Галина ЦАР: "Без стукоту коліс залізниці ми не уявляємо свого життя"

Як водиться, саме з жінки закарпатська газета "Старий Замок "Паланок" започаткувала серію інтерв’ю з мерами закарпатських міст.

"У КИЄВІ ЗБИРАЮТЬСЯ ХМАРИ, А В ЧОПІ ВЖЕ ДОЩИТЬ»

— Галино Василівно, ви єдина жінка-мером на Закарпатті, та й загалом, для України це рідкість. Чи впливає це на вашу роботу і як справляєтеся з колегами-чоловіками?

— Напевно, якби вибори мера Чопа відбувалися сьогодні, то я б дуже добре подумала чи балотуватися мені на цю посаду. Зізнаюся відверто і з повною відповідальністю. Мушу сказати, що чоловіки поза політикою відрізняються від власне політиків. На прикладі нашого депутатського корпусу я, на жаль, переконалася, що є такі чоловіки-політики, які можуть несправедливо, не маючи достовірної інформації виплеснути жінці в обличчя такі речі, які поза політикою ніколи б собі не дозволили. Благо, що переважна більшість депутатського корпусу – це дійсно відповідальні люди, які хочуть допомогти місту і його мешканцям. А є й такі, що нічим не займаються окрім популізму. В Чопі відбуваються зміни в кращий бік і декому це, напевно, не подобається. Вони не можуть сприйняти, що жінка може справитися з такою роботою.

— Якою є сьогодні ситуація у Чопській міській раді? Чи вдалося створити коаліцію, і чи не впливають політичні розбіжності серед депутатів на вирішення проблем міста?

— Вибори до Чопської міської ради виграла партія «Відродження», що вважаю логічним оскільки Чоп – це місто залізничників. Я дуже хотіла б подякувати депутатам від цієї партії за співпрацю. Одразу видно, що це люди, які хочуть і вміють працювати. Але є у міськраді й депутати від «Нашої України», Партії Регіонів, КМКС та БЮТу. З останніми хотілося б тісніше співпрацювати. На жаль, окремі депутати із цієї фракції просто мовчать і не висловлюють свою позицію, інші – навпаки, займаються відвертим популізмом, необґрунтованими заявами і мене це, відверто кажучи, дивує і навіть засмучує. Адже це партія, яка вийшла з Майдану, так само як і ми, а порозуміння знайти не можемо. Гадаю, на цю ситуацію наклали відбиток і київські події. Як то кажуть, у Києві збираються хмари, а в Чопі вже дощить.

— Останнім часом в деяких закарпатських ЗМІ мусується інформація про незаконність окремих рішень Чопської міськради, зокрема щодо виділення земельних ділянок. Як ви це прокоментуєте?

— Ви напевно маєте на увазі публікації в одній з обласних газет про нібито незаконне виділення міськрадою земельної ділянки під ринок фірмі «Пакобо». Ця історія тягнеться вже давно. Згадана структура є однією з найсерйозніших в місті, доволі давно орендує міський ринок і вирішила оформити право власності на цю земельну ділянку. Гадаю логічним було надати першочергову перевагу фірмі, яка вже давно працює на ринку. Однак, знову ж таки, в це питання вклинилися чиїсь інтереси та амбіції. Не хочеться вірити, але здається, що хтось із цих депутатів мав власну зацікавленість в цих питаннях. Почали спекулювати на проблемі гаражів, мовляв через розширення ринку їх збираються знести. Я як міський голова запевняю, що ніхто в людей гаражі не забиратиме.

"МИ НЕ СИДІЛИ СКЛАВШИ РУКИ"

— З якими проблемами ви стикнулися найперше коли приступили до роботи?

— Пригадую, коли вийшла на роботу, то в приймальні мене вже чекали мешканці Чопа. Як виявилося, підвали будинків в яких вони живуть, були повністю залиті каналізаційними стоками. Вже наступного дня ми провели нараду на якій вирішили закупити в Івано-Франківську насоси для викачування води. І проблему вирішили. Також постало питання вивезення сміття. Єдиному на той час комунальному підприємству, яке цим займалося, одразу після зміни влади було заблоковано рахунки. Ми знайшли вихід з цього становища — з допомогою юристів міжрайонної прокуратури розблокували їх і підприємство знову почало працювати.

— Однак, наскільки бачу, проблема із вивезенням сміття залишилася…

— Так. Однак ми робимо все, щоб її вирішити. Рішенням сесії ми створили нове комунальне підприємство «Тиса», яке паралельно із нині діючим займатиметься прибиранням сміття. Кошти на придбання техніки сесія вже виділили. І, сподіваюся, що більше не виникне ситуації, коли через поломку одного трактора місто, за день-два, починає тонути в смітті.

— Який стан із водопостачанням міста, зокрема чи є гаряча вода у кранах мешканців Чопа?

— На жаль, гаряча вода є лише у тих, у кого встановлена газова колонка. Централізованого гарячого водопостачання в Чопі немає вже багато років. Проблему ускладнює ще й той факт, що комунальна інфраструктура, до якої входить водо- та теплопостачання належать залізниці, а не місту. В останньої вистачає своїх проблем і вона не здатна утримувати це господарство в належному стані. Ми дуже хочемо, щоб залізниця передала нам усю цю інфраструктуру, аби ми мали юридичне право вкладати туди кошти. Гадаю, це значно покращить ситуацію. Хоча ми теж не сиділи склавши руки і провели в міському парку реконструкцію 3 водонапірних башт, пробурили свердловини і тепер у багатоповерхівки буде поступати звідти вода.

— Чи готове місто до опалювального сезону і коли він почнеться?

— Можна сказати, що місто до зими готове, але є такі проблеми, які роками не вирішувалися. Маємо три будинки по вулиці Головній та Молодіжній, які залізниця передала в житловий фонд міста, однак закрила котельню і будинки залишилися без опалення. Ми знайшли кошти і вирішили поставити в цих будинках автономні котли. Цим питанням займаються спеціалісти, і на днях вони дадуть своє заключення. Більше проблем нібито немає, перевірені всі котельні, і з 25 жовтня плануємо запустити опалення.

— А програма протипаводкового захисту Чопа вже завершена?

— Наразі дамба ще не до кінця укріплена, оскільки у серпні через погану погоду роботи практично не велися. Нині ж вони йдуть швидкими темпами. Навесні до нас приїжджав Президент Віктор Ющенко і тодішній Міністр з питань надзвичайних ситуацій Віктор Балога, які пообіцяли, що дамба буде укріплена, а Чоп — захищених від паводків.

— Залізниця завжди “годувала” місто. Чи допомагає вона розвиватися Чопу сьогодні?

— Звичайно, і в першу чергу, сім’ям залізничників, адже соціальні допомоги там завжди були на високому рівні. Чим може допомагає вона і місту, однак на залізниці нині також великі проблеми...

— Ще одна структура з якою асоціюється Чоп — митниця. Що вона дає місту?

— Для нас митниця — це в першу чергу великі надходження до бюджету міста. Разом із залізницею вони складають левову частку наших доходів. Що ж до можливого дискомфорту, то ми вже давно до цього звикли. Без стукоту коліс залізниці ми не уявляємо свого життя. Так само, як і не можна уявити Чоп без митниці.

"У ЧОПІ НІКОЛИ НЕ ВИНИКНЕ НЕПОРОЗУМІНЬ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ ГРУНТІ"

— Знаю, що цьогоріч вам вдалося привести до ладу центральний парк міста, який останні роки буз запущений...

— Так. Перед цим ми зібрали голів місцевих партійних організацій із пропозицією облагородити парк. Однак відгукнулася лише “Наша Україна”. І ми всі, разом із сім’ями, друзями, працівниками ЖКГ три суботи поспіль працювали в парку. Коли лише розпочали роботу, до нас підходили люди, які спочатку подумали, що хтось із бізнесменів викупив парк і почав нищити дерева. Коли ж все прояснилося, то люди були дуже вдячні, а в декого навіть виступили сльози на очах. Нині наша мрія — відновити у парку дитячий майданчик. Ми вже розпочали пошук спонсорів для здійснення цієї мети.

— Не так давно Чоп набув статусу міста обласного підпорядкування. Що це вам дало?

— В першу чергу — збільшення надходжень до бюджету. Водночас і підвищення відповідальності, адже місто тепер самотужки приймає рішення і відповідає за них. Я як колишній директор школи, для прикладу можу сказати, що та фінансова допомога, яка надавалася місту до отримання обласного статусу дуже відрізняється від тієї, яка надходить зараз. Це ж саме відчувається і в інших галузях.

— Чоп багатонаціональне місто. Однак ніколи не доводилося чути, щоб у вас виникали якісь конфлікти на національному грунті...

— Справді, у нас ніколи не виникало таких проблем, бо всі ми в Чопі живемо дружньо. Підтвердило це і святкування 725-річчя нашого міста. Ми всі отримали велике задоволення, коли побачили, що прийшли представники угорського населення і варили свої національні страви, українці — свої. Ще більше нас порадували роми, які принесли велику каструлю з голубцями і пригощали всіх. Це дуже зблизило людей. Я переконана, що в Чопі ніколи не буде ніяких непорозумінь на національному грунті.

— І на останок, як ви себе охарактеризуєте. Ви є мером-політиком чи господарником?

— Я переконана, що кожен мер мусить бути рівноцінно як політиком, так і господарником. З одного боку потрібно завжди відчувати політичну ситуацію, а не жити лише у вакуумі господарських справ. З іншого ж потрібно розумітися і в комунальних справах. І лише поєднуючи ці дві риси можна забезпечити нормальне життя міста, яким ти керуєш.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати