Учений і педагог європейського рівня. До 75-річчя з дня народження Юрія Кундрата

Початкову і середню освіту здобув Юрій Кундрат у рідній йому Сабинівській окрузі Пряшівського самоврядного краю. А вищу – у нас, на Україні. У 1960 році закінчив Київський нині національний педагогічний університет ім. Михайла Драгоманова. А потім у 60-70 роках ХХ століття не раз перебував на стажуванні й підвищував свій фаховий рівень на кафедрі української літератури тоді Ужгородського державного університету, де його радниками були професори і науковці М.П. Лакиза, П.П. Пономарьов, З.Л. Пономарьова та інші філологи. Юрій Кундрат неодноразово брав безпосередню участь у різнотематичних наукових конференціях, що проходили в Києві та інших університетських та наукових центрах України, виступав з доповідями про творчість українських письменників Словаччини, про становлення й історичний розвиток української культури у цьому краї та Закарпатті. Усе це, безперечно, позитивно позначилося на його наукових здобутках, значною мірою сприяло його зростанню як вдумливого і плідного науковця.

Здобуті знання з основ філології й культурно-освітньої та педагогічної роботи постійно прагнув поглибити і примножити, успішно застосувати у своїй практичній роботі. Свою ж трудову діяльність Ю.С. Кундрат розпочав ще в 1961 році у місті Пряшеві в Словацькому педагогічному видавництві. Тут протягом десяти років працював відповідальним редактором відділу української літератури, беручи активну участь у підготовці до друку і виданні творів письменників Пряшівщини, пристрасних поезій Т.Г. Шевченка, українських письменників-класиків.

Із 1971 року і по сьогоднішній день, ось уже скоро 40 років,  Юрій Кундрат на педагогічній роботі у вищій школі. Він став доцентом кафедри української мови та літератури Пряшівського філософського факультету Кошицького університету ім. П.Й.Шафарика, який у 1996 році був реорганізований в окрему навчально-наукову одиницю – у Пряшівський університет. Студентам-гуманітаріям тут він читав різні українознавчі дисципліни: "Історію української давньої літератури", "Історію української літератури ХІХ століття", "Теорію літератури", "Методику викладання української літератури в школі", "Основи теорії перекладу", "Історію української культури".   

На викладацькій роботі Юрій Кундрат проявив себе з найкращого боку, як дбайливий і люблячий педагог, як здібний організатор навчально-виховного процесу і науково-дослідної роботи у вищій школі. Недарма протягом тривалого часу виконував обов"язки секретаря,  а далі і завідувача кафедри української мови та літератури філософського факультету Пряшівського університету. Входив, як повноправний член, і до Вченої ради факультету, до складу Комісії з художнього і фахового перекладу при літературному фонді в Братиславі. Обирався і головою Спілки українських перекладачів у Словаччині, головою Українського наукового товариства Союзу русинів-українців Словацької республіки.

І після виходу на пенсію в 2005 році, Юрій Кундрат не пориває зі своєю кафедрою, працює, так би мовити, по сумісництву як член комісії по складанню студентами-україністами державних іспитів, а то й захисту бакалаврських чи й магістерських дипломних робіт.

Заслуговує високої похвали науково-методична і науково-теоретична робота Юрія Кундрата, яка, без перебільшення можна сказати, є корисною, величавою. Він автор понад 50 окремих наукових праць-видань, майже півтори сотні різних статей, тез, рецензій: науково-теоретичних, науково-пошукових, публіцистичних й ознайомчих. Вони присвячені важливим проблемам історії української художньої літератури, історії культури України й історичного Закарпаття – у контексті європейської та світової культури. А також майстерності перекладу, методиці викладання філологічних предметів у школі, але й питанням краєзнавства, мистецтвознавства. Друкувалися у наукових збірниках, журналах, в періодичній пресі України, Словаччини. Не раз з"являлися на сторінках журналів "Дукля", "Дружно вперед", у "Науковому збірнику музею української культури в Свиднику", у збірниках матеріалів наукових конференцій, що проходили в різний період у Пряшеві, Ужгороді чи інших містах.

На окрему увагу заслуговують і вузівські підручники, підготовлені Юрієм Кундратом, і видані ним для студентів-україністів філософського та педагогічного факультетів Пряшівського університету, як от: "Огляд історії культури України", "Теорія і практика перекладу", "Теорія літератури". Крім цього, переклав на українську мову, із словацької та чеської мов, підручники з історії, географії, психології, краєзнавства. А також немалу кількість ділових документів та рекламних матеріалів. Він же й автор чи співавтор кількох методичних посібників, присвячених вивченню української мови та літератури  в середніх україномовних школах, вивченню української мови та літератури в Словаччині. І посібника для студентів університету "Як писати дипломну роботу з української мови та літератури".

Необхідно сказати і про те, що Ю.С. Кундрат є й автором двох глибокозмістовних, багато проблемних науково-дослідницьких праць монографічного характеру. Перша з них побачила світ ще в 1983 році під назвою "Український художній переклад в Чехословаччині". А друга, під назвою "Історія української культури", видана в Ужгороді у 2009 році. У співавторстві з професором, академіком Міжнародної слов"янської академії наук, академіком Академії наук Вищої освіти України Володимиром Євгеновичем Задорожним. Це пристойна й об"ємиста, на 430 сторінках, науково-теоретична праця, у якій розглянуті шляхи зародження і розвитку української культури, культури Закарпаття, починаючи від найдавніших часів (Х-ХІІІ століття) і до наших днів (початок ХХІ століття). Сприймається як своєрідна енциклопедія знань з історичних умов розвитку української культури, з історії виникнення, становлення й утвердження писемності, освіти, художньої літератури, книгодрукування, архітектури, будівництва, образотворчого мистецтва, театрального та музичного мистецтва. А також знань про діяння в Україні наприкінці ХХ – на початку ХХІ століть культурно-просвітницьких установ та громадських організацій з їх активною участю у культурному житті. Серед них і "Крайова організація народного руху України", і Закарпатське крайове товариство "Просвіта" та "Меморіал". А далі й товариства словацької, чеської й угорської культур.

Не применшуючи ролі жодного з товариств, у праці справедливо виділяється громадська й суспільнокорисна, культурно-мистецька, наукова і видавнича робота відродженого в грудні 1990 року Закарпатського крайового культурно-освітнього товариства "Просвіта" (незмінний голова Павло Федака). Цілком доречно наприкінці книжки подано великий список використаних культурознавчих джерел,  а також тлумачний словник та іменний покажчик.

Безперечно, така пристойна комплексна праця з широкопанорамним висвітленням кількастолітньої історії культури України, – корисна, потрібна як для учнівської та студентської молоді, так і для науковців й усіх, хто хоче поглиблено пізнати справжню історію культури України, в її контексті з європейською та світовою культурами.

Таким чином, Юрій Степанович Кундрат дійшов до свого красного ювілейного свята із цінними науково-дослідними набутками в українському літературознавстві, культурології, перекладацькій діяльності та педагогіки вищої школи. За що йому честь і хвала.

Високу шану вдячності, низький уклін шлють нашому ювілярові і його колеги із Закарпаття, усі любителі мистецтва слова і навчання. Здоров"я Вам всекарпатського міцного, щастя-радості, душевного спокою. Подальших науково-творчих звершень Вам під Божим благословенням. На многая і благая літа Вам наш Юрію Степановичу!

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати