Закарпаття займає перше місце в державі щодо щільності худоби на гектар угідь

Про це Закарпаття онлайн повідомила начальник відділу державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм місцевих бюджетів КРУ в Закарпатській області Ольга Кияниченко.

Тваринництво в Закарпатті – сумні реалії

Закарпатська область має низку своїх особливостей порівняно з іншими регіонами України. Це насамперед специфічні природно-кліматичні умови, гористість краю, переважна більшість сільського населення над міським. Відповідно, має свої особливості і ведення сільського господарства в Закарпатті. Через голи та заліснення території займатися сільським господарством у краї надзвичайно важко, ці ж чинники знижують можливості з нарощування  та виробництва сільськогосподарської продукції, в тому числі тваринницької галузі. Більше того, за даними Мінагрополітики України, область займає перше місце в державі щодо щільності худоби на гектар угідь.

У той же час тваринництво в регіоні з кожним роком занепадає: у 2009 році проти 2008, 2007 та 2006 років  у області спостерігається зменшення поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ) відповідно на 3,1%, 10,2% та 12,7%. За статистикою, нині у всіх категоріях господарств нараховувалося 147,8 тис. голів ВРХ при майже 170 тисячах у 2007-му. Спеціалісти стверджують, такий стан справ пояснюється відсутністю стабільної кормової бази та низьким рівнем племінної роботи. Через це й маємо низькі прирости  худоби та високі затрати на її вирощування й відгодівлю. Найбільший же занепад за останні роки відбувся у молочному скотарстві.

За результатами державної атестації, проведеної у 2005 році по Закарпатській області, присвоєно статус племінної справи за галузями тваринництва 47 підприємствам, тоді як за результатами атестації у 2009 році статус надано уже тільки 40 підприємствам. Найбільше  зменшення  племінних суб'єктів відбулося у галузі молочного скотарства: з 17 племінних заводів та репродукторів п'ять років тому до 7-ми на сьогодні.

А загалом, у Закарпатті функціонує на сьогодні єдине ВАТ "Закарпатське племпідприємство", якому присвоєно статус об'єднання з племінної справи у тваринництві ІІІ категорії. Саме на його базі ще й проводяться бодай якісь роботи з селекціонування сільськогосподарських тварин. Власне у ході цього аудиту ("Виконання Міністерством аграрної політики України бюджетної програми щодо розвитку селекції в тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу  Закарпатської області в 2006-2009 роках") й здійснено моніторинг рівня впровадження пропозицій, наданих за результатами проведеного працівниками КРУ в Закарпатській області у 2004 році аудиторського дослідження "Ефективності використання бюджетних коштів, направлених на розвиток селекції в тваринництві за 2001-2003 роки". Тоді, за результатами проведеного аудиторського дослідження, було розроблено та надано низку пропозицій як на рівні Мінагрополітики України, так і на  рівні органів виконавчої влади, головного управління сільського господарства  Закарпатської ОДА та ВАТ "Закарпатське племпідприємство", які  повинні були забезпечити якісні зміни  щодо  управління  бюджетними коштами направленими на розвиток селекції. Однак більшість наданих пропозицій так і залишилася не реалізованими.

Програми є, результат поки що відсутній...

Якщо писати про нинішню проблему, треба насамперед сказати, як намагалися її вирішити досі. Так, на виконання вимог Закону України "Про племінну справу у тваринництві" прийнято та затверджено ще в лютому 2004 року "Загальнодержавну програму селекції у тваринництві на період до 2010 року", основні засади якої передбачали поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин, що є вирішальним фактором у збільшенні обсягів виробництва тваринницької продукції. Власне на другому етапі виконання Загальнодержавної програми (2006-2010) було передбачено: створення, збереження, відтворення та раціональне використання племінних(генетичних) ресурсів, вищої племінної цінності з метою поліпшення генетичної якості тварин, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі; збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих вітчизняних порід (у Закарпатті такі є, приміром, карпатська бура корова), а також формування власного експортного потенціалу племінних ресурсів поліпшуючих порід. На забезпечення виконання заходів згаданої програми 34 виконавці  отримали за період 2006-2009 років 5,2 млн. грн.

Зараз, з метою якісного проведення державного фінансового аудиту, було обрано для дослідження 9 суб'єктів племінної справи. За його результатами встановлено, що, незважаючи на виконання заходів програми, суттєвого покращення стану селекційної роботи в галузі тваринництва області не відбулося. Більше того, в досліджуваному періоді відслідковується щорічне зменшення племінного поголів'я в галузі молочного та м'ясного скотарства, причому у 2009 році порівняно з 2006-м племінне поголів'я зменшилося майже наполовину - на 41%! У галузі вівчарства, яке є приоритетною галуззю в області, до 2008року кількість племінного поголів'я збільшувалась, вже в  2009році в порівнянні з  2008 відбулось зменшення на 28,7% поголів'я , або на 2808голів.
Із 9 визначених для дослідження суб'єктів племінної справи зменшення племінного поголів'я відбулось у 3 господарствах. Тому проблемою аудиту стало питання: Які фактори заважають досягненню мети досліджуваної бюджетної програми – збереження відтворення раціональне використання племінних ресурсів та покращення показників продуктивності племінної худоби в області?

Ревізори шукали причини невдач

За результатами проведеного державного фінансового аудиту працівники Закарпатського КРУ шукали й запропонували низку чинників, які, ймовірніше за все, негативно вплинули на виконання заходів  програми. Серед них такі.

По-перше, при розподілі коштів головним розпорядником не було дотримано розмірів визначених спеціальними порядками. Так, при розподілі коштів за досліджуваний період Міністерством аграрної політики не було дотримано вимог в частині дотримання визначених відсотків  між галузями тваринництва. Зокрема, на галузь молочного і м'ясного скотарства при максимальному розмірі 45% фактично профінансовано 58%; галузь вівчарства при максимальному в 7%  профінансовано на 16%; галузь свинарства профінансовано на 6%, тоді як Порядком передбачено 10-20%; галузь птахівництва взагалі непрофінансовано.

Говорячи про цю проблему, аудитори наводять такі аргументи. Закарпатська область характерна малою кількістю земель сільськогосподарського призначення, а саме 0,37га на душу населення, при 0,86га середньо українських показників. Понад дві третини земельних площ області займають гірські хребти та гори. Високогірні пасовища або, як їх прийнято називати полонинами, є одним з основних видів кормового забезпечення тварин на літній період, і площа їх складає понад 30 тисяч гектарів. Саме вони придатні для випасання овець та кіз. При цьому треба відзначити, що вівці для закарпатців, особливо для мешканців гірських районів, завжди були однією з найважливіших складових господарства, які забезпечували людей їжою та одягом. Свого часу вівчарство — традиційна справа для закарпатців — було знаковим для регіону.  Нині ж ця провідна для регіону галузь відновлюється. За статикою, поголів'я овець в області зросло з 84,9 до 104,2 голів, або на 22,7 %, а маточного поголів'я – на 28,3 %.

І попри все це Порядками 244,187 при розподілі коштів між галузями тваринництва на галузь вівчарства передбачено найменший розмір спрямування коштів. А саме за Порядком 244 від 5-7%%, а Порядком 187 — від 4-7%, що в кілька разів менше порівняно з іншими галузями тваринництва. Щоправда, потрібно додати, що протягом досліджуваного періоду галузь вівчарства отримала коштів більше, ніж визначено Порядками, та все ж менше за потребу. Проте при умові визначення галузі вівчарства на Закарпатті приоритетною та встановлення розмірів спрямування коштів як на галузь молочного скотарства, а саме в середньому 40%, у досліджуваному періоді галузь вівчарства могла б отримати більше, розрахунково, на 375,6 тис. грн.

Загалом же, за висновками аудиторів, неврахування Порядками приоритетних  напрямків розвитку селекції в галузі м'ясного тваринництва ВРХ та вівчарства не сприяє збільшенню виробництва продукції.  

При цьому треба додати, що порядками  використання коштів на виконання програм селекції у тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу, затверджених наказами Мінагополітики, не враховано необхідність та потребу розвитку галузей тваринництва по кожній з областей.

Друга причина невдач — недосконалість нормативної бази в частині різних підходів до визначення типу поголів'я тварин, що призводить до неузгодженості при визначені обсягів повного або часткового відшкодування понесених витрат.

Третя — незабезпечення  потреби у фінансуванні, визначеної суб'єктами племінної справи. А брак коштів, як відомо, аж ніяк не сприяє розвитку селекції у тваринництві. За результатами ж аудиту, за досліджуваний період 9 суб'єктів племінної справи були профінансовані на 23% від потреби. Більше того, аудитори відслідкували  тенденції щодо зменшення забезпечення потреби в коштах суб'єктів племінної справи: у 2006 році — на 30,3%, у 2007 — на 31,7%, у 2008 — на 27,3%, а торік і загалом — всього на  6,3% від потреби.

Ще одна причина — велика кількість виконавців програми, та  незначні обсяги фінансування   призводить до  розпорошеності коштів. Так, із 34 виконавців Програми за період 2006-2009 років 4 суб'єкти племінної справи фінансувалися щорічно, що становить всього 12% від загальної кількості виконавців. Найбільше, а саме 15 виконавців, профінансовано 3 рази в досліджуваному періоді, що становить 44% до загальної кількості виконавців.

Один раз протягом досліджуваного періоду  фінансувалися 7 суб'єктів  племінної справи, що становить 21% від загальної кількості виконавців.

Із 7 суб'єктів племінної справи, які фінансувалися один раз протягом усього досліджуваного періоду, за підсумками державної  атестації, проведеної у 2009 році,  п'ятьом не присвоєно статуси племінних господарств, отже, вони  втратили можливість приймати участь у виконанні заходів програми. Отримані підприємствами кошти у сумі 190 тис. грн., не забезпечили досягненню мети  програми.

На думку аудиторської групи, отримані кошти можна було направити на перспективні суб'єкти племінної справи. І в той же час зменшення кількості виконавців програми для акумулювання коштів у найбільш перспективних підприємствах дозволить підвищити ефективність використання коштів програми. 

Дане припущення, до речі, підтвердили 82 % (41особа) опитаних респондентів з числа   суб'єктів племінної справи області, які одержували кошти на виконання заходів програми.

Попри брак фінансів, як з'ясували аудитори, виконавці Загальнодержавної програми ще й використовували неефективно кошти, що також стало однією з причин, через яку не забезпечено виконання основних завдань програми. Як приклад — двоє виконавців бюджетної програми отримали 22,5 тис. грн. на розширення власної племінної бази, хоча збільшення поголів'я тварин так і не домоглися. 

Проте не всіма виконавцям Загальнодержавної програми забезпечено виконання основної мети — збереження та розширення племінного поголів'я. Випадки неефективного використання бюджетних коштів, отриманих на виконання заходів програми, встановлено у ВАТ "Попівське". Це підприємство у 2007 році отримало 50 тис. грн. на напрямок розширення власної племінної бази за рахунок власного вирощування  свиноматок великої білої породи  в кількості  60 голів. Протягом року відбулося розширення власної племінної бази за рахунок вирощених згаданої кількості голів, але вже до кінця року із 60 голів  збереглося тільки 45. Зменшення племінного поголів'я відбулося через вибракування їх з основного стада тварин та вимушеного забою в господарстві (внаслідок важкого опоросу). Саме ці факти і дають підстави говорити про те, що із 50 тис. грн.. 12,5 тис. грн. господарством використані неефективно.

Аналогічно СТОВ "Прогрес" у 2008році отримало коштів з державного бюджету у загальній сумі 65,99 тис. грн., із яких частину на розширення власної племінної бази (за рахунок власного відтворення чисельності племінних тварин в кількості 15голів). Проте збільшення так і не вдалося досягнути.

Ще одна проблема — недостатність обігових коштів суб'єктів племінної справи, що не сприяє зміцненню матеріально-технічної бази господарств.

Як відомо, від належної  матеріально-технічної бази суб'єктів племінної справи  залежить   якісне виконання завдань Загальнодержавної Програми. За досліджуваний період аудиторською групою було встановлено, що  господарства області володіють слабкою матеріально-технічною базою та не мають можливості її покращити. Кошти на це не передбачені і програмою: у структурі видатків використаних коштів державного бюджету, отриманих на виконання заходів програми, поточні видатки складали 96%, тоді як капітальні — всього 4 %. І це при тому, що матеріально-технічна база виконавців Загальнодержавної програми є застарілою: відсоток зносу основних засобів станом на 01.01.2010 року становить у середньому від 50% до 70%. Так, наприклад, у ДП "ДГ Закарпатського ІАПВ УААН" такі основні засоби як  вантажні автомобілі, трактори, зернозбиральні, кукурудзозбиральні, кормозбиральні комбайни, придбані ще наприкінці 80-х-на початку 90-х років. Із 67 одиниць основних засобів 35 одиниць, або 52% обладнання, з роком випуску до 1991 року та терміном використання більше 30 років. Аналогічно у ВАТ "Попівське": основні засоби, а саме 10 автомобілів та 4 трактори, закуплені в 70-80 роках. Останній  автомобіль господарством було  придбано ще у 1991 році.

Попри це існує потреба у приміщеннях: по галузі "молочне і м'ясне скотарство" забезпечення становить усього 60% від потреби, у "свинарстві" — 45%, "конярстві" – 55%, "вівчарстві" – 56%. Основна частина тварин  утримується  в типових приміщеннях, і тільки у ТОВ "Агростар" та ФГ "Золота підкова" в тимчасових і пристосованих.  Із  9  суб'єктів племінної справи третина мають гостру необхідність в  додаткових приміщень.

Ще один аспект даного питання - для розвитку підприємства потребують виділення земельних угідь для заготівлі кормів та випасу тварин. Власна заготівля кормів дасть змогу зменшити витрати на їх придбання. За результатами проведеного аналізу встановлено, що рівень забезпечення кормами у 2009 році складає від 86,5  до 96,1 %. Та й загалом, у жодному із визначених для дослідження 9 суб'єктів племінної справи забезпечення кормами тварин є на неналежному рівні.

 Чи є можливості для поліпшення ситуації?

Аудитори закарпатського КРУ кажуть — є. Аби поліпшити стан справ у галузі., необхідно провести велику копітку роботу, і починати слід з визначення шляхів вирішення проблем. Аудитори і пропонують їх. Насамперед, на рівні Головного управління агропромислового розвитку Закарпатської ОДА слід вийти до Міністерства аграрної політики України з такими пропозиціями. Насамперед — внести  зміни   до наказу Міністерства Аграрної політики України №88/10/187 від 19.02.2007 "Порядок використання коштів Державного бюджету України на виконання програм селекції у тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу" в частині пропорційного розподілу коштів по КПКВК 2801190 між галузями  тваринництва з врахуванням пріоритетних галузей  тваринництва регіону. Відтак варто при проведенні конкурсу Міністерством аграрної політики  з визначення  виконавців Загальнодержавної програми визначати пріоритетних виконавців бюджетної програми, якими за попередні роки досягнуто  позитивних результатів в селекційній роботі, не допущено зменшення племінного поголів'я та та покращено показники продуктивності тварин.

Також, на думку аудиторів, при складанні зведених Реєстрів претендентів на виконання Загальнодержавної програми селекції у тваринництві та птахівництві необхідно складати їх як за  кількісними, так і за  вартісними показниками.

Ще одна пропозиція аудиторів — проводити аналіз виконання Загальнодержавної програми претендентами по факту наявності племінного поголів'я, об'єктивності визначення потреби у бюджетному фінансуванні, показників продуктивності тварин після закінчення бюджетного року.

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати