Закарпатські гуцули на Іван-день королицю поливають горілкою

Свято Івана Купала ще в дохристиянські часи ранні слов'яни відзначали, коли природа досягала найвищого піднесення. Дохристиянське свято Купала збіглося з пізнішим християнським святом Іоана Хрестителя, об'єднавшись у єдине свято Івана Купала. За старим стилем святкують у ніч із 23 на 24 червня і в ніч із 6 на 7 липня - за новим.

Закарпатські гуцули на Іван-день королицю поливають горілкою

Дослідник Михайло Тиводар відзначає, що в купальських обрядах населення Українських Карпат зустрічається ціла низка скотарських звичаїв і,вірувань. Саме в цю ніч, за народними уявленнями, відьми влаштовували свої гульбища і робили шкоду худобі. Вони збирали шкідливі трави і з їхньою допомогою відбирали молоко у чужих корів та передавали його своїм, посилаючи на чужу худобу різні хвороби. Щоб не дати можливості відьмам зайти до тварин, селяни у двері й щілини хлівів втикали зілля, обкурювали тварин ладаном, смолою і травами. Роль оберега виконував також часник. Ним селяни натирали вим'я, хребет, чоло коровам і вважали, що після цього відьми не зможуть відібрати у них молоко. В окремих селах господині разом із коровами на ніч зачиняли й телят, щоб ті ссали молоко і не підпускали відьом. Щоб забезпечити добру молочність і високу жирність молока, селяни на світанку збирали росу і квіти, шукали корінь молочаю ("маслинка") і, змішавши їх із сіллю, згодовували тваринам.

На Закарпатті, продовжує Михайло Тиводар, ще і на початку XX ст. у ніч на Івана Купала по горах розпалювали вогні, а дівчата плели вінки з живих квітів. До таких вогнищ приводили овець, корів, биків, відкривали тваринам рот так, щоб світло від вогнища попадало їм у ротову порожнину. Селяни були переконані, що цим вони запобігають хворобам ротової порожнини у тварин, Закарпатський етнограф Федір Потуш-няк також згадує цестародавнє свято, називається Йваня, Іван-день, Іван-диль, Іван-дель. Воно є пережитком на честь бога урожаю Купала. У Свято-іванську ніч розпалювали ватру, довкола якої бавилася молодь. Ці вогні мали охороняти худобу від відьом. Тієї ночі і папороть цвіте. Якщо зірвати цвіт, то можна б розуміти мову природи, звірів. Деякі, за народним оповіданням, ставали надзвичайно щасливими. Це свято насамперед є святом зілля, але є в ньому і деякі купальські елементи: кохання, весільні, подружні.

На Іван-день у гуцулів дівчата гуртом або поодинці на світанку ідуть шукати квітку королицю. Молодого під час весілля називають королем. Зілля збирають у неприступних місцях, щоб ніхто не зміг зустріти. Навіть ночують у горах. Збирання квітки супроводжується різними обрядами.

Закарпатські гуцули на Іван-день королицю поливають горілкоюПобачивши королицю, дівчата їй низько вклоняються, потім намащують її медом, схиляють над нею голівку і поливають квітку горілкою. Обходяться з рослиною, як із живою істотою, тобто коханим. Одна дівчи-
на роздягнеться догола, оббіжить її тричі і поводиться з нею, як із коханим. Цілує квітку, лягає біля неї, пестить її. Потім викопає квітку, покладе на її місце гроші, трохи хліба, пшениці, меду і говорить: "Як я не можу бути без хліба, так би мій наречений без мене не міг бути. Який мед солодкий, така би я йому була солодка. Я тобі даю хісну, а ти мені платню". Пригортає квітку до грудей і біжить із нею ніким не зустрінута додому. Це все має відбуватися до співу півнів (когутів).

Вдома дівчина покладе квітку серед стола, покличе подруг, і вони імітуватимуть весілля. В'ють вінки, співають весільні пісні. У ролі молодого виступає королиця. До квгтки говорять, як до молодого. Дівчину, яку вибрали за королицю, поводиться з нею, як із молодим. Після дівчина висушить квітку і сховає або посадить у городці і кожного свята говоритиме із нею, як із милим, пригощатиме медом, горілкою.

На Йван-день, зауважує Федір Потушняк, ранком збирають також липтицю. Перед співом півнів вийде дівчина сама або з подругами в поле, купається в житі і промовляє: "Жито, жито не пшениця, я є перша відданиця". Потім вирве липтицю, змас-тить її медом, прикладе нижню частину тіла і промовляє: "Як ця липтиця до мене липне, так би до мене й хлопці липли". Носить її часто на тілі, помазавши медом тоді, коли йде на забави, танці, щоб хлопці брали її танцювати. Бо коли на ній липтиця, то і вона буде така "лепка", як липтиця. Потім це із себе дає пити хлопцеві, якого кохає.

На Іван-день збирають також танцюв-ник, щоб гарно танцювати. Щоб викликати ненависть, збирають німицю. Іван-зілля, тим'ян застосовують проти нечистих духів. Ним обкурюють будинок, господарські приміщення, і нечиста сила залишає обкурені місця.

Варто було б створити фільм і про особливості нашого карпатського свята Івана Купала. Народний одяг є, у нашому краї чимало гарних краєвидів, дерев'яних хат. Та й сценарій написати не важко.

Ілля Грибанич, етнограф Закарпатського краєзнавчого музею.
26 червня 2009р.

Теги: Карпати, Івана Купала, Йван-день, гуцули, зілля, королиця, звичаї, обряди, фото, вогнище, етнографія

НОВИНИ: Соціо

23:51
30 родин із прифронтової Харківщини оздоровилися та відпочили на Закарпатті за час дії програми "Турбота"
23:19
/ 1
Словаччина хоче відновити пасажирське залізничне сполучення із Ужгородом, яке припинилося 80 років тому
18:22
"Укрзалізниця" ще цьогоріч планує запустити потяг "Київ – Кошиці"
15:29
/ 7
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
/ 1
Приватний поїзд "Прага – Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 3
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 5
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 21
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 30
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
» Всі новини