МОВЧАННЯ КРОЛИКІВ або Балога зробить з русинів проукраїнську силу?

Цікаво, що саме на цій сесії очікувався розвал широкої коаліції, оскільки НУ з БЮТом оголосили про співпрацю в місцевих радах, а ще раніше закарпатські соціалісти заявляли про намір покинути більшість. Однак декларації зависли у повітрі, а депутати коаліції спрацювавали у звичному синхроні під диригування найбільшої фракції облради – «НУ».


У ракурсі легітимності, а також орієнтації на Москву це рішення депутатів однієї із західних областей України поставило її в один ряд зі східними, які повизнавали у себе російську мову. З прихильниками Януковича все зрозуміло, вони знають, на кого працюють. Менш логічним видається ухвала закарпатських «нашоукраїнців» і К°, які теж підіграли настроям російських шовіністів на сході України.


«Русские братья сидят и молчат, как кролики»


Але повернемося до тих перших. Чого варте тільки інтерв’ю у російському виданні «Новый регион» голови асоціації «Сойм Підкарпатських русинів», колишнього депутата облради, кандидата в мери Ужгорода, списочника Вітренко на минулих виборах, настоятеля православного храму Московського патріархату отця Димитрія Сидора!


Ось що, зокрема, відповідає о.Сидор «Новому региону» на питання, хто такі русини: «Русины – народ, веками проживающий в Подкарпатье, с начала независимости Украины борется за свое признание и создание национальной автономии».


І далі про те, як вдалося добитись від облради визнання: «Мы провели работу с депутатами, раздали грамматику русинского языка, и депутаты проголосовали за признание русинской национальности в Закарпатской области. Если они имеют право признать УПА, то почему сейчас поднялась буря негодования галицко-киевских янычар, которые грозятся, что отменят решение по русинам в судах?».


Він говорить ще багато чого, називає українців, точніше галичан і киян окупанатами, скаржиться, що Росія кинула русинів напризволяще ще у 1991 році, коли не визнала обласного референдуму по автономії.


«В результате Украина 15 лет игнорирует результат этого референдума. Украина залезла в политический блуд, единственное, что ее может спасти – федеративное устройство и расширение самоуправления регионов».


А ось ще цитата: «Мы не понимаем: россияне и украинцы – это братья русинов или нет? Украинцы, получается, не братья. На очереди – россияне. Где Россия? Дай нам голос, нам не нужны танки, самолеты, просто признайте, что есть такой народ. И если нам придется судиться с Украиной, то нас должны были бы защищать лучшие адвокаты России... Россию будут бить и дальше, поскольку она не способна сказать слово в защиту своих. Сербов – кинули. Если завтра и на нас, русинов, будут падать бомбы – Москва будет вновь молчать. И нам это очень больно».


«Нам от России не нужны деньги. Нам нужен обыкновенный демократический жест. Сколько раз Украина наплевала на Россию? А наши русские братья сидят и молчат, как кролики»(виділення наше.– ЗІК.).


Балога зробить з русинів проукраїнську силу


Звичайно, розпачливі крики панотця про допомогу до Росії почули у відповідних московських кабінетах. І не виключено, що «русинська карта» в геополітичній грі путінської Росії почне розігруватися з новою силою. Тому й виникає запитання: навіщо закарпатській «Нашій Україні», читай – Балозі, таке визнання?


Логіку дій обласних депутатів намагалися пояснити експерти. Співробітник філії Національного інституту стратегічних досліджень, який побажав залишитись неназваним, вважає, що це жест подяки «Нашої України» частині русинів, яка підтримала її на виборах. Мовляв, ви нам – голоси, а ми вас – у реєстр національностей.


Політологи у своїй оцінці пішли далі. Зокрема, директор Закарпатського інституту політичних досліджень Віктор Пащенко допускає, що це рішення є елементом і більш складної гри на високому рівні, як один із способів вибивання козирів у антикризової коаліції. «Гадаю, що Віктор Балога зробив хід на випередження, внаслідок чого в «русинському» колі підніметься проукраїнське крило. Якби ж це рішення ініціювала антикризова коаліція, то зрозуміло, що симпатії певної частини закарпатців були б на боці Партії регіонів».


Водночас експерт не бачить «серйозних політичних наслідків, які можуть бути після такого рішення Закарпатської обласної ради. Русини ніколи не були серйозною силою як у фінансовому плані, так і у плані кадрів, політичного впливу тощо. Тому не слід у «русинському» контексті говорити про розкол України чи Закарпаття – для цього немає жодної політичної бази. Рішення, прийняте обласною радою, я б радше назвав політичним – таким собі актом культурницької справедливості. Інша справа, що воно буде активно використовуватися для різного роду спекуляцій, однак, це все лише демагогія. Їм нема на що опиратися, а тому реальної загрози вони не несуть. Радше їх будуть використовувати одні, другі, треті для досягнення певних політичних цілей».


На думку іншого експерта, доктора історичних наук Сергія Федаки, основна мета прийняття облрадою Закарпаття рішення про визнання русинів це «у кінцевому підсумку рух в бік автономії області».


Ще один історик, доцент УжНУ, завідувач відділу археології Закарпатського обласного краєзнавчого музею Йосип Кобаль вважає, що визнання русинів на Закарпатті є результатом великої дезінформаційної роботи Павла Роберта Магочі, професора, одного з ідеологів русинства, який збив з пантелику місцеву владу своїми псевдоісторичними твердженнями про існування такої окремої нації.


Ніби на підтвердження слів Кобаля Іван Балога, керівник фракції НУ в облраді, (віце-губератор Закарпаття, рідний брат глави Секретаріату Президента, – ЗІК), рішення ради про визнання русинів, дійсно, пояснив «історією». «Це є наша історія і не більше того... Ми не хотіли жодну національність цим рішенням принизити чи піднести. Ми не хотіли цим рішенням запровадити автономію, ми не хотіли цим рішенням ввести русинську писемність і таке інше, – сказав він. – Сьогодні ми не задоволені тим, що визнання русинів відбувається методом збільшення їх організацій. Це не веде до добра. Я їм про це говорив і при спілкуванні з ними зазначав, що не може бути чорних, зелених, синіх чи ще якихось русинів. Можуть бути тільки одні – корінні жителі Закарпаття, які за тими чи іншими причинами виїхали до Словаччини,і їх там визнали, до Хорватії – їх визнали, до Угорщини – їх визнали і ще є багато європейських країн, де їх визнали». І додав, що «ці всі речі нагнітають люди, які до русинів не мають далекого поняття. Це люди, які служать Вітренко, люди, які служать Росії, всім, тільки не громаді Закарпаття».


Цікаво, що коментуючи рішення міськради про перенесення пам’ятника Шевченкові, Іван Балога запевняв, що таке можна робити тільки вивчивши спочатку громадську думку та вислухавши фахівців. А от коли вже облрада приймає рішення по русинах, навіщо усякі там експерти-науковці, громадська думка та інші дрібниці.


Хоча версія, ніби Балога вирішив потягатися з Москвою – хто з них більший для русинів благодєтєль – і зробити з них проукраїнську силу, дуже приваблює.


До речі, цитований нами батюшка Сидор за два дні після інтерв’ю «Новому региону» на прес-конфенренції в Ужгороді заявив зовсім інше, що русини, виявляється, разом з українцями – державотворчий народ. «Ми русини голосували за приєднання до України, і тепер нам дивно слухати, що хтось із українців каже, що ми сепаратисти, і що ми їх називаємо окупантами, – сказав він. – Не ті слова нам приписують. Повісили на нас ярлик, що ми є сепаратистами тої держави, яку ми самі ж і будували. Це апріорі невірно. Ми разом з українцями – державотворчий народ. Ми всі свої русинські сили спрямовуємо на те, щоб зберегти єдність України і саме в рамках України ми, русини, хочемо бачити нашу нову материнську державу, де ми повністю можемо розкритися як народ і разом з українцями збудувати єдину політичну українську націю».

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати