовано дві черги акумулюючого польдера у селах Вари і Бене Берегівського району. Проектування ємності в селі Загаття Іршавського району - на завершальній стадії. Якщо програма нормально фінансуватиметься, то цього року обов'язково розпочнемо будівництво першої на Закарпатті акумулюючої ємності".

Додамо, то, крім наданих об'єктів на Іршавщині та Берегівщині, цього року, за планом, мали б увести в експлуатацію ще близько 20 кілометрів дамб, 12 км берегоукріплень і 5 гідроспоруд. Для цього потрібно 287 мільйонів гривень. На всі об'єкти, які заплановано споруджувати в 10 районах області (майже третина робіт припадає на Тячівщину), готова проектно-кошторисна документація.

За інформацією Міністерства з надзвичайних ситуацій, з початку реалізації програми "Тиса" побудовано більше 120 км дамб і 60 км берегоукріплень. Завдяки захисним спорудам та згаданим польдерам і акумулюючим ємностям можна буде регулювати повеневі води й убезпечити область від непрогнозованих підтоплень. Усі ці роботи мали завершити до 2015 року. Однак за постійного недофінансування та ще й реформ у Києві вкластися у визначені строки буде непросто.

Та все ж Ростислав Федів від об'єднання всіх протипаводкових програм в одну загальнодержавну схильний бачити й потенційні переваги. "Оскільки розпорядником коштів буде один із органів центральної влади, він розподілятиме між областями і програмами конкретні гроші, - каже Ростислав Євгенович. - У нас раніше виникали випадки, коли одна область чи замовник виконували й перевиконували роботу, а інші - недовиконували. За таких обставин можна б перекинути кошти з однієї області на іншу, але зробити це насправді було майже нереально, бо цей процес надто затягався. Зараз, на мою думку, буде простіше про¬водити подібні коригування, відповідно, краще освоюватимуться бюджетні кошти. Та й контроль за здійсненням робіт мав би бути ефективнішим".

Теги: противопаводкова, Тиса, МНС

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати