У МОН офіційно роз'яснили, чому довелося змінити підхід до освіти мовами нацменшин

Редакція статті 7 Закону України «Про освіту» відповідає Конституції України та ратифікованій Україною Європейській хартії регіональних мов або мов меншин. Про це йдеться в офіційному роз'ясненні Міністерства освіти та науки.

У МОН офіційно роз'яснили, чому довелося змінити підхід до освіти мовами нацменшин

«Ухвалені зміни відповідають Конституції України і рішенню Конституційного суду від 14 грудня 1999 року у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України... Вперше за історію незалежності на законодавчому рівні розширюються обсяги навчання українською мовою у державних та комунальних навчальних закладах, де навчання ведеться мовами нацменшин. ...При ухваленні Закону України «Про освіту» Верховна Рада України виходила з конституційних положень про забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, а також про гарантування вільного розвитку і використання мов національних меншин України», - йдеться у коментарі відомства. 

У міністерстві наголосили, що останніми роками спостерігається стійка тенденція до зниження рівня та погіршення якості загальної середньої освіти у дітей зі шкіл з навчанням мовами національних меншин, що підтверджується, зокрема, результатами зовнішнього незалежного оцінювання.

Так наприклад, у 2016 році більше 36% випускників Закарпаття здали ЗНО з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою. Загалом же у 2016 році 60,1% школярів, що належать до угорської та румунської меншин і, відповідно, складали ЗНО з математики та історії України однією із цих мов, взагалі не подолали поріг склав/не склав з тестування з української мови.

«Такі тенденції призводять до порушення конституційного права дітей на вступ до вищих навчальних закладів України на конкурсних засадах. Позбавлення їх можливості вступу до вищих навчальних закладів погіршує їхні шанси на успішну кар'єру, призводить до неможливості їхнього вступу, наприклад, на державну службу чи обіймання ними інших важливих посад в органах місцевого самоврядування, органах державної влади тощо», - наголошують у МОН.

На сьогодні, згідно з офіційною статистикою, в Україні мовами національних меншин навчається близько 400 тисяч дітей у 735 навчальних закладах. Як правило, у таких закладах українська мова вивчається винятково як предмет.

Закон «Про освіту» передбачає перехідний період для дітей, які вступили на навчання до 1 вереня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову.

З 5 класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, можливе викладання однієї чи декількох дисциплін також мовою цієї нацменшини.

Як повідомлялося раніше, 5 вересня Верховна Рада України 255-ма голосами ухвалила новий Закон України «Про освіту». Серед інших питань законом врегульовується питання мови освіти.

Укрінформ

12 вересня 2017р.

Теги: освіта, мова, нацменшини

Коментарі

Вуву 2017-09-12 / 06:31:40
Аж поки не прийде май.
...можна йім необясняй.
..." Што говори што не говори ... Чим горло дерти то ліпше випердітися "...

НОВИНИ: Політика

21:50
Сингапурське підприємство Flextronics запускає в Мукачеві нову виробничу лінію на 250 робочих місць
20:59
/ 3
Закарпаття розвиває болотний туризм
16:54
У Мукачеві теж освячували воду
11:58
/ 1
Будапешт делегував євроінтеграційні перспективи України закарпатському нардепу Брензовичу
11:03
/ 3
Mr. Petro Incognito: Порошенко витратив на тижневу відпустку на Мальдівах $500 000
06:09
/ 29
Закарпатці в угорському рабстві. Про це мовчить Будапешт
17:18
/ 2
УКРОП на Тячівщині очолив голова Громадської ради при райраді і екс-"свободівець"
21:38
/ 11
Угорщина може відкрити на Закарпатті приватні школи з угорською мовою викладання - МЗС
16:06
/ 4
Очільнику МЗС Угорщини вже не подобаються майбутні українські "обмеження використання мови та громадянства"
05:48
/ 1
Спекуляції довкола мовної статті закону про освіту продовжаться з внесенням у ВР закону про загальну середню освіту - Гриневич
15:13
/ 5
Провладні депутати ВР від Закарпаття отримали також по майже 40 тис грн компенсації вартості своїх поїздок
14:35
/ 92
Туз і шістка з путінської колоди
03:11
/ 12
Провладні нардепи із Закарпаття отримали майже мільйон гривень як компенсацію оренди житла в Києві
16:28
/ 15
Нардеп Брензович просить Гройсмана узгодити з ним його пониження в статусі "до рівня другорядних громадян"
16:08
/ 3
Незалежна медійна рада за зверненням Москаля не побачила розпалювання ворожнечі у фільмі "Операція “Паспорт"
02:13
/ 6
Третій рік без роботи: як ужгородський депутат “бідує” в Туреччині та Іспанії
02:11
/ 6
Угорський рік на Закарпатті: не лише гострі баталії щодо української мови
20:58
/ 3
Угорським організаціям Закарпаття вже не подобається проект "Концепції державної етно-національної політики України"
09:04
/ 35
Сергій Головатий: Венеційська комісія не виявила у законі про освіту порушень, які Угорщина приписувала Україні
08:20
/ 1
На з'їзді "Правого сектора" створили партію та нагородили адвокатів і бійців з Закарпаття
07:59
/ 12
На Закарпатті правоохоронці вилучають документи в обласному архіві у контексті сприяння в отриманні подвійного громадянства
05:34
/ 9
Москаль і Тука "твердо" обмінялися "люб'язностями" з приводу "м'якого сепаратизму" на Закарпатті
03:27
/ 15
Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій вбачає на Закарпатті ознаки "м'якого сепаратизму"
06:35
/ 3
МЗС України відповіло Угорщині: не варто вільно тлумачити висновки "Венеційки"
06:26
/ 3
Угорщина після рішення Венеційської комісії оголосила три умови для підтримки України
» Всі новини