Світла містика Сергія Глущука у «Двох світах» та «Дереві життя»

У нашу динамічну епоху, коли шаленими темпами підмінюють поняття і цінності, звичайній людині легко розгубитися. Розгубленість також часто характерна для шанувальників прекрасного і високого.

Сергій Глущук. "Святослав"
Сергій Глущук. "Святослав"

Якщо раніше творчість морально-генетичних маргіналів займала вузьку нішу і висміювалася здравомислячими людьми, які влучно, використовуючи різні префікси, йменували її авторів меншинами, то сьогодні нормальна здорова світла культура опиняється на узбіччі і, схоже, сама стає... "меншиною". Про це жорстко піклуються архітектори глобалізму з їх монополією на пропаганду.

Та не все погано в нашому домі. Слава Богу, українська, насамперед закарпатська, школа живопису все ж залишається променем світла в кощійовому царстві інтернаціонально-глобалістського, з дозволу сказати, мистецтва, з його надуманими "ізмами" та штучно вигаданими жанрами, розрахованими на профанів.

Оригінальну і відверто добротворчу нішу в красному малярстві нашого краю займає Сергій Глущук, який репрезентував в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту черговий здобуток.

Добро та зло мають безліч іпостасей. Спроби їх систематизації знаходили і знаходять своє вираження в різних галузях, часом, і в образотворчому мистецтві. Вочевидь, автор виставки не випадково назвав своє дітище чітко і лаконічно – "Два світи".

Митець представив живописні картини на музично-драматичну тематику. Музична увібрала в себе, переважно, життєрадісні прояви людської суєти – зображення вуличних музик і професійних акторів; драматична – саме те, що і є драмою нинішньої української дійсності: інваліди, волоцюги, ковдаші, бомжі. Іншими словами, основна тема виставки являє собою зріз двох світів: заможність і бідність, занепад і розвиток, старість і молодість, сучасне і минуле, здоров'я і хвороби, рідновір´я і чужовір´я, а також сподівання на процвітання України і декадентські настрої щодо сучасних реалій. Останнє сконцентровано у двох картинах, написаних майже з 20-річним інтервалом, це – "Україна" (1991) і "Жебрачка" (2010).

Кожна нормальна чесна творча людина, незалежно від її ремесла, намагається показати навколишній світ таким, яким він є, без зайвих "концептуальностей", мутних химер та хворобливого графоманства. Російський художник Ілля Глазунов колись влучно підмітив: "Искусство должно быть понятно народу". Себто головна функція культури є виховною, педагогічною і спрямованою на облагородження людини, незалежно від походження та її ніші в суспільній або державній піраміді. Якщо культура не виконує своє головне призначення, то перетворюється на антикультуру. Що ми сьогодні і маємо в результаті деструктивного тиску "прогресивних" ЗМІ. Озвучене Глазуновим, мабуть несвідомо, цілком вдало втілив в полотна Сергій Глущук.

Представлені громадськості "Два світи" – лише окремий елемент творчої й світоглядної позиції митця. Її самодостатність і певна ідейна завершеність краще розуміються разом з "додатком" у вигляді аналогічного минулорічного мистецького заходу у тій же залі спільно з майстром коренепластики Олександром Цаньком під назвою "Дерево життя". Тоді митець виставив двадцять картин-епосів. Не слід шукати містику в цьому числі. Сакрал дещо в іншому. Природу та земне життя не потрібно спотворювати, їх потрібно доповнювати і облагороджувати, що чудово зробили творці.

Зображуючи наших героїв, шануючи їхню відданість Батьківщині, художник Сергій Глущук водрузив предкам (нехай деякі з них волею історичних обставин знаходились під різними впливами) живописний пам'ятник, присвячений князю Святославу, характернику Івану Сірку, гетьманам Богдану Хмельницькому та Івану Мазепі, Кобзареві Тарасу Шевченкові, іншим постатям.

Особливо захоплює наш видатний слов'янський предок князь Святослав Хоробрий. Його образ на глущуківському полотні, судячи з усього, реконструйовано автором на основі письмових візантійських джерел, бо рідні знищені. Сині очі, міцна статура, середній зріст, мужній погляд, розлогі вуса, оселедець, золота завушниця з карбункулом... Невеличка ремарка. Якщо в древню сивину завушниця та оселедець були ознакою знатності та шляхетності, то сьогодні – усе навпаки. Такий імідж часто використовують вічно падкі до "вибраності" і епатажу істоти, зовні схожі на мужчин, що полюбляють псувати літературу та мистецтво збоченими формами. В глущуківських штрихах, підкріплених сонячною символікою на щиті воєводи, читається Святославове "Іду на ви!", характерне для відважних воїнів нашого роду, полишених хозарської підступності та, на жаль, мистецтва використання хитрих інформаційних технологій. З-під мазків, наче із глибин віків, вислизує голос предків: "Пробудіться!", "Не для того ми перемагали, аби спини наших нащадків топтали усі, кому не лінь!". Нехай звучить дещо наївно, але цілком адекватно.

Відчувається, людям з породи, яку уособлює пан Сергій, немає потреби пояснювати різницю між красою і потворністю, добром і злом, рідним джерелом і океаном всеїдності, патріотизмом і космополітизмом, українцями-слов'янами і "українською політичною нацією", вигаданою кишеньковими політологами. Цю різницю шанувальники Традиції відчувають на кровному та світоглядному рівнях. Вони розуміють, що українці є неповторною квіткою в різнобарвному слов'янському букеті, який не слід розривати необґрунтованими штучними сварками, а лише прикрашати. Добротворці відають, що кожна з косиць живиться і надихається материнським духовним витоком й корінням, без котрих будь-який народ перетворюється на відзомбоване легко кероване стадо, не здатне на самостійну європейську чи-то світову гру і вічно програватиме з рахунком "666 : 0". Людей високих ідеалів також не треба переконувати в тім, що "шедеври" дегенератів Малевича, Вархола та їм подібних – грандіозні афери ХХ століття; що їх породили ті, хто прагне зруйнувати естетичні почуття, національні душі, традиційні цінності та самодостатність європейських народів. Зокрема, за допомоги чергового руйнівного проекту (на кшталт експерименту 1917 р.) під назвою "Європейський Союз".

До слова, не зрозуміло, чим мислять окремі активісти окремих українських та русинських організацій Словаччини, що заснували музей месії потворства Енді Вархола? Хіба вони не усвідомлюють, що цей сексуальний збоченець не зробив жодного внеску в розвиток ані української, ані, вужче, русинської культур?

"Два світи" та "Дерево життя" Глущука – не лише культурницька символіка у вузькому сенсі. Вони являють собою фрагмент загальноукраїнської, загальнослов'янської містики піднесення та перемоги, покликаної пробудити генетичну народну пам'ять і стати щепленням від руйнівних зовнішніх впливів у вигляді марксизму, лібералізму, глобалізму, холопських віровчень. Озброєний таким древом народ завжди відчуватиме гармонію, силу, справедливість і ніколи не допустить зараження свого організму вірусами класової, релігійної, кланової та інших форм ворожнечі, якими, на жаль, так багата наша історія останнього тисячоліття. Там, де прищеплено духовний й інформаційний імунітет, не ллються ріки крові, а народні дух і тіло надійно захищені від латентних мікробів та відкритих ворогів. Вочевидь, демонструючи прекрасне, Сергій Глущук ставив за мету донести своїм глядачам, окрім іншого, саме ці речі.

Благородне мистецтво Сергія Васильовича загалом підвищує життєвий тонус і потроху пробуджує нашу генетичну пам'ять. Нехай це поки маленька цеглинка на шляху до великого будівництва. Важливо зробити перший крок. З часом естафету правильних митців доповнять нормальні поети, прозаїки, історики, релігієзнавці, конспірологи, політики. Поволі цей процес вже розпочався і, рано чи пізно, втілиться в спорудження гарної міцної будівлі. Потрібно лише виявити неабияку енергію та волю до перемоги. І тоді Божественні сили нас оцінять й допоможуть, а князь паразитичної спільноти, чиє око дивиться з однодоларової та п'ятисотгривневої банкнот, буде покладений на місце.

І наші нащадки процвітатимуть!

Богдан Руснак, для Закарпаття онлайн

20 січня 2011р.

Теги: Глущук, глобалізм, мистецтво, культура

НОВИНИ: Культура

10:52
Сьогодні, у четвер, в Ужгородському скансені відкриється виставка Мирослава Ясінського "Карби"
17:49
В ужгородському скансені відкриється виставка "Світ писанки"
05:49
У квітні в Ужгороді пройде VIII Міжнародний фестиваль "Музика без кордонів"
00:16
У середу в Хусті стартує IІ Всеукраїнський театральний фестиваль "FantaziaFest"
13:31
У скансені в Львові завершують масштабну реставрацію садиби з закарпатської Іршавщини
05:50
Із безодні
22:26
"Закарпатську" "Маріупольську драму" з успіхом показали в Києві
17:55
У Хусті відбулися нагородження переможців і гала-концерт ХІІІ Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
15:41
Відвертий щоденник чи казка для європейців: як читати "Війну з тильного боку" Андрія Любки
15:09
У Хусті відбудеться нагородження переможців та гала-концерт Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
14:25
Закарпатський облмуздрамтеатр розповів про свої найближчі події
14:26
У суботу в Хусті зіграють прем’єру вистави про Августина Волошина
15:11
Як відомі українські письменники хотіли поселитися на Закарпатті
08:20
/ 1
Обережно, любов
11:16
/ 1
Автор споруд ПАДІЮНу і "Едельвейсу" представив в Ужгороді виставку акварелей
22:08
/ 1
"Маріупольську драму" покажуть в Ужгороді та Києві
10:12
/ 1
У четвер відбудеться концерт Закарпатського народного хору "Загуди ми, гудаченьку"
11:08
Закарпатська філармонія запрошує на концерт "Музичне мереживо бароко"
05:09
У коледжі мистецтв ім.А.Ерделі провели конкурс дитячого малюнку
17:34
/ 1
В Ужгороді відбудеться "вуличний" поетичний марафон
20:11
До Дня Валентина в Ужгороді відбудеться романтичний вечір "Любов в опері"
03:44
/ 2
Кошиці, Пряшів і Михайлівці
11:06
У Румунії вийшла книжка про князя Корятовича
18:00
В Ужгородському замку "камерно" виставили "Художню спадщину Імре Ревеса на Закарпатті"
17:48
/ 2
"Жадан і Собаки" відвідають Ужгород і Мукачево в межах Благодійного зимового туру
» Всі новини