Мар'яна Нейметі: "Є свобода за 100, 300, 1000 якихось умовних одиниць, є VIP-свобода, є просто секонд..."

Є такий відомий вислів: "Краще вмерти, біжучи, аніж жити, гниючи". Власне ці слова найбільш яскраво характеризують активних людей нашого часу, до яких, безперечно, належить і відома закарпатська журналістка, поетеса і просто чуйна людина Мар'яна Нейметі. Напередодні дня журналіста, який офіційно відзначатимемо в неділю, 6 червня, спілкуємося з Мар'яною, яка народилася в цей день, на теми, пов'язані з журналістським ремеслом.

 Мар'яна Нейметі: "Є свобода за 100, 300, 1000 якихось умовних одиниць, є VIP-свобода, є просто секонд..."

- Мар'яно, яким був твій шлях у журналістику?

- Мені здається, я свідомо вибрала собі день, місяць, коли народитися. І не в тому справа, що 6 червня – день журналіста. Просто це якраз той час, коли в природі не йде боротьба за виживання, нічого не завмирає від страху і холоду, заощаджуючи сили. Можна просто жити, дозволяючи собі хоч іноді бути собою. Десь такою уявляла собі і журналістику. Інша справа, що вона згодом обернулася в щоденний труд, в "подружній обов’язок". Тому особливого піднесення від того, де опинилася, не відчуваю. Це як Вертинський повернувся на батьківщину зі сльозами на очах: "Не узнаю тебя, Русь!". Але не встиг він як слід розчулитися, як його валізи зникли. "Узнаю тебя, Русь!" – зітхнув співак.

- Як часто ти стикалася з цензурою з боку видань, у яких працювала?

- Та ні, особливо ніхто не доскіпувався. Мені здається, якраз навпаки – цензури вже деколи бракує. Хотілося б, приміром, щоб так часто не кочували з газети в газету одні й ті ж прізвища. Бо від того гуркоту мало хосна. Щоб наші достойники нарешті відучилися від ювілейних статей. Так, це інформаційний привід, і ми, звичайно, напишемо про людей, які багато зробили для краю і яких, часто незаслужено, починають забувати. Але хочеться все ж, щоб для такої статті був інший привід – якийсь, бодай маленький, крок у мистецтві, науці, навіть у політиці. І ще. Може газети колись стануть економічно незалежними. І замість реклами вони друкуватимуть зовсім інші речі. Що, наприклад, цей пральний порошок не вартий і копійки. А вино тієї марки непристойно низької якості. Але це ідилія, звичайно.

- Як ти оцінюєш свободу слова в Україні? Чи існує вона як явище? Чи, можливо, вона існує виключно як свобода самовираження журналіста? Наскільки вона залежна від політичних гравців?

- Свободи, звичайно, багато. Є свобода за 100, 300, 1000 якихось умовних одиниць, є VIP-свобода, є просто секонд. І в кожної своя якість, яку розрізняєш, тільки керуючись власним досвідом. У такому тісному місці, як Закарпаття, преса зазвичай передбачувана. Ми не відаємо, які події на нас чекають, але точно знаємо, як про них напишуть. Одні будуть дякувати, інші обурюватися. Але в різні часи траплялися редактори, які навіть у рамках чергового проекту "Партія веде" вміли утнути щось таке, що це було цікаво читати, сміх виникав на зовсім рівному місці. І це робило читачів спільниками якоїсь тільки їм зрозумілої гри. От ці фрагменти з життя газет згадуються найчастіше. А все інше стирається з пам’яті. Це як в анекдоті: якщо поїв удома – пам’ятаю, якщо в їдальні – не пам’ятаю.

- Чи є простір для журналістської діяльності? Чи здатні сучасні кафедри журналістики випускати людей з громадянською позицією та етичним кодексом?

- Ой, не знаю, випускники та практиканти такі різні, й їх так багато. Звичайно, фахова освіта потрібна. Ти маєш знати, що на якій полиці лежить навіть із заплющеними очима. Але бувають і такі студенти, яким нудно в журналістиці. Це нонсенс. Серед наших практикантів дехто вже став симпатичним телевізійником і газетярем. Та єдине, що дивує, це коли стикаєшся із зірковістю, яка може й не минати з часом. Власне, це не є ані добром, ані злом, просто це ознака поганого смаку і дуже низької освіченості.

- Хто такий гарний журналіст і скільки він коштує?

- На жаль, з нас ще не вивітрилася убогість, яка в’їлася з радянських часів. Так, тоді люди були більш захищеними і навіть більш інфантильними, бо багато чого перекладалося на могутні плечі держави. Але загалу діставалася дешева убогість, однаковість одягу, харчів. Тому як стронцій розкладається дуже довго, так і ця вбогість ще довго з нас виходитиме . Причому, на заможних людях це ще більш помітно. Їм ще більше хочеться виділитися, прикрасити своє життя чимось таким – у пір’ях! Особливо це бажання кричить із предметів розкоші. А приватна преса – це розкіш. Тому люди, які б могли мати цікаву газету, воліють час від часу замовляти кітчеві статті. І, здається, це тамує їх голод.

Щодо того, скільки коштує журналіст. Будь-який екслюзив коштує дорого. Якщо даєш копійки, то й отримаєш річ з конвеєра. І тому, коли ті, хто виготовляє порошкове молоко чи інший ерзац, прагнуть отримати дуже якісну пресу, мені хочеться їм сказати: "Вибачте, бананів нема!". 

