Ужгородська родина Доля: "Наша музика заохочує людину насолоджуватись уявною мандрівкою в часи старовини"

Володимир, Іветта та Володимир-молодший Доля досить добре відомі більшості ужгородців. Багато років тому вони створили ансамбль старовинної музики "Dolya Consort", який не лише познайомив городян та гостей міста з особливим звучанням епохи Ренесансу, а й знайшов багатьох шанувальників. Слід сказати, що самі музиканти відзначаються неабиякою скромністю і не вбачають у своєму захопленні старовинною музикою нічого особливого. Втім вони погодилися дати інтерв'ю для наших традиційних "Суботніх зустрічей" і розповісти читачам про себе та своє незвичне хобі.

- Володимире, Іветто, ви, наскільки я знаю, не професійні музиканти. Чи думали колись, що ваші імена пов’язуватимуть саме з музичним ансамблем?

Володимир: - Ви праві, спочатку наша родина взагалі не мала стосунку до музики. Хоч Іветта й закінчила музичну школу по класу “фортепіано”, проте освіту вирішила здобути зовсім іншу - технічну. Саме під час навчання на фізичному факультеті тоді ще УжДУ ми й познайомилися. Починали вчитися на одному курсі, але потім мене призвали на службу до лав радянської армії, тож університет довелося завершувати на 2 роки пізніше за дружину.

- То з чого ж почалося ваше захоплення старовинною музикою?

Іветта: - Почалося все в 1995 році з нашого сина Вови, котрого ми дуже хотіли віддати до музичної школи. Хлопчик мав усього 5 років, він був дуже активним і відвідував безліч гуртків: від школи “Радість” у Падіюні до етногуртка “Світлиця” та секції спортивної гімнастики. Потім були ще заняття з фітодизайну, ліпка з глини, “Танцювальна корпорація друзів”, де він займався 5 років, плавання в басейні “Спартак” та багато іншого, але найбільше сина захопила Студія старовинної музики, створена в Падіюні Степаном Тихоненком і його дружиною Ларисою Шуваловою. Саме туди ми привели Вову, коли його за віком ще не брали до музичної школи на клас флейти. Хлопчик виявився талановитим, бо, зовсім не знаючи й не розуміючи нот, міг повторити мелодію на слух. Учився швидко, та позаяк був ще зовсім маленьким, ми з чоловіком допомагали йому розібратися з блок-флейтою. Якось непомітно старовинна музика захопила не лише Вову, а й нас.

Володимир: - Особливо цікаво вийшло зі мною, бо майже до 30 років я й не підозрював, що маю задатки музиканта. Разом із 6-річним сином вивчав нотну грамоту (мама, як більш досвідчена, нам, звісно, теж допомагала) та опановував ази гри на блок-флейті.

- Пам’ятаєте ваш перший родинний виступ?

Іветта: - Звичайно, це було в 1995 році, коли Вова мав уперше вийти на сцену як вихованець Студії старовинної музики. Степан Тихоненко, знаючи, що ми з чоловіком також пробуємо грати вдома, запропонував підтримати сина й приєднатися до нього на сцені. Пам’ятаю, ми тоді дуже ніяковіли, та позаяк у залі сиділи лише батьки маленьких “падіюнівців”, котрі, думаю, були не надто прискіпливими слухачами, нашу дещо невпевнену гру ніхто й не помітив.

Володимир: - Власне, після цього виступу і з’явилася ідея створити окремий ансамбль старовинної музики, який уже згодом було вирішено назвати „Dolya Consort” (”консорт” тут є архаїчним терміном, який означає ансамбль, що складається з інструментів одного типу).

- Як називаються ваші інструменти і чи важко було знайти їх у продажу?


Володимир: - Ми із самого початку граємо на блок-флейтах, хоч пробували, звісно, опанувати й інші старовинні інструменти. Класичний наш склад такий: син Володимир (соліст і серце нашого колективу) грає на сопрано- та альт-блок-флейтах, Іветта - на тенор-блок-флейті та ударних, а я - на бас-блок-флейті. Наші інструменти не є старовинними оригіналами чи виготовленими на замовлення дерев’яними шедеврами - вони фабричні, щоправда, привезені з-за кордону, оскільки тоді, коли ми починали грати, таких у нашій країні просто не було. Найціннішою з-поміж наших флейт є басова - її мені подарував один добрий знайомий зі Швейцарії.

- А де ви брали нотний матеріал для виконання старовинної музики?

Іветта: - Спочатку нам допомагав із цим Степан Тихоненко, а 2002 року Володимир зі Степаном поїхали до Швейцарії, де відвідали відділення старовинної музики консерваторії міста Базель. Звідти вони привезли дуже велику кількість нотного матеріалу, зокрема й багатоголосні твори світського композитора XVI ст. з міста Мантуї Саламона Россі.

Володимир: - Наша родина й до того відвідувала закордонні майстер-класи та фестивалі (зокрема 1999 року ми навчалися в літній школі старовинної музики в Чехії, де викладав відомий голландський музикант Тайс ван Барзел, а 2001-го набували знання в Академії старовинної музики міста Сент-Ендре в Угорщині, де навчалися у живої легенди блок-флейтової музики, професора музичної академії Відня Рене Клеменчіча), але та подорож до Швейцарії стала неабияким проривом, адже там ми мали змогу поспілкуватися з професорами базельської консерваторії, чудовим хореографом танців Ренесансу Веронікою Даніелс та її чоловіком, директором нотного архіву Швейцарії. Нам зі Степаном пощастило також потрапити на фестиваль середньовічної музики в Німеччині. Це було чудово: ми мешкали в замку, відвідували концерти в церквах, а вечорами, під час вечері у древніх стінах, спілкувалися з музикантами і слухали гру відомих виконавців середньовічної музики.

- Що взагалі входить у поняття європейської старовинної музики?

Іветта: - Ми називаємо це загальним виразом “музика, яка закінчується Бахом”. Але, якщо точніше, старовинною вважається музика середньовіччя, епохи Відродження (XIV-XVI ст.ст.) та бароко (XVII-XVIII ст.ст.). Вона настільки позитивна й благодатна, що нікого не може залишити байдужим. А ще нас приваблює така особливість наших флейт, як ніжність звучання. Адже гучні звуки дещо спотворюють таємничу ауру старовини, натомість тихе виконання змушує людину прислухатися, перестати розмовляти і просто насолоджуватись уявною мандрівкою в часи старовини.

- До речі, раніше ви досить часто виступали в розширеному складі…

Володимир: - Так, був час, коли ми готували собі учнів, - хотіли розширити ансамбль і зробити його звучання багатоголоснішим і цікавішим. Спочатку залучили до виконання старовинної музики синових колег по навчанню в музичній школі, де він навчався грі на флейті у класі І. Шляхти, Ігоря Радомисельського та братів Миколу й Андрія Стефанцових. Запам’ятався спільний проект зі струнним квартетом студентів Ужгородського музичного училища. Тихе звучання блок-флейт було доповнено віртуозним перекликом голосів струнних інструментів. Квартет часом чи не повністю заглушував наш ансамбль, а деколи блок-флейта Володі наче змагалась у варіаціях із першою скрипкою квартету. Ці концерти стали досить вдалими й сподобалися публіці. Пробували з нами виступати також інші музиканти, вокалісти й навіть декламатори старовинних текстів, але найдовше ми співпрацювали з першими трьома хлопцями, котрі дали ансамблю можливість виконувати на концертах чотири- та п’ятиголосні твори. Так було, поки наші учні не виросли й не закінчили навчання в музичній школі. Тепер вони роз’їхалися хто-куди, і в колективі знову залишилися лише члени нашої маленької родини.

- Чим зараз займається Володимир-молодший?

Володя: - Мені 19 років, навчаюся на 3 курсі Закарпатського художнього інституту (спеціальність “художня кераміка”), паралельно заочно здобуваю вищу освіту за спеціальністю “будівництво” інженерно-технічного факультету УжНУ. Крім того, підпрацьовую на батьковій фірмі, яка займається обслуговуванням побутової техніки та встановленням систем відеоспостереження й охорони, а ще знаходжу час для занять спортивною гімнастикою, люблю плавати на кар’єрі та кататися на роликових ковзанах. Попри все це, кожної неділі продовжуємо влаштовувати родинні репетиції, які залишаються для нас дуже важливими.

- То ви проводите репетиції вдома?


Володимир: - Так. Винаймати для цього окреме приміщення немає сенсу, адже в репетиціях беруть участь лише члени родини. Сусідам ми не заважаємо, бо граємо на інструментах, які звучать досить тихо. Раніше ж, коли склад ансамблю був більшим, приміщення для репетицій нам надавав благодійний фонд “Хесед шпіра”, куди нас привів відомий режисер Віталій Дворцин.

- А чим ще, окрім старовинної музики, захоплюється ваша родина?

Володимир: - Окрім гри на бас-блок-флейті, маю ще кілька захоплень: спінінгову риболовлю, гірські лижі, розгадування кросвордів. Раніше робив вино із власного врожаю, але після того, як перестав вживати алкогольні напої, виготовляємо лише натуральний виноградний сік. Із 1 травня 1996 року я також є членом ротарі-клубу “Ужгород”, який входить до провідної світової благочинної організації “Ротарі інтернешнл”. У 2005 році мені пощастило побувати на святкуванні 100-ї річниці організації в Чикаго, а минулого року взяв на всесвітню конференцію в Лос-Анджелес і свою родину. Місяць перебування в США подарував нам чимало радісних днів. Ми відвідали багато міст західного узбережжя країни, не раз грали для родин вихідців із пострадянських країн. Нас навіть запросив до себе на вечерю мер міста Корвалліс, там же ми відкривали місцевий музичний фестиваль і дали сольний концерт у публічній бібліотеці. Складно перерахувати все, що побачили в США, - ця країна неабияк нас вразила.

Володя: - Особливо приємно було те, що там дуже поважають вегетаріанство (це було особливо важливо для мами, оскільки вона вегетаріанка) і на зустрічах, фуршетах, у літаках та ресторанах завжди є відповідне меню. Якщо ж повернутися до теми захоплень, то, мабуть, варто розказати, що мама в нас з дитинства захоплюється шахами - навіть зробила їх своєю професією, бо вже багато років працює тренером-викладачем обласної дитячо-юнацької спортивної школи “Юність”. А ще дуже любить музику, спілкування на філософські й езотеричні теми зі своєю подругою Танею, а також обожнює немовлят та нашого улюбленого котика.

- Де можна почути вашу гру?

Володимир: - На жаль, диска із власними записами ми так і не маємо. Єдиний трек був записаний для туру Руслани замками України, в якому колись ми також брали участь. Тож шанувальники старовинної музики можуть почути нас лише “наживо”. Перш за все, на Дні музеїв в Ужгородському замку, де ми вже з року в рік традиційно граємо. Крім того, беремо участь у фестивалях та різноманітних презентаціях, іноді заможні люди запрошують нас для музичного супроводу приватних прийомів та урочистостей. Узагалі-то ми завжди раді бути почутими, тож усім, хто має для нас цікаві пропозиції, хотіли б надрукувати адресу нашої електронної пошти: v@dolya.info.

- Чи маєте творчі плани на майбутнє?

Іветта:
- Звісно, у нас є дуже багато планів і бажань: мріємо записати диск, придбати рідкісні інструменти, створити хореографічні постановки епохи Ренесансу й зібрати музикантів, котрі так само, як ми, любили б старовинну музику. Хотіли б, аби в Ужгороді систематично проводилися фестивалі старовинної музики. Будемо намагатися робити все, щоб наші мрії збулися, а для цього запрошуємо однодумців, котрі бажали б до нас приєднатися.

- Пане Володимире, Іветто, Володю, дякуємо вам за розмову і також надіємося на те, що Ужгород, славний своїми традиціями та поважним віком, із вашою допомогою знову стане колискою старовинної європейської культури.

Тетяна Літераті, "Ужгород"
14 серпня 2009р.

Теги: Ужгород, родина Доля, музика, музиканти, старовинна, інструменти

НОВИНИ: Культура

10:52
Сьогодні, у четвер, в Ужгородському скансені відкриється виставка Мирослава Ясінського "Карби"
17:49
В ужгородському скансені відкриється виставка "Світ писанки"
05:49
У квітні в Ужгороді пройде VIII Міжнародний фестиваль "Музика без кордонів"
00:16
У середу в Хусті стартує IІ Всеукраїнський театральний фестиваль "FantaziaFest"
13:31
У скансені в Львові завершують масштабну реставрацію садиби з закарпатської Іршавщини
05:50
Із безодні
22:26
"Закарпатську" "Маріупольську драму" з успіхом показали в Києві
17:55
У Хусті відбулися нагородження переможців і гала-концерт ХІІІ Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
15:41
Відвертий щоденник чи казка для європейців: як читати "Війну з тильного боку" Андрія Любки
15:09
У Хусті відбудеться нагородження переможців та гала-концерт Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
14:25
Закарпатський облмуздрамтеатр розповів про свої найближчі події
14:26
У суботу в Хусті зіграють прем’єру вистави про Августина Волошина
15:11
Як відомі українські письменники хотіли поселитися на Закарпатті
08:20
/ 1
Обережно, любов
11:16
/ 1
Автор споруд ПАДІЮНу і "Едельвейсу" представив в Ужгороді виставку акварелей
22:08
/ 1
"Маріупольську драму" покажуть в Ужгороді та Києві
10:12
/ 1
У четвер відбудеться концерт Закарпатського народного хору "Загуди ми, гудаченьку"
11:08
Закарпатська філармонія запрошує на концерт "Музичне мереживо бароко"
05:09
У коледжі мистецтв ім.А.Ерделі провели конкурс дитячого малюнку
17:34
/ 1
В Ужгороді відбудеться "вуличний" поетичний марафон
20:11
До Дня Валентина в Ужгороді відбудеться романтичний вечір "Любов в опері"
03:44
/ 2
Кошиці, Пряшів і Михайлівці
11:06
У Румунії вийшла книжка про князя Корятовича
18:00
В Ужгородському замку "камерно" виставили "Художню спадщину Імре Ревеса на Закарпатті"
17:48
/ 2
"Жадан і Собаки" відвідають Ужгород і Мукачево в межах Благодійного зимового туру
» Всі новини