Україні з любов’ю?

Відносини України з Росією в усі часи не були переповнені взаємною любов’ю. Причиною тому тоді і зараз була відмінність місій двох держав. Україна ніколи не претендувала на роль імперії, Росія ж жила цією ідею й виховувала у тому дусі цілі покоління громадян.

Україні з любов’ю?

Перебудова, розпад СРСР, виникнення незалежних держав на його теренах підштовхнули російські державні еліти до відтворення неоімперського міфу з новою силою. І хоча відносини між Україною і Росією продовжують номінально називатися "стратегічними", на практиці їх такими перестали вважати навіть затяті русо- (україно-) філи.

Символічно ментальне і політичне віддалення України і Росії пояснити дуже просто: імперія може самоутверджуватися лише за рахунок своїх ворогів. Чим сильнішими є месіанські настрої серед еліт, тим потужнішою має бути ідеологічна робота серед населення, тим очевиднішим, конкретнішим, зрозумілішим (а значить – близьким) і відомішим має бути ворог.

В цьому відношенні, що Україна, що Грузія – неперевершені "добрива" для вирощування правильних "россиян". Трагедія спільного ворога на фоні піднесення і розквіту власної держави – гротескний та банальний до оскомини, найпростіший сценарій формування єдиної нації. А Росія до складного й не прагне.

Мабуть, погодяться ті, хто має родичів у Російській Федерації і може поспілкуватися з громадянами Росії "без протоколу": надто почастішали запитання на кшталт: "А що ж це у вас там таке коїться? Ви що, справді з Росією воювати зібралися?"

Самі по собі запитання, як на середньостатистичного українця, перебувають на межі іронії і шизофренії. Здавалося б, як "таке" можна всерйоз питати? Проте, коли починаєш думати, а що ж змушує росіянина ставити такі питання братові-українцеві...

А надто –як би сформулював питання росіянин, не пов’язаний родинними зв’язками, так би мовити як пересічний пересічному, – з’являється вельми неприємне почуття наявності притлумленого поки, але вже очевидного конфлікту на рівні ідентичностей.

За останніми даними, 21% росіян (третій показник після США і Грузії) вважають Україну найбільшим ворогом Росії. Цей факт змушує визнати наявність двох реальностей.

Перша реальність обмежується існуванням ділового міжнародного етикету, поодинокими сюжетами на ТБ і спільними спогадами на тему "как это было". В цій реальності Україна і Росія – братні республіки.

Кульмінацією дружби і співпраці є міждержавна комісія на найвищому рівні. Україна допомагає Росії приєднуватися до СОТ. От, в принципі, і все. Так, замало як для стратегічного партнерства.

А от інша реальність є куди більш об’ємною, яскравою, цікавою і щирою. Охарактеризувати її одним словом не видається можливим. Це навіть не конфлікт, це – позиційне протистояння по всіх фронтах. В них немає місця епітетам на кшталт "братні" чи метафорам на кшталт "відносини".

Щоб переконатися у цьому, потрібно просто подивитися російський телеканал чи пробігти очима по російському друкованому виданню. В цьому відношенні Інтернет – це взагалі явище не для слабкодухих.

Щодня газети "Московський комсомолець", "Независимая газета", "Российская газета", "Красная звезла", сайти "Росбалт", "Страна.ру", "Новый регион", телеканали "РБК", "Мир-ТВ", "РЕН-ТВ", "TVCi" ведуть рубрику під умовною назвою "Україна без прикрас".

З наполегливістю, гідною академіка Павлова, російські ЗМІ розповідають про "справжню" ситуацію в Україні.

Автора постійно дивувало, за що борються і що відстоюють ідеологи й прихильники КПУ, СПУ та їм подібних. Адже та "правда", яку розповідають про нашу державу з екранів телевізорів і шпальт преси, змальовує Україну як недорозвинену, третьосортну, ворожу Росії країну. Невже таким вони уявляють собі майбутнє України?

Роль Росії у процесі євроатлантичної інтеграції України, безумовно, оцінюватимуть історики. Але вже сьогодні очевидно, що здобутків східних сусідів у цьому процесі ніяк не менше, ніж власне українських.

