Кредо закарпатця Івана Хланти — зберегти духовну спадщину народу

Збірник духовних пісень вийшов з благословення Блаженнійшого Володимира, митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви. Рецензентами праці виступили поважні науковці – доктор філологічних наук М.Дмитренко, доктор богослов’я, проф. О.Гук, доктор мистецтвознавства, доц. Ф.Копинець.

Іван Хланта народився 20 квітня 1941 р. в с.Копашнево Хустського р-ну в багатодітній сім’ї. Закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету (1964), стаціонарну аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т.Рильського Академії наук України (м. Київ, 1974). Служив у армії в м. Харків (1964-1965). Працював вчителем, директором школи, інспектором Тячівського райвідділу народної освіти, викладачем, доцентом кафедри української літератури Ужгородського університету. З 2001 р. – завідувач науково-культурологічного відділу Закарпатського обласного центру народної творчості.

Наукову діяльність здійснює в кількох напрямках як фольклорист, літературознавець, бібліограф, етнограф, мистецтвознавець. Написав, упорядкував та опублікував понад 75 книг. Серед них такі фундаментальні видання, як „Пісня над Карпатами" (1994), „Закарпатський вертеп" (1995), „Літературне Закарпаття у XX столітті" (1995), „Богородичні пісні" (2003), „Ой видно село" (2003), „Пісні Іршавщини" (2005). „Покаянні та похоронні пісні" (2007) та ін.
Кредо Івана Хланти – зберегти духовну спадщину народу!
І.В.Хланта – ініціатор та організатор Крайового музею літератури, фольклору та мистецтва в Копашневі Хустського р-ну. Нагороджений медаллю „За доблесну працю", Почесними грамотами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтв України та ін. Його ім’я вписане в Почесну Книгу – альманах „Золотий фонд Бойківшини".
Доктор мистецтвознавства, кандидат філологічних наук, член Національної спілки журналістів України, лауреат Всеукраїнських премій ім. В.Антоновича, І.Франка, фольклорно-етнографічного конкурсу ім. М.Зубрицького, заслужений діяч мистецтв України.

Збірник побудовано за хронологічно-тематичним принципом. Спочатку йдуть колядки, в яких уславлюється народження Ісуса Христа, далі пісні що виконуються на Богоявлення і т.д. Виділено окремі блоки-розділи: „Пісні на свята Господні”, „Воскресні пісні”, „Пісні до Ісуса Христа”, Пісні до Сотворителя”, „Пісні на свята Богородичні”, „Пісні до Пречистої діви Марії”, „Пісні до святих”, „Пісні під час служби Божої”, „Пісні для дітей”, „Покаянні пісні”, „Похоронні пісні”. Загалом це аж 580 текстів із нотами.
У вступному слові І.Хланта наголошує, що ставив перед собою завдання зберегти духовні пісні, бо деякі з них співають лише в окремих селах, а деякі вже й не співаються, пам’ятають їх лише старі дяки. Якщо ці пісні не записати з нотами, то вони зникнуть назавжди. Тому упорядник не запозичував пісні із раніше опублікованих робіт, а сам, скрупульозно шукав їх між людей. Наприклад, С.Черничко з Біловарців змогла наспівати 80 пісень, В.Стойка з Кричева – 60, О.Січка з Ужгорода – 70, П.Рошко з Ізи – 75, В.Федорянич з Керецьких – 48 пісень і т.д.
Вражає перелік пісень у змісті книги. Там вказано точна інформація коли записана пісня, в якому населеному пункті та ім’я її виконавця. Наприкінці книги автор-упорядник подав словник маловживаних слів, який допоможе зрозуміти зміст пісень.

Таким чином, опубліковане видання за своїм змістом (580 пісень) та обсягом (848 стор.) є найбільш повним та ґрунтовним на Закарпатті. Можемо з впевненістю сказати, що вихід книги стане важливою подією у житті краю та й України загалом. Видання прикрасить світські та церковні бібліотеки, стане в нагоді всім, хто цікавиться духовною спадщиною свого народу.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати