ПРИБРАТИ ЗАКАРПАТТЯ від сміття має намір європейська AVE

Роберт Гейці забирає скло з контейнера

Майже три роки діє підприємство «AVE-Виноградів», яке взяло на себе вивіз сміття у районі. А плани – значно масштабніші. Йдеться не просто про прибирання, а – принципово нову стратегію роботи з відходами. Закарпатці – представники ОДА, місцевого самоврядування Ужгородщини, екологи та журналісти - бачили, як це діє в Угорщині, у Мішкольці.

Щодня Роберт Гейці, водій фірми «AVE-Мішкольц», обслуговує 23 майданчики з контейнерами для роздільного збору сміття. Його робота – завантажити скло. Користуватися спеціальною машиною, яка дозволяє за допомоги пульту дистанційного керування підняти та спустошити контейнер зі склом, навчився швидко – за два тижні. Більше часу знадобилося населенню Мішкольца, аби призвичаїтися сортувати своє сміття, приміром, люди старшого віку не одразу звикли до нової моделі. Дехто і нині, каже Роберт, плутає контейнери. А свій домашній непотріб працівник фірми АВЕ викидає винятково за правилами. «Сортовано викидаю сміття, такий майданчик є перед нашим домом. У мене є трирічний син і він сам кидає в контейнер пластмасові пляшки», - розповідає Роберт. І додає: сьогодні досвід прибирання в місті можна вважати успішним.
 
«Так, це навіть перевершило наші сподівання. Це – європейський метод, який дозволяє зменшити кількість сміття. Система успішно працює як в Мішкольці, так і в усій Угорщині», - каже Петер Морожак, менеджер «AVE-Мішкольц». Він розповідає: «Велика увага була приділена тому, щоб пояснити людям, як збирається сміття, як воно потім переробляється. Найважчий момент у цій діяльності – змінити погляди людей. Люди зрозуміли, що це важливо, адже щодня стикаються з цим: кожен вип’є коли чи інший напій і вже має пляшку – сміття, з яким треба щось робити. А система «AVE» - культурний спосіб передати для наступних поколінь чисте довкілля».
 
Контейнери для роздільного збору пластику, паперу і скла – одна зі складових частин європейської системи поводження з відходами. Фірма АВЕ вже десятиліття успішно втілює її у Європі і вірить у добрий результат в Україні. Петер каже: «Вимога Європейської унії – зменшення кількості сміття. Я радий, що вже почато цю справу і в Україні, певні елементи системи працюють у Виноградові. Я сподіваюся, що за декілька років це діятиме ще й у Мукачеві, так і в Ужгороді. На Закарпатті ментальність людей схожа до угорської. Я впевнений, що цей метод буде використаний у вас з таким же успіхом. Іншого способу нема. Це не вихід з ситуації – викидати сміття в кінці подвір’я чи перекидати до сусіда – це не вирішення проблеми».

Роберт прямує зі своєю автівкою на станцію первинної обробки сміття. Там усьому селективно зібраному дадуть раду і відправлять на подальшу переробку. Спеціальні машини із куп паперу зроблять акуратні брикети. Найбільше, звичайно, пластику, та й він – на дальше використання. Просто сюди надходять відходи і від підприємств, адже «AVE-Мішкольц» провадить й утилізацію специфічного сміття. Це навіть асфальт, а ще сюди звозять знищену документацію з банків та правоохоронних органів. А кожен мешканець на майданчик може безкоштовно доправити негабаритні відходи: меблі, стару побутову техніку, гілки дерев тощо. Завдяки продуманій системі збору та використанню закритих контейнерів навіть перевалочна станція для сміття не є засміченою.

Фірма «AVE-Мішкольц» обслуговує близько триста шістдесяти тисяч мешканців міста та околиць. На рік тут продукують більше 10 тисяч тон непотребу. А  роздільно збирають із тисячу тон відходів. Дбають, аби збільшити цю частку, тим часом решта йде на полігон для утилізації. Тут уже збудували і новий майданчик – усе за вимогами Євросоюзу і навіть трохи краще. Директор полігону для твердих побутових відходів Норберт Голушко розповідає:  «Це частина полігону, 10 гектарів, які вже підготовлені для сміття. Полігон вирішить проблему збору і обробки сміття для понад 300 тисяч чоловік (мешканців Мішкольця та довколишніх 37 населених пунктів) на 20 років, місткість його - 2 мільйони кубометрів. Відповідає європейським нормам і вимогам Угорщини щодо ізоляції ґрунту. Рівень полігону на метр нижчий за рівень ґрунтових вод. Дно викладено шаром глини, відтак подвійним шаром спеціальної плівки, геотекстилю та щебеню. Є водовідвід та захист плівки від пошкоджень товщиною 30 сантиметрів». Як дбають про те, аби сміттєзвалище не шкодило довкіллю?, - питають закарпатці. «Полігон, його ізоляція, повністю відповідають вимогам Євросоюзу щодо охорони довкілля. Крім того, ми облаштували додатковий захист – робили усе із певним запасом, так, дно викладене подвійним шаром спеціальної плівки. Негативні наслідки для навколишнього середовища мінімальні – близько нуля. Ізоляцію перевірили декілька разів у декількох місцях. Ґрунтові води відділено, а для води, що збирається у смітті, зроблено відвід у спеціальну ємність, також надійно захищену». 

Сміття на полігоні ретельно утрамбовують спеціальною технікою. Компактність – це важливо. Підприємство зацікавлене, аби полігони слугували якомога довше. Окремо провадять утилізацію органічних відходів – із них буде компост. А небезпечне сміття зберігається у спеціальному бункері. Також подбали і про збір біогазу. Якщо його накопичується досить, він іде на опалення. Те саме відбувається і на законсервованому полігоні. Охайна територія приховує смітник, куди Мішкольц 40 років звозив весь свій мотлох. «За моєю спиною – уже рекультивоване сміттєзвалище, полігон для зберігання відходів, - показує Петер на акуратні зелені пагорби, - Це було заболочене місце, улоговину засипали сміттям. Висота шару склала 30 метрів. Рекультивацію вдалося зробити за кошти Євросоюзу – ми виграли тендер. Сміття зрівняли, покрили шаром глини, нанесли шар родючого ґрунту і посадили траву. Бачите, як воно виглядає зараз… До речі, оце – система збору біогазу, який тут утворюється. Облаштовано спеціальні отвори, через які відбираємо газ, і резервуар для його накопичення. Неподалік є мікрорайон, і там цю сировину використовують для підігріву води і опалення».

Система AVE - це та модель прибирання, яка нині потрібна нашій області, зазначають закарпатці – учасники ознайомлювальної поїздки. Край потребує нової стратегії роботи з відходами. І вона – на часі.  Радник голови Закарпатської ОДА Олександр Карташов каже, чого нам варто чекати:  «Перший етап – має бути збудований полігон для відходів. Другий – організовано збір сміття від населення території, для якої діє полігон. А третій етап – встановлення отаких контейнерів, які дозволяють сортувати відходи. Система селективного збору – доволі дороге задоволення.  Але я переконаний, що це буде, і маю намір якомога наблизити цей момент».
 
Сьогодні ж за наявною на Закарпатті «технологією» на рівнині ще є куди збирати сміття, а от у гірських районах просто нема місця для відходів. Сміття скидають в річки і потічки, відтак  воно потрапляє у Тису і транспортується в Європу. Першим результатом втілення системи, яку провадить AVE, буде поліпшення санітарного стану на території області, - розповідає Олександр Петрович. А другим – зростання  туристичної привабливості, адже нині добряче псуємо собі імідж засміченими берегами, і це вже не кажучи про міжнародне реноме через сміттєві затори на річках на кордоні. До речі, не сьогодні – завтра за це доведеться платити неабиякі штрафи… По-третє, маємо ж дбати і про далеку перспективу – віддаючи нині багато землі під абиякі смітники, обкрадаємо самі себе і своїх дітей. Ну, і не варто забувати про економічні вигоди від використання вторинної сировини і, звичайно, про дбайливість до довкілля…
 
Вочевидь, керівництво області вельми зацікавлене у запровадженні ефективної системи прибирання у краї. «Влада, за якої це втілюється, отримує непогані політичні дивіденди, адже всім подобається жити там, де чисто, і настрій у громаді кращає», - на охайному майданчику з контейнерами розповідає усміхнений Петер Морожак. Олександр Карташов тим часом наголошує на необхідності інформаційної кампанії. Так, на його думку, і в дитячих садочках мають з’явитися розмальовки на тему поводження з відходами… Щодо ж серйозніших перспектив: «Група підприємств AVE визначилися – перший полігон будуватиметься у Виноградівському районі, там, де вже діє ця система. Потім поступово до нього приєднаються Хустський, Міжгірський, Іршавський райони, які входять до цієї схеми. А сьогодні ми перебуваємо у Мішкольці із делегацією Ужгородського району. Вони – на другому місці. Із ними – робота в напрямку пошуку, відводу землі для полігону, мета - почати проектування якомога швидше», розповідає Олександр Карташов. Він, достеменно вивчивши роботу фірми, вважає цю систему оптимальною, і переконаний, що саме «AVE» може якнайкраще допомогти нам впоратися зі сміттям. «Я побачив, що це – можливість за невелику плату якнайкраще вирішити цю проблему», - каже Карташов.
 
Ще один відомий спосіб дати раду зі сміттям – організувати заводи з його спалення. Але це річ не тільки надзвичайно затратна, а ще й дуже шкідлива для середовища, зокрема, потребує великих витрат енергії, а ще ж фільтри накопичують високотоксичні речовини, які треба належно захоронювати. Утім, і сортування сміття – це справа не сьогоднішнього дня, а перспективи:  в планах «AVE» на Закарпатті селективний збір відходів передбачений лише за декілька років. Місцева влада Ужгородщини наполягає на якомога швидшому запровадженні саме цього способу. «Нам потрібно популяризувати сам процес правильного збору сміття. Чим більше ми вибираємо для вторинної переробки – тим більше економимо сировинні ресурси і по-друге, тим довше може слугувати сміттєзвалище. Приміром, якщо для Ужгорода облаштувати полігон на 10 гектарів, він може слугувати до ста років», - каже Михайло Фединець, голова Ужгородської районної ради. Ситуацію зі сміттям у районі він називає катастрофічною: «Кожна сільрада має своє сміттєзвалище, і таким чином  - всюди забруднено. Сільради не в змозі самостійно виконати рекультивацію і виходить, що територія перетворюється на суцільний смітник. Краще виділити одне хороше місце і дальше правильно із ним працювати, аби не було неподобства, як зараз».
 
«Для вирішення проблеми зі сміттям нам найбільше потрібно знайти відповідальну структуру, яка була би контрольована з боку влади і громадськості», - наголошує Михайло Ілліч. І зазначає, що вбачає систему, яка працює, зокрема, у  Мішкольці, більш прийнятною, ніж спалювання сміття, а порівняти ці способи мав можливість у кількох країнах Європи.
 
Віталій Білак, голова Русько-Комарівської сільської ради, на території якої у трьох селах проживають близько 3 тисяч людей, вражений ефективністю цієї системи роботи з відходами. Сміття – одна з важливих проблем у селі, а у Мішкольці побачив реальний механізм її цивілізованого вирішення – дбайливого до екології, спрямованого на перспективу. І мріє долучитися до запровадження такого на своїй території. «Це – вирішувати не тільки сільському голові, а – усій громаді. Людям треба показати детально, розтлумачити усі вигоди від цієї системи. Та я переконаний, що воно себе виправдає. Потрібно деякий час. Але й варто пам’ятати, що часу у нас все менше й менше – скоро вже стоятимемо у смітті не по коліна, а по шию…»

Закарпаттю вкрай потрібна сміттєва реформа, бо ж край уже потроху перетворюється на суцільний смітник – це думка не тільки фахівців, але й те, що спостерігають як краяни, так й усі гості. Зараз в області трохи більше півтора сотні паспортизованих сміттєзвалищ і майже триста несанкціонованих великих смітників. За концепцією поводження з відходами, яка розроблена для Закарпаття і прийнята обласною радою, у краї має бути чотири великі сучасні полігони для твердих побутових відходів. Втілення європейських моделей прибирання почнеться з побудови одного із них і звикання, що сміття – це дещо, варте уваги. До речі, днями була презентована розроблена фірмою AVE концепція поводження з відходами для Мукачева, тож там на часі – сміттєва реформа. Досвід показав: без європейської допомоги нам важко впоратися із прибиранням. Водночас, і місцевій владі у співпраці з європейською фірмою важливо поставити певні умови, як то якомога швидше запровадження селективного збору сміття і збільшення частки відбору вторинної сировини, безумовне дотримання усіх екологічних вимог та, певно, на часі – й просвітницька робота з населенням. Сміття – це та проблема, яку в краї необхідно вирішувати уже сьогодні. Що ж – прибирати Закарпаття нам має допомогти AVE.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати