На Закарпатті повертаються до витіснених газом паливних ресурсів

- Незважаючи на кризу, газифікація сіл і селищ області триває,- розповідає кореспонденту УКРІНФОРМУ начальник головного управління економіки Закарпатської облдержадміністрації Віктор Погорєлов.- Правда, у структурі споживання газу відбуваються зміни. Скажімо, менше цього палива використовують підприємства теплокомуненерго, що пояснюється переведенням на автономне опалення бюджетних установ та побутових споживачів. На жаль, це не завжди здійснюється з урахуванням пропускної можливості газових мереж, особливо - внутрібудинкових.

На Закарпатті, продовжує Віктор Погорєлов, в останні роки тривають роботи з пошуку та введення в дію нових родовищ природного газу. Втім, особливо пишатися наявністю власного блакитного палива наразі передчасно. Запаси чотирьох розвіданих у краї родовищ становлять тільки 0,25% від загальних запасів України. А експлуатуються тільки два родовища - Солотвинське і Руськокомарівське. Видобуток газу зі Станівського родовища припинений у зв'язку з винесенням значної кількості пластової води, а з Королівського - через низьку калорійність газу.

Пошукові роботи проводяться на 7 площах. Спеціальними дозволами тут володіють два газовидобувні підприємства - ЗАТ "Тисагаз" та ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України". Вони шукають газ у Великоберезнянському, Рахівському, Іршавському, Мукачівському, Хустському, Тячівському та Виноградівському районах. На результативності робіт позначається нестача коштів. Дається взнаки і те, що помітно обмежила свої роботи Берегівська геологорозвідка.

Усі газові родовища області віднесені до важковидобувних. У паливі знаходиться завищений вміст азоту та вуглекислого газу. Експлуатація Руськокомарівського, Станівського та Королівського родовищ є низькорентабельною через незначні запаси, низьку проникливість газоносних пластів, некондиційність газу. Тому він потребує змішування з паливом, яке знаходиться у газових мережах. Отож з огляду на розвідані запаси газоносних родовищ, якість газу та потреби населення області можна говорити тільки про часткове забезпечення краю "своїм" блакитним паливом.

Фінансова криза змусила більш пильно придивитися й до родовищ бурого вугілля, яке використовується як енергетична сировина і добриво, що поліпшує структуру грунтів, містить багато мікроелементів. В області є кілька родовищ цього вугілля. Скажімо, на околиці с.Новоселиця Іршавського району на поверхню виходить Ільницьке родовище, потужність якого - від 0,9 до 1,8 метра. Розробку покладів відкритим способом /до глибини 30 м/ здійснює ТОВ "Лігніт".

Буре вугілля знаходиться також на околиці сіл Великий Раковець Іршавського району, Лохово Мукачівського, Крива Хустського районів. А на Берегівщині /с.Бігань/ розташоване єдине в Україні родовище германієвмісних лігнітів. Родовище цих корисних копалин залягає у найсприятливіших гірничо-технічних умовах, може розроблятися штольнями.

І, нарешті, Віктор Погорєлов називає традиційний для Карпат спосіб отримання енергії - спалювання деревини. Горяни споконвіків вдавалися до нього: благо, довкола ліси. Правда, настав час, коли ці ліси треба берегти від надмірного вирубування, у т.ч. й несанкціонованого. Отож підприємливі люди звернули увагу на відходи деревообробного виробництва, зокрема, на великі звалища тирси на численних пилорамах. В області з'явилися перші структури, які виготовляють і реалізують населенню й бюджетним установам /навіть за кордон продають/ паливні брикети, пелети тощо. Певну кількість /до 50%/ енергетичних відходів підприємства використовують також для власних потреб, що дає змогу щороку заощаджувати понад 20,5 млн. кубометрів природного газу.

Для отримання енергії на Закарпатті деревину /у т.ч. й відходи/ спалюють неорганізовано /в лісі, на звалищах і т.д./, у побутових печах /дрова/, у побутових та промислових котлах, газогенераторних установках, піролізних агрегатах для отримання деревного вугілля. Питома енергетична здатність деревини залежить від її вологості та твердості /густини/.

Ринок дров, брикетів, пелет необмежений. Зі збільшенням ціни на альтернативні джерела енергії можна очікувати, що попит на брикети й пелети зросте як в Україні, так і за кордоном. Тому Закарпаття може стати помітним "гравцем" на цьому енергетичному ринку. Згадана діяльність здатна підвищити зайнятість населення, доходи та надходження до бюджету, а також попит на вироблене в Україні устаткування для переробки відходів на енергетичні потреби. Кількість сировини можна збільшити за рахунок використання садово-паркових відходів та вживаної деревини.

Утім, є тут і деякі проблеми, зізнається Віктор Погорєлов. Приміром, обладнання для виготовлення брикетів та пелет вітчизняного виробництва малопотужне і некомпактне. Крім того, слабо розвинута лісова інфраструктура, що не сприяє збільшенню обсягів заготівлі і ускладнює транспортування подрібнених лісосічних відходів з лісу до котелень.

На наступні кілька років в області передбачено використання відходів деревини в бюджетних установах і закладах, на що з різних джерел фінансування потрібно до 100 млн грн. На увагу заслуговують, зокрема, пропозиції Тячівської райдержадміністрації щодо опалювання значної кількості бюджетних установ з використанням відходів деревини за технологією згоряння без доступу повітря /піролізний метод/.

Словом, сказав на завершення Віктор Погорєлов, в умовах кризи всі альтернативні засоби енергозабезпечення гарні. Благо, маємо трохи свого газу, вугілля /нехай і бурого/, чималі обсяги відходів лісозаготівлі і деревообробки. Застосувавши ці ресурси, заощадимо значні обсяги енергії, яка подається переважно з-за меж області. Наша економіка нині, як ніколи, має бути економною, раціональною й енергоощадливою.

Теги: природний газ, природні ресурси, паливні ресурси, Віктор Погорєлов, газові родовища, Карпати, деревина, брикети, пелети

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати