Посадовці Закарпатської облради "ходило в народ" на гірській Великоберезнянщині

Уже зранку в Малоберезнянській сільраді було людно. Сюди прийшли депутати, актив села та громадяни з різних причин. Одні – аби вирішити наболілі питання, зокрема, стосовно землі, законності та захисту своїх прав, інші – просити матеріальної допомоги у зв’язку з важким становищем, решта – щоб обговорити з керівником краю перспективи Великоберезнянщини і Закарпаття, зокрема, в рамках транскордонного співробітництва, а також розбудову органів місцевого самоврядування на сучасному етапі.

Учасник бойових дій Іван Цапулич розповів голові облради, що він має хворе серце, часто доймає радикуліт та інші болячки, тож чималі суми грошей доводиться витрачати на лікування, а тому, казав чоловік, прошу надати мені матеріальну допомогу. З таким же ж питанням звернулися інші пенсіонери, серед яких був й інвалід ІІ групи Юрій Цапулич та ряд інших сельчан. Михайло Михайлович, уважно вислухавши кожного, направив відповідні заяви головному управлінню у справах праці та соціального захисту населення з резолюцією „допомогти“. – Приємно тішить те, що люди, незважаючи на всілякі труднощі, які випали на їхні долі, все ж переймаються долею рідного села, очолюваної ними структури, району, – наголосив Михайло Михайлович, спілкуючись під час прийому з сільським головою Іваном Мітьовдою.

Лише декілька фактів. Директор Мирчанської ЗОШ І–ІІІ ст. Віктор Котлар просив голову облради посприяти у газифікації очолюваної ним школи, бо, казав він, діти потребують тепла й затишку, та й, зрештою, живемо в ХХІ сторіччі. Завідуюча сімейною амбулаторією с. М.Березний Марія Шеверя поскаржилася, що амбулаторія гостро потребує транспорту, а тому вирішила просити голову облради вийти з клопотанням на обласне управління охорони здоров’я, що Михайло Михайлович і зробив. Депутата сільради Юрія Цугу привело на прийом бажання допомогти односельцям провести ремонт дороги до с. Завосино та в самому селі, бо там сьогодні ні доїхати, ні дійти. А ще депутат розповів про те, що люди невдоволені поведінкою військових, які їздять автівками по людських угіддях.

Інші жителі, серед яких – Мирослав Ревта, Іван Котлар, Іван Пида, Оксана Халахан клопотали про газифікацію села Мирча. Мешканці сусіднього с. Дубриничі звернулись із проханням посприяти у завершенні газифікації села. Голова облради невідкладно зателефонував керівнику «Закарпаттягазбуд» Володимиру Фільфарочному, аби з’ясувати ситуацію щодо порушених питань. Володимир Григорович повідомив, що на сьогодні нагальною залишається потреба закільцювати с. Мирча і смт. М.Березний, та на відрізку Мирча– Дубриничі привести у відповідність газові труби. На ці роботи необхідно винайти ще додатково 13 тис.грн. Зазначимо: 290 тис. грн.. з Держбюджету освоєно на газифікацію цього відрізка. Ото ж, на прохання голови облради, Володимир Фільварочний пообіцяв переглянути питання. Для стабільного забезпечення газопостачанням Перечинського ат Великоберезнянського районів голова облради Михайло Кічковський зустрівся з керівництвом ОДА щодо будівництва двох газо–розподільчих пунктів. З даного питання є повне порозуміння.

Спільно – означає успішно

Звертаючись до голів сільських рад, депутатів райради та начальників окремих управлінь райдержадміністрації, які зібрались у залі засідань В.Березнянської райради, яку очолює Василь Канюка, Михайло Михайлович зазначив: „Наша спільна з вами мета – привести Закарпаття в порядок, яке завжди славилось чистотою, порядком, європейською облаштованістю. Зробити кожне село, як то кажуть, писанкою. Сьогодні, як я переконався під час робочих поїздок в райони області, у багатьох сільрадах панує порядок, громада бере активну участь у житті самоврядної території, і це – радує. Проте є такі сільради, де голові байдуже, що шафа в адмінбудинку розвалилася, що в амбулаторії осипається стеля, що сміттям захаращена придорожня канава, що автівки гублять колеса в ямах на сільській дорозі. Щоб вирватись із такого цейтноту, – обмислював голова облради, – треба, щоб сільські голови та депутати сільрад мали об’єднавчу ідею, згуртували довкола неї сільських активістів і спільно втілювали її в життя. І щоб люди не стояли осторонь управління рідним селом чи містом. Можливо, слушно створити громадську організацію на зразок „ Я люблю своє село“, розробити програму розвитку самоврядної території, і крок за кроком реалізовувати її, а вона, повірте, допоможе тримати в порядку дороги, соціальні заклади, дворогосподарства. Зрозуміло, якщо господар приведе свій двір в порядок самотужки, то на ремонт сільських доріг потрібні кошти. Де їх узяти? – питання, яке хвилює не одного сільського голову. На багатьох територіях сільрад, далі продовжував Михайло Михайлович, розташовані різні приватні підприємства, поштові відділення, держлісгоспи, фельдшерсько–акушерські пункти, школи, дитсадки. Якщо, приміром, перші мають кошти, то останні – ні. Тому тут необхідно сісти за круглий стіл і спрямувати стосунки в ділове русло. Так, щоб фінансово сильніші учасники життєдіяльності самоврядної території підтримали слабших. На сьогодні сільради у державній структурі – не в найкращому стані. Відповідальність перед виборцями – велика, а соціальне забезпечення і можливості медичного, торговельного, побутового обслуговування – обмежені.

Сільським головам було цікаво почути з уст М.Кічковського, як вирішується це питання на рівні області. Цьогоріч, розповів Михайло Михайлович, проведено низку зустрічей з представниками місцевих територіальних громад, де уважно слухали їхні думки, побажання, бачення формування бюджетної політики на 2008 рік. Таким чином, разом з економістами та юристами краю ