Прогнозований водний апокаліпсис

Винних у трагедії, як завжди, немає. У МНС плачуться, що немає грошей на утримування техніки, в місцевих радах – на утримування дамб

З початком повені українські керманичі поспішили відвідати затоплені регіони. Президент в підвернутих штанях та прем'єрка на табуретці по-серед затопленої вулиці обіцяли з екранів телевізорів швидко та ефективно допомогти людям побороти наслідки стихії. Проте ніхто не обіцяв знайти винних у тому, що природа так легко змогла знищити поля та зруйнувати житла мешканців цілком цивілізованої країни. Ба, навіть саму тему про причини таких колосальних наслідків політики обходять, наголошуючи при цьому, що все могло бути гірше, якби не наші доблесні рятувальники.
Тільки міністр із надзвичайних ситуацій Володимир Шандра почав говорити про це, адже його можуть зробити цапом-відбувайлом, шукаючи винних у загибелі під час повені 30 людей. Озвучені ним причини, як не дивно, зовсім не стосуються ані надмірно щедрих опадів, ані тотальної вирубки лісів. До речі, ліси в Карпатах вирубували дуже активно у 1990-х роках, з 2000-го ж (після руйнівної повені на Закарпатті 1999 року) діє 10-річний мораторій на промислову вирубку лісу, до того ж, проводять роботи з його відновлення. Шандра не був оригінальний, він скиглив про недостатнє фінансування. Власне, міністр зауважив, що протягом усього періоду незалежності України не велися роботи з насипання дамб. Якби їх щороку досипали на 30 см, як це мало б робитися, то на сьогодні вони були б на 5 м вищі.
 Окрім цього, міністр повідомив, що не оновлювався парк машинам-фібій. Частина старих технічних засобів просто розвалилася, тільки-но була виведена з гаражів. До того ж, за словами міністра, робота з прогнозування та попередження стихійних лих украй слабка. Показово, що людей попередили лише про шторм, який насувається, абсолютно не зазначивши, якими можуть бути його наслідки.
 Тепер міністр сподівається, що наслідки повені примусять урядовців закласти в бюджет-2009 кошти на будівництво дамб і на потреби МНС. Донині дамби, зведені ще в радянські часи, утримувалися коштом переважно місцевих рад, які в першу чергу мали б бути зацікавлені в безпеці своїх виборців. Однак, як зізналися депутати Львівської облради, грошей на ремонт старих та побудову нових гідроспоруд або не виділяли взагалі, або вони надходили за «залишковим» принципом. А про той факт, що ціна на землю в багатьох затоплених місцевостях почала наздоганяти київську, депутати скромно промовчали. Хоча за умови її справедливого продажу коштів на укріплення дамб у місцевих громад було б більше ніж достатньо.
 Та пік повені минув, і вода потроху спадає. Всі зрозуміли, що значить недооцінити силу природи й, сподіваємося, будуть намагатися якось їй протидіяти. Тепер же слід подумати над новим викликом – можливістю поширення епідемій інфекційних хвороб у зоні стихійного лиха. Адже ризик їх появи, за словами експертів Міністерства охорони здоров'я, після повені зріс на 30%. І, мабуть, ніхто не здивується, коли санітарно-епідеміологічні служби в постраждалих регіонах виявляться неготовими до проведення масштабного моніторингу довкілля на предмет поширення інфекцій.

Наталія Васютин, "Український Тиждень"
01 серпня 2008р.

Теги:

Коментарі

Іван 2008-08-02 / 18:28:00
Поверхово написано.

Проблема значно складніша ніж дамби і техніка МНС.

Урзус 2008-08-01 / 20:21:00
"Якби їх щороку досипали на 30 см, як це мало б робитися, то на сьогодні вони були б на 5 м вищі"




А якби на 60, то були б на 10 метрів вищі. Дамби подекуди вже сягли межі можливого росту, це водники й самі кажуть. Помилковим є думка, що дамби - найкращий порятунок від повеней. Насправді є цілий ряд заходів (наприклад, спорудження польдерів), але варто вже казати й про відселення людей з місць, які тепер топитиме регулярно (ліс вирублений, грунт змитий, + глобальні зміни клімату)

НОВИНИ: Надзвичайні ситуації

17:31
На ужгородській об'їзній водійка Subaru вилетіла через бордюр на газон і збила дорожній знак
11:29
По дорозі між Сімером і Ворочовом Перечинської громади згорів Mercedes, що їхав на ремонт (РОЗШИРЕНО)
11:01
У середу у Ясіні на Рахівщині горіла "дев'ятка", а у Ворочові на Ужгородщині – Mercedes
10:43
На пожежі в Нижніх Воротах на Мукачівщині отримала опіки власниця будинку
10:34
Уночі в Чопській міській лікарні вигоріла надвірна споруда
11:37
У Буштині, поки власники спали, загорілася надвірна споруда з 2 тоннами сіна
16:57
У Синевирі на Хустщині вигорів мансардний поверх дерев'яного будинку
10:58
На Ужгородщині бобри норами пошкодили дамбу Латориці
11:22
У Буштині вогонь з підпаленого сухостою ледь не перекинувся на житлові будинки
11:09
В Ужгороді через саморобну піч горіла споруда, пристосована під житло
10:48
У пожежі в літній кухні у Вишкові загинув 68-річний чоловік
11:08
Спалюючи сміття на кладовищі, ужгородець спалив розташовану поруч надвірну споруду з сіном
21:56
Неподалік села Карпати внаслідок ДТП перекинувся Mercedes Sprinter
11:52
/ 2
Біля Горінчова на Хустщині Skoda вилетіла в кювет і перекинулася. Водій загинув, пасажирка травмована
10:26
У Синевирській Поляні горіла дровітня, від вогню довелося рятувати два будинки поруч
11:17
У Руському Полі на Тячівщині гасили пожежу в надвірній споруді
10:56
В Ужгороді горіло в місці "щільної забудови" на Гранітній
15:47
/ 1
43-річний житель Рахова з необережності впав з моста у річку і загинув (РОЗШИРЕНО)
14:15
/ 1
На Закарпатті в Тисі виявили тіло 22-го потопельника-"ухилянта" – 33-річного харків’янина
12:36
/ 13
Закарпатський ОТЦК: "ухилянт-суїцидник" Хабаров лише незначно "подряпав" руки, подряпини на обличчі "симулював", а при ньому знайшли транквілізатор
11:22
У Рахові вночі на неділю чоловік впав у Тису і втопився
10:47
В Ужгороді горіла квартира багатоповерхівки
13:41
У Руській Мокрій на Тячівщині Ford злетів у річку, загинули водій та пасажир
11:36
У Текові Королівської громади врятували будинок, в якому загорівся дах
10:45
У Кричові Буштинської громади донька, випадково проходячи повз, врятувала свою 77-річну матір з пожежі
» Всі новини