За чисті води Тиси. На Закарпатті стартував "демонстраційний" транскордонний українсько-румунський проект

— Тиса — найбільша притока Дунаю, але, на жаль, річка лише мінімально відповідає європейським стандартам.

Басейн річки Тиса — один із наймальовничіших регіонів Європи. Гірські потоки, звивисті ріки й розмаїтий ландшафт є домом для багатьох унікальних видів тварин і рослин. Тиса має у своєму розпорядженні широке різноманіття рослинно-тваринного світу, багато які з них уже давно не зустрічаються в інших регіонах Європи. До того ж, країнами цього регіону створено численні території, що охороняються, та національні парки, включаючи заповідники та Рамзаські території.

Нинішнім проектом передбачається підтримка зусиль країн басейну річки Тиса в їхньому прагненні вдосконалити систему управління басейном річки у плані запобігання повеням, пом’якшення засухи, зниження забруднення води харчовими відходами, а також збереження тваринного та рослинного розмаїття. UNDP і GEF збираються використати той успішний досвід, який отримано під час реалізації інших проектів на всій довжині річки Дунай.

Я би сказав, що цей проект є тісною співпрацею країн, розташованих у басейні річки Тиса. Проект здійснюється за участю Угорщини, Румунії, Сербії, Словаччини та України, а також Глобального екологічного фонду, Програми Розвитку ООН, Європейської комісії та Програми ООН щодо захисту довкілля.

Це саме той випадок, коли в рамках одного проекту всі країни отримали можливість об’єднати свої зусилля, а також знайти фінансові, наукові й інтелектуальні можливості, щоб розглянути питання розвитку всього регіону загалом. І водночас кожен із учасників має вжити заходів щодо запобігання повеням і забрудненню вод Дунаю.

У проекті, ініціатором якого є Україна, буде здійснено низку конкретних заходів, здатних покращити якість води, а також підвищити розуміння населенням важливості збереження та захисту водних ресурсів від забруднення і прагнення досягати цих змін самостійно й постійно.

— Якими ж усе-таки будуть ці конкретні заходи, які задумані проектом?

— Це, передусім, поліпшення системи управління й переробки твердих побутових відходів, які сильно забруднюють річку та її береги. Розробка і впровадження локального плану управління паводками. Оновлення гірського потоку після лісозаготівлі та створення екологічної стежки навколо озера Теплиця. Поновлення роботи гідрологічної станції в селищі Кобилицька Поляна. Проектування та створення очисних споруд.

— У розділі проекту, що стосується будівництва очисних споруд, є такий дуже цікавий пункт: українська сторона не тільки планує та реалізовує заходи щодо будівництва очисних споруд, але також знаходить кошти для їхнього фінансування. Причому внесок міжнародних організацій становить лише 10% усіх коштів, а українська сторона забезпечує решту 90%. Чи вдасться з урахуванням нинішньої економічної кризи здійснити цю інноваційну форму співпраці?

— Ми дуже вітаємо цю ініціативу українських партнерів, оскільки вона свідчить про їхню величезну зацікавленість у здійсненні радикальних заходів щодо захисту Тиси від забруднення. Але, наскільки мені відомо, місцева адміністрація не може сьогодні знайти всієї необхідної суми, як передбачалося раніше. Тому планується збудувати локальні очисні споруди лише для школи-інтернату. Але, попри деякі економічні труднощі, ми припускаємо, що здійснення цього проекту в Україні буде цілком успішним.

— Існує також інша дуже серйозна проблема — забезпечення селища Великий Бичків питною водою. Довгі роки це завдання вирішував дренажний канал Млюнівка. Але внаслідок багаторічної та не завжди продуманої господарської діяльності у 50 — 60-ті роки минулого сторіччя ця конструкція була зруйнована, і вода зникла з цього регіону. Наразі джерело пересихає, і вода тут буває тільки в осінні місяці.

— Так, місцева адміністрація звернулася до нас із проханням допомогти у розв’язанні цієї проблеми. Я гадаю, на нинішньому етапі Міжнародна комісія з захисту Дунаю не може вирішити цю проблему самостійно, але ми готові допомагати місцевій адміністрації в пошуках шляхів її вирішення, а також привернути до цієї проблеми увагу міжнародних організацій, різних екологічних програм на європейському рівні, та, зокрема, фінансову групу "Друзі Дунаю", яка успішно реалізовує проекти в Румунії та інших країнах дунайського басейну.

— Як ми бачимо, далеко не всі проблеми вдається вирішити в рамках цього одного невеликого проекту. Чи можуть мешканці регіону сподіватися, що в майбутньому вони не залишаться сам на сам із доволі складними екологічними проблемами?

— Звісно, і після завершення проекту в селищі Великий Бичків участь Міжнародної комісії з захисту Дунаю в оздоровленні Тиси буде подовжено. Як я вже говорив, лише одна наша організація неспроможна вирішити всі проблеми регіону. Потрібна ширша кооперація, яку ми намагаємося посилювати в усіх наших проектах.

Наприклад, на нещодавній зустрічі на міжурядовому рівні велика увага приділялася питанню покращення системи управління й переробки твердих відходів. У рамках нашого проекту заплановано спільну українсько-румунську екологічну кампанію "Два береги — одна чиста Тиса". Ця акція проводиться у липні й буде продовжена наступного року. Школярі та підлітки населених пунктів по обидві боки річки одночасно витягуватимуть із води та збиратимуть усілякі відходи і пластикові пляшки, які часом просто загачують річку. Береги річки знаходяться так близько один від одного, що хлопці бачитимуть одне одного, зможуть жартувати, розповідати про свої успіхи й обмінюватися враженнями. Засоби масової інформації, радіо і телебачення в обох країнах супроводжуватимуть і освітлюватимуть цю інтернаціональну акцію.

Звичайно, для поліпшення екологічної ситуації необхідно провести сотні й сотні заходів, передбачені цим та іншими проектами. Крім того, дуже потрібна ініціатива місцевого населення. Мешканцям регіону добре відомі й самі проблеми, і шляхи їхнього вирішення. З мого особистого досвіду я з великим задоволенням можу зауважити високу активність місцевого населення, в тому числі цілої групи учасників проекту під керівництвом Василя Манівчука і голови місцевої адміністрації Одарки Зленко. Інший приклад: на участь у нашому проекті було подано 16 заявок. Сам факт такої активності екологічних організацій і органів місцевого самоврядування вселяє оптимізм і дозволяє сподіватися, що дуже багато що буде зроблене для захисту Тиси саме місцевим населенням.

— Проект, який здійснюється в Україні в селищі Великий Бичків, називається "демонстраційний". Що це означає?

— Проблеми, з якими стикається населення в селищі Великий Бичків, властиві й іншим ділянкам басейну річки Тиса. Основні зусилля проекту спрямовані на проведення цілком конкретних заходів щодо поліпшення нинішньої, далеко не благополучної, ситуації. Але ідея також і в тому, щоб інші регіони отримали користь від тих змін, які повинні статися у Великому Бичкові й, можливо, здійснили подібні заходи у своїх населених пунктах.

Безумовно, цей проект має величезне значення для всього басейну річки Тиси. Але, на думку експертів UNDP/GEF, цей проект має ще глобальнішу перспективу. Його мета — об’єднати всі новітні й ефективні ідеї щодо вирішення багатопланових проблем забруднення водних ресурсів, які виникають унаслідок повеней і землекористування, з тим, аби поширити цей успішний досвід на інші ділянки басейну річки Дунай, а також більш віддалені регіони Європи.

Теги: Тиса, транскордонний, Великий Бичків, ООН, Дунай

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати