Верховинські перлини треба захистити від словесної полови

У різних ЗМІ, коли заходить мова про відродження Музею лісу і сплаву, що на Міжгірщині, а також про збереження озера Синевир, публікується різна точка зору. В одних публікаціях звучить подяка депутатам районної ради на чолі з Іваном Яремою, які зініціювали передачу двох унікальних об’єктів Верховини в комунальну власність області, що депутати облради на своїй 16 сесії У скликання підтримали більшістю голосів, ухваливши відповідне рішення, до якого затим, на 18 сесії внесли відповідні зміни, а в інших – звинувачення, адресоване обом гілкам влади, мовляв, переслідують меркантильні інтереси.

Михайло Мартин
Михайло Мартин

Про ситуацію, яка склалася довкола Музею лісу і сплаву й озера Синевир, та шляхи виходу з неї – у розмові із заступником голови облради Михайлом Мартином, який цими днями разом із депутатом облради, першим заступником голови ОДА Іваном Балогою перебував з виїзним прийомом громадян на Міжгірщині, де водночас провідали названі об’єкти.
 – Почну з того, що як Музей лісу і сплаву, так і озеро Синевир для всіх закарпатців, особливо, для жителів Міжгірщини – це гордість Срібної землі, де переплелися і минуле, і сьогоднішне життя верховинців.
Верховинські перлини треба захистити від словесної половиЯк відомо, на території нашої області знаходяться 32 озера. Найпривабливіше з них - високогірне Синевирське, яке утворилося в результаті потужного зсуву, викликаного землетрусом близько 10 тисяч років тому. Майже на тисячній висоті (989 м) гірські кам'янисті породи виросли на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. У результаті утворилася площа водного плеса – близько 5 га, де глибина місцями сягає 22 м. А посередині - крихітний острівок, що нагадує зіницю величезного ока. Звідси й народна назва озера - Морське око.
Музей лісу і сплаву - єдина в Європі споруда, що збереглася від часів, коли деревину провадили чи то пак сплавляли ріками і є важливою історичною пам’яткою, яка побудована в середині ХІХ ст. за проектом австрійського інженера Клаузе. Це – складний комплекс будівельних конструкцій, технічних вузлів і механізмів.
Сплавлявся ліс, як розповідають старожили, до 1960 року включно. Відтоді греблю не використовували за прямим призначенням. У 1973 році після детального дослідження вона була реставрована, а надбудови – пристосовані під Музей лісу і сплаву, що відкрився в1976 році.
– Усякий музей має свої експонати, які є свідками важливих історичних подій. Що там було і чи вдасться все те відродити, на вашу думку?
– Авжеж, Музей, про який з вами ведемо мову, також мав свою експозицію, яку я свого часу мав нагоду бачити не раз. Тут на особливу увагу заслуговували знаряддя праці, одяг лісорубів і плотогонів, макети плотів із деревиною, фотографії учасників того дійства. Та все ж найбільшим і найціннішим експонатом була сама гребля, яка, перегородивши річку, утворювала мальовниче водне плесо. А на території музею – колиба (житло лісорубів), стайня, майстерня-гужварня, дерев’яні жолоби, по яких спускали деревину з лісосік по схилах гір, різні допоміжні засоби тощо. Сьогодні районне та обласне керівництво робить усе для того, аби відродити Музей, повернути йому первозданність і добру славу.
 – Гребля на Чорній Ріці – це насамперед пам’ятник життєвої мудрості верховинці. Це – наше минуле, яке, поважаюча себе громада, береже як скарб.
 Верховинські перлини треба захистити від словесної полови– Правильно. Саме з таких міркувань і виходила група депутатів Між гірської районної ради, які на одній із сесій винесли окремим питанням порядку денного відповідний проект рішення, в якому йшлося про те, що Музей не використовується за призначенням, у його реконструкцію Міністерство з питань охорони навколишнього середовища не вкладає кошти, а це може призвести до його повної руйнації. До всього, і це знає влада не тільки обласного, а й державного рівнів, паводком 1998 року греблю було пошкоджено на 40 %. У 2000-му році розпочато відновлення зруйнованої частини, яке із-за відсутності коштів не завершене. А тут, на нещастя, наступний паводок 2001 року зруйнував побудовану і частину старої греблі. Не дивлячись на серйозну руйнацію, Музей лісу і сплаву продовжував функціонувати. Керівництво райдержадміністрації, районної ради, НПП „Сине вир“ неодноразово зверталися на адресу вище згаданого Міністеpcтва, обласної державної адміністрацій про необхідність виділення коштів на відновлення цієї перлини. Проте згідно з чинним законодавством забороняється проводити фінансування закладів бюджетної сфери із бюджетів різних рівнів, а це унеможливлювало виділення коштів із обласного бюджету. Тобто, Музей – на території області, та оскільки перебуває на балансі Національного природного парку „Синевир“, який підпорядкований відповідному Міністерству, то область допомогти не могла. Глухий кут. Депутати райради й почали вивчати ситуацію. „Чого чекати? – задавались вони запитанням: – Ждемо з моря погоди чи нових паводків, які вщент зруйнують об’єкт, котрий відтак уже не підлягатиме реконструкції?“ І більшість депутатів райради зійшлися на тому, що ці раритетні об’єкти повинні мати єдиного господаря.
    – Чи правда, що впродовж останніх років вище згаданими перлинами Міжгірщини інтенсивно цікавилися представники бізнесових кіл Києва, Донецька?
– Правда. Кілька років тому одна із столичних фірм, якщо не помиляюся, „Еко–Славія“, робила спроби взяти частину території цих об’єктів в оренду на 49 років, не представивши, як з’ясувалось відтак, жодного продуманого інвестиційного проекту щодо розвитку згаданих перлин. Інша фірма, також, до речі, столична, – „Малес Синевир Тур“ зацікавилася озером. Більше того, остання використовувала територію довкола озера та будівлі, які тут облаштовані. За символічну ціну. У цей же ж час на її турбазі проживання однієї людини за добу коштувало близько 300 грн. Проаналізувавши все це, депутати райради й вирішили, що так далі бути не може і звернулися в центральні органи влади, зокрема, у вище загадане Міністерство з проханням виділити кошти на відродження Музею. Але безрезультатно. Тоді голова райради Іван Ярема та депутати вирішили звернутися до керівництва області з проханням допомогти зберегти верховинські перлини. Обласна рада на своїй 16 сесії прийняла рішення „Про створення комунального підприємства „Музей лісу і сплаву на Чорній Ріці“ Закарпатської облради“, а на 18 сесії – внесла зміни з тим, аби підвищити ефективність використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міс, де пунктом 4 чітко зазначила:„ Після завершення реконструкції та вводу в експлуатацію об’єкт нерухомого майна –комплекс будівель Музею лісу і сплаву на Чорній Ріці передати із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області у власність територіальних громад сіл, селища Міжгірського району“.
Сесією облради було виділено і кошти на виготовлення проектно–кошторисної документації з реконструкції Музею. Згідно з проектом, на цей об’єкт передбачається вкласти 12,5 млн.грн. Проект фінансується за рахунок благодійних коштів. На відновлення Музею вже надійшло понад 460 тис. грн. Планується до кінця ц.р. зібрати 3,5 млн.грн. Днями я разом із першим заступником голови ОДА Іваном Балогою побували на об’єкті. Відновлювальні роботи йдуть повних ходом. Тут працює 18 спеціалістів та 11 одиниць техніки Виноградівського ПМК–78, який очолює Йосип Вайда.
– Звідки взялося звернення депутатів Міжгірської райради про те, що вони нібито проти передачі цих об’єктів у власність територіальної громади. Цитую: „Враховуючи те, що Музей лісу і сплаву тривалий час не використовувався за функціональним призначенням, потребує значних капіталовкладень, а подальше зволікання із вирішенням питання щодо проведення ремонтно–відновлювальних робіт призведе до повного руйнування вказаного об’єкту, депутати райради звертаються до сесії облради про внесення змін до рішення від 12 травня 2008 р. , в якому передбачити заборону будь–якого відчуження комплексу будівель об’єкту. У випадку виділення коштів у повному обсязі Міністерством з питань охорони навколишнього середовища відмінити своє попереднє рішення про передачу об’єкту в комунальну власність територіальних громад області, а у випадку не виділення коштів – на черговій сесії облради розглянути і затвердити обласну Програму „Реконструкції Музею лісу і сплаву“, і після реконструкції – передати у комунальну власність територіальних громад сіл, селища Міжгірського району“…
 – Верховинські перлини треба захистити від словесної полови. Тут і коментувати нічого не потрібно. Ця група депутатів, що нібито підписалися під цим текстом, визнає, що Музей потребує негайної допомоги. Але ж час збігає, на носі – осінні проливні дощі, а тепер, ще й паводки. Чого чекати ще? Та й скільки можна писати, скільки можна товкти воду в ступі? Іншими словами, оце звернення – гарно посіяні слова, які не можуть дати бажаного результату, бо верховинські перлини можна зберегти не словами, а конкретною працею. По великому рахунку, це пишуть політики, яким по великому рахунку не болить доля ні Музею, ні озера. Вони просто у такий спосіб заробляють собі політичні девіденти в очах своїх натхненників, що сьогодні сидять в уряді. Ми це розуміємо і співчуваємо їм. Якщо чесно, то тим, що ніби то уболівають за Синевирське озеро і Музей, хотів би сказати наступне: люди добрі, не треба закарпатській громаді нав’язувати свої прагнення. Ми вже якось розберемося, що добре для нас, а що ні. Особливо не розумію тих, хто відносно причетний до нашого краю, а вдає безмірне уболівання за нього. Звісно, говорити не плуга перти…
Я щиро дякую і депутатам райради, і колегам – депутатам облради, керівництву області, меценатам, які стали лицем до наших перлин. Депутати вдарили на сполох, їх почуто. І це – важливо. Дасть Бог, спільними зусиллями ми їх відновимо, і вони запрацюють. Сюди приїдуть туристи з близьких і далеких країв. А це для нас, особливо для верховинців, має неабияке значення – і матеріальне, і моральне. Тому най Бог допоможе нам.

Анна Романенчук, сайт Закарпатської обласної ради
31 липня 2008р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

23:51
30 родин із прифронтової Харківщини оздоровилися та відпочили на Закарпатті за час дії програми "Турбота"
23:19
Словаччина хоче відновити пасажирське залізничне сполучення із Ужгородом, яке припинилося 80 років тому
18:22
"Укрзалізниця" ще цьогоріч планує запустити потяг "Київ – Кошиці"
15:29
/ 5
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
/ 1
Приватний поїзд "Прага – Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 3
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 4
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 21
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 29
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
» Всі новини