На Закарпатській Іршавщині створили "Фабрику інвестиційних проектів"

Про соціально-економічний стан закарпатської Іршавщини розповідає голова Іршавської райдержадміністрації Василь Устич.

На Закарпатській Іршавщині створили "Фабрику інвестиційних проектів"

У першому півріччі поточного року обсяг реалізації продукції склав 45 мільйонів гривень, а це у порівнянні із таким же періодом минулого року більше на 9,3%. Роздрібний товарооборот склав 64595 тисяч гривень, що у півтора рази більше минулорічного. Збільшився також обсяг наданих послуг на 29%. З приємністю хотів би відзначити, що цьогоріч до бюджетів усіх рівнів надійшло відрахувань більше на 21 відсоток. Створено 640 робочих місць, тобто ми втримали від виїзду за межі району понад півсотні людей, які не будуть поневірятися десь по світах, а зароблятимуть гроші для утримання своїх родин вдома.

Ми також задоволені рівнем проплати нашим населенням за спожиті енергоносії – електроенергію та природний газ, що становить відповідно 103 та 110 відсотків. Невпинно зростає середній розмір заробітної плати в районі і наприкінці першого півріччя він склав 1529 гривень, що на 29,7% більше, ніж у січні цього року. Однак, крім здобутків, маємо і чимало проблем над якими постійно працюємо. Зокрема, турбує нас той факт, що таке підприємство, як "Сандерс-Іршава" не працює. Для району це дуже відчутно. Тому ми мали зустріч із німецьким інвестором, якому воно належить і поставили питання, мовити б, руба: або запускай виробництво, або ж продавай. Простоювати далі воно не може. Надіємося на позитивне вирішення цього питання. Усі свої зусилля нині спрямовуємо на введення в дію великого цегельного заводу на 20 мільйонів штук у рік в Мідяниці. Запуск цього об"єкта допоможе пом'якшити згубні наслідки безробіття та кризи.

Що стосується соціальної сфери, то позитив також є. Своєчасно виплачується зарплата бюджетникам, допомога сім"ям з дітьми, одиноким матерям. Незважаючи на кризу, фонд оплати праці зріс у працівників освіти на 23%, охорони здоров"я – на 17%. У той же час, виконуючи настанови Президента України, фонд оплати праці чиновників райради та держадміністрації зменшився на 14%. На належному рівні проведено оздоровлення дітей. Більша частина школярів відпочивала у стаціонарних таборах, а не на базах шкіл. На ці цілі ми витратили понад півмільйона гривень. Ведеться активна підготовка до введення одинадцятирічного навчання у школах. Ми й надалі будемо робити все необхідне, щоби соціальна сфера розвивалася і щоб наші люди відчували турботу влади.

Іршавщина – унікальна у природно-рельєфному аспекті, звісно, що сільське господарство при будь-якій владі тут є одним із пріоритетів її діяльності. Розкажіть, будь-ласка про цю сферу детальніше.

За радянських часів в районі діяли тринадцять радгоспів і кожен із них був мільйонером. Надзвичайно погано пройшов процес приватизації і тепер ми пожинаємо гіркі плоди тих недопрацювань. Звісно, що сто днів для такої галузі – це зовсім мало, щоби говорити про якісь конкретні результати. Та вже один той факт, що ми не допустили спаду сільгоспвиробництва красномовно свідчить про діяльність нової влади. Радує нас зростання поголів"я свиней, овець та кіз, птиці, збільшення посівних площ зернових культур. Трохи засмучує цьогорічна нижча врожайність, однак всі знають якою примхливою була погода, котра не сприяла її збільшенню. Роботи для нинішньої влади у цій царині непочатий край. Нас вельми турбує той факт, що земля в районі використовується неефективно, добра її дещиця взагалі не обробляється і заростає чагарниками та бур"янами. Тому ми щотижня виїжджаємо у села району, де збираємо місцевих фермерів і вирішуємо спільно, як відновити сільгоспвиробництво. Ми не можемо миритися з тим, що в районі не працюють переробні підприємства, відсутній агроринок, не створено жодних умов задля розвитку фермерства. Усі ці проблеми обговорювалися нами неодноразово. Щоби поліпшити ситуацію у цій царині, розроблено кілька програм, зокрема, розвитку тваринництва та виноградарства. Чітка їхня реалізація дасть змогу вийти цим галузям із глухого кута.

Які саме заходи плануєте вжити, щоби кожен клаптик землі-годувальниці оброблявся і давав віддачу?

Плани у нас справді, як мовиться, наполеонівські. По-перше, маємо на меті створення у районі агроринку, де було би все необхідне: насіння, мінеральні добрива, засоби захисту рослин тощо. По-друге, створити такі собі сервісні центри обробітку землі, бо ті селяни, хто має земельні паї, нині не можуть їх обробити через відсутність агротехніки. Так от, саме цим і будуть займатися спеціально створені центри. Хочемо, щоби там були не тільки механізатори, але й відповідні інші фахівці-аграрії – агрономи, зоотехніки та ін.

Де братимете кошти для створення таких центрів?

Це будуть гроші приватних підприємців. Гадаю, вони не залишаться без прибутків, бо робота для них буде постійно від ранньої весни до пізньої осені і навіть взимку. Створення їх планується на базі колишніх колгоспних дворів.

Якщо вам вдасться здійснити ці задуми, то станете піонерами такої архіважливої справи як відродження колишньої слави сільгоспвиробництва і не тільки на Закарпатті, а й на теренах України.

І ми цього прагнемо. Вигоди - очевидні: земля оброблятиметься і від збуту сільгосппродукції зиск матимуть найперше власники земельних паїв, фермери, буде прибуток і у власників засобів виробництва. Матимуть постійну роботу, а отже і зарплату численна когорта механізаторів та інших фахівців. А ще наповнюватиметься районний та місцеві бюджети від податкових відрахувань. Виграють від цього і рядові споживачі, котрі не платитимуть втридорога за польські та угорські овочі та фрукти. Отож, чим швидше нам вдасться втілити у життя ці проекти, тим скоріше наші люди відчують позитивний результат цих перетворень.


Василю Івановичу, жителі району відгукуються про вас, як про великого реформатора, людини надзвичайно енергійної і такої, що має чимало ідей, реалізація яких допоможе поліпшити добробут ваших земляків. Хотілося б більше довідатися про ці проекти.

Днями ми створили так звану  "Фабрику інвестиційних проектів", до якої ввійшли два десятки засновників. І вже минулого тижня було проведено перші засновницькі збори. Мета її -- до кінця поточного року розробити як мінімум двадцять проектів. Крім того, створюємо "Фонд розвитку Іршавщини". Цим фондом будуть керувати не наші чиновники, а самі жителі району по одному від кожної релігійної громади і він слугуватиме не якомусь окремо взятому громадянину, а для конкретних цілей, направлених на поліпшення інфраструктури району і т.п.. Великою проблемою з якою стикнулася наша команда є відсутність генеральних планів забудови населених пунктів. З цим не можна миритися. Щоби їх розробити, плануємо частину коштів виділяти із бюджету району, а іншу частину даватимуть сільські ради. Немаловажливою для нас є і проблема утилізації сміття. З метою її вирішення, плануємо збудувати сміттєпереробний завод в Ільниці. А поки його буде зведено та запущено у дію, створюємо таку собі незалежну інспекцію, котра перевірятиме санітарний стан у селах району та складатиме відповідні адміністративні протоколи на порушників, бо керівники сільрад через небажання псувати стосунки із громадянами цього не роблять. Саме тому у багатьох населених пунктах просто у громадських місцях знаходяться гори непотребу, які забруднюють територію.

Свого часу Іршавщина йшла в авангарді по газифікації. Нині ж, часи докорінно змінилися. Тепер на перший план виходить не газифікація, а перехід на альтернативні джерела енергії. Яким чином плануєте втілювати в життя енергозберігаючі технології?

Хочу сказати, що на порядку денному і це питання у нас стоїть доволі гостро. Над цією проблемою ми також постійно працюємо. Є вже і перша ластівка – пілотний проект введення у дію сонячних колекторів та теплових насосів у дитячому дошкільному закладі в Загатті. Гадаю, що подібні проект из часом будуть втілюватися і на інших об"єктах. Я особисто альтернативу газу бачу у дровах, яких у нас є більш, ніж достатньо. Їх використання значно поліпшить фінансовий стан лісництв і сприятиме покращенню екології району.

Пане Устич, Закарпаття - край рекреаційний. За цією галуззю, кажуть, майбутнє, вона доволі стрімко повсюдно в області розвивається. А як на Іршавщині?

Звісно, що наш район із сусіднім Свалявським порівняти не можна. Там рекреація та туризм на високому рівні були ще за радянських часів. Чимало інвесторів вклали свої кошти у цей бізнес уже й в часи Незалежності. Однак не все так погано і в нашому домі. У Довгому діє санаторій "Боржава" на 250 місць, який швидко розвивається, там будуються іподром, старовинний хутір. Це неординарні об"єкти, які притягатимуть рекреантів, є вже і так звані агросадиби. Ми робитимемо все від нас залежне, щоби і цю галузь і далі розвивати. Хотів би зазначити, що багато туристів приїжджають у наш край на різні фестивалі. Зокрема, на ту ж таки "Гамору" у Лисичево. Цьогоріч нам закидали, мовляв, не на належному рівні було проведено. А я хотів би спростувати таке твердження: ковалі, які, до речі, не приїхали на фест, повинні були жити у наметовому містечку, а на його місці було суцільне болото, бо напередодні свята дощ лив наче із відра всю ніч. Крім того, вони самі зацікавлені у пропагуванні ковальської справи, отож, не повинні були ставити свої умови, а йти і дійсно належним чином пропагувати свій фах і своє мистецтво. А взагалі, вважаю, що свято вдалося, народу було багато. І ще одне хотів би зауважити, на Іршавщині є чимало художніх колективів, які мають звання "Народний". Отож на таланти багата наша земля і нам є що показати туристам і рекреантам. У тому ж таки Загатті народився і виріс корифей закарпатського малярства – Адальберт Ерделі. Тому ми хотіли б у день його народження 18-19 вересня започаткувати проведення фестивалю у його рідному селі. Святу передуватиме пленер художників. Ця мистецька акція може зібрати чимало любителів живопису і привернути увагу багатьох туристів. Отож над цією ідеєю посилено працюємо.

Іршавська РДА

18 серпня 2010р.

Теги: проект, сміття, Устич

НОВИНИ: Соціо

22:15
Стало відомо про загибель в лютому під Авдіївкою Віталія Старости з Великої Копані Виноградівської громади
11:36
У Тересві попрощаються з полеглим Героєм Михайлом Руснаком, що більше року вважався зниклим безвісти
22:27
В Ужгороді попрощалися із полеглим Героєм Олексієм Кобцем
15:44
На Закарпатті в теплицях почали збирати ранню картоплю
15:34
/ 1
Юрій Лущай з Краматорська, що поліг на Донеччині і похований у Великих Лучках, був істориком і відомим вікіпедистом
11:33
/ 1
На Сумщині поліг Василь Цинканич з Бегендяцької Пастілі Великоберезнянської громади
10:56
На війні з росією поліг Олексій Кобець з Ужгорода
19:16
/ 1
На Закарпатті військовий уник реального покарання за переправлення "ухилянта" через кордон
15:47
/ 9
У Буківцьові на колишній Великоберезнянщині створили новий монастир УПЦ Московського патріархату
11:17
/ 1
Дубівська громада сьогодні попрощається з Василем Скрипником з Красної, що загинув ще в травні 2022-го
22:28
/ 1
На Запоріжжі поліг Іван Гецко з Кушниці Керецьківської громади
18:31
На Сумщині загинув Михайло Мегеш з Великих Ком’ят Виноградівської громади
10:46
/ 4
У Закарпатському апеляційному суді скінчилися марки. Тому він припиняє листуватися
10:22
/ 1
Стало відомо про загибель понад рік тому під Бахмутом Павла Головка з Виноградова
19:54
За підсумками 2023 року Закарпаття посіло 4 місце по Україні за показником захворюваності на туберкульоз
15:00
На Запоріжжі поліг Михайло Будул з Керецьківської громади
11:22
/ 1
На війні з росією поліг Віталій Лях з Чумальова Буштинської громади
09:25
У Боздоському парку Ужгорода можна побачити "живих" казкових велетнів
20:07
/ 9
Прем'єр Шмигаль в Ужгороді "запустив" будівництво євроколії до Чопа
21:26
/ 1
У Великих Лучках на Мукачівщині попрощалися з Юрієм Лущаєм, що переїхав з сім'єю з Краматорська і поліг на рідній Донеччині
15:56
В Ужгороді попрощалися з полеглим Героєм Міланом Бабілою
15:34
В Ужгороді відкрили скульптурку режисеру "Тіней забутих предків" Параджанову
11:23
/ 1
Нижньоворітська громада провела у останню земну дорогу Героя Віктора Петриканина
23:00
/ 12
Ексміністр внутрішніх справ Аваков офіційно став власником 900 га плантацій фундука на Закарпатті
11:40
Зарічанську громаду сколихнула звістка про смерть Героя з Вільхівки Михайла Матіки
» Всі новини