Сійярто закликав ЄС до санкцій проти України, українське МЗС здивоване, а Клімкін говоритиме в Будапешті про угорські паспорти

І підтвердив намір узгодити точки зору з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним в Будапешті 12 жовтня. Говоритимуть про все, у тому числі про видачу громадянам України угорських паспортів і не тільки

Петер Сійярто
Петер Сійярто

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт буде далі домагатися від Києва відкликання закону про освіту, а якщо цього не станеться, то буде вимагати санкцій Європейського союзу проти України, передає кореспондент Радіо Свобода.

Виступаючи в Будапешті, він заявив, що доля закордонних угорців не є предметом торгу для Угорщини, і через це Україна повинна відкликати свій закон про освіту, що, на думку політика, утискує права нацменшин.

«Ми боротимемося до останнього за відкликання Україною цього закону… В цій справі не може бути компромісу», – наголосив керівник МЗС Угорщини.

Він знову стверджував, що цей закон порушив Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Через те, що угода передбачає зміцнення прав нацменшин, уважає Сійярто, Угорщина ініціює на нараді міністрів закордонних справ країн ЄС у Люксембурзі 16 жовтня процедуру перегляду цієї угоди.

Для цього потрібно скликати Раду з питань асоціації, пояснив міністр, додавши, що Угорщина виступить із ініціативою поставити це питання на порядок денний цього органу. Він, однак, зауважив, що для його затвердження потрібна кваліфікована більшість.

За словами міністра, якщо Україна не вживе необхідних заходів, у силу можуть вступити штрафні санкції ЄС, які торкнуться сфери торгівлі, адже умови асоціації містять домовленість про вільну торгівлю, яка відкриває перед Україною європейські ринки.

Через те, вів далі Сійярто, якщо буде визнано, що Україна порушила основні принципи угоди про асоціацію з ЄС, то наслідком цього може стати запровадження торговельних та економічних санкцій.

Міністр повідомив, що на зустрічі на українському Закарпатті, в Ужгороді, 9 жовтня представники угорської меншини, делегати від громадських організацій, духовенство та педагоги просили угорську владу не відступатися від зайнятої позиції. І тому вирішити цю проблему, на думку Сійярто, може тільки відкликання закону про освіту.

Він назвав «цинічною казкою» аргумент про необхідність ухвалення такого закону внаслідок незнання закарпатськими угорцями української мови і наголосив, що його країна буде спростовувати такі пояснення на всіх міжнародних форумах. Міністр додав, що, на його думку, немає нічого спільного між навчанням рідною (угорською – ред.) мовою і знанням української мови. Поліпшити знання української можливо, і здобуваючи освіту угорською мовою, вважає політик.

Петер Сійярто підтвердив намір узгодити точки зору з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним, який приїде в Будапешт 12 жовтня, проте попередив, що шлях у Європу для України лежить через Угорщину не тільки в географічному сенсі.

Також 10 жовтня в Києві Міністерство закордонних справ України повідомило, що зі здивуванням сприйняло заяву міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто стосовно перегляду Угоди про асоціацію між Україною і Європейським союзом через український закон про освіту. «Угорщина має право порушувати будь-яке питання в рамках ЄС. Але рішення стосовно України не можуть ухвалюватися без України, яка платить надзвичайно високу ціну за своє місце в Європі», – заявили в Києві про прагнення Будапешта розглянути його претензії до України в Євросоюзі і домагатися зміни угоди про асоціацію.

«Ми неодноразово наголошували на своїй відкритості до предметних переговорів. Попри пропозицію української сторони щодо спільного відвідання Закарпаття головами МЗС двох країн, угорська сторона ухвалила рішення здійснити такий візит в односторонньому порядку. Проте міністр закордонних справ України Павло Клімкін готовий відвідати Будапешт 12 жовтня, а міністр освіти і науки України Лілія Гриневич підтвердила готовність зустрітися з міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом у Києві 19 жовтня», – заявили в міністерстві.

«Ми готові до діалогу на міждержавному рівні, на рівні громад та в рамках міжнародних організацій. Ми чекаємо представників угорського парламенту як у Києві, так і в Закарпатті. Але дискусія має вестися на основі аргументів. Ми також запрошуємо наших європейських друзів і партнерів відвідати Закарпаття та поспілкуватися безпосередньо з жителями регіону для розуміння ситуації на місці», – мовиться в заяві МЗС.

Цього ж дня, 10 жовтня, міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що для Києва перегляд Угоди про асоціацію з Євросоюзом можливий лише в контексті забезпечення чіткої європейської перспективи України.

Відповідаючи на заяву голови МЗС Угорщини Петера Сійярто, який 9 жовтня виступив за перегляд Угоди про асоціацію України з ЄС через новий український закон про освіту, Клімкін написав у твітері: «Дуже здивований заявами голови МЗС Угорщини щодо перегляду Угоди про асоціацію. Планую обговорити всі питання 12 жовтня в Будапешті… Підтверджую готовність до діалогу з Угорщиною на всіх рівнях. Говоритимемо про все, у тому числі про видачу громадянам України угорських паспортів і не тільки».

Він також запросив європейських партнерів відвідати Закарпаття.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто 9 жовтня відвідав Ужгород, де зустрівся з керівниками організацій закарпатських угорців та очільниками церков для узгодження точок зору. Він заявив, що новий закон України «Про освіту» «суттєво порушує» принципи Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Через це, сказав міністр, він планує ініціювати наступного тижня на нараді міністрів закордонних справ країн-членів Європейського союзу в Люксембурзі перегляд цієї угоди з Україною.

При цьому, як стверджують джерела Радіо Свобода у Раді ЄС, запит Будапешта про те, щоб порушити це питання на Раді міністрів закордонних справ ЄС, був прийнятий, але до ідеї перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у Брюсселі ставляться скептично і кажуть, що переглядати цей уже підписаний, ратифікований усіма державами ЄС, включно з Угорщиною, і чинний міжнародний договір практично неможливо.

Угорщина однією з перших розкритикувала ухвалений закон України «Про освіту» від 5 вересня і пригрозила, що через нього блокуватиме всі міжнародні ініціативи України. У Будапешті вважають, ніби стаття цього закону про мову освіти, державну українську, загрожує національним меншинам в Україні, зокрема угорській, що живе в частині Закарпаття. Київ наголошує, що зміни не погіршать вивчення мов меншин і при цьому мають поліпшити вивчення представниками меншин державної мови України.

Серед найбільших критиків мовної статті закону також були Росія, Румунія, Польща. Свої застереження щодо освіти нацменшин висловили Болгарія, Греція і Молдова. Розкритикував закон і голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

У Києві заяви угорських представників назвали істеричними. Як дипломатичний демарш із Будапешта до Києва на консультації відкликали посла України Любов Непоп.

Водночас українська влада зробила низку кроків для роз’яснення положень чинного закону, зокрема його мовної статті стосовно нацменшин, закордонним партнерам. Паралельно з цим закон відіслали на експертизу Венеційської комісії Ради Європи. В Києві висловили сподівання, що висновок буде на користь України.

Міністр освіти України Лілія Гриневич у своїх публічних виступах категорично заперечує тезу про те, ніби закон звужує права нацменшин. За її словами, мовою нацменшин збережеться викладання певних предметів, але пріоритетним напрямком у школі, згідно з освітньою реформою, є викладання державною мовою.

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи на осінній сесії проведе термінові дебати щодо ухваленого в Україні закону «Про освіту».

 

Радіо Свобода

11 жовтня 2017р.

Теги: Угорщина, Україна, Сійярто, Клімкін, асоціація

Коментарі

Вуву 2017-10-11 / 21:34:29
В кожно часом в хаті ... чи в гаражі ... чи на горищі можна знайти якщо не бардак то розгардіяш. Так само і в кожній крайіні ... Але є речі державного значення ... Де такі речі просто неприпустимі. І якщо таке сталось ... Що клімкін не знав про прийізд сіярто ... Це є свідченням того що по лінійі мзс з боку хунійі ... не було ніякого дотримання міждержавних положень щодо відвідувань
і перетину кордону.

ужгородец 2017-10-11 / 19:43:20
Климкин не знал, а Москаль встречал и обнимался. Не поймеш когда в государстве закончится бардак.

Читатель 2017-10-11 / 18:45:56
Istvan 2017-10-11 / 17:56:46
Я, конечно, не эксперт, в этом плане, но:
1) В этом плане, как будет вести себя Венгрия, в описанной ситуации?
2) Идиотизм ситуации, не забываем, заключается в том, что г-н Климкин, совершенно неожиданно, высказал: "Случайно узнал о визите...." . Это как понимать?
3) Кто что может не знаю, но в данном случае, речь идёт не о рядовых гражданах. А об официальных лицах других стран, приезд которых обязан согласовываться!

Istvan 2017-10-11 / 17:56:46
для Читатель - "Наш Климкин может так вот поступить, в чужой стране? Не может!"
Как не может?? Ему никто не запрещает ездить хоть ежемесячно или еженедельно к украинским общинам в соседние страны, и там интересоваться, как они там живут, какая помощь им нужна, мог бы требовать создание украинских школ, и продоставлять материальную поддержку для их существования.

2017-10-11 / 17:34:10


Флуд. Коментар видалено. Адмін


Вуву 2017-10-11 / 15:03:36
Якщо збоку поставити яценюка ...то будуть виглядати як два брата близнюки.

Цімбору із уйлока 2017-10-11 / 15:00:51
Чому мовчить порох ... Бо "свій чоловік"... А інакше грошей би від контрабасу не було . А як тоді набивати баблом офшорні рахунки ?
А типирьки може ігена і хотів би сняти та немож .А єслі іген рот відкриє та зачне говорити всьо што ненада . А маскалі та хуни бистро тото подхватять представляєш якоє гуно вилізе .но та як типирьки ігена снімати получається што неможна а всьотаки нужно.
А до того времені як луганськ захватили зелйоні человечкі хто тамки бив представітельомом президента . Тот же іген .Які іше вопроси.

Цімбор з Уйлока 2017-10-11 / 13:31:19
Пройшло кілька тижнів з моменту зради обласних 38 кнурів. Реакції нуль. Президент мовчить. Треба не тільки у фейсбуці писати про досрочні вибори обласної ради, а вжити реальних заходів. Кілька арештів, обшуків, і почали би думати. Треба почати з Генобачія, а там і інших за всі деталі брати

"Страшна мадяризація" 2017-10-11 / 11:53:36
Семен Семенченко :
Угорський прем'єр ,президент Чехії ,все це не агенти Кремля.Це люди ,які дозволяють собі ставитися до України на стільки ,на скільки їм це дозволяють Яценюк ,Порошенко ,Аваков та інше військово-політичне керівництво України .Це вони не називали війну війною ,допускали котли і вибухи складів ,вивели Україну на передові місця в рейтингах корупції .
Вони стільки ПЛЮВАЛИ в душу українцям ,що деякі керівники іноземних держпв подумали ,що об Україну можна витирати і свої ноги .

Читатель 2017-10-11 / 11:47:45
И обрисую еще раз ситуацию, коротко. Наш Климкин может так вот поступить, в чужой стране? Не может!
1) Частный визит в Венгрию нанести - Климкин бы и 100 метров не проехал бы, по территории Венгрии.
2) Посетить Венгрию, потребовать оставить Украину в покое?
Для нашего министра такое вот возможно? Невозможно! А у нас - пожалуйста!

Читатель 2017-10-11 / 11:44:50
Уважаемые комментаторы!
Что мы тут обсуждаем, вы не забываете? Вопрос один - почему Украина так себя унижает? И как такое возможно?

"Страшна мадяризація" 2017-10-11 / 11:37:40
Згідно з перепису 1921 року .і далі по тексту ..

"Страшна мадяризація" 2017-10-11 / 11:35:58
1851 р.село Теково .
"Тикегазо угорсько -руське село в угочанському комітаті біля Тиси.
5 римо-католиків,256 реформаторів ,300 греко -католиків ,10 євреїв .
Згідно перепису в Текові проживало :2 чехословаки ,477 русинів ,492 угорці ,72 євреї .За віросповіданням 44 римо-католики ,497 греко-католиків ,433 реформати ,74 іудеї .
З праці Івана Біланчука " Нариси історії Виноградівщини ".

мова до Читача 2017-10-11 / 10:32:16
Непроста історія української мова за Карпатами. Було б правильно, щоб б про неї пам"ятали і знали, також учні в школах, як історію рідного краю

мова 2017-10-11 / 09:55:03
Клімкін правий "Говоритимемо про все, у тому числі про видачу громадянам України угорських паспортів і не тільки"
Шановний угорський міністр, Сіярто не міг не знати, що подвійне громадянство на Україні заборонено на законодавчому рівні і що роздаючи угорські паспорти громадянам України, вони штовхають їх на порушення Конституції, за що громадяни мають притягуватися до відповідальності. З цього можна зробити висновок:
-що громадяни України, які набули ще й угорське громадянство(за потурання Угорщини)здобувають статус такої собі "масовки, чи матеріалу", яким можна жонглювати, як кому в будапешті заманеться, тому що вони "масовка"...
А українські держпосадовці та обранці, які беруть участь у цій "чорній" цирковій виставі на боці угорських сепаратистів, повинні понести відповідальність...

Читач 2017-10-11 / 09:24:41
Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?

Надзвичайна гостра реакція Угорщини на новий Закон України «Про освіту», який передбачає впровадження української мови як навчальної і в угорськомовних школах, викликає зрозумілі порівняння з тим часом, коли Закарпаття входило до складу Угорщини.
Які умови були створені тоді для розвитку українського шкільництва? Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва? (При цьому слід зважити, що українців в Угорщині було півмільйона – в кілька разів більше, ніж нині є угорців в Україні).
У державних школах лише державна мова
Отож, закон ще 1879 року про навчання угорської мови у закладах освіти гласив: «Необхідно, щоб кожен громадянин отримав відповідну можливість для засвоєння угорської мови як державної». (Саме такими і є аргументи української влади нині).
Читаємо угорський закон далі: «В сільській, церковній чи іншій публічній народній школі на посади вчителя, помічника чи тимчасового вчителя можуть прийматися лише особи, що здатні навчати угорської мови». ( Це до питання, чи можуть нинішні угорськомовні вчителі Берегівщини навчати свої предмети українською мовою. За угорським законом, їх навіть не прийняли би на роботу, якби вони цього не вміли).
І підсумок закону: «Кваліфікаційні дипломи можуть бути видані лише в тому випадку, якщо той, хто складає іспити, в достатній мірі володіє угорською мовою». (Себто, не знаєш державної мови, диплом не отримуєш).
Із останньої чверті ХІХ століття мадяризація українського шкільництва на Закарпатті велася шаленими методами. Всі державні школи стали угорськомовними. Лише церковно-приходські школи, утримувані самими громадами, могли бути іншомовними. Однак у державних школах навчання було безплатним. Внаслідок цього кількість україномовних шкіл скоротилося до мізеру. І тут ідеться лише про початкову освіту, бо середня і вища була всуціль угорськомовною. (Український Закон «Про освіту» забезпечує початкову освіту мовами національних меншин, чого угорці не дозволяли в державних школах).
Але і цього угорському уряду було мало. В 1914 році він видає розпорядження, щоб вивчення української мови в церковних народних школах обмежити лише трьома роками. В державних школах, яких була абсолютна більшість на Закарпатті, вона навіть не вивчалася. (Український закон дає право вивчати мову національної меншини протягом усього навчання).
І нарешті – останній акт «турботи» про національну меншину. У 1916 році мадярський уряд примусово перевів навчання української мови у школах з кирилиці на латинку. Всі підручники, церковні книги, газети починають друкувати лише латинкою (Що би сказали закарпатські угорці, якби їх перевели на кирилицю? Ото би було крику на цілий світ! А влада Угорщини саме так вчиняла з українцями).
Угорщина Першу світову війну програла, і Закарпаття відійшло до Чехословаччини. Інакше би за якихось 20-30 років півмільйона українців насильно би перетворили на «греко-католицьких мадяр».
Тотальна заборона української мови
Але на цьому освітня історія з Будапештом не закінчилася. Бо у 1939 році Угорщина знову окупувала Закарпаття, вже як союзник Гітлера. Щоправда, за двадцять міжвоєнних років у краї виросла нова інтелігенція, сповнена національної свідомості, і змадяризувати півмільйона закарпатських українців стало значно важче.
Але угорська влада і тут взялася до роботи із завзяттям. Українську літературну мову було заборонено як таку, українські книжки вилучено з бібліотек і навчальних закладів (частина з них по-варварськи знищена), ліквідовано українські видавництва та організації. Знову відбулося перейменування населених пунктів, мадяризація українських прізвищ та імен у документах.
Але оскільки перетворити закарпатських українців на угорців в один момент не виходило, то Будапешт поставив собі за мету спочатку створити тут новий народ – «угроруський». Угорський намісник на Закарпатті у 1940-1941 роках Міклош Козма особисто взявся контролювати створення окремої місцевої мови. «Угроруська мова настільки примітивна, що її можна розвивати в будь-якому напрямі», – писав він.
Заміна місцевих вчителів на вихідців із корінної Угорщини
За кілька років другого угорського пришестя кількість «угроруських» гімназій зменшилася із 5 до 3. Натомість угорських зросла з 1 до 4. (Це при тому, що українців було утричі більше).
Кількість горожанських шкіл з «угроруською» мовою навчання скорочено вдвічі і майже при всіх відкрилися угорські паралелі. Учительські семінарії реорганізували на двомовні, але і в «угроруських» паралелях багато предметів викладалося угорською.
У селах, де жила бодай горстка угорців, народні школи переводилися на угорську мову. А там, де угорців не було, поспішно відкривалися угорськомовні класи. За два роки кількість учнів в «угроруських» середніх школах зменшилася на четвертину, але Міністерство внутрішніх справ вважало, що і це число є зависоким і має знизитися ще на третину.
Місцевих вчителів замінювали приїжджими, яких присилали з центральних районів Угорщини і котрі не знали жодної слов’янської мови. Ясна річ, що навчати вони могли лише угорською. У 1940 році таких вже було 70% у школах краю.
26-27 червня 1942 року на нараді представником Міністерства культу та освіти Угорщини було порушено питання, щоб на територіях, небезпечних з угорської точки зору, поступово переходити на угорську мову викладання.
До речі, на угорську мову і літературу у всій системі шкільництва відводилося найбільше годин, а викладали їх тільки вчителі, прислані з Угорщини.
Наджупан Ужанської жупи Шіманфалві 15 квітня 1940 року підписав розпорядження (під грифом «Цілком таємно») адресоване бургомістру Ужгорода, яким заборонив видавати на руки читачам міської бібліотеки книги, друковані російською, українською і чеською мовами, і зобов’язав щокварталу передавати йому прізвища тих, хто цікавився такою літературою. З березня 1941 року будь-які «угроруські» матеріали, представлені до друку на території Закарпаття, можна було друкувати тільки з дозволу Ужгородської угорської королівської прокуратури.
А ось цитата заступника начальника окружного військового командування І. Вар’ю: «В угорських національних інтересах, щоби в Ужгородській державній гімназії угорські викладачі з корінної Угорщини складали 100%. Сьогоднішніх «угроруських» викладачів слід замінити надійними угорськими, що будуть виховувати «угроруську» молодь».
Але і в Другій світовій війні Будапешт програв. І Закарпаття вирвалося з його цупких «братніх» обіймів.
А закінчити цей історичний огляд хочеться цитатою того ж Міклоша Козми, угорського намісника Закарпаття: «Державні школи необхідні, бо в них навчання, ясна річ, ведеться державною мовою».
Чи не так, панове з Будапешта?

Вуву 2017-10-11 / 07:27:09
Точно ... Дати маскалю "деревяний орден" за найнижчий рівень АйКю ...і копняк під сраку.

Вуву 2017-10-11 / 07:23:45
А чи можуть бути якісь санкційі ПАРЄ ... Щодо хунійі ... За поширення ЗАВІДОМО неправдивойі інформацій ... Щодо украйінського закону про освіту ???

пенсіонер 2017-10-11 / 07:06:12
ТО про санкції проти України домовились високі сторони Москаль і Сійярто.
Тоді це дуже продуктивний візит мадярського міністра в Закарпаття.
А Ген Геничу за це треба дати нагороду, адже вивів державу на новий рівень.

Вуву 2017-10-11 / 05:24:38
Ось так украйінці змушені перед всією європою "стверджуватись" чи "занаво народитись" і стати тими ... Ким йім призначено бути на цій землі .

НОВИНИ: Політика

11:46
Затримані на Закарпатті 7 нелегалів виявилися громадянами Афганістану та Бангладеш
03:27
/ 8
Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій вбачає на Закарпатті ознаки "м'якого сепаратизму"
06:35
/ 3
МЗС України відповіло Угорщині: не варто вільно тлумачити висновки "Венеційки"
06:26
/ 3
Угорщина після рішення Венеційської комісії оголосила три умови для підтримки України
18:47
/ 6
Москаля просять ввести в штат Іршавської РДА перекладача для її російськомовного очільника (ДОКУМЕНТ)
03:44
/ 12
Феномен Саакашвілі
15:48
/ 10
Клімкін: Угорська освіта залишається, але буде частина предметів українською
14:58
/ 21
Венеційська комісія підтримала "мовну" статтю про освіту нацменшин
07:28
/ 2
"Рука Держдепу". Хто і як "рятував НАБУ"
05:30
/ 15
Клімкін зустрівся з Сійярто і з'ясував, що угорців на Закарпатті вже менше 100 тисяч
04:36
/ 2
Через виявлене в Чопі м'ясо, вражене АЧС, Угорщина заборонила ввезення м'яса з України
18:14
/ 19
Угорщина закликала направити постійну місію ОБСЄ на Закарпаття через "напруженість" в регіоні
13:36
В Іршаві відкриють унікальну виставку старовинного одягу Луганщини "Евакуйована колекція"
06:58
/ 4
Угорський міністр вирішив, що заради НАТО Україна має скасувати закон про освіту
17:03
/ 20
Закарпатський "відродженець" Ланьо хоче зняти Соболєва з голови антикорупційного комітету (ДОКУМЕНТ)
06:10
/ 20
Україна не сприйматиме шантажу Угорщини і не відмовиться від мовної статті закону про освіту - заступник глави МЗС
05:41
/ 1
Україна та Угорщина планують провести зустріч до чи після висновків Венеціанської комісії – Клімкін
02:54
/ 10
Клімкін напередодні візиту на Закарпаття: Україна не визнає ультиматумів в питанні імплементації закону "Про освіту"
20:50
/ 8
На Закарпаття знову навідався високопосадовець країни, що блокує і шантажує Україну
07:49
/ 7
Спікер ВР допустив відтермінування мовного закону в частині навчання нацменшин українською
07:38
/ 2
Екс-міністр закордонних справ України порадив Угорщині дивитися вперед, а не назад
11:27
/ 8
Уряд Угорщини консультується з Шуфричем про проблеми у відносинах з Україною
18:35
/ 13
Віктор Орбан відкрив карти: як наростатиме конфлікт України та Угорщини
13:37
/ 40
Угорські триколори на Закарпатті: прояв сили чи безсилля?
04:56
/ 16
Шантаж триває: Угорщина не може підтримати євроатлантичні зусилля України без скасування закону про освіту – Сійярто
» Всі новини