Адже із впевненістю можна припустити, що для того, аби змінити ставлення українців до НАТО, достатньо просто на центральних каналах щодня транслювати в "прайм-тайм" 10-хвилинні фрагменти російських новин за день. Ефект гарантовано.

Для більшої переконливості українську проблематику найчастіше коментують в російських ЗМІ Фролов, Затулін, Рогозін, Жириновський, Жаріхін та інші, не менш гідні "українофіли". Фронт критичних матеріалів вражає – від повної невідповідності України вимогам СОТ і НАТО до "свідомого перекручування історії з метою виправдання фашистської суті українського націоналізму".

Протягом останнього часу таке коментування українського напряму значно пожвавилося, й до нього активно долучилися представники російського істеблішменту.

Лише за останні три тижні Юрій Лужков, Сергій Лавров, включно із усіма своїми заступниками та прес-службою МЗС РФ, Сергій Іванов, сам новообраний президент РФ Дмитро Медведєв буквально по-новому потрактували весь спектр дискусійних взаємин й низку інших питань, які до свого сорому, Україна нахабно вважала своїми суверенними справами.

Перелік просто захоплює: проблематизація статусу міста Севастополя на пару із перебуванням у ньому Чорноморського флоту РФ, борги за газ та ненадійність України в якості транзитера енергоносіїв; протести проти святкування Конотопської битви; марення про денонсацію договору про дружбу, співробітництво і партнерство; вигадки про утиски росіян в сфері мовлення, про обмеження вживання російської мови, про закриття російськомовних шкіл.

Далі немає куди, адже дійшло до того, що президент Росії відтворює вельми нескромні інвективи про обмеження російської мови в Україні, а Міністерство закордонних справ РФ офіційно вимагає від української сторони припинити розробку низки нафтогазоносних площ у Чорному морі і заявляє, що переговори про терміни виведення флоту вирішуватимуться тоді, коли російська сторона вважатиме це на часі.

З жахом задумаюся про те, якими були б претензії Росії до України, не будь ці відносини стратегічними. Попри те, що, здавалося б, гірше вже нікуди, найближчим часом Україну чекає ще кілька випробувань. Наведені факти про інформаційний та політичний тиск на Україну невідворотно матимуть свій розвиток.

За даними експертів, які працюють "з Кремлем", для утримання України в орбіті свого впливу прийнято рішення не шкодувати патронів. На додачу до недопущення України в НАТО та встановлення "європейських" цін на газ, у Білокам’яній планують активізувати зусилля з обмеження зв’язків України в Середній Азії і на Кавказі.

На додачу – нівелювання дипломатичних зусиль України в Придністров’ї, повна локалізація ГУАМ разом із педалюванням виходу з об’єднання Молдови, забезпечення активного спротиву реалізації всіх енергетичних проектів за участю України і третіх держав, приватизація стратегічних підприємств України.

Для впливу на Україну визначено досить широкий арсенал засобів, в якому дипломатичний та інформаційний тиск за екстравагантністю не входять навіть до першої трійки.

Набагато більшого ефекту очікується досягти від дестабілізації ситуації в Криму, в тому числі за допомогою розколу Меджлісу та підтримки радикальних кримськотатарських угруповань, активізації КПУ, СДПУ (о), СПУ, партії "Велика Україна" та проросійських організацій Криму, створення антинатовського руху на Півдні і Сході, впровадження візового режиму з Україною, активізації оперативної роботи ФСБ та інших спецслужб на території як РФ, так і України.

Більше того, вже сьогодні високі чиновники Адміністрації президента РФ гордо рапортують своєму старому-новому начальству про те, що до співпраці вдалося залучити представників майже всіх (!) парламентських політичних сил, співробітників генпрокуратури, суддів, відставних розвідників. То ж в Україні стає цікавіше жити!

Відтак, елітам, які гордо іменують себе українською владою, доведеться дуже добре постаратися, аби відстояти національні інтереси, а надто – аби в існуючій какофонії голосів радників, помічників, побратимів, зброєносців і так далі відрізнити щирі нотки від колабораціонізму і антиукраїнського лобізму.

Як було сказано на початку матеріалу, відносини між Україною і Росією ускладнюються далеко не через НАТО. Зважаючи на рівень аргументації у відносинах, можна твердити, що відсутність теми НАТО була б сповна компенсована будь-яким іншим питанням – від взаємин із США до обслуговування літаків "Міг" Луцьким авіаремонтним заводом.

Вочевидь, конфлікт – явище в будь-якому випадку двостороннє. Тому завжди причини треба шукати в обох його учасниках. Проте навіть найкритичніші вітчизняні експерти визнають, що у відносинах з Росією вина України лише в бажанні захистити свої національні інтереси як окремого суб’єкта міжнародних відносин.

Певне, неможливо знайти відповідь на питання: якою має бути Україна, щоб не дратувати Росію? Для того, щоб не стимулювати "відважних" російських чиновників і політологів з усіх усюд поливати Україну брудом.

Щоб не враховувати при будь-якому закордонному візиті українського керівництва так званий "російський фактор". Щоб члени НАТО на самітах думали про вигоди від вступу України до блоку, а не про втрати від реакції на нього Росії.

Адже навіть із Білорусією – без п’яти хвилин членом російсько-білоруської конфедерації – час від часу виникають проблеми. Вирішити які – тимчасово – білоруському керівництву вдається лише у обмін на черговий пакет власності на трубопровід чи інший ласий об’єкт.

До речі, Білорусії вже пояснено російську формулу інтеграції – входження до РФ на правах ... декількох областей.

Отже, будь-яка країна, позиція якої не тотожна позиції Росії, є "недодержавою". Після розуміння цього для українських керманичів залишається лише два варіанти дій.

Перший – намагатися подобатися росіянам, потурати їх фантомним болям і імперським примхам – з надією отримати їхню підтримку у боротьбі з конкурентами. Як свідчить досвід втрат українською елітою контролю над власною державою і в XVII, і в XX столітті, цей шлях небезпечний особисто для таких "хитроумних" політиків.

Другий шлях передбачає вміння владної еліти консолідуватися навколо реалізації національних інтересів – заради майбутнього і держави, і власного. Цей шлях важкий і тернистий, але це шлях до зірок. Зокрема, на прапорі ЄС.

Микола Кравченко, "Українська правда"
25 червня 2008р.

Теги:

Коментарі

Битий-МВФ 2008-07-12 / 16:14:00
Все, що ви перерахували в УкраЇні нема, тому не вперед а рачки і тому наше приєднання загроза Євросоюзу та й будь-кому.

МВФ 2008-07-11 / 16:04:00
місний 05/07/2008 23:31 "Що б ви не гавкали тут на Україну, вона впевнено йде у майбутнє!"



МВФ: Україні загрожує затяжна економічна криза




Виконавчий директор МВФ Домінік Стросс-Кан попередив Україну про те, що слабка боротьба з інфляцією загрожує Україні глобальною і тривалою кризою.



Стросс-Кан заявив, що для розвитку економіки Україні необхідно три фактори:



- економічна гнучкість



- економічна стабільність



- політична стабільність



І додав, що "ви самі можете оцінити те, у якому стані вони перебувають в Україні".


місний 2008-07-05 / 23:31:00
Що б ви не гавкали тут на Україну, вона впевнено йде у майбутнє!

Битий 2008-07-05 / 04:36:00
Гниюча корова завжди вибирае стаду, як мучитись і здохнути. Євросоюзу в виді НАТО з нами презент.

Обозреватиль 2008-07-03 / 21:56:00
Україна завжди була і є імперією, тільки жіночого роду. Оціни: ПО МЕНОПАУЗI!!!


Ось, Cамостiйна Україна гарнинько цвiте: Експерти: до 2025 року населення України зменшиться на 20% У новій Доповіді Світового банку, презентація якої відбулася сьогодні, 2 липня, у Брюсселі йдеться про те, що до 2025 року населення України зменшиться на 20%. http://ua.korrespondent.net/tech/510578

Битый 2008-07-02 / 23:06:00
Імперії не зникають , а переходять одна в одну. Україна завжди була і є імперією, тільки жіночого роду. Оціни силу слабості! Зводить, та якби знала куди - вела б.

Дослідник 2008-06-30 / 15:01:00
Року 1860 оп’ять засіяла мадярам зоря надії. Цар Франциск Іосиф після неудачної таліянської війни народностям конституцію дарував, силою котрої німці і чехи, котрі вже "цілу Угорщину осіли і звали її "unseres neues Land" ("новим краєм нашим"), принуждені були із краю, т.є. із урядів, відступитися, а політична і судова управа (изявши фінанси) мадярам вернена".



З великою славностію обновилися давні збори і засідання; бесідники довгі промови держали, в котрих "кромі накидів на німців нич мудрого не було"; уряди оп’ять заняло майже лиш рицарство; злість і тиранство обновилися против нерицарів, можно сказати, —єгипетські кари заведені; но вся тота власть держала лиш за один рік; бо "видівши страшні надужиття, Його Величество розпустив Пештську комісію і возстановив дочасну управу, в котрій рицарі не приняли урядів.


Дослідник 2008-06-30 / 11:50:00
Пряшов, 8/20 май 860.

Любезнійший друг!

Во-первих, благодарю Вам за сімена цвітов, вони мні придалися.

2. Желаю получить одно євангеліє із печатні, не зная ціну, посилаю 16 fl. *, єсли більше нужно будет, то прошу доплатить на мой щот, єсли же меньє, то прошу послать ілі порто оплатить.

3. Посилаю собраниє дєньги (на передплату «Альбума» 1), до сих пор єще больше не предплатили, но єсли предплатить хто, сейчас отошлю.

У нас мадьяризм растет і розпространяється голосно, всі убираються по-мадьярськи і черкають острогами, слова не слишать іного, кромі мадьярського. А наші русини не лишень помагають, но і предводительствують їм, і сам мадьярського язика на гімназії здішной учитель єсть руський священик!

Но слов’яни (лютерани) держаться кріпко і учаться по-руськи.

Но єще суть і благовірнії русини, но тих хотя немного, однако ж таких, що за ребро дадуться повісити за русчизну. Читають книги, говорять публічно і не стидяться виступить где-небудь по-руськи.

Головацький і Дідицький 2 у нас суть почтенні, как апостоли, да і пам’ять їх будет процвітать од рода в род. Куземський, Малиновський, Хоминський 3, Желеховський 4 і Досковський 5 суть імена почтеннії у всякого русина угорського.


Позднєє напишу Вам що болєє і пошлю нечто к Вам.

Здравствуйте і помніте друга і брата Духновича.

Спостерiгач 2008-06-29 / 17:49:00
ПОСВЯЩАЕТСЯ СБУшникам



Пан Камуфляжник с хвостом, як файнинькый СБУшник, не мали бо йсте заботи на Сталінський мізантропизм, котрий Совєтізовав Украйину и є частинов Украйинства! Як нащадку Сталінских кадров Украйини, най вам притямлю лем дакотрі Чінгіз ханскі "успіхи" Украйинства, кідь вам туй є дозволенно цілу статью дати на вебсяйт:



(1) Зачаток Голокоста на Волині, де 14 000 гілф-полицаюв з групи Бандера-Лебідь-Шухевич з 1400 Зондер командо СС-фурера Гайдриха постриляло 200 000 Волинських євреюв. Туй банда СС-фурера Гайдриха порозуміла, ош 6 000 000 єв- реюв Європи постріляти не мош, и так прийшли з идеёв газових комор. Ось Украйинськый внесок до цівілізованного світу!



(2) Пак уже самі, без СС Зондер команда, самостійно "герої" Укираїни з групи Бандера-Лебідь-Шухевич, омного булше як євреюв - 18% жителюв (од дитей по старих родичув) Волині знищили лем зато, ош боли поляки. Дотипирь поляки не знавуть, што робити з сим геноцидом Укирайинських націоналистов и проблема є зась в Польском парламенті.




(3) Сийс Украйинський мізантропизм є на Україні до днишнёго дня. В року 1991 Україна мала 53 млн жителюв а типирь офіціально штатистичный уряд України установив число жителюв України на 46 млн. За роки самостійности Україна стратила 7 млн. жителюв, як за Голодомору.



(4)СБУшники кричить о нацикох, убо закрили не людську подобу Украйинської держави и мізантропизм Украйинства, котра сягать до традіцій козацтва на Диком полі Украйіні, аж до нащадків Чінгіз хана. А роблaть то так, як то робили за Сталіна йix родичі и прародичі. Неговорило ся за Сталіна у нас "живётся лучше и веселей" а невинні люди умирали в ГУЛАГУ и Голодоморі?

Камуфляжник:) 2008-06-28 / 11:03:00
Всему стаду сидоровых коз и персонально их пастырю



ПОСВЯЩАЕТСЯ



Василь Лаптійчук: «Росіяни використовують українських зрадників, а потім «палять» їх цілими партіями»




"Сьогодні у "Форпосту" надзвичайно цікавий співрозмовник. Не за посадою – директор Інституту Росії Василь Лаптійчук поки що не тішиться увагою преси, як директор Інституту країн СНД й заслужений українофоб РФ Костянтин Затулін. Цікавий – бо такого відвертого співрозмовника за останні 17 років інтерв’юер не мав.



Пане Василю, чи відслідковує Інститут такі речі, як, скажімо, відверте лобіювання конкретними українськими політиками і конкретними українськими політичними силами конкретних економічних та політичних інтересів російських кіл?



Ми не маємо ні можливості, ні бажання відстежувати дії українських політиків самі по собі. Надто в сфері лобіювання бізнесу або суперечки українських політиків за право отримувати російські енергетичні або інші бонуси в обмін на політичні поступки держави Україна на користь Російській Федерації. Ми не правоохоронна структура й наразі зосереджуємося переважно на політичних аспектах російсько-українських відносин. Бізнесові аспекти в цих відносинах дуже корумповані й кримінальні. Російський вплив на українське політичне життя ми фіксуємо переважно опосередковано, беручи до уваги розуміння російських національних інтересів в Україні та знання, з одного боку, традиційних російських способів і методів досягнення мети, а з іншого, сил і засобів, котрі при цьому Росія вживає.



Хоча, звичайно, з уваги на особливості «роботи» росіян з українцями (а це переважно грубе й брутальне використання), не можемо не бачити багатьох конкретних речей у зазначеному сенсі. Проте кожен наш співвітчизник, котрий вважає себе громадянином саме України і є небайдужим до її стану зовнішньої безпеки, не може не бачити як – на макрорівні – росіяни використовують деякі наші політичні сили для досягнення власних національних інтересів в Україні, котрі, як правило, є шкідливими або й небезпечними чи навіть руйнівними для нашої державності. Одні за російські гроші поширюють агітацію або бігають кримськими степами з антинатовськими хоругвами, інші – за перспективу російської т. зв. політичної підтримки на наступних виборах – роблять основним партійним гаслом щось на кшталт «НАТО – ні!». Є просто утриманці, котрі з року в рік дурять російських роботодавців про свій нібито вплив на політичне життя України й перспективи приходу до влади. Повторюсь, з уваги на особливості використання росіянами українських політиків та політичних партій, – їх усіх видно.



Росіяни – ще більші бюрократи, ніж ми. І ще більше схильні до корупції. І працюють, не «опускаючись» до делікатності у відносинах із продажними українцями – вони їх, по суті, традиційно зневажають. Тому й використовують цих новочасних наймитів грубо й публічно.




А використовуючи, вони «палять» їх поодинці й цілими партіями. Без жодного жалю. Росіяни – бюрократи (звітують переважно формою, а не змістом) і традиційно безжальні до українців і до зрадників, а коли в одній особі бачать і зрадника, і українця – то й поготів. За роботу «по Україні», за відповідні потрачені (й частково украдені) кошти вони один перед одним по владній вертикалі виправдовуються насамперед публічними проявами їхніх «агентів впливу». Пам’ятаєте, як прямо перед камерами Гліб Павловський радів, коли таки «вичавив» із кандидата в президенти Віктора Януковича статус російської мови як державної? Його не хвилювало, що після цього Віктор Федорович втратив частину своїх прихильників і, відповідно, шансів бути обраним, йому було важливо, щоб у Кремлі побачили, як «ефективно» він впливає на українських політиків, та потішились його дресирувальними здібностями...



Кожен український політолог, «взявши» (коли хтось не зрозумів – взявши «бабло» – В.С.) в росіян, мусить відчайдушно й неодмінно публічно ненавидіти Україну. Кожна партія, щось пообіцявши росіянам, мусить оголосити війну незалежності й демократичному життю України. Проросійські політики й партії в Україні – це політичні камікадзе, вони, по суті, одноразового використання. Український народ десь там, у підсвідомості, мудрий. За «русскімі блокамі» й вітренківцями підуть з політичної авансцени й інші проросійські сили в нашій країні. Партії й політики, котрі захищають в Україні ворожі щодо нашої держави інтереси, підуть у небуття. Їхні лідери або не усвідомлюють своє приреченості в Україні, або не мають іншого виходу.



Російська політика щодо України має переважно тіньовий за формою й однозначно ворожий і протиправний за змістом характер, а українські реалії такі, що у нас про все розповідають і все показують. Російська зовнішня політика страх як боїться світла й викриття. Росіяни не готові працювати за умов гласності й демократії. Це їх відверто дратує й суттєво знижує ефективність підривної діяльності. У світлі наших демократичних реалій (як би ми їх не оцінювали) їхні «происки» втрачають силу. Росіяни бояться світла й правди. Тут, до речі, слід відзначити чи не ключову роль у забезпеченні зовнішньої безпеки України вітчизняних ЗМІ.

(...)"



http://www.4post.com.ua/world/97414.html

Ваш 2008-06-28 / 07:11:00
Говорите правду, свій. Усі імперії ся розпали ай малинькі імперії, докунця ай державы як Югославія, а ай демократичні державы як Чехословакія. Такый процес ся стане усе, коли єдна национальність веде гегемонну політику и уберать права од другої націоналности. За СССР в 1945 року Сталін зобрав русинам націоналнусть а за єден динь переробив их на украйинцюв. Так видите свій, СССР ся розпала. О украіножерах свій немаєте моральноє право кричати, бо свідомі украйинці жеруть русинув Пудкарпатя а не навпаки!

свій 2008-06-27 / 19:21:00
Всі імперія світу розпалися. Туди дорога і Росії. Як би місцеві і чужі україножери не скрипіли зубами...

Спостерiгач 2008-06-25 / 23:11:00
Бiльше землi вам мав Сталiн награбати, убо йсте робили бiльший бордак, як росiяни.



Україна потрапила до списку найбільш нестабільних країн світу

Україна посіла 108 місце. Росія розташувалася на 72му. Усього ж аналізувалася ситуація у 177 країнах, повідомляє газета 15 хвилин.

http://ua.korrespondent.net/ukraine/503312

SmoothCriminal 2008-06-25 / 22:02:00
Дякуву, ож ісь те мене занесли до езбеушнику, айбо я не єсмь.)).



Маю щиру прикрість із того, що азіатський імперіаліст не позбирав докупи в Україну ще деякі території.

Спостерігач 2008-06-25 / 15:08:00
Трафена гуска усе загагать а щирі и свідімі тоже, кідь мають конфронтоваты правду о характері украйинцюв и іх державы, тобто факта о украйинстві. Иштьи раз цітуву украйинську характеризацію росіян и Російскої імперії из статї в Українській правді од Миколи Кравченка "Україні з любов’ю?" -



"Символічно ментальне і політичне віддалення України і Росії пояснити дуже просто: імперія може самоутверджуватися лише за рахунок своїх ворогів. Чим сильнішими є месіанські настрої серед еліт, тим потужнішою має бути ідеологічна робота серед населення, тим очевиднішим, конкретнішим, зрозумілішим (а значить – близьким) і відомішим має бути ворог."



А кого на сих новинках щирі и свідомі анти-русини роблять ворогами туй: "Русинов и Мадярув," бо знавуть ош іх "Соборна Украйина" бола АЗІАТСьКИМ ИМПЕРІАЛІСТОМ СТАЛІНОМ ЗАГРАБНИЦЬКИ ПОЗБЕРАНА! А то мало и має свою причину, чого основні Сталінскі кадри боли з України. А головні Сталінські кадри як Каганович, Хрущов, Подгорний, Щербицький, Брежнев болі з України! Тато більшовицька культура має дуже глибокі коріння на Україні и "свідомі українці" анти-русини як orange , Камуфляжнік с хвостом, SmoothCriminal а далші СБУшники сисю крімінальну політичну культуру представлявуть.

НОВИНИ: Політика

19:33
/ 13
Помер ексголова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль
13:46
/ 9
Ізолюючи угорців Закарпаття, Орбан і Ко роблять все можливе, аби угорська громада ставала все меншою – Балога
22:30
/ 28
Опубліковано архівний виступ єпископа Івана Маргітича під час вшанування 60-ї річниці подій на Красному полі біля Хуста (ДОКУМЕНТ)
21:37
/ 6
Зеленський звільнив Токаря і призначив Гайдая головою Мукачівської РДА
11:15
/ 4
На Закарпатті судитимуть двох кліриків УПЦ (МП), яких СБУ раніше викрила на пропаганді комунізму
23:23
/ 6
У понеділок "недоброчесна" голова апеляційного суду Фазикош розглядатиме апеляцію "корупційного" голови земельної комісії Ужгорода Мильо
20:45
/ 15
Уряд призначив заступника голови Закарпатської ОВА Добромільського головою Державної служби України у справах дітей
19:05
/ 42
На Закарпатті греко-католицького священника позбавили парафії за проукраїнську позицію (ДОКУМЕНТ)
21:48
/ 12
Вслід за Кащуком сесію перед голосуванням покинув Лунченко, а обов'язки голови виконуватиме секретар ради Губаль
18:01
/ 5
Два клірики УПЦ МП на Закарпатті отримали підозру за пропаганду комуністичного режиму та срср
15:04
/ 6
Депутати міської ради Хуста проголосували за недовіру міському голові Кащуку
15:24
/ 3
Ворог запустив ІПсО з "погрозами" на адресу угорців Закарпаття від "українських націоналістів"
04:07
/ 38
Василіяни Закарпаття на Капітулі в Угорщині переобрали на наступні чотири роки дотеперішнього керівника Провінції св. Миколая
20:07
/ 31
В Угорщині на виборах керівництва закарпатських василіян "духовно навчає" угорський прихильник сепаратизму МГКЄ
14:14
/ 6
На Закарпатті одіозний клірик УПЦ МП, що є кумом Медведчуків, влаштував "жіноче" шоу зі своїм викликом у "військкомат"
14:38
/ 4
Скарга закарпатської адвокатки Бухтоярової в КСУ поставила під загрозу декларування статків чиновниками – НАЗК
21:24
/ 9
Жителі "вибухової" Керецьківської громади проігнорували звіт свого корупційного голови від ОПЗЖ Мушки
16:25
/ 11
Кабмін погодив призначення Сергія Гайдая головою Мукачівської РДА
22:16
/ 31
В Ужгороді "слуги" "протиснули" призначення керівником комунального парку "ріднозакарпатського" "опоблоківця" Молнара
15:21
/ 5
"Ужгородець" Шуфрич отримав нову підозру – за фінансування Росгвардії у Криму
16:11
/ 1
У Мукачеві водій Audi смертельно травмував чоловіка, що переходив дорогу у невстановленому місці
19:30
/ 12
угорщина хоче, щоб угорцям Закарпаття "повернули" те, завдяки чому вони перестали говорити українською та відчувати себе громадянами України
19:14
Кулеба на пресконференції в Ужгороді розповів, як вирішуватимуть суперечку з угорщиною щодо нацменшин
12:28
/ 6
Кулеба і Єрмак зустрілись з сійярто в Ужгороді
20:11
/ 14
В Ужгороді затримали мукачівця, підозрюваного в киданні гранати на подвір'я депутата облради Горвата в Мукачеві
» Всі новини