Але іноді побачиш десь на вокзалі верховинця, змученого, із наробленими руками, який з такою надією читає газету, що ти від сорому відводиш погляд. Що він там прочитає? Яка погода на Місяці? Яка зачіска минулого тижня була в Ніколь Кідман? Як посварився Іван Іванович з Іваном Петровичем?

- Не шкодуєш, що пішла в журналістику?

- Давай не будемо про сумне. Думаю, недарма багато гарних журналістів відійшли від своєї справи і подалися хто куди. І звідти, як із-за бугра, майже ніхто не повернувся. Журналістиці багато чого бракує сьогодні. Наприклад, мобільності. Але навіщо вона їй здалася? Фраза "Хто володіє інформацією, той володіє світом" зараз виглядає по-дітвацьки пафосною. Лінь, апатія, які, можливо, деколи є своєрідними формами відчаю, панують навіть у хмарні часи напередодні виборів. А що вже казати про будні! В нас навіть якщо бомба впаде, то доки вона долетить, можна спробувати відіспатися.

- Наскільки журналістика є творчою?

- Та ну! Як там у класика: не можна зранку до вечора працювати станційним робітником і бути людиною творчою. Коли працюєш за копійки з постійним рефреном, "як би десь підробити", сподіватися від себе творчості доводиться нечасто. Але я все одно люблю свою роботу такою, якою вона є. Цікаво спостерігати за людьми, які вони безпосередні, коли стають щирими – від люті, розучлення, подиву, від чого завгодно. І вони мені однаково цікаві у своїй розгубленості, пихатості, у бажаннях та розчаруваннях.

Щодо мене, то воліла б писати щось прозове чи поетичне. Але журналістика якраз дуже дисциплінує. Колись у нас у "Новинах" було три випуски на тиждень: вівторковий, четверговий, суботній. Здавалося, все летить, ніби на конвеєрі. Миготять тільки якісь кришки, ярлички. І тут мусиш бути зібраним. Бо знаєш, що на статтю тобі дається не ціла вічність, а якась година, а то й менше. І взагалі починаєш розуміти, що життя – це не сімдесят років. А тільки кілька тисяч чи навіть сотень годин, які ти можеш витратити як завгодно. А ми смітимо часом, на жаль.

- Чи можна стати хронічним журналістом? Чи потрібно з віком змінювати професію?

- Здається, Стівенсон говорив, що жити треба радісно і небезпечно. Хотілось би зайнятись чимось веселим і ризикованим, наприклад, контрабандою. Але, по-перше, це теж приїдається. А по-друге, може, моє бажання авантюри згодиться для якоїсь більш шляхетної справи?

Іван Тупиця, "Срібна Земля"
07 червня 2010р.

Теги: журналіст, свобода, газета

Коментарі

сорри 2010-06-09 / 12:25:00
Пані Мар'яно,



вам не брати інтерв'ю потрібно, а давати. Розповідати і вчити тих, що думають, що вони вчені. Ви ж не стара жінка? Звідки стільки нежіночої (чи таки жіночої?) глибинної мудрості в короткій бесіді? Від Бога, від народження? Чи від притамованого внутрішнього болю?..



Ви мене щиро вразили...



Пишіть, пишіть, пишіть... І не розмінюйте талант на ремісництво і заробітчанство. Не "смітіть" власним часом. Він у вас дорожчий, ніж у інших...

Павло Білецький 2010-06-09 / 10:53:00
Дійсно, сильно і щиро сказано. Не думав, що скромна Мар'яна тримає у собі стільки живих стрімких думок. Іван теж молодець, що розкрутив вас на таку чудову розмову. Успіхів Вам і не бійтеся міняти газету чи професію. Це не так уже й небезпечно, навпаки, там якраз і відчуваєтьс язапах того ризику...

Оксана Штефаньо 2010-06-08 / 17:04:00
Маріанко,з днем народження.Нехай життя буде казкою.

Людмила 2010-06-08 / 16:59:00
Мар'яна, давно цікавлюсь вами як людиною і поетесою.Раділа за вашу публікацію в "Сучасності". Добре, що ви така...жінка. Справжня. Рідкісна. Бережіть себе.

Василь Роман 2010-06-08 / 00:25:00
Так доброзичливо і з довірою ..

Радо приєднуюсь до привітаннь !

Олег Диба 2010-06-07 / 22:39:00

Потужно щире інтерв'ю. Навіть попри очевидну недосказаність. До дня журналіста воно значно важливіше і доречніше, ніж усі дифірамби і привітання. Як привід замислитися і переосмислити багато звичних речей, суспільних стереотипів і штампів слів і поведінки.



Мар'янко, з Днем народження тебе!..

НОВИНИ: Соціо

23:51
30 родин із прифронтової Харківщини оздоровилися та відпочили на Закарпатті за час дії програми "Турбота"
23:19
/ 1
Словаччина хоче відновити пасажирське залізничне сполучення із Ужгородом, яке припинилося 80 років тому
18:22
"Укрзалізниця" ще цьогоріч планує запустити потяг "Київ – Кошиці"
15:29
/ 7
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
/ 1
Приватний поїзд "Прага – Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 3
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 5
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 23
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 30
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
» Всі новини