Хто заробляє за "зеленим тарифом" на річках Закарпаття? (ДОКУМЕНТИ)

А також скільки отримують громади, - про все це у другій статті з циклу журналістського розслідування «Гонитва за «зеленим тарифом» вбиває річки Карпат?».

Хто заробляє за "зеленим тарифом" на річках Закарпаття? (ДОКУМЕНТИ)

У минулій публікації журналістського розслідування «МГЕС у Нижньому Бистрому: розумна інвестиція чи вирок для Ріки?», ми досліджували одну з найбільших та найрезонанснішу серед малих гідроелектростанції Закарпатської області – Нижньобистрівську МГЕС з потужністю 2МВт, яка належить ТОВ «Акванова Девелопмент» на річці Ріка в межах села Нижній Бистрий Хустського району. Згідно відкритих даних з НКРЕКП для ТОВ «Акванова Девелопмент» ставка «зеленого тарифу» починаючи з липня 2017 року встановлена у розмірі 340,23 коп./кВт-год. (без ПДВ).

Компанія знаходиться в Києві за адресою вулиця Васильківська 1 і, згідно з відкритими даними з сайту НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг – ред.), зареєстрована на Пермякову Олену Володимирівну, яка є директором ще трьох подібних компаній – ТОВ «Акванова Енерго», ТОВ «Гідроенергоінвест» та ТОВ «Акванова Констракшин». У всіх підприємств головним видом господарської діяльності значиться виробництво електроенергії. Заступником директора значиться закарпатець Кинів Богдан Юрійович, колишній депутат Закарпатської обласної ради шостого скликання, де за час своєї роботи у 2010-2015 роках очолював комісію з питань розвитку продуктивних сил, виробничої інфраструктури, банківської діяльності та інвестицій. Бенефіціаром усіх компаній значиться київський бізнесмен Тинний Ігор Вячеславович, власник понад тридцяти підприємств та організацій, переважна частина яких займається виробництвом енергії. Також відомо, що ТОВ «Енергетична Україна ТВ», яке у 2012 році придбало 50% акцій ПАТ «Закарпатобленерго» і належить австрійській компанії OMBRI Electrical Energy Holding GmbH, очолює пан Тинний.

Такої широкої уваги гідроелектростанція набула через те, що під час її будівництва точились гарячі суперечки між забудовниками та природоохоронними експертами, які попереджали про згубні наслідки для унікальної гірської Ріки, такі як – зникнення червонокнижних видів риб, погіршення якості води і зміна усієї екосистеми річки. Власне, за два роки експлуатації ми маємо схожу ситуацію до прогнозованої і вже тепер можна передбачити майбутнє річки, за умови побудови на ній чи її притоках чергових електрогенеруючих об’єктів.

У другій статті з циклу «Гонитва за «зеленим тарифом» вбиває річки Карпат?» розповідаємо про соціально-фінансові домовленості між громадами і забудовниками, суми сплачених податків, а також називаємо компанії, що володіють гідроелектростанціями чи мають намір їх побудувати.

Нами були надіслані інформаційні запити до сільських рад, на території яких розташовані малі гідроелектростанції, з проханням надати інформацію щодо наявності інвестиційної угоди чи договору про співпрацю між громадами та компаніями, а також з проханням озвучити розміри податків, які сплачуються у сільський бюджет цими ТОВ. Такі ж самі запити були надіслані й до власників МГЕСів.
 

Не «Нижньобистрянською» єдиною: МГЕС у рахівському Білині

В селі Білин Рахівського району на потоці Ільмин (басейн Тиси) діє мала гідроелектростанція потужністю 630 кВт (див. фото 1). Об’єкт введений в експлуатацію у 2006 році та належить ТОВ «Енергія Карпат». Зараз компанія зареєстрована у міст Ужгород за адресою вулиця Швабська, 67 на Мартинова Ярослава Леонідовича, тоді як при будівництві Білинської МГЕС у 2003 році директором був Нагорний Василь Степанович. Про це сказано як у відповіді, яку ми отримали з Білинської сільської ради, так і в інвестиційній карті товариства, знайденій у мережі. Як бачимо, адреса реєстрації компанії також інша (див. скріншот 1-2). Серед кінцевих бенефіціарів – Тинний Ігор Вячеславович. Заступником директора малої гідроелектростанції є той самий Кинів Богдан Юрійович, що керує і Нижньобистрянською МГЕС.

 

 

 

Для ТОВ «Енергія Карпат» ставка «зеленого тарифу» починаючи з липня 2017 року встановлена у розмірі 340,23 коп./кВт-год. (без ПДВ) (дані взяті з офіційного сайту НКРЕКП).

На надісланий інформаційний запит в Білинській сільській раді нам повідомили, що з ТОВ «Енергія Карпат» був підписаний договір оренди земельної ділянки згідно з яким за оренду землі у 2017 році вже заплачено у повному обсязі – 36 075,96 грн. Будь яких інших домовленостей чи угод немає, підприємцями надається лише спонсорська допомога (див. фото-копія 1).

 

Відповіді від ТОВ «Енергія Карпат» за два тижні наша редакція так і не отримала. За словами працівників київського офісу компанії, зараз керівництво перебуває у відрядженні і не має змоги надати інформацію на поставленні питання.
 

Куди і скільки платить за  «зелену енергетику» РЕНЕР

Найбільшою кількість об’єктів з виробництва «чистої енергетики» на Закарпатті володіє група енергетичних компаній «РЕНЕР», яка займається спорудженням сонячних та гідроелектростанцій з наступним виробництвом електричної енергії та її продажем за «зеленим тарифом» локальним мережам. Зареєстрована компанія в Ужгороді по вулиці Фединця 11А, директором значиться Ковач Іван Юрійович.

Як значиться на сайті компанії групою енергетичних компаній «РЕНЕР»реалізовано чотири проекти з гідроелектрогенерації:

-          мала ГЕС на річці Красношурка (басейн Тересви) у селі Красна Тячівського району, власник ПП «Укрелектробуд»;

-          міні-ГЕС на річці Брустурянка (басейн Тересви) у селі Лопухів Тячівського району, власник ПП «Комерцконсалт»;

-          мала ГЕС-1 на річці Шипіт (басейн Ужа) у селі Тур’я Поляна Перечинського району, власник ПП «Комерцконсалт»;

-          міні-ГЕС-2 на річці Шипіт (басейн Ужа) у селі Тур’я Поляна Перечинського району, власник ТОВ «Зелена технологія».
 

Краснянська МГЕС

Гідроелектростанція побудована у селі Красна Тячівськогорайону. Об’єкт потужністю 1,16 МВт вводився в експлуатацію у дві черги: січень 2011 - 800 кВт та липень 2013 - 360 кВт. Очікуваний річний виробіток - 4,0 млн. кВт.год. Ставка «зеленого тарифу» починаючи з липня 2017 року встановлена у розмірі 340,23 коп./кВт-год. (без ПДВ).

Власником станції є ПП «Укрелектробуд», яке входить до групи «РЕНЕР» та зареєстроване в місті Ужгород по вулиці Тиха, 16/2. Керівник ПП – Пшенишнюк Володимир Віталійович.

За зверненням редакції у Краснянській сільській раді повідомили, що ПП «Укрелектробуд» за період з 2011 по 2013 рік сплатило в місцевий бюджет 128 803 грн. тим самим повністю виконавши свої фінансові зобов’язання за договором про пайову участь. З 2016 по поточний рік підприємством було сплачено земельний податок у сумі 26 072 грн., а також щомісяця на рахунок сільської ради поступає податок за найманих працівників – близько 3 535 грн. (див. скан-копії 2-3).

Разом з незалежним експертом-екологом Оксаною Станкевич-Волосянчук ми здійснили виїзд на Кряснянську МГЕС та попросили прокоментувати екологічний стан гірської річки Красношурки і дати оцінку енергогенеруючому об’єкту:

«Між горами в’ється змійкою гірська річка Красношурка, права притока річки Тересви, де зараз на одному із відтинків річки на місці кам’яних порогів та бурхливих потоків можна побачити канал. Це дериваційна МГЕС змішаного типу, коли, для отримання відповідної кількості електроенергії, окрім деривації, потрібна ще й підпірна гребля. Таким чином після греблі з річки частина води відводиться дериваційною трубою на турбіну. Довжина деривації – 1850 м. Дериваційна труба діаметром 1,2 м ведеться вздовж ґрунтової дороги над землею й справляє неприємне враження (див. фото 2-3). Тип турбіни – «Френсіс», який вважається найбільш неприйнятною для використання  в гідроенергетиці та недружньою до природи, оскільки усі живі організми, які потрапляють в трубу, не мають шансу в ній вижити».

Відео зняте у вересні 2017 року після рясних дощів, тож зараз видно, як через греблю ллється повноводний потік. Очевидно, що працівники МГЕС у цей час здійснювали скид надлишку води через греблю. Однак в більшу частину року після греблі в руслі річки залишається зовсім мало води (див. фото 4), адже гребля є не переливною (увазі читачів пропонуємо любительське відео, відзняте у жовтні 2013 року).

«Краснянська МГЕС побудована та уведена в експлуатацію у 2011 році ПП «Укрелектробуд» без проходження процедури оцінки впливу на навколишнє природне середовище, державної екологічної експертизи та без погоджень із Закарпатським облводгоспом і Головним держуправлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області. Потужність цієї МГЕС складала 0,8 МВт. Зараз Краснянська МГЕС належить групі енергетичних компаній «РЕНЕР», і з 2013 року потужність МГЕС збільшена до 1,16 МВт.

Рибохід у тілі греблі спроектований та побудований скоріше для того, щоб він візуально був, бо цей рибохід не виконує своєї функції пропуску риби, яка мігрує. Тому річка Красношурка, колись еталонна по лососевих видах риби, сьогодні є непридатною для їхнього життя рікою. Ні форель струмкова, ні червонокнижний харіус європейський тут більше не нерестяться. РЕНЕР щорічно зариблює річку мальком форелі струмкової, але популяція цього виду не здатна до самовідтворення. Харіуса в Україні штучно не розмножують, тому у цій річці цього червонокнижника більше немає. Непридатною ця річка є й для нересту лосося дунайського, який раніше міг нереститися у Красношурці недалеко від місця впадіння річки у Тересву. Зараз ця ділянка річки повністю змінена (див. фото 5)», - продовжує еколог.

«Перешкодою для розмноження видів риби гірських річок у річці Красношурка є не тільки неправильно сконструйований рибохід, але й сам канал-водосховище, який утворився вище греблі ГЕС. У цій частині річки вода глибока, дно замулене. Зміна гідрологічного режиму річки призводить до зміни фізико-хімічних характеристик річкової води, тому тут не може жити киснелюбна аборигенна риба гірських потоків. Натомість цю річку починають заселяти непритаманні гірським водотокам представники флори і фауни. Індикатором деградації гірської річкової екосистеми є бобри, які заселились у водосховищі вище греблі, та рогіз, який завжди заселяється на ставках, мочарах, озерах та рівнинних повільно плинних річках (див. фото 6-8). Так мала ГЕС на гірських річках кардинально змінює довкілля, знищуючи природне середовище й створюючи антропогенне», - завершує пані Оксана свій коментар.


Лопушанська МГЕС

МГЕС розташована в селі Лопухів Тячівського району. Об’єкт потужністю 996,0 кВтбув введений в експлуатацію в серпні 2016 року. Очікуваний річний виробіток - 5,2 млн. кВт.год. Ставка «зеленого тарифу» починаючи з липня 2017 року встановлена у розмірі 340,23 коп./кВт-год. (без ПДВ).

Власник гідроелектростанції - ПП «Комерцконсалт», яке входить до групи «РЕНЕР» та зареєстроване за тією ж адресою, що і ПП «Укрелектробуд»: у місті Ужгород по вулиці Тиха, 16/2. Керівник ПП – Ганзел Андрій Владиславович.

На інформаційний запит Лопухівська сільська рада надала нашому виданню копію договору про співпрацю та повідомила, що в якості земельного податку в бюджет громади поступило 8 770 грн. за 2016 рік та 5 528 грн. за 2017 (див. скан-копії 4-5).

Чи повністю і по яких статтях були виконані пункти угоди про співпрацю точно не відомо, так як за словами місцевих депутатів деякі роботи, що значаться в документі в селі не виконувались.

В свою чергу «РЕНЕР» повідомив, що по всім громадам, де розташовані об’єкти компанії, укладені та підписані угоди про співпрацю. Зазначивши, що компанія бере на себе зобов’язання виконувати передбачене в угоді з моменту початку будівництва та до введення об’єкту в експлуатацію, але зазвичай, ще до початку робіт реалізовано більш ніж 80 % цих зобов’язань, які також прописуються і в інших документах. Існують і усні домовленості та ряд звернень, прохань від сільських рад, депутатів, виконкомів, районних адміністрацій, закладів освіти, релігійних громад, місцевих жителів тощо.

«За період діяльності компанії «РЕНЕР» з 2010- року по 1 січня 2017 року сплатили зборів і податків до різних бюджетів згідно чинного законодавства України на суму 179 147 132 гривень», - відповіли в компанії на наше запитання щодо сплачених податків.

Разом з Оксаною Станкевич-Волосянчук ми відвідали і Лопухівську МГЕС  і так само попросили експерта прокоментувати побачене:

«Лопушанська МГЕС побудована й уведена в експлуатацію групою енергетичних компаній «РЕНЕР» у 2016 році на річці Брустурянка, яка є лівою притокою Тересви. Потужність – біля 1 МВт. Це дериваційна МГЕС змішаного типу, тобто окрім деривації потребує підпірної греблі у руслі річки.

Річка Брустурянка, яка є притокою заповідної річки Тересва (відтинок Тересви від селища Усть-Чорна до села Красна є іхтіологічних заказником «Усть-Чорна», а з 2016 року вся річка Тересва разом з притоками є об’єктом Смарагдової мережі України – частини Пан’європейської мережі природоохоронних територій – ред.), є місцем нересту форелі струмкової та червонокнижного харіуса європейського та еталонною по лососевих видах риби. Кам’яне ложе русла та великі валуни створюють стрімкі перекати та маленькі водоспади – саме такі умови любить ця киснелюбна та холодолюбна риба.»

«Лопушанська МГЕС на перший погляд справляє краще враження, ніж Краснянська. Водосховище тут невелике, рибохід лоткового типу, достатньо широкий для проходження форелі і харіуса. Однак деякі питання щодо ефективності рибоходу залишаються відкритими:

1) відео знято в період дощів, то ж лотки рибоходу заповнені водою. Але чи саме таким є заповнення лотків протягом року, а особливо в період осіннього та весняного нересту двох основних видів риби цієї річки – форелі струмкової та харіуса європейського?

2) рівень води у нижньому б’єфі (після греблі) малий, і якщо подивитись на об’єми води, які витікають з турбіни, то навіть в досить водний період, потік, що ллється з турбіни є більш привабливим для мігруючої риби, ніжпотік у природному руслі. Отже, риба, що йде на нерест може бути дезорієнтован ще до досягнення рибоходу.

В будь-якому разі жодного моніторингу за кількістю риби у річці власниками Лопушанської МГЕС не ведеться, як і обліку та визначення відсотку риби, яка успішно подолала рибохід. Тож залишається очікувати відгуків місцевих рибалок та членів клубу спортивних рибалок-нахлистовиків, які зможуть дати оцінку прохідності цього рибоходу.

Працівники РЕНЕР щороку зариблюють річку мальком форелі струмкової, що, зрештою таки є свідченням певних очікуваних втрат риби, яка живе у цій річці. І, як вже є традицією, зариблюють тільки цим видом. Отже, на харіуса європейського, відтворенням якого ніхто не займається, очікує поступове вимирання.» - підсумовує експерт.

Слід зазначити, що при телефонній розмові з «РЕНЕР» нам підтвердили, що зариблення проводиться виключно струмковою фореллю в кількості більше 60000 штук в рік як їм і рекомендували природоохоронці. Щодо інших червонокнижних видів, то за словами представника компанії, потреба у ньому відсутня.

За словами депутатів сільської ради Білина, вони надсилали до керівництва села і групи «РЕНЕР» письмовий запит щодо діяльності МГЕС на території Лопухова. Відповідь вони отримали вже від ПП «Альтнер». У списку платників податків у сільський бюджет також значиться ця компанія (див. фото-копія 1-6), натомість жодної згадки про «РЕНЕР» чи «Комерцконсалт» немає. Тож хто сплачує податки у місцевий бюджет і чому не сільська рада, не підприємство «РЕНЕР» не згадало у відповідях на журналістські запити «Альтнер»?

ПП «Альтнер» зареєстроване за тією ж адресою, що і група енергетичних компаній «РЕНЕР»: місто Ужгород, вулиця Фединця, 11А. Директор – Лизанець Світлана Олександрівна.
 

МГЕСи у Тур’ї Поляні: Шипіт-1 і Шипіт-2

МГЕС «Шипіт-1» та «Шипіт-2» - гідроелектростанції побудовані на річці Шипіт в межах села Тур’я Поляна Перечинського району (див. фото 9-11). Перша, потужністю 1.02 МВт, введена в експлуатацію в березні 2012 року та має очікуваний річний виробіток – 4,3 млн. кВт.год. Друга –потужністю 999,0 кВт, запущена у вересні 2014 з очікуваним річним виробітоком – 4,7 млн. кВт.год. Ставка «зеленого тарифу» для обох об’єктів починаючи з липня 2017 року –340,23 коп./кВт-год. (без ПДВ).

 

 

 

Власником гідроелектростанцій є ПП «Комерцконсалт» та ТОВ «Зелена технологія».

Як повідомили редакції у сільській раді Тур’я Поляни, між громадою та ПП «Комерцконсалт» був підписаний догорів оренди в якому були передбачені умови співпраці. Цей договір підтверджував також гарантійний листі до сільської ради від ТОВ «Зелена технологія». Це підприємство з виробництва електроенергії зареєстроване в Перечинському районі під керівництвом Лизанець Світлани Олександрівни.

З 2013 по перше півріччя 2017 року компаніями (ПП «Комерцконсалт» та ТОВ «Зелена технологія» - ред.) сплачено  в місцевий бюджет за оренду землі і земельний податок на суму 256 768 грн. (див. скан-копії 6-8).


За що борються громади Закарпаття сьогодні

Громади Закарпаття рішуче захищають річки свого краю від забудови гідроелектростанціями. Ще на початку року в Хустському районі забудовниками ТОВ «Гідроресурс-Ріка» (зареєстрована на Сегедій Віктора Михайловича) і ТОВ «Ріка Енерго» (зареєстрована на Кудрявцева Івана Олександровича), з дозволу місцевої райдержадміністрації, планувалося побудувати ряд каскадних гідроелектростанцій на річці в межах або поблизу сіл Березово, Горінчево, Кошелево та Липча. На громадських слуханнях, які хоч і були проведенні з численними порушеннями чинного законодавства, людям таки вдалося висловити своє категоричне «ні».

В підтримку громад виступив і голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль, який  розпорядженням №370 від 20.07.2017 року "Про скасування розпоряджень Хустської РДА" скасував вже видані розпорядження голови Хустської РДА Назарія Павлія на розробку містобудівної документації та заборонив видачу нових до грудня 2017 року. Тоді має вступити в дію новий ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля».У свою чергу ТОВ «Гідроресурс-Ріка», ТОВ «Ріка Енерго» та Хустська РДА подали в суд на обласну владу з вимогою скасувати розпорядження голови Закарпатської ОДА. Крапку в цій справі поставив Закарпатський адміністративний окружний суд 2 жовтня, відмовивши вищезгаданим компаніям в позові до голови Закарпатської ОДА.

У Тячівському районі схожа ситуація. Там головою райдержадміністрації було видано розпорядження на розробку детальних планів майбутніх гідроелектростанцій в селах Бедевля, Біловарці, Ганичі та Калини. Забудовником виступало ТОВ «Гідроресурс-Тересва», що як і «Гідроресурс-Ріка» зареєстровано на Сегедій Віктора Михайловича (пан Сегедій значиться директором ще двох подібних ТОВ – «Гідроресурс-Шопурка» та «Гідроресурс-2010». Лише у Біловарцях провели легітимні громадські слухання, на яких громада не підтримала будівництво станції. Слухання у Бедевлі через численні правопорушення визнали не дійсними, а у Ганичах та Калинах зібрання громад кваліфікували як збори села.

В свою чергу, голова ОДА видав розпорядження «Про проведення громадських слухань», яким зобов’язав голову Тячівської райдержадміністрації забезпечити проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації для будівництва каскаду міні-ГЕС на річці Тересва за межами сіл Калини, Ганичі та Бедевля. Такий крок став відповіддю на чисельні звернення мешканців села Ганичі, котрі хочуть висловити свою думку стосовно будівництва гідроелектростанцій, але зробити цього не можуть по причині блокування громадських слуханнях з боку керівництва села. В документі сказано, що у разі не проведення належних громадських слухань, розпорядження голови Тячівської РДА про розроблення детального плану території для будівництва малих гідроелектростанцій за межами населених пунктів Тячівського району будуть скасовані.

І зовсім нещодавно стало відомо, що Мукачівська міська рада дала дозвіл на розроблення проектної документації для будівництва каскаду малих гідроелектростанцій на річці Латориця в межах міста Мукачево. В даному випадку забудовником виступає ТОВ «Гідроресурс-Латориця» під керівництвом Максимець Івана Івановича. Окрім цього пан Максимець є керівником ще 10 компаній, більша частина яких займаються виробництвом електроенергії. Серед бенефеціарів компаній зустрічається вже вищезгадуваний Сегедій Віктор Михайловичй, а також ім’я Трикура Віктора Федоровича, колишнього депутата обласної ради п’ятого скликання, що очолює ТОВ «Закарпатське обласне агентство із залучення інвестицій та господарського розвитку територій». Саме він представляв інтереси іноземних інвесторів у Хустському та Тячівському районах області цього літа, під час проведення громадських слухань.

Що скаже громада Мукачева – побачимо згодом. Призначення громадських слухань з цього приводу поки-що не оголошувалось.


Що далі?

Чи мають річки Закарпаття майбутнє? Чи вдасться зараз, у вік гострої нестачі енергетичних ресурсів та інтенсивного розвитку відновлювальної енергетики, знайти компроміс між «зеленим тарифом» та потребами місцевих громад, між шляхом країни до енергонезалежності та навколишнім середовищем? Питання, відповіді на які отримаємо лише при комплексному підході зваживши всі «за» і «проти».

Державна програма симулювання виробництва «чистої енергії» з прив’язкою «зеленого тарифу» до курсу євро затверджена лише до 2030 року, а самими виробниками він («зелений тариф» - ред.) може використовуватись протягом 10 років з моменту встановлення. Як бачимо, час, за який малі гідроелектростанції мають не лише повернути вкладені кошти, а і стати прибутковими – досить лімітований. Саме цим і пояснюються численні скандали та чутки про корупційні схеми, що супроводжують будівництво МГЕСів на Закапратті. Беручи за приклад досвід малої гідроенергетики у Європі, варто більш глибше досліджувати умови місцевого ландшафту, пропускної здатності і видового складу карпатських водотоків, даючи публічну незалежну оцінку з подальшим моделюванням їх стану в майбутньому.

Розслідування було проведено за підтримки Інституту Масової Інформації, Freedom House та Міністерства закордонних справ королівства Норвегія

 

Олена Мудра

05 жовтня 2017р.

Теги: міні-ГЕС, МГЕС, гідроелектростанція, Ренер, Комерцконсалт

Коментарі

Уйко 2017-10-05 / 19:44:52
У ганичах калинах та бедевлі усі ГЕСи кришує петьовка бо його соратники Грабар Шваб Куцин плиска по всіх селах ведут переговори з головами од його імені

точно 2017-10-05 / 18:46:35
Хто заробляє... Ну вже ж точно не місцеві.

Білинець 2017-10-05 / 17:55:00
Василь Петьовка до сих ГЕС нічого не має. Се Ковач із друзями- регіоналами....

Ганичани 2017-10-05 / 09:21:55
Най тяжко тячівцям та рахівчанам боротися бо тут кришує ГЕСи нардеп петьовка

НОВИНИ: Соціо

10:48
В Ужгороді встановлюють головну ялинку Закарпаття
10:41
В Ужгороді виконком погодив бюджет на наступний рік, далі – слово за депутатами
09:58
Новорічну ялинку в Мукачеві відкриють напередодні Дня Святого Миколая
09:52
У Мукачеві фіксують підйом Латориці впродовж доби на 116 см
09:44
В Ужгороді та у Сваляві відкачували ґрунтові води, що підтоплювали дворогосподарства
09:33
На КПП "Тиса" на Закарпатті – черга з понад 100 вантажівок
06:56
Закарпаття перебуває в трійці "лідерів" за кількістю хворих на кір
06:47
В Ужгороді можна буде "акційно" виміряти артеріальний тиск, визначити рівень глюкози та пройти УЗ обстеження сонних артерій
06:26
За два роки реформування ЗМІ у Києві та Закарпатті - нульовий результат
06:02
У "Червеному вині" в Мукачеві візьмуть участь 40 виноробів (СПИСОК)
19:35
В Ужгороді обговорили проблему комплексного захисту від підтоплення поверхневими водами окремих мікрорайонів міста
18:14
/ 1
Хустяни у середу мітингуватимуть проти МГЕСів у Львові
18:03
/ 9
Закарпатський онкодиспансер закупив препарат для лікування онкохворих учетверо дорожче, ніж міжнародні організації
17:55
/ 2
На Закарпатті наступного року ремонтуватимуть дороги М-06 та М-25
17:47
У 2018 році в Ужгороді знову повертатимуться до питання ремонту гідрантів
16:51
"Оріґамі по-українськи. Різдвяні фантазії" покажуть в Ужгороді
16:48
На Закарпатті дітям-сиротам та позбавленим батьківського піклування придбають житло за кошти держбюджету
15:53
"Щасливі діти" запрошують до "Різдвяної майстерні" в Ужгороді
15:50
В Ужгороді збирають подарунки для дітей із родин у складних життєвих обставинах
15:39
/ 1
Невигадані історії про Ужгород презентували широкому загалу
14:50
В Ужгороді в рамках масштабної правозахисної кампанії писали листи на підтримку несправедливо засуджених
13:57
На засіданні виконкому в Ужгороді обговорять проект бюджету міста на наступний рік
10:41
Заборгованість по зарплатах бюджетникам на Закарпатті сьогодні починають погашати – ОДА
10:18
ПРОГРАМА новорічно-різдвяних заходів в Ужгороді
09:58
На Закарпатті власники елітних авто сплатили понад 2,6 млн грн
» Всі новини