Закарпатські рудники: як перетворити золото на лайно

Завдяки Мужіївському золотоносному руднику, що в Берегівському районі Закарпаття, Україна увійшла до сорока країн світу, які виробляють благородний метал. Проте багатшою від цього держава так і не стала: замість прогнозованих кількох тонн золота в рік тут видобували сотню-дві кілограмів.

Закарпатські рудники: як перетворити золото на лайно

 

Золота лихоманка по-українськи

Ласих до мужіївського золота зажди було чимало – німці, турки, угорці, українці сотні років тут шукали скарби. Кажуть історики, лише турки в середньовіччі вивезли близько 20 тонн за 200 років. Добували на той час примітивно, – кайло, світильник, грабарка. Золотошукачі слідували за жилами в м’якому каоліні. Вони занурювалися углиб не більш як на 200 метрів. З цього ж каоліну за часів Австро-Угорщини виготовляли знамениту на весь світ віденську порцеляну.

Відтак узялися за благородний метал і радянські вчені: геологи, які розвідали та затвердили родовище, отримали за це державні премії колишнього СРСР, проте далі справа не пішла.

У порадянській Україні перспектива ввійти до провідних золотовидобувних країн світу так спокусила першого Президента Леоніда Кравчука, що на економічному форумі у Швейцарії 1992 року, він заявив, що зробить ввірену йому державу лідером з видобутку золота в Європі, яка діставатиме з надр по чотири-п’ять тонн жовтого металу на рік (і це при тому, що в усій Європі золота щорічно добувають близько 15 тонн).

Дані геологічної розвідки просто вразили: запаси Мужіївського поліметалевого родовища були оцінені в 50 тонн золота, 800 тонн срібла, 400 тисяч тонн свинцю і 800 тисяч тонн цинку. Спеціалісти розробили й у 1996 році затвердили програму "Золото України", у рамках якої спочатку прагнули залучити інвесторів, але ті запросили забагато акцій. Зрештою лише за два роки держава власними силами почала будувати Мужіївський золотополіметалевий рудник, а відтак збагачувальну фабрику. На виплавку першого злитка українського золота прилітав у Закарпаття тодішній Президент Леонід Кучма. Щоправда, уже тоді пішли розмови, що українське золото більш намріяне, аніж реальне.

На золото треба гроші

Як це часто в нас буває, коштів тут постійно не вистачало, роками на підприємстві тривали реорганізації-модернізації-пертурбації. Водночас у березні 2006-го "Урядовий кур’єр" писав: "Мужіївський золотоносний рудник, що в Берегівському районі, – єдине підприємство, яке успішно наповнює державну скарбницю: за шість років з початку експлуатації тут добуто 646,4 кг металу 999,9 проби". Чомусь на той моменту усі забули, що планували видобувати по три-пять тон на рік. Насправді результати такі: 2000 рік – 136 кг, 2001 – 76 кг, 2002 – 16, 2003 – 61 кг, 2004 – 161 кг, 2005 – 182 кг.

Чому так мало? Перший і поки що єдиний етап Державної програми створення та розвитку золотодобувної і золотопереробної галузі України на 1996 – 2005 роки "Золото України" виконали: спорудили комплекс з повним циклом видобутку та виробництва. Аби пояснити низький рівень видобутку, почали нарікати на недосконалі технології. І не дарма. Вирішуючи питання, яким чином "викачати" золото з руди, фахівці зупинилися на екологічно чистому гравітаційно-флотаційному методі – це фактично старий добрий спосіб вимивання дорогоцінного металу з руди за допомогою спеціального обладнання. Фахівці переконували, що таким чином вдасться витягати з руди до 60 відсотків золота, насправді, як пояснюють, виходило відсотків на 10–15 менше.

– Фабрика діставала 50 відсотків золота, а мали, за планом комісії, брати 90! Розумієте, 40 відсотків просто викидали! – пояснює колишній директор ТОВ "Закарпатполіметали" Микола Гожик. – Держава мала вкладати в реорганізацію збагачувальної фабрики, проте цього не відбулося. Тому й виникла плачевна ситуація.

 Фахівці кажуть, що можна було запровадити поширений у світовій практиці метод ціанування, який дає 95–97 відсотків виходу золота. Але на нього з огляду на географічне розташування Закарпаття та близькість Європи, не погодилися. Адже є гіркий досвід аналогічної збагачувальної фабрики в румунському містечку Бая-Маре: там раз на рік-два стається прорив промислових відходів у Тису та забруднення транскордонних вод важкими металами.

Та й запаси, як ішлося вище, були дещо роздуті. Нинішній заступник голови Закарпатської ОДА Володимир Гоблик, який колись очолював рудник і добре знає всі нюанси його роботи, якось заявив, що рішення про добування золота на Закарпатті радше мало політичну мотивацію, ніж економічну. Та й теперішній директор ТОВ "Закарпатполіметали" Василь Василинець днями заявив журналістам:

– Поки держава вкладала кошти в нього до 2003 року (більш як 4 мільйони доларів) це давало можливість існувати.

Золоті руки і липкі ручки

Василинець також заявив, що, “через низку об`єктивних і суб`єктивних причин у грудні 2006 року ТОВ "Закарпатполіметали" припинило виробничу діяльність". Відтоді на підприємстві почали наростати борги. 21 березня 2008 року судовим рішенням було розірвано договір оренди земельної ділянки, на якій розміщено виробничий комплекс товариства. Борг товариства сягнув 1,1 млн. гривень без нарахувань. Це все, за словами нинішнього директора, так страшенно обурило учасників ТОВ "Закарпатполіметали", що вони обрали собі нового директора. Проте старе керівництво новому (Василинцю) так і не передало фінансово-звітну документацію, статутні документи й печатки. За фактом викрадення вказаних документів Берегівським РВ ГУ МВС України в Закарпатській області порушено кримінальну справу.

Роками накопичувалися борги із зарплати. Василинець стверджує, що попереднє керівництво могло, але не звільнило працівників товариства у відповідності до вимог трудового законодавства України. Через це 400 спеціалістів із "золотими руками" не можуть ні на роботу іншу влаштуватися, ні на облік у Центрі зайнятості стати, лишилося їм по заробітках розбрестися. А тим часом борги з зарплати доросли до 3–4 мільйонів гривень. Так само зростає і заборгованість підприємства перед бюджетами всіх рівнів, різними фондами тощо.

Зрештою в червні 2008 року господарський суд Закарпатської області розглянувши заяву управління Пенсійного фонду в Берегівському районі виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Закарпатполіметали". При цьому суд, за словами Василинця, чомусь повністю проігнорував матеріали про наявність у статутному фонді підприємства державної частки в розмірі 93,67% та гірничий статус підприємства, через що визнавати банкрутом його просто не мали права – це є грубим порушенням чинного законодавства України. Проте рішення суд ухвалив, було визначено розпорядника майна та затверджено комітет кредиторів.

Далі справа стала ще більш заплутана. Арбітражний керуючий, розпорядник майна ТОВ "Закарпатполіметали" Володимир Гуртовий тиждень тому скликав прес-конференцію, на якій поскаржився, що нинішнє керівництво рудника не дає йому як розпорядникові жодної інформації, фінансових документів, оскаржує всі процесуальні документи, унеможливлюючи рух справи.

– Це створює проблему для самого підприємства, бо якби ми могли сформувати реєстр вимог кредиторів та провести всі процесуальні дії, то можна б думати, що далі робити: розпочинати ліквідацію або санацію підприємства чи укладати мирову угоду з кредиторами, – каже Гуртовий.

За його словами, за місяць до виголошення ухвали про початок процедури банкрутства провели фінансовий аудит ТОВ "Закарпатполіметали", за яким усе майно підприємства було в наявності. Проте нині до розпорядника майна долітають чутки, що “з золоторудника розкрадають усе, що можна”. Більше того, у справу втрутилася ще одна фірма – ТОВ "Сауляк", – яка оголосила в місцевій (берегівській) пресі, що здійснює охорону майна підприємства як свого, бере на облік його майно, щоб нібито продати й погасити зарплату працівникам. Розпорядники майна кажуть, що законних підстав для таких дій немає...

Не все те золото, що кадмій

І про найнеприємніше в цій справі... З моменту запуску золоторудника село Мужієво опинилося в центрі екологічної небезпеки. Ще у 2006 році на сесії Берегівської РДА головний еколог району Юрій Бандурович навів приголомшливі дані лабораторних експертиз води в криницях цього села: питна вода перенасичена важкими металами, що серйозно загрожує здоров’ю людей, які її споживають. Зокрема, згідно з аналізами, уміст свинцю в ній перевищує норму у 23 рази, кадмію – у вісім, у кілька разів вищий за допустимі норми вміст марганцю, заліза, цинку тощо. Виною всьому – відвали породи, які утворилися внаслідок багаторічної діяльності Мужіївського золоторудника.

Нині, до речі, обсяг відвалів гірських порід оцінюється приблизно в кілька сотень тисяч тонн. І хоча звуться вони порожніми, але містять чимало важких металів. Підтвердила ці дані й заступник начальника екологічної інспекції в Закарпатській області Любов Спічкей. З її слів, у період дощів вимиваються з відвалених руд важкі метали, утворюється сформований ними кислотний стік, який просочується вглиб землі.

– На сьогодні, згідно з даними лабораторних аналізів, які ми проводимо періодично, верхній підземний водоносний горизонт на території золоторудника забруднений кадмієм: його концентрація у воді перевищує норми в 1,5–6 разів. Але ще гіршою є ситуація щодо забруднення поверхневих вод та ґрунтів. За нашими ж даними, тут спостерігається перевищення гранично допустимих концентрацій цілого спектру важких металів – хрому, свинцю, цинку, кадмію, міді. Причому залежно від кількості опадів та елементу їхній вміст у десятки разів перевищує допустимі норми, – стверджує екоінспектор.

Раніше, коли ТОВ "Закарпатполіметали" ще працювало, принаймні було на кого покласти зобов’язання та відповідальність. "Золотокопачі" ставили фільтраційні касети з вапном, цеолітом та іншими речовинами, аби нейтралізувати перевантажену металами рідину, що текли від териконів.

– Тепер же претензії пред’являти нікому, ситуація практично безконтрольна, – стверджує пані Спічкей. Та й це ще не все. Крім териконів руди, поряд з підприємством знаходиться ще й кар’єр, огороджений дамбою. До нього зливали воду з глиною і на збагачувальній фабриці вимивали золото. У цій багнюці чимало золота, свинцю та інших важких металів, і вони також просочуються в питну воду. А неподалік – Гечанський водозабір і, як кажуть фахівці, ніхто не знає, коли глиняні потоки туди дійдуть. А може, й уже дійшли. Якщо так, каже Гожик, без води може залишитися Берегівський район (прикордонний з Угорщиною) , під загрозою опиниться також Минайський водозабір, з якого бере воду майже 70% Ужгорода.

Вспоможитє, люди добриє

Закарпатська влада разом з керівництвом підприємства постійно апелює до центральних органів влади, зокрема до Мінпромполітики (у його віданні перебуває ДАК "Укрполіметали" – основний учасник ТОВ із 93,67% статутного капіталу), з проханням вжити заходів, аби вивести підприємство з кризового стану. Ухвалюються різні рішення, присилаються відписки, час від часу приїздять якісь чиновники – та результату жодного. У вересня 2008 року Мінприроди своїм наказом за №452 позбавило ТОВ "Закарпатполіметали" спеціального дозволу №2693 від 03.06.2002 року на експлуатацію золотополіметалічних руд Мужїївського родовища. Але екологію це не рятує...

– Фінансова ситуація на підприємстві катастрофічна. Відсутність будь-яких джерел фінансування призвела до відключення енергопостачання. Також неможливо наразі забезпечити охорону та збереження майна товариства, паралізована роботу на підприємстві. Тож оцінити стан майна і обладнання в підземних виробках, як і стан самих виробок, нереально, – скаржиться Василинець. Він також стверджує, що продати майно через аукціон і погасити борги, як того вимагає комітет кредиторів, неможливо: немає відповідних документів. Водночас директор оцінює загальну кредитну заборгованість у 36 мільйонів гривень, що перевищує балансову вартість підприємства.

І керівництво золоторудника, і закарпатська влада нині на одній позиції: треба шукати інвестора, рятувати підприємство, але насамперед вирішувати екологічні проблеми. Підрахували, що для порятунку підприємства та його збалансованої прибуткової роботи, принаймні протягом найближчих 10–15 років, потрібно 67 мільйонів доларів. Обізнані люди кажуть, що в усьому світі добуванням дорогоцінного металу займаються приватні структури. Держава купує власне продукт. Може, варто б і в нас піти таким шляхом? Тим більше що можливості для цього ще є, була б політична воля, каже Василинець. Він навіть переконаний: уряд може зупинити процедуру банкрутства, повернути підприємству ліцензію і розпочати пошук нового інвестора. Проте держава, якій належить більшість акцій підприємства, не поспішає ділитися. Виходить традиційне замкнене коло...

Поки готувався матеріал...

...Кореспондентові УНІАН стало відомо, що, за словами розпорядника майна ТОВ "Закарпатполіметали" Гуртового, відбувається спроба рейдерського захоплення підприємства. Розпорядник повідомив, що підготував і надіслав на ім’я Президента України звернення, у якому розповідає про кризову ситуацію, що склалася внаслідок численних порушень закону на підприємстві ТОВ "Закарпатполіметали", а також про те, що ці порушення завдають збитків державі в особливо великих розмірах.

Автор звернення нагадує, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.06.2008 р. було порушено справу № 16/89 про банкрутство ТОВ "Закарпатполіметали" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, ухвалою від 19.08.2008 р. розпорядником майна призначений арбітражний керуючий Гуртовий В. В. Також суд затвердив реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство та обрав комітет кредиторів. З цього періоду було проведено декілька засідань комітету кредиторів. Усі ухвали, винесені у справі про банкрутство №16/89 господарським судом Закарпатської області, оскаржувалися боржником з метою затягування процесу банкрутства та дестабілізації ситуації.

Та найбільше, за словами розпорядника майна, перешкоджають відновленню платоспроможності боржника й нормальному веденню справи про банкрутство “незаконні дії керівника ТОВ "Закарпатполіметали" В.Василинця”, Керівник боржника відмовляється від присутності на загальних зборах кредиторів та комітету кредиторів, жодної інформації щодо фінансово-господарського стану підприємства не надає. Також, ідеться у зверненні, керівник підприємства “навмисно поширює завідомо неправдиві відомості про стан підприємства й таким чином має на меті приховати ситуацію від працівників, які мають заборгованість з виплати заробітної плати”.

У зверненні наголошується, що керівник боржника не вживає жодних заходів щодо збереження майнових активів підприємства, а також не повідомляє правоохоронні органи про злочинну діяльність третіх осіб. Фактично охорона підприємства не здійснюється з жовтня 2008 року. За твердженням Гуртового, "В.Василинцем спільно з ТОВ "Сауляк" та ТОВ "Береговополіметали" провадяться дії щодо незаконного захоплення активів ТОВ "Закарпатполіметали" поза процедурою банкрутства та з суттєвим порушенням прав працівників підприємства та кредиторів у справі про банкрутство. Зокрема, йдеться у листі, Василинець допускає на територію підприємства осіб, які не є працівниками ТОВ "Закарпатполіметали", передає документацію щодо розробки родовищ та стану запасів руди.

Гуртовий стверджує, що всі ці дії є рейдерським захопленням ТОВ "Закарпатполіметали". З огляду на це та “низку інших незаконних корупційних махінацій з землею навколо золото рудника, виникла безпосередня небезпека заподіяння шкоди державі та ТОВ "Закарпатполіметали" в особливо великому розмірі”.

"На підставі викладеного, просимо розібратися в цій ситуації та вжити можливих заходів із захисту порушених трудових прав працівників ТОВ "Закарпатполіметали", недопущенню завдання матеріальної шкоди ТОВ "Закарпатполіметали" та його кредиторам, у тому числі державним органам, забезпечити захист земельних та екологічних інтересів держави", – ідеться в зверненні до Президента.

Нині підприємство взагалі у стадії банкрутства, а територію навколо нього треба визнавати зоною екологічного лиха. То що ж там діється, в Мужієві?

 

Наталія Петерварі, УНІАН
05 серпня 2009р.

Теги: Мужієво, золото, рудник, «Закарпатполіметали», Берегівський

НОВИНИ: Надзвичайні ситуації

11:29
По дорозі між Сімером і Ворочовом Перечинської громади згорів Mercedes, що їхав на ремонт (РОЗШИРЕНО)
11:01
У середу у Ясіні на Рахівщині горіла "дев'ятка", а у Ворочові на Ужгородщині – Mercedes
10:43
На пожежі в Нижніх Воротах на Мукачівщині отримала опіки власниця будинку
10:34
Уночі в Чопській міській лікарні вигоріла надвірна споруда
11:37
У Буштині, поки власники спали, загорілася надвірна споруда з 2 тоннами сіна
16:57
У Синевирі на Хустщині вигорів мансардний поверх дерев'яного будинку
10:58
На Ужгородщині бобри норами пошкодили дамбу Латориці
11:22
У Буштині вогонь з підпаленого сухостою ледь не перекинувся на житлові будинки
11:09
В Ужгороді через саморобну піч горіла споруда, пристосована під житло
10:48
У пожежі в літній кухні у Вишкові загинув 68-річний чоловік
11:08
Спалюючи сміття на кладовищі, ужгородець спалив розташовану поруч надвірну споруду з сіном
21:56
Неподалік села Карпати внаслідок ДТП перекинувся Mercedes Sprinter
11:52
/ 2
Біля Горінчова на Хустщині Skoda вилетіла в кювет і перекинулася. Водій загинув, пасажирка травмована
10:26
У Синевирській Поляні горіла дровітня, від вогню довелося рятувати два будинки поруч
11:17
У Руському Полі на Тячівщині гасили пожежу в надвірній споруді
10:56
В Ужгороді горіло в місці "щільної забудови" на Гранітній
15:47
/ 1
43-річний житель Рахова з необережності впав з моста у річку і загинув (РОЗШИРЕНО)
14:15
/ 1
На Закарпатті в Тисі виявили тіло 22-го потопельника-"ухилянта" – 33-річного харків’янина
12:36
/ 13
Закарпатський ОТЦК: "ухилянт-суїцидник" Хабаров лише незначно "подряпав" руки, подряпини на обличчі "симулював", а при ньому знайшли транквілізатор
11:22
У Рахові вночі на неділю чоловік впав у Тису і втопився
10:47
В Ужгороді горіла квартира багатоповерхівки
13:41
У Руській Мокрій на Тячівщині Ford злетів у річку, загинули водій та пасажир
11:36
У Текові Королівської громади врятували будинок, в якому загорівся дах
10:45
У Кричові Буштинської громади донька, випадково проходячи повз, врятувала свою 77-річну матір з пожежі
00:02
/ 1
У Неліпині Мукачівського району Volkswagen на швидкості проломив стіну і влетів у будинок
» Всі новини