Закарпаття: Заступник голови Рахівської райради Петро Ференц пише книжки, будує музей і виховує четверо дітей

Закарпаття мало славну когорту українських політиків. Згадаймо Президента Карпатської України Августина Волошина, голову Сойму Августина Штефана, голову Хустських народних зборів 1919 року Михайла Бращайка, Президента Гуцульської Республіки Степана Клочурака, братів Климпушів і братів Реваїв та десятки-десятки інших. А що сьогодні являють собою політики Закарпаття? Ні, не ті, які не сходять із газетних шпальт, патякаючи з нагоди чергової річниці про добробут та незалежність, а ті, для котрих українська ідея стала сенсом життя. Такі і нині є на Закарпатті. На них не звернені телекамери, бо вони часто є незручними для сильних світу цього, адже не міняють своїх поглядів залежно від кон'юнктури і залишаються самі собою.

Петро Ференц зі своїми трьома найменшими діточками
Петро Ференц зі своїми трьома найменшими діточками

Петро Ференц, 44-річний історик із Рахівщини, прийшов у політику ще зі студентської лави, ставши одним із керівників Студентського братства УжНУ. Страйки в університеті, голодування в Києві, мітинги протесту проти планованої комуністичної автономії Закарпаття - усе це у його політичному багажі. Після університету Петро й далі вибирає крутий шлях. Не їде до дружини в Луцьк, де міг би куди швидше зробити кар'єру, а везе жінку в рідні гори. Село Богдан - одне з наймальовничіших на Закарпатті - здавна відзначалося опришківським норовом. Петро розповідає, що і його прадід народився в розбійницькій хаті. І у Петра характер гуцульський - впертий і безстрашний. Нещодавно він захистив кандидатську дисертацію, ставши єдиним кандидатом історичних наук на всю Рахівщину. Його дослідження таке ж пряме і безкомпромісне, як і Петро: "Етнонаціональна орієнтація українців Закарпаття в 20-30-ті роки XX століття". Тут є відповідь для тих, хто й досі вагається: належить він до великого українського народу чи ні.

Після довгих років учителювання Петра Ференца за підтримки колективу призначили директором рідної школи, а після останніх виборів обрали заступником голови Рахівської районної ради, яка має найпотужнішу фракцію "Нашої України" в області — понад 40% депутатів. Саме представницька влада Рахівщини першою на Закарпатті реабілітувала ОУН-УПА, засудила політичне русинство, підтримала синьо-жовтий прапор як історичний у краї. На жаль, голос найбільшого району області не чутно в Ужгороді. Не видно рахівців у перших ешелонах закарпатської влади. Недарма тут твердять, що гуцулам в Ужгороді не довіряють.

Уже 15 років Петро Ференц є членом Конгресу українських націоналістів. Своїх переконань, як і партію, не міняє. Нині очолює закарпатську організацію КУНу. І хоча сьогодні українські патріотичні сили на Закарпатті переживають не найкращі часи, Конгрес українських націоналістів має своїх представників і в обласній раді, і в районних радах Рахівщини, Тячівщини, Мукачівщини, Іршавщини, Берегівщини, в міських радах Ужгорода і Хуста.

Петро Ференц добре розуміє небезпеку сепаратизму, який розколе навіть саме Закарпаття на різні частини. "Питання національної свідомості - це питання еліти, - каже він. - Маємо цілковиту кризу лідерів: як на загальнонаціональному рівні, так і на обласному. Потрібна консолідація всіх українських сил".

У Богдан їдемо вечірньою маршруткою. У сутінках зупиняємося біля звичайної сільської хати. Із холодного нічного повітря заходимо до теплої хати. "Ого! - дивуюся я, бачачи купку дітей. - Невже всі твої?" "Аякже!" - сміється Петро. Виявляється, у заступника голови Рахівської райради четверо малолітніх дітей. У Богдані це норма.

"У нас діти - кожного високосного року, - й собі усміхається дружина Ірина. - Старшому Славкові - 16, вчиться в Луцьку в кооперативному технікумі. Ганні -12 років, Мішкові - 8, а найбільшій пещениці Ірці -чотири".
Дружина, синьоока волинянка Ірина, закінчила Ужгородський медфак. Побралися ще студентами. Запитую, як Петро зманив її у такі високі гори? "Він мені обіцяв, що будемо жити в Луцьку. Адже в моїх батьків
- великий власний будинок. Але Петро схитрив, бо все для себе вирішив наперед. Тож їхала я сюди, як дружини декабристів на заслання".

"Я найменший син в родині, тож мав доглядати батьків", - пояснює з хитринкою Петро. Він приносить мені батькові архіви, і я розумію, звідки така твердість у його думках і вчинках.- Чого тут тільки не знайдеш! Закарпатські та галицькі часописи 20-30-х років, навіть початку століття трапляються! Та цій колекції позаздрила б і обласна бібліотека! Свою дисертацію, до речі, молодий учений писав і на основі власного архіву.
Петро мріє створити у Богдані музей. Навіть хату сторічну пригледів для такої оказії. І неодмінно написати книжку про це самобутнє гуцульське село, де "Чорна Тиса Білу доганяє", як співається у відомій пісні. За владу він не тримається. Каже, що із задоволенням і далі б викладав історію школярам. Але розуміє і вагомий вплив заступника голови районної ради при прийнятті рішень. Зокрема, і про заборону "прихватизації" полонин, яка тут останнім часом набула справжньої загрози.

Петро розповідає про свою першу професію - столяра і теслі, якою заробляв на хліб ще до університету. "Я можу яку хочеш бочку зробити", — гордо каже він, і я вірю його великим, вузлуватим пальцям. - Для себе вивчив до дрібниць технологію лісорозробок та лісосплаву. Ліс завжди годував гуцула...".

З його прямим і безкомпромісним характером дивно взагалі, як він вижив у нашому дволикому суспільстві. Неодноразово погрожували, шукали компромати, але що проти нього знайдеш, коли все його багатство - батьківська хата та четверо дітей. Та ще й гуцульська честь, яка не продається й не купується.

Я посьорбую гарячий чай із горняти сторічної давності, милуючись цієї родиною. Не мають вони розкошів чи багатства. Живуть, як більшість українців. Але щасливі і з того, що мають. Звичайна українська родина. От тільки любов до України, її історії, культури, духовності - тут незвичайна. Якби вона була така у всіх нас, то ніякі Росії та Америки нам були б не страшні і не потрібні.

Олександр Гаврош, з Рахова
17 квітня 2009р.

Теги: Рахів, Богдан, депутат, книжки, бібліотека, сім’я, діти, виховання

Коментарі

петро 2010-10-22 / 19:30:00
"На жаль, голос найбільшого району області не чутно в Ужгороді. Не видно рахівців у перших ешелонах закарпатської влади. Недарма тут твердять, що гуцулам в Ужгороді не довіряють,,- це таким як ференц не довіряють, а таким як закурений-йо

петро 2010-10-14 / 15:36:00
а на позачергових виборах разом із сурмачевським давали по 20 гр шоб ференца вибрали в голови.музей він хоче.а його віступ на сесіїї райради про приєднання рахівського району до франківщини.

петро 2010-10-14 / 15:31:00
який він тесля.як він неваловшен порьидок коло батьківського дому навести.де живе на курьичих правах бо хата передана його сестрі.ліпше би собі хату побудував а не ліз в політику бо там ніфраса непетрає.а доки вимовит слово то забуде шо мав казати.

НОВИНИ: Соціо

11:33
/ 1
На Сумщині поліг Василь Цинканич з Бегендяцької Пастілі Великоберезнянської громади
10:56
На війні з росією поліг Олексій Кобець з Ужгорода
19:16
/ 1
На Закарпатті військовий уник реального покарання за переправлення "ухилянта" через кордон
15:47
/ 8
У Буківцьові на колишній Великоберезнянщині створили новий монастир УПЦ Московського патріархату
11:17
/ 1
Дубівська громада сьогодні попрощається з Василем Скрипником з Красної, що загинув ще в травні 2022-го
22:28
/ 1
На Запоріжжі поліг Іван Гецко з Кушниці Керецьківської громади
18:31
На Сумщині загинув Михайло Мегеш з Великих Ком’ят Виноградівської громади
10:46
/ 4
У Закарпатському апеляційному суді скінчилися марки. Тому він припиняє листуватися
10:22
/ 1
Стало відомо про загибель понад рік тому під Бахмутом Павла Головка з Виноградова
19:54
За підсумками 2023 року Закарпаття посіло 4 місце по Україні за показником захворюваності на туберкульоз
15:00
На Запоріжжі поліг Михайло Будул з Керецьківської громади
11:22
/ 1
На війні з росією поліг Віталій Лях з Чумальова Буштинської громади
09:25
У Боздоському парку Ужгорода можна побачити "живих" казкових велетнів
20:07
/ 7
Прем'єр Шмигаль в Ужгороді "запустив" будівництво євроколії до Чопа
21:26
/ 1
У Великих Лучках на Мукачівщині попрощалися з Юрієм Лущаєм, що переїхав з сім'єю з Краматорська і поліг на рідній Донеччині
15:56
В Ужгороді попрощалися з полеглим Героєм Міланом Бабілою
15:34
В Ужгороді відкрили скульптурку режисеру "Тіней забутих предків" Параджанову
11:23
/ 1
Нижньоворітська громада провела у останню земну дорогу Героя Віктора Петриканина
23:00
/ 12
Ексміністр внутрішніх справ Аваков офіційно став власником 900 га плантацій фундука на Закарпатті
11:40
Зарічанську громаду сколихнула звістка про смерть Героя з Вільхівки Михайла Матіки
11:12
В Ужгороді у середу проведуть в останню земну дорогу полеглого захисника Мілана Бабілу
09:12
У Тереблі Буштинської громади попрощаються з Анатолієм Несухом, що помер через поранення
23:02
Україна та угорщина погодили відкриття нового ПП "Велика Паладь – Надьгодош" для легкового транспорту
22:29
У Великих Лучках попрощаються з полеглим Героєм Юрієм Лущаєм, що переїхав з Краматорська і поліг на Донеччині
21:54
У Великолучківській громаді встелили квітами останню дорогу Героя Віктора Микити з Кайданова
» Всі новини