Роздуми випускниці середньої школи

Цього року зовнішнє незалежне тестування стало для всіх випускників середніх шкіл єдиною стежкою до здобуття вищої освіти.

У ньому зареєструвалося понад 512 тисяч учнів, хоча обов’язковий для всіх тест з української мови і літератури складали лише 462 тисячі учасників зовнішнього незалежного тестування. У 2006 році незалежним зовнішнім тестування було охоплено 42 тисячі, а в минулому – уже 112 тисяч випускників, при наборі на перші курси вищих навчальних закладів України біля 500 тисяч стали студентами. Протягом цих років учні мали можливість, за вибором, також проходити у ВНЗ традиційні вступні випробовування, як правило, теж у вигляді тестів, причому тести були відомі заздалегідь. Започаткував тестову форму вступних випробовувань у 1992 році Львівський національний університет, який очолював теперішній міністр освіти і науки проф. Іван Вакарчук.
Кажуть, що головна мета ЗНО – рівний доступ до освіти всіх категорій випускників шкіл, і як досягнення вважають строгу секретність тестів до початку роботи всіх 1888 пунктів тестування. Але кому потрібна така секретність? Краще було б усі тести, а їх не менше 1-2 тисяч з кожного предмету, опублікувати за місяць до тестування. Відомо, що така практика має місце не тільки в наших, але й у закордонних ВНЗ.
Інша мета ЗНО – боротьба з корупцією в освіті. Багато високопосадовців саме цей аспект вважають головним при запровадженні незалежного тестування. Звичайно, вона є. Але хтось, певно, хоче переконати наше суспільство, що рівень незаконних прибутків освітян, як і, до речі, медичних працівників, вищий, ніж, наприклад, у митників чи податківців.
Наше покоління випускників корінним чином відрізняється від тих, які закінчили середні школи 15-20 років тому. Ми не кращі і не гірші, ми інші. Всі ми, і майбутні гуманітарії, і природничники та інженери, і юристи та економісти, – комп’ютерне покоління. Для нас комп’ютери стали життєво необхідним джерелом інформації та спілкування. А цього старше покоління педагогів, що організували і проводять ЗНО, не може зрозуміти.
Ось конкретний приклад про те, як проходило пробне тестування з української мови та літератури. Напередодні директори всіх шкіл м. Ужгорода оголосили учням та їх батькам, що після аналізу тестових зошитів завдання, на які правильні відповіді дасть невелика кількість учнів, будуть вилучені з ЗНО. Саме таку процедуру і вимагає виконати детально розроблена наука про тести – тестологія. І ось, у належний час випускники визначених шкіл зібралися в класних кімнатах престижної ЗОСШ №1. Нас розсадили, ознайомили з процедурою тестування і роздали зошити із завданнями. На мій подив, всі вони мені були знайомі, оскільки ними виявився скопійований у січні зі сайту Українського центру оцінювання якості освіти розміщений там єдиний варіант тестів за минулий 2007 рік. Пізніше я дізналася, що саме цей варіант було роздано учням усіх шкіл міста. Про область не знаю. Далі цікавіше. Через годину один учень встає і відносить зошит інструкторові. Вся аудиторія з цікавістю спостерігає, що буде далі. А далі інструктор, навіть не відкривши зошита, повертає його учневі, додаючи при цьому листочки з відповідями, і пропонує, щоб він сам перевірив і оцінив себе. Зрозуміло, що через 10 хвилин у класі не залишилося нікого. Хіба це не профанація ЗНО?
22 квітня під час тестування з української мови та літератури вимоги до учнів були підвищені: жодних мобілок, жодних контактів між собою, учнів, які виходили в туалет, інструктори передавали в коридорах по естафеті один одному, поки не дійшли до охоронця, що знаходився у згаданому приміщенні – все, як має бути. Частина випускників не встигла закінчити твір на тему, оскільки не була знайома зі специфічними вимогами до його написання. Після тестування ми вияснили, що всі учні отримали варіанти з подібними тестовими завданнями, причому найбільші труднощі були з відповідями на тести з літератури, зокрема на ті, де необхідно було висловити особисту думку про певні пріоритети літературного твору, яка могла і не співпасти з думкою авторів тестів. Правильні відповіді на тестові завдання з української мови і літератури були опубліковані в Інтернеті біля обіду 23 квітня. Як ми і гадали, найбільше неправильних відповідей було саме в тестах з літератури, причому в багатьох випадках автори тестів посилалися на 2-3 підручники з української літератури, хоча в школах, як правило, навчання проводиться за одним.
Ще один нюанс ЗНО. Результати цього тестування Центр обіцяв оголосити в перших числах червня, тобто через 6 тижнів. Це примушує задуматися, чи не завеликий термін перевірки їх? Якщо йде комп’ютерна перевірка тестів, то нормальною є ситуація, коли кількість одержаних балів висвітлюється поряд з прізвищем учня на дисплеї в коридорі школи максимум через годину після здачі ним зошита з тестами, а сертифікат з центру учень отримує протягом тижня. Зрозуміло, що ця процедура повинна проходити в регіональному філіалі Центру (для нас це Івано-Франківський філіал), або в Києві. При тих фінансах, які виділені Центру, і сучасних можливостях комп’ютерних мереж це не проблема. Якщо ЗНО впроваджується надовго, то контроль за роботою всіх пунктів тестування, в тому числі й візуальний, є обов’язковим. Подібна практика мала місце в попередні роки в багатьох ВНЗ України при вступних випробуваннях абітурієнтів.
І все-таки, хоча в об’єктивності оцінок тестування впевнені далеко не всі випускники. Ми, молоде покоління, сьогодні вибираємо ЗНО як безальтернативний варіант. Процес пішов, і змінювати тепер його недоцільно. Хвилює інше. Якщо в США незалежне тестування активно використовують з 60 років минулого століття, то очевидно, що воно виправдовує себе. На жаль, наші освітяни, учні та батьки не ознайомлені належним чином з перевагами та недоліками системи ЗНО, яку розробив Центр для української освіти, не мають можливості порівняти її з закордонними аналогами (Європа, Росія, Білорусія, США), не уявляють, якими є перспективи її подальшого розвитку з врахуванням реалій і потреб майбутнього українського інформаційного суспільства, інтегрованого в європейському просторі.
Щодо можливих негативних сторін цьогорічної вступної компанії та ЗНО. У нашій країні склалася ситуація, коли випускники шкіл можуть мати високі оцінки в сертифікатах ЗНО, але не мають жодних гарантій вступу до обраного ними престижного ВНЗ, оскільки в документі "Умови прийому до вищих навчальних закладів України у 2008 році", зокрема в п.15, за рішенням приймальних комісій ВНЗ передбачено створити "особливі умови участі в конкурсі та форми проведення вступних випробувань" для окремих категорій абітурієнтів. Кількість таких вступників може складати від 60-ти до 80-ти відсотків від загального обсягу державного замовлення для конкретного ВНЗ. До них належать, зокрема, і переможці учнівських обласних та всеукраїнських олімпіад з різних предметів. У ЗМІ неодноразово висвітлювалося, що, на жаль, при визначенні призерів олімпіад навіть таких рівнів мають місце певні непорозуміння.
В окремих газетних публікаціях навіть йшлося про те, що завдання від Центру тестових технологій – загроза національній безпеці України. Це, звичайно, занадто, але мотивація опонентів ЗНО була такою (мова йшла, в першу чергу, про тести з гуманітарних предметів – з історії, літератури, юридичних дисциплін, хоча це актуально і для інших). Більшість завдань ЗНО направлена на те, щоб перевірити, скільки дат, імен, подій та документів запам’ятав учень. Незрозуміло, яка необхідність у цьому. Такі тести вимагають від випускника не активізації розумової діяльності, а лише гарної пам’яті для відтворення фактів. Практика свідчить, що творчо мислячі учні показують гірші результати, ніж слабші. У США після накопичення певного досвіду незалежного стандартизованого тестування цей момент врахували і відкоригували тести таким чином, щоб перевіряти не лише здобуті знання, а й уміння критично мислити й аргументувати свої думки, вирішувати певні проблеми на основі аналізу наданої інформації. З огляду на це опоненти пропонують переробити і наші тести, або ж розробити інші форми об’єктивного контролю знань.
Погодьмося з тим, що якість мислення є важливим критерієм оцінювання інтелектуальної спроможності випускника школи навчатися у ВНЗ, а отже і стати висококваліфікованим і різносторонньо ерудованим спеціалістом. Те, наскільки творчо і критично майбутній студент мислить, є важливішим, ніж обсяг засвоєної ним інформації, особливо інформації довідкового характеру, яку легко відшукати в довідниках та мережі Інтернету. Саме такий підхід відповідає вимогам інформаційного суспільства, в якому необхідно вміти швидко аналізувати великі об’єми інформації, що надходить, знаходячи при цьому оптимальні рішення.
Необхідно зауважити, що такі престижні університети Європи, як Оксфордський і Кембриджський ще не приєдналися до Болонського процесу, цілком резонно застерігаючи, що високі результати тестування свідчать лише про добру пам’ять абітурієнтів і зовсім не гарантують їх творчих здібностей, уміння нестандартно мислити та гідних моральних якостей.
Пофантазуємо трохи, що нас може чекати в майбутньому. Після 20 років неперервного зовнішнього незалежного тестування на керівних посадах в нашій державі, банковій сфері та бізнесі будуть елітні люди, які отримали вищу освіту через ЗНО. Очевидно, що середня і вища школа на той час уже будуть налаштовані на цю систему, змінивши свої пріоритети. Вчителі (не дай, Боже!) забудуть, що школа все-таки є освітнім закладом, покликаним дати учням певні знання та уміння, створити їм всі умови загального розвитку та сформувати з них творчі, критично мислячі особистості, і перетворяться на репетиторів, "натаскуючи" учнів на розв’язування тестів, бо лише висока кількість балів у відповідних сертифікатах буде критерієм ефективності їх роботи. У свою чергу, маючи специфічний контингент студентів, у яких результати екзаменаційних сесій далеко не завжди співпадають з високим рівнем балів у сертифікатах ЗНО, педагоги ВНЗ змушені будуть у кращому випадку перетворити перші курси на "лікбез", хоча б частково навчаючи студентів матеріалу, який вони повинні були засвоїти в середній школі, і відповідно внести корективи в навчальні плани наступних курсів. Далі піде ланцюгова реакція: малоініціативні, але з гарною пам’яттю "розумники" не зможуть швидко приймати адекватні рішення в умовах невизначеності та кризових або стресових ситуаціях. Для цього їм недостатньо буде лише накопиченої у середній та вищій школах інформації. Для нас стануть недосяжними реалії, коли в майбутньому інформаційному суспільстві творчі особистості зможуть самостійно аналізувати конкретні проблеми, бути здатними прогнозувати можливі наслідки рішень, спираючись на розуміння загальних закономірностей і тенденцій розвитку природних, економічних та соціальних процесів, широко використовуючи для цього комп’ютерну техніку.
І все-таки ми за ЗНО, бо, попри всі негаразди, передбачаємо, що опублікування об’єктивних (хочеться в це вірити) результатів незалежного попредметного аналізу знань по всіх регіонах вперше за всі роки існування незалежної України дозволить зробити належні висновки щодо ефективності нашої освіти. А громадське обговорення проблем освіти неминуче приведе до позитивних змін у цій сфері, отже – і в нашому житті.
На закінчення, дорогі читачі, побажайте випускникам ні пуху, ні пера в довгому марафоні зовнішнього незалежного тестування, і хай допоможе нам усім Господь Бог!

Юлька, випускниця 2008 року, "Трибуна"
13 травня 2008р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

22:39
/ 1
На Запоріжжі поліг Петро Ганич з Кам'яниці Оноківської громади
22:00
/ 1
Командир "Граду" з позивним "Ісус"
17:33
/ 3
У Лютій Костринської громади згоріли будинок і трактор
11:12
/ 1
Чехія допоможе звести реабілітаційний центр в Ужгороді
22:04
Протягом минулого тижня в Ужгороді народилося 53 малюків, у Мукачеві – 34
12:40
/ 1
У 9 закладах Закарпаття можна отримати безкоштовну медичну допомогу при інсульті
11:25
/ 19
В Ужгороді сквер міської лікарні реконструюють і облаштують за 40 млн грантових гривень
17:48
На Закарпатті у березні 2024 року порівняно з груднем 2023 року ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
17:12
Цьогоріч у березні на Закарпатті ціни зросли на 0,7%
11:09
В Ужгороді "комунальні" повідомлення про порушення ПДР залишатимуть на авто у червоних зіп-пакетах
10:51
22-річного Івана Бориса з Заріччя, якого з серпня 2022 року вважали зниклим безвісти, зустрінуть і поховають у понеділок
22:15
/ 2
Стало відомо про загибель в лютому під Авдіївкою Віталія Старости з Великої Копані Виноградівської громади
11:36
У Тересві попрощаються з полеглим Героєм Михайлом Руснаком, що більше року вважався зниклим безвісти
22:27
В Ужгороді попрощалися із полеглим Героєм Олексієм Кобцем
15:44
На Закарпатті в теплицях почали збирати ранню картоплю
15:34
/ 1
Юрій Лущай з Краматорська, що поліг на Донеччині і похований у Великих Лучках, був істориком і відомим вікіпедистом
11:33
/ 1
На Сумщині поліг Василь Цинканич з Бегендяцької Пастілі Великоберезнянської громади
10:56
На війні з росією поліг Олексій Кобець з Ужгорода
19:16
/ 1
На Закарпатті військовий уник реального покарання за переправлення "ухилянта" через кордон
15:47
/ 9
У Буківцьові на колишній Великоберезнянщині створили новий монастир УПЦ Московського патріархату
11:17
/ 1
Дубівська громада сьогодні попрощається з Василем Скрипником з Красної, що загинув ще в травні 2022-го
22:28
/ 1
На Запоріжжі поліг Іван Гецко з Кушниці Керецьківської громади
18:31
На Сумщині загинув Михайло Мегеш з Великих Ком’ят Виноградівської громади
11:22
В Ужгороді у неділю відбудеться благодійний забіг під сакурами
10:46
/ 4
У Закарпатському апеляційному суді скінчилися марки. Тому він припиняє листуватися
» Всі новини