Закарпаття: Про застосування податківцями штрафних санкцій за прострочення строків сплати податку на землю

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” визначено, що основною функцією державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).
Преамбулою Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон №2181), визначено цей Закон як спеціальний закон з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Підпунктом 17.1.7. вказаного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Згідно преамбули Закону України “Про плату за землю” від 3 липня 1992 року № 2525-ХІІ (далі – Закон № 2525), цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Статтею 25 Закону № 2525 передбачено, за прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня у розмірах, визначених законом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України “Про плату за землю” за порушення норм цього Закону платники податків несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.02.2005р. залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 червня 2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2006 року задоволено позов ВАТ „А” до ДПІ у районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, якими до ВАТ „А” застосовано штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з думкою якого погодилися апеляційний та касаційний суди, виходив з того, що відповідальність за прострочення визначених строків сплати податку на землю встановлюється Законом України “Про плату за землю”, який є спеціальною нормою зі сплати земельного податку у податковому законодавстві, а Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є загальним по відношенню до нього з цього питання, тому, оскільки спеціальна норма не передбачає такий вид адміністративного стягнення як штраф, а встановлює відповідальність у вигляді сплати пені, то інші види стягнення, крім пені, не можуть застосовуватися.
Крім того, Вищий адміністративний суд України відмовляючи в задоволені касаційної скарги ДПІ у районі м. Києва зазначив наступне.
Як вбачається із рішень судів першої та другої інстанцій, спірні податкові повідомлення-рішення були визнані незаконними, оскільки вони не відповідали вимогам чинного законодавства, а саме вимогам пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 та п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Підпунктом 5.1 ст. 5 Закону України „Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено право платників податків самостійно визначати суму податкових зобов’язань та узгоджувати її шляхом подання податкової декларації. Базовим податковим (звітним) періодом для сплати земельного податку є один рік. Стаття 17 зазначеного Закону не містить положення про те, що Державна податкова інспекція має право застосовувати до платників податків штрафні санкції за несвоєчасне погашення податкових зобов’язань протягом граничних строків, визначених іншим Законами України.
ДПІ у районі м. Києва скориставшись правом касаційного оскарження подано скаргу до Верховного Суду України.
У скарзі про перегляд рішень, ухвалених у справі за винятковими обставинами Державна податкова інспекція у районі м. Києва зазначила, що касаційний суд, при вирішенні його справи, інакше застосував положення Законів України “Про плату за землю” та “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” як у справі за позовом військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства оборони України “З” до Державної податкової інспекції м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення внаслідок чого рішення у справі неправильні та позов задоволено безпідставно.
Постановою Верховного Суду України від 10.04.07 скаргу Державної податкової інспекції у районі м. Києва було задоволено, рішення господарського суду м. Києва від 21 лютого 2005 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 червня 2005 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2006 року скасовано з наступних підстав.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що касаційний суд, ухвалюючи рішення у наведених у скарзі справах неоднаково застосував положення Законів України “Про плату за землю” та “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, по різному визначивши їх пріоритетність між собою.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції положень Законів України “Про плату за землю” та “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України прийняла до уваги наступне.
Спірні штрафні санкції було застосовано відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення термінів спати узгодженого податкового зобов’язання зі сплати земельного податку.
Враховуючи межі застосування Закону України “Про плату за землю” та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є спеціальною нормою у галузі податкового законодавства, а Закон України “Про плату за землю” є загальною з цих питань.
Загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань неврегульованих спеціальною нормою права.
З огляду на наведене висновки судів у цій справі щодо превалювання Закону України “Про плату за землю” над положеннями Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо накладення штрафу за порушення строків розрахунків з земельного податку є помилковим.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, рішення є законним, тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Верховним Судом із врахуванням принципів законності, змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом прийнято рішення, яке відповідно до статті 124 Конституції України є обов’язковим до виконання на всій території України.

Сайт ДПА в Закарпатській області
04 липня 2008р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Економіка

01:18
/ 3
Розпочалася чергова спроба визнати банкрутом Солотвинський солерудник
14:34
/ 2
McDonald's знову хоче відкрити ресторан в Ужгороді. Цього року
11:08
Фермери з окупованої частини Херсонщини знаходять себе у тепличному бізнесі на Закарпатті
14:16
NSV Group і представники Італії, Німеччини та Польщі провели переговори щодо побудови на Закарпатті інтермодального логістичного центру Horonda Platform
16:30
Торік, в порівнянні з 2022-м, експорт на Закарпатті становив 69%, а імпорт – 84,5%
11:33
/ 1
На Закарпатті відкрили новий митний термінал
16:43
/ 1
Прокуратура взялась за компанії групи Голден Тайл, які з грубими порушеннями придбали закарпатські родовища глин
15:03
/ 8
На аукціоні за 13,87 млн грн продають землю та адмінбудівлю колишнього "Ужгородтеплокомуненерго" в центрі Ужгорода
15:19
/ 3
"Перечинське" "Френдлі Віндтехнолоджі" програло "ужгородцям" суд за родовище андезиту біля Ужгорода, продане за 75 млн грн
10:51
/ 7
За грантами, отриманими на сади, в Україні лідирує Закарпаття
22:08
/ 20
Під велетенський деревообробний завод на Закарпатті зареєстрували індустріальний парк
21:56
У 2023-му через Закарпатську митницю експортовано товарів на майже 32 млрд грн, а імпортовано на понад 106
15:24
На Закарпатті торік зареєструвалися 7688 нових платників податків, а припинили діяльність 4720
14:30
Цьогоріч єдиного податку на Закарпатті сплачено на 17,5% більше, ніж торік
10:11
На Закарпатті надходження від туристичного збору за рік зросли на 14%
22:23
угорщина завертає вантажівки з України в "Загоні" через відсутність оформлених документів Т1
20:01
/ 7
На Закарпатті незаконно будують деревообробний завод, для роботи якого потрібно 32 тисячі лісовозів щороку, – природозахисники
20:49
Цьогоріч у зоні діяльності Закарпатської митниці товарів імпортовано утричі більше, ніж експортовано
18:32
/ 1
На Закарпатті закладуть плантацію лохини в горщиках
19:55
Виноградар з Херсонщини, господарство якого – в зоні бойових дій, консультує фермерів на Закарпатті
21:34
На Закарпатті у поточному році, в порівнянні з 2022-м, експорт товарів зменшився на 27%, імпорт – на 16,5%
18:35
Закарпаття дає українському виноградарству нове життя – виноградар з Херсонщини
09:50
34 гектари малини, лохини та полуниці: поблизу Мукачева працює релоковане ягідне підприємство
18:22
/ 1
Газорозподільне підприємство АТ "Закарпатгаз" увійшло до складу НАК "Нафтогаз України"
17:07
/ 4
Чеський залізничний оператор RegioJet підтвердив намір інвестувати у електрифікацію ділянки Чоп-Мукачево
» Всі новини