Закарпаття онлайн - http://zakarpattya.net.ua

Навіщо в центрі Тячева встановили символ «Великої Угорщини»?

У Тячеві 18-го липня на центральній площі міста було встановлено пам’ятник жителям, які загинули у Першій та Другій світових війнах. Монумент складається з трьох кам’яних стел: на перших двох розміщені імена тячівців, що загинули у війнах впродовж ХХ століття, натомість на третій плиті встановлено Турула.

Пояснимо читачам: Турул - міфічний птах (сокіл) древніх угрів. Його зображення було на гербі Атілли, і поступово перетворилося на основний геральдичний символ  угорців. За легендою, під час війни угорського народу за визволення від австрійського гніту в 1703 році, саме завдяки Турулу (він приніс у дзьобі меч для князя Ференца Ракоці ІІ) угорці здобули першу перемогу в битві поблизу закарпатського села Вілок. Відтоді, значення цього символу  поступово набуває відтінку не просто міфічного, а героїчно-патріотичного. На даний час націоналістичними партіями Угорщини він трактується як імперський символ відродження "Великої Угорщини"(в кордонах до Тріанонського мирного договору 1920 року, згідно якого Угорщина втратила близько половини своєї території, в тому числі і Закарпаття).

Та все ж, повернемося до суті проблеми. На урочистій церемонії відкриття пам'ятника  слово взяв  консул Угорської Республіки у м. Берегово Кароль  Шерцер, який зазначив : "...встановлено скульптуру "Птиці Турул", що символізує герб Тячева, наданий королем Карлом І у 1329 році". Спробуємо розібратися: насамперед, на гербі Тячева зображено не Турула (сокола), а орла. Перша відома нам печать міста належить до 1608 року. На ній  так званий  "польський орел", зображений на гербі Польщі. Це пов'язано з тією роллю, яку Тячів відіграв у трансільвансько-польських економічних і політичних зв'язках XVI - XVII століть. На гербі чорний орел з висунутим язиком на фоні сріблястого кольору (а не угорсько-гунський сокіл Турул), і надано місту було герб на 300 років пізніше,  ніж зазначив пан консул.

Отже, мотиви встановлення угорської символіки в Тячеві можуть бути пов'язані зовсім не з історичними аспектами. Тоді виникає запитання, а навіщо ж угорська символіка в українському райцентрі? Можна припустити, що це не просто випадковість, зважаючи на нещодавній прихід до влади в Угорщині радикальних націоналістичних сил. Нагадаємо: у квітні 2010 року в Угорщині відбулися парламентські вибори,  на яких перемогу здобули  партія правого спрямування Фідес (52 %), та  радикальні націоналісти —  партія Йоббік (19 %). Ось декілька витягів з програми партії Йоббік: "надання всім угорцям, що проживають на території України , другого громадянства", "ініціювання референдумів на приєднання етнічних земель до Угорщини" та ще декілька подібних тез. В контексті цього варто згадати, про встановлення 850 кілограмового Турула (розмах крил 4 метри) в Мукачівському замку, монумента на Верецькому перевалі, в честь "віднайдення угорцями батьківщини" та деякі інші події. Про що все це може свідчити? Чи маємо ми право назвати це своєрідним "культурним проникненням "?  І до яких наслідків це може привести – нехай кожен читач  вирішить для себе особисто.

На сьогодні можемо стверджувати лише одне: коли історична наука переходить на службу політикам, вона завжди перетворюється на інструмент для досягнення не зовсім благородних цілей. Отож, поважаймо чужу  історію, водночас, ніколи не забуваючи власну.

Павло Худіш, "Вся Закарпатська Правда"