Україна і COT: Чого чекати закарпатцям?

Віктор Погорєлов

— Поїзд пішов — ми у СОТІ — констатує Віктор Володимирович.
—  Уже нічого не зміниш, тепер можна хіба що робити прогнози, чого ми отримаємо від членства у COT більше — вигод чи прикрощів. Як на мене, то відповідь очевидна: переваг буде більше. Зокрема, й у сфері економіки. Виокремлю лише кілька вигод: подолання дискримінаційного ставлення до України у світовій антидемпінговій політиці; вдосконалення національного законодавства; розширення експортного потенціалу; прискорення реструктуризації та модернізації національного виробництва; відкриття широких можливостей щодо вступу на ринки більш як 140 країн — членів організації.
Утім, можливі й деякі проблеми, не виключає головний економіст області. Йдеться, зокрема, про використання України деякими розвиненими державами як ринку збуту своєї продукції; занепад неконкурентоспроможних галузей економіки; перетворення України на країну з вузькою спеціалізацією, що призведе до зростання імпортозалеж-ності; зменшення золотовалютних резервів, пов'язане зі збільшенням обсягів імпорту; дискримінація національних товаровиробників... Але це не означає, що згадані негативні тенденції обов'язково проявляться у всіх галузях економіки України. Вже перехідний 5-річний період покаже, чого більше — позитивного чи негативного — дасть нам членство у COT.
Безперечним залишається одне, переконаний Віктор Погорєлов: система COT заохочує конкуренцію і зменшує торговельні бар'єри, внаслідок чого виграють споживачі. Найочевидніша вигода вільної торгівлі для споживача — це зниження вартості життя. Внаслідок зменшення торговельних бар'єрів дешевшають готові імпортні товарні послуги, а також вітчизняна продукція, у виробництві якої використовуються імпортні комплектуючі. Ширший вибір товарів і послуг — також безсумнівна перевага вільної торгівлі. Зовнішня конкуренція стимулює ефективне вітчизняне виробництво, опосередковано знижує ціни і підвищує якість вітчизняної продукції.
Унаслідок активнішого товарообміну розвиваються нові технології, як це відбулося, приміром, з мобільним зв'язком. Нарощування
експорту вітчизняної продукції також збільшує доходи виробників, податкові надходження в бюджет, а отже, й доходи та добробут населення в цілому.
Звісно, фахівці нашого головного управління намагаються спрог-нозувати наслідки вступу України у СОТ для Закарпатської області, зокрема, її економіки. Візьмімо машинобудування, яке представлене в краї потужним підприємством «Єврокар»: для здійснення своєї діяльності воно ввозить із зарубіжжя комплектуючі матеріали. Внаслідок вступу України у СОТ та спрощення митних процедур готова продукція згаданого заводу (автомобілі «Шкода» та «Фольксваген») стане дешевшою, що позитивно позначиться на розширенні ринків збуту.
Або зовнішньоекономічна діяльність... Вступ у СОТ позитивно вплине на діяльність підприємств з іноземними інвестиціями, які здійснюють діяльність на території нашого краю. Це, зокрема, ТОВ «Ядзакі — Україна», ТОВ «Джейбіл.сьоркіт Юкрейн лімітед» та інші. Застосування принципів СОТ дозволить підвищити ефективність зовнішньоекономічної діяльності за рахунок зменшення тарифних і нетарифних торговельних бар'єрів. Недискримі-наційний підхід, передбачуваність і прозорість економіки приваблюють партнерів і підвищують товарообіг, сприяють оптимізації діяльності і зменшенню витрат підприємств, створенню сприятливого клімату для торгівлі та інвестицій, припливу капіталу в область.
Легка промисловість. Ця галузь має потужний потенціал, особливо з виробництва швейних та трикотажних товарів. Передусім хотілося б назвати такі підприємства, як ВАТ «Мукачівська трикотажна фабрика «Мрія», ВАТ «Ужгородська швейна фабрика», ТОВ «Карпати-Інтерконтиненталь» та інші. Більшість продукції, виробленої з давальницької сировини, вже нині експортується в країни Європи. Вступ у СОТ дозволить нашим виробникам самостійно закуповувати якісну сировину і нарощувати обсяги виробництва.
Чи не найбільше стривожені членством України в СОТ представники сільського господарства: мовляв, вітчизняний агровиробник постраждає, оскільки внутрішній ринок заповниться дешевими імпортними продуктами харчування. Як кажуть, поживемо — побачимо... До речі, зауважив В.Погорєлов, в Україні маємо значно нижчий рівень державної підтримки сільського господарства, ніж у розвинених країнах. Скажімо, видатки на згадані цілі в останні роки у нас дорівнювали 0,5 % ВВП, тоді як в Угорщині — 1,8%, Японії та ЄС — по 1,7%...
Може, правда, виникнути проблема з тим, що доведеться скорочувати ті види субсидій, котрі підпадають під заборону або обмеження згідно з Угодою про сільське господарство, яка, однак, дозволяє збільшувати субсидії на фінансування дослідницьких, навчальних, консультативних та маркетингових програм, створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки, страхування та гарантування безпеки доходів, виплати на відшкодування збитків від стихійних лих та за програмами охорони довкілля...
А закарпатські підприємства переробної промисловості, на думку багатьох фахівців, уже давно однією ногою у СОТ, тобто працюють за міжнародними стандартами. Чимало місцевих виробників постачають свою продукцію в Голландію, Ізраїль, США, Німеччину та інші держави. Закарпатці експортують вина, мінеральні води, плодоовочеву консервацію тощо. А продукція Ужгородського коньячного заводу, як і підприємств, що розливають мінеральну воду, вже давно відповідає стандартам СОТ. Словом, сказав на завершення Віктор Погорєлов, не така страшна СОТ, як її малюють. Реальну вигоду від членства у світовому економічному співтоваристві отримають насамперед вітчизняні експортні галузі, зокрема металургійна і хімічна промисловість. Поліпшиться й добробут громадян, збільшиться ВВП. Від цього, певен, виграють і держава, і її громадяни.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати