"Кремлівський" варіант "русинства": За якого "царя", за яке "отєчество"?

- Не від добра це одкровення, - вважає доктор історичних наук, професор Ужгородського національного університету Сергій Федака. - Адже сепаратисти, діставши таке "благословення", стали діяти ще нахабніше та цілеспрямованіше.
Здавалося, Другий європейський конгрес підкарпатських русинів, який вони провели цьогоріч у Мукачевому 25 жовтня, проголосивши на ньому "республіку Підкарпатська Русь" і вимагаючи цим від депутатів облради визнання їхнього самоутворення, дещо остудить гарячі голови - хоча б до грудня, до сесії облради, на якій розглядатиметься "русинське" питання, і зніме напругу в краї. Де там! 
 
Про баламутів, котрі, як мовиться, ні сіло ні впало, угледіли свою зверхність і відмінність від українців, що з прадавніх часів живуть у Закарпатті, "Сільські вісті" розповіли в номері за 31 жовтня. Гадалося, що після "конгресу", який украй негативно оцінила не лише державна влада, а й громадськість всієї України та світу, в головах розкольників та їхніх вождів дещо проясниться - зрозуміють, що діють проти рідного народу та батьківської  землі. Однак, як свідчать факти, 25 жовтня стало для них стартом до ще бруднішого баламутства. 
 
Щоб не бути голослівним, вдамся до хронології на "русинському фронті" уже після горезвісного "конгресу". 
 
Через кілька днів після ганебної події голова організації "Сойм
підкарпатських русинів", він же - священик УПЦ Московського патріархату Дмитро Сидор та голова Народної ради русинів Закарпаття Євген Жупан провели прес-конференцію, на якій безоглядно лили бруд на Україну та її народ. 
 
Отець Димитрій добалакався до того, що назви "Україна" з наукового погляду буцімто не існує. "Україна - це антинаукова назва, радше політичний міф. Вона не може нам щось диктувати, бо ми святкуємо 90-річчя, а Україні лише 17 років", - твердив він. І далі: "Ми вимагаємо надати регіону статус відповідно до результатів референдуму 1991 року, повернути конституційну назву краю "Карпатська Русь", яку було незаконно змінено на "Закарпаття". Правда, Димитрій чомусь далі додав: "Карпатська Русь" має бути федеративною республікою в складі України". Дива, та й годі: ненавидіти, як засвідчують  усі факти діяльності зверхників "русинства", державу Україна і залишатись у її складі? Чи не блюзнірство? 
 
А що це - факт із фактів, пан Сидор продемонстрував дуже швидко. Причому,  наголосимо, після розмови, яку провели з ним та Євгеном Жупаном працівники Закарпатського управління СБУ безпосередньо після означеної прес-конференції.
Кажуть, що обидва "вожді" у тій розмові клялись у любові до держави, в якій живуть і громадянами якої є. І що жодної розкольницької роботи проти неї не здійснюватимуть. 
 
Не інакше, як лихий попутав отця Димитрія. Суботнього дня, 8 листопада, якраз на власні іменини, він організував в Ужгороді "хресний хід", чим і здивував, і насмішив, і змусив над дечим задуматись городян. 
 
Вулицями міста пройшла малочисленна маніфестація. Кільканадцять бабусь і чоловіків у формі офіцерів російської армії періоду Російської імперії "продефілювали" центром із такими плакатами: "За веру, царя и отечество" і "Нет преследованиям УПЦ МП". Хід завершував хлопчина з російським імперським прапором. 
 
Організатором цього дійства гордо виступав отець Димитрій. "Шествіє"
розпочалося від його резиденції. 
 
Що хотів сказати людям цим випадом пан Сидор? Що в Україні забороняють чи глумляться над віруючими Православної церкви Московського патріархату? 
 
Але ж такого, і це знає кожен християнин, зі свічкою серед ясного дня не
вгледиш. Кожен віруючий має найширші можливості молитися Богу в церквах різних конфесій. Це гарантує держава і не втручається у діяльність церков. 
 
Мабуть, "піп Гапон", як називають тепер ужгородці отця Димитрія, й у такій формі вирішив відробляти юдині срібняки, якими русинську верхівку підгодовує реакційна московська рать. Отож щосили й намагається він сіяти розбрат між українцями, шматувати їхні предковічні землі. 
 
Так твердять професор Сергій Федака та його земляки, котрі добре
усвідомлюють, до чого ведуть "невинні" поривання купки "русинів" за визнання їх державою та подальше відокремлення від неї. 
 
До рук Сергія Дмитровича потрапила копія листа від голови правління фонду "Русский мир" В'ячеслава Ніконова з Москви до лідера закарпатських русинів Дмитра Сидора. (Лист опубліковано й інтернет-виданням "Закарпаття online"). 
 
Прецікавий документ! Його варто процитувати мовою оригіналу:  
 
"Уважаемый господин Сидор Димитрий Димитриевич! 
 
Имею честь сообщить Вам, что Ваша заявка N 667892008 от имени общественной организации "Ассоциация "Сойм подкарпатских русинов" на "поддержку и развитие русинских и русских воскресных школ Закарпатья" удовлетворена. Согласно Вашей заявке, правлением фонда "Русский мир" выделено 970 тысяч рублей. Для
перевода денег просим в телефонном режиме согласовать с грантменеджером вопрос банковского счета, на который должны поступить деньги. Отчет просим осуществлять согласно поданным формулярам и календарному плану (приложение 2, 4, 5) до 1 мая 2009 года. Также повторно обращаем Ваше внимание на
необходимость предоставления ежемесячных отчетов до 29 числа каждого месяца. 
 
С глубоким уважением, председатель правления фонда "Русский мир" В. А. Никонов. 19 октября 2008 года".  
 
- За нинішнім курсом це більш ніж 200 тисяч гривень, - пояснює професор Сергій Федака. - З листа ж випливає, що це не перший грант, який отримують "верхи" русинів на начеб благородні справи. У даному разі - на розвиток русинських та російських недільних шкіл. Якщо врахувати, що російські школи в Закарпатті, як і в усій Україні, державні, фінансуються з бюджету, то яка потреба відкривати їх ще й у вихідні, а тим більше на громадських засадах? Русинських же шкіл у нас не було, як мовиться, і в заводі. Отже, це ширма, якою прикриваються московські "благодійники", фінансуючи таким чином розкольницьку роботу русинських верховод. До речі, на тому, що сепаратистську організацію фінансують з-за кордону, наголошував і в. о. керівника СБУ Валентин Наливайченко. Перекрити ці канали - обов'язок відповідних державних служб. 
 
На жаль, поки що цього не сталося. Більше від того: відомо, що московський політтехнолог В'ячеслав Никонов займається "русинами" вже три роки, як стверджує названий уже сайт "Закарпаття online". Цьогоріч навесні він побував у Закарпатті, детально вивчав політичну ситуацію в краї. Не секрет, що Дмитро Сидор здійснює регулярні вояжі у Білокам'яну. До кого і з якою метою - здогадатись неважко. Адже після кожної поїздки його, а за ним і однодумців, антиукраїнська риторика набирає все злостивішої сили, котра, як бачимо, вже переливається у конкретні антидержавні дії. Тому їхня поведінка щодо розколу держави, якого вони вимагають, це небезпечна провокація, яку потрібно якнайсуворіше припинити. "Спостерігальна" позиція, яку займає керівництво СБУ щодо закарпатських сепаратистів, у чому переконана
патріотично налаштована громадськість краю, до добра не приведе, оскільки чимало людей пересвідчилися, що верхівка "сойму" не що інше, як вовки в овечій шкурі. 
 
Днями закарпатська газета "Трибуна" надрукувала лист одного з читачів, котрий став свідком "гостинного" прийому отцем Димитрієм представників влади, які нагодилися в канцелярію Ужгородського Хресто-Воздвиженського собору, настоятелем якого вважається пан Сидор:  
 
"...Москаль ввірвався в русинський Храм! Я проклинаю тебе до сьомого коліна!
Ти викреслений зі списку людей! Якщо завтра зламаєш дві руки, це за те, що ти розбив храм!"  
 
Дивно, але відколи храм є не Божим, а русинським? Невже так може
висловлюватися священик? Хто дав йому право викреслювати людей із якихось списків? Як можна в храмі, у Святому місці, де відмолюють гріхи, їх же і коїти?" - вражено запитує дописувач. Він утік із церкви, коли Сидор намагався застосувати до гостей фізичну силу. 
 
Ось справжнє обличчя того, хто обстоює "свободу і незалежність поневоленого українською владою русинства". 
 
- Добре спланована, керована іззовні провокація, спрямована на відверту дестабілізацію ситуації в Україні, - ось чому служить отець Сидор та його однодумці, - переконаний професор Сергій Федака. - Вони, на жаль, не самотні: на центральні площі Донецька та інших міст Донбасу знову вийшли активісти громадської організації "Донецька республіка". Вона вважає себе спадкоємицею Донецько-Криворізької республіки, проголошеної 1918 року більшовиком-сепаратистом товаришем Артемом. Не забарилася заявити про себе Донецька Федеративна республіка, яка буцімто має складатися з Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Харківської і Херсонської областей. Ці сепаратисти відкрито набирають "ратників" до "донецької республіканської армії порятунку", яка, за їхніми словами, має визволити руську землю від "окупації юрмиськами хохлозоїдів". Ще активніше розбурхується Крим. Пора, пора рішуче наводити порядок українській владі у рідному домі. Тим більше, що народ наш - єдиний, прагне спокою, єдності й миру у своїй державі. Не хоче ні "царя", ні іншого "отечества". 
 
Закарпатська область. 
 
* * * 
 
Минулої середи управління СБУ в Закарпатській області надіслало облуправлінню юстиції матеріали для ухвалення рішення про примусовий розпуск асоціацій "Сойм підкарпатських русинів" і "Народна рада русинів Закарпаття". Здавалося, зраділа громадськість краю, нарешті компетентні органи по-справжньому оцінили
"заслуги" сепаратистів, взялися за виконання своїх обов'язків. Однак увечері наступного дня Президент України Віктор Ющенко звільнив із посади начальника СБУ в Закарпатській області Юрія Рахівського. 
 
Це, звісно, окрилило розкольників. У суботу вони запланували в обласному центрі "народне віче" - свій черговий шабаш, на якому вирішили проголосити незалежність Закарпаття від Української держави. 
 
Депутати Ужгородської міськради, міськвиконкому, випереджаючи сепаратистів, звернулися до Президента України, міністра внутрішніх справ та в. о. голови СБУ України з вимогою не допустити чергової провокації з боку сепаратистів, дати правову і політичну оцінку їхнім діям, змінити керівництво Закарпатської облдержадміністрації через відсутність її реакції та позиції на проголошення "акта восстановления русинской государственности" та потуранню антидержавним
силам у Закарпатті. 
 
- Зрозумівши, що в Ужгороді - оплоті українства, їм не вдасться вчинити
провокацію, вони вирішили перенести свої антидержавні дії у Сваляву, минаючи цього разу Мукачеве, оскільки у неділю там мали проходити проміжні вибори міського голови, на які прибував Віктор Балога, -  вважає один із авторів звернення, депутат Ужгородської міськради Павло Федака. - Тому й виникла Свалява, куди планувалося завезти кілька сотень молодиків з Одеси, Донецька, Харкова. Вони мали діяти під антиукраїнськими гаслами партії "Родина", що викликало б масові провокації. 
 
Для протидії цим молодикам мала зібратись у Сваляві майже тисяча
представників націоналістичних сил - УНА-УНСО, "Тризуб", "Свобода"...
Наслідки сутички могли б бути непередбачуваними... 
 
- Мабуть, сепаратисти злякалися спротиву і відмінили свою акцію, - повідомив Павло Федака. - Тепер вони чекають 4 грудня - сесії облради. Яку позицію вона займе щодо розкольників - побачимо...

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати