Про освітню реформу 2010 року: неупереджений погляд

У сфері освіти незалежної України дві дати увійдуть в історію. Перша - це 13 травня 1999 року, коли Верховна Рада України прийняла Закон “Про загальну середню освіту”, за яким було передбачено запровадження 12-річного навчання (Кабмін лише 16.11.2000 року затвердив Постанову “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання).

Про освітню реформу 2010 року: неупереджений погляд

Друга дата - це 6 липня 2010 року, коли народні депутати України внесли зміни до цього Закону, якими введено 11-річну систему шкільної освіти, а також обов'язкову дошкільну освіту (Закон підтримали 169 депутатів від Партії регіонів, 22 - БЮТу, 8 - НУ-НСу, 27 - від Компартії, 19 - від Блоку Литвина та 3 позафракційних нардепів). Авторами прийнятого Закону є депутати Адам Мартинюк, Катерина Самойлик (обоє - Компартія), Олег Зарубінський (Блок Литвина) та Максим Луцький (Партія регіонів).

Які зміни закріплені в законодачих актах з питань загальної середньої та дошкільної освіти?

Законом України "Про загальну середню освіту" термін для здобуття повної загальної середньої освіти становить 11 років. Освітній рівень забезпечується в загальноосвітніх навчальних закладах 1-го ступеня (початкова школа: 1-4 класи) - 4 роки, 2-го ступеня (основна школа: 5-9 класи) - 5 років, 3-го ступеня (старша школа: 10-11 класи, як правило, із профільним спрямуванням). До переліку типів загальноосвітніх навчальних закладів тепер належатимуть також гімназія-інтернат, ліцей-інтернат та навчально-реабілітаційний центр (для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку). Загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати у своєму складі класи (групи) з вечірньою (заочною, дистанційною) формою навчання, класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів, спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами. Вартими уваги законодавчим нововведенням є те, що загальноосвітні навчальні заклади для задоволення допрофесійних, професійних запитів та культурно-освітніх потреб громадян можуть входити до складу освітніх округів, спілок, інших об'єднань, у тому числі за участю навчальних закладів системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти різних типів і рівнів акредитації, закладів культури, фізичної культури та спорту, підприємств і громадських організацій. Положення про освітній округ затверджується Кабінетом Міністрів України. Проте Законом нардепи скасували найголовніше, що включала в себе 12-річна система середньої освіти, а саме: тривалість навчального року, яка в загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня не могла бути меншою 175 робочих днів, а закладах ІІ-ІІІ ступенів - 190 робочих днів, без урахування часу на складання перевідних та випускних іспитів, тривалість яких не могла перевищувати 3-х тижнів, та сумарне гранично допустиме навчальне навантаження учнів, яке становило таку кількість навчальних годин на рік: 1-2 класи - 700 годин; 3-4 класи - 790 годин; 5 клас - 860 годин; 6-7 класи - 890 годин; 8-9 класи - 950 годин; 10-12 класи - 1030 годин. Законодавці вирішення питання навчальних планів, сумарно граничного навчального навантаження учнів та тривалості навчального року в загальноосвітніх навчальних закладах передали до виключної компетенції Міністерства освіти і науки України. А це, по суті, головний козир профільного міністерства у питаннях подальшого освітнього розвитку нашої держави. Крім того, Законом України "Про дошкільну освіту" закріплено положення про те, що дитина може отримувати дошкільну освіту у сім'ї до досягнення нею 5-річного віку, а держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних навчальних закладах у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти) та обов'язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкіль- ного віку.


Чому так сталося?

Заради справедливості слід зазначати й таке. Концептуальні засади 12-річної освіти розроблялися й приймалися в роки економічного зростання країни, економічної кризи ніхто не прогнозував. Нині Україна замикає першу сотню країн світу за рівнем використання інформаційно-комунікаційних технологій, оновлення змісту освіти пішло шляхом перевантаження навчальних програм, не було проведено реформування системи підготовки вчителів, через слабке державне фінансування відбувся процес згортання функціонування раніше добротних професійно-технічних закладів. При збільшенні терміну навчання потребують вирішення питання створення умов для харчування, медичного обслуговування, підвезення учнів, розширення мережі навчальних класів (аудиторій). На розв'язання цих проблем і завершення комп'ютеризації шкіл, оновлення застарілої техніки, підключення до мережі Інтернет, встановлення комунікаційних зв'язків школи з вузами країни, оснащення навчального процесу мультимедійним обладнанням та створення комп'ютерного програмного забезпечення необхідно від 4 до 8 млрд. грн. Державі виділити такі кошти не під силу. Запровадження 12-річного навчання вимагало в майбутньому внесення змін до законодавчих актів України щодо можливого підвищення шлюбного віку (нині він становить для жінок 17 років, а для чоловіків - 18), призову на строкову військову службу (чинний мінімальний призовний вік - 18 років). Чого могла б коштувати навчально-виховному процесу можлива поступова партизація старшої школи, коли учень, якому виповнилося 18 років, за Законом України "Про політичні партії в Україні" може бути членом політичної партії? І це реально. Бо законодавцями закладено колізію щодо мінімального віку зарахування учнів до загальноосвітніх навчальних закладів. Так, за Законом України "Про освіту" (1996) "навчання у середній загальноосвітній школі починається з 6-7-річного віку" (стаття 36), а за Законом України "Про загальну середню освіту" (1999) "зарахування учнів до загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється, як правило, з 6 років" (стаття 20). Це також стосується участі учнів старшої школи, які досягли 18 років, у виборах до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. А що казати про набуття учнем старшої школи повної цивільної дієздатності чи права керування транспортним засобом? За даними соціологічних досліджень, проведених Інститутом соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України, позитивно до переходу на 12-річний термін навчання ставляться лише близько 10% учнів, 15% батьків та 20% учителів шкіл. Водночас негативне ставлення до цього переходу висловлюють понад 70% респондентів. Міжнародний досвід свідчить, що якість освіти визначається новітніми технологіями, професійними кадрами, сучасним змістом, а не термінами навчання. Лише поодинокі країни мають тривалість обов'язкової середньої освіти понад 11 років (Велика Британія, Угорщина, Нідерланди). У більшості країн Європи та світу здобуття обов'язкової середньої освіти складає 9-10 років. 9 червня 2010 року відбулися парламентські слухання на тему: "Запровадження 12-річної загальної середньої освіти в Україні: проблеми та шляхи їх подолання". Переважною більшістю учасників слухань висловлено пропозицію щодо запровадження 11-річного терміну навчання у загальноосвітніх навчальних закладах та введення обов'язкової дошкільної освіти для дітей 5-річного віку. Внесені зміни до законів не потребуватимуть додаткових витрат з Державного бюджету України. Отже, для подальшого поліпшення якості освіти, забезпечення рівного доступу до неї на державному рівні було прийнято рішення зупинитися на 11-річному терміні здобуття повної загальної середньої освіти, зберігши кращі ідеї 12-річної школи (профільність навчання, можливість здобуття професійної освіти в школі тощо) та одночасно запровадити обов'язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку, привести у відповідність до потреб громадян типи навчальних закладів, забезпечити права та державні гарантії на якісну освіту дітям з особливими освітніми потребами шляхом запровадження інклюзивного (інтегрованого) навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Зауваження та пропозиції

Вважаю за доцільне висловити щодо прийнятих освітніх нововведень такі зауваження та пропозиції. Насамперед слід звернути увагу на те, що відповідно до частини другої статті 53 Конституції України обов'язковою в Україні є лише повна загальна середня освіта. Натомість Законом запроваджено "обов'язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку" (доповнення до абзацу пункту другого статті 3 Закону України "Про дошкільну освіту"). При цьому не враховано й те, що не у всіх населених пунктах України (особливо у сільській місцевості) є дошкільні навчальні заклади, що поставить у нерівні умови міських та сільських дітей і ускладнюватиме реалізацію положень цього Закону. Законом вилучено положення чинного Закону України "Про загальну середню освіту", яким встановлено річне сумарне гранично допустиме навантаження учнів відповідних класів, а також положення про тривалість навчального року в загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів. Проте обґрунтування доцільності вилучення цих положень відсутні, а вони, на мою думку, мають важливе значення для організації та здійснення навчально-виховного процесу. У цих питаннях повна свобода дій надана профільному міністерству. А між тим створення навчального плану, навчальних програм - це діяльність, яка вимагає найвищого професіоналізму. У Великій Британії, наприклад, існує ціла галузь філософсько-психологічних досліджень, що іменується "філософією навчального плану".

Закон передбачає надання права загальноосвітнім навчальним закладам "для задоволення допрофесійних, професійних запитів та культурно-освітніх потреб громадян... входити до складу освітніх округів, спілок, інших об'єднань". При цьому Положення про освітній округ має затверджуватися Кабінетом Міністрів України. У зв'язку з цим потребує відповідного пояснення, що таке "освітній округ", оскільки його зміст у тексті Закону не розкривається. Хоча, на мою думку, право загальноосвітніх навчальних закладів об'єднуватись у відповідні спілки, об'єднання належить їм, по суті, від природи, а тому його не слід спеціально закріплювати в законі. У зв'язку із запропонованими змінами статей 3 та 9 Закону України "Про дошкільну освіту" відповідних коректив потребує частина третя статті 36 Закону України "Про освіту" (1996), де зазначається, що "навчання у середній школі починається з шести- або семирічного віку". Поспішне закріплення Законом зниження вікового цензу для початку навчання дітей дошкільного віку відбулося без відповідних фахових висновків Міністерства охорони здоров'я, Міністерства освіти і науки та Академії педагогічних наук України. У Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), затвердженої постановою Колегії МОН України та Президією АПН України від 22.11.2001 року, зазначалося, що "охопленння дітей 6-річного віку шкільним навчанням дозволить виправити ситуацію, яка склалася нині щодо недостатнього використання психологічних можливостей шостого-сьомого року життя дитини для її повноцінного розвитку. Зараз лише 50% міських дітей і 19% сільських виховуються у підготовчих групах дошкільних закладів. Залучення до навчання шестиліток за програмою 4-річної школи вирівняє можливості дітей цього віку у своєчасному одержанні якісної шкільної освіти", а "збільшення віку учнів старшої школи, орієнтація на подальший вибір професії сприяють розширенню життєвої і соціальної компетентності старшокласників, появі нових мотивів учіння, самоорганізації і самореалізації особистості".

А чого слід очікувати? А нічого надзвичайного. Поступово буде реформована нормативна база 12-річної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах, а саме: 1) Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), затверджена постановою Колегії МОН України та Президією АПН України від 22.11.2001 року; 2) Концепція профільного навчання в старшій школі (розроблена АПН України та затверджена рішенням колегії МОН України від 25.09.2003 року); 3) Типові навчальні плани для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (затверджені наказом МОН України від 20.05.2003 року); 4) Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (затверджений постановою Кабміну від 14.01.2004 року); 5) Типові навчальні плани для основної та старшої школи (а їх аж 24) загальноосвітніх навчальних закладів у структурі 12-річної школи (затверджені наказом МОН України від 23.02.2004 року); 6) Програма "Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України" (затверджена наказом МОН України від 17.12.2007 року).

Чому не слід хвилюватися?

Перше. Внесення змін до законодавства про обов'язковість дошкільної освіти не означає, що діти повинні сісти за парти, як першокласники у школі, навчатися писати, читати тощо. Основною метою нововведення є створення рівних стартових умов для дітей 5-річного віку до майбутнього навчання в школі, формування культури поведінки, моральних почуттів, використовуючи для цього різні види діяльності, у тому числі розвивальні ігри. Окрім цього, статтею 9 Закону України "Про дошкільну освіту" передбачено, що батьки мають змогу обирати різні форми здобуття дітьми дошкільної освіти. Найпоширенішими формами здобуття дошкільної освіти дітьми 5-річного віку є: дошкільні навчальні заклади; групи короткотривалого перебування; групи при загальноосвітніх навчальних закладах; охоплення соціально-педагогічним патронатом тощо. До того ж не передбачається запроваджувати обов'язкові довідки чи інші документи, які б засвідчували здобуття дошкільної освіти.

Друге. З 2001 року реформування загальної середньої освіти вперше розпочалося на основі Державних стандартів. Тобто сьогоднішні учні 1-9 класів навчалися за програмами, розробленими відповідно до Державних стандартів, що суттєво відрізняються від програм колишньої 11-річної школи. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у Державному стандарті подано за галузевим принципом у 7 освітніх галузях: мови і літератури, суспільствознавства, естетичної культури, математики, природознавства, здоров'я і фізичної культури, технології, що є органічним продовженням змісту відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти (затвердженого рішенням колегії МОН України від 06.12.2005 року). Отже, йдеться про запровадження нового, 11-річного терміну здобуття повної загальної середньої освіти зі збереженням кращих ідей 12-річної школи (як-от: профільність навчання, можливість здобуття професійної освіти в школі тощо), а не "повернення", "зупинку реформи", "консервування" тощо.

Третє. Випускників 11-річної школи братимуть до іноземних університетів, як і нинішні, вони вступають та навчаються в закордонних вишах. В освітніх документах Ради Європи немає рекомендацій щодо тривалості навчання. Ця тривалість складає від 11 до 13 років. А Пояснювальна доповідь Лісабонської конвенції перед-бачає, що різниця в один рік у той чи інший бік не є достатньою причиною для невизнання кваліфікацій, які дають доступ до вищої освіти.

Четверте. Кількість навчальних годин визначається виключно відповідно до граничного навантаження учнів, встановленого Державними санітарними нормами. У 10-11 класах тижневе навантаження становить 33 години (5-денний навчальний тиждень). За Типовими навчальними планами 12-річної школи встановлювалося тижневе навантаження десятикласникам в 30 годин на тиждень. Три години - це "суттєве збільшення"? Краще продовжити відсиджування за партами ще на рік? А щодо навчання по суботах, то новими навчальними планами передбачається запропонувати школам самостійно визначатися щодо навчального тижня (5 чи 6 днів). Але це стосується виключно 10-11 класів.

П'яте. Нині на новий зміст і структуру навчання перейшли учні 1-9 класів, які стовідсотково забезпечені підручниками. Уся навчальна література залишатиметься чинною на весь час дії Державних стандартів. Наразі оновлюється Державний стандарт початкової освіти. Після його затвердження будуть розроблені навчальні програми і розпочнеться поступова заміна підручників, починаючи з 1 класу. Паралельно проводитиметься робота з модернізації Державних стандартів базової та повної загальної середньої освіти, навчальних програм і після цього підручників. Приємно зазначити, що я запрошений Департаментом загальної середньої та дошкільної освіти МОН України долучитися до модернізації навчальних програм з історії та правознавства.

Шосте. Усі навчальні плани, програми, підручники для учнів 1-9 класів залишаються чинними. Тож учителі знають, чого і як навчати. Найбільш суттєвих змін зазнає нормативне та навчально-методичне забезпечення для 11 класу (для учнів, які розпочнуть навчання 1 вересня 2011 року), окремі поправки будуть внесені й для 10 класу. Над цими документами в МОН України наразі працюють фахівці, вчені, вчителі, і найближчим часом вони будуть затверджені та оприлюднені.

Федір БРЕЦКО, вчитель історії та правознавства гімназії м. Ужгорода, вчитель-методист, відмінник освіти України, депутат міської ради
 

газета "Ужгород"
02 серпня 2010р.

Теги: школа, освіта, реформа

НОВИНИ: Соціо

23:51
30 родин із прифронтової Харківщини оздоровилися та відпочили на Закарпатті за час дії програми "Турбота"
23:19
/ 1
Словаччина хоче відновити пасажирське залізничне сполучення із Ужгородом, яке припинилося 80 років тому
18:22
"Укрзалізниця" ще цьогоріч планує запустити потяг "Київ – Кошиці"
15:29
/ 7
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
/ 1
Приватний поїзд "Прага – Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 3
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 5
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 23
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 30
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
» Всі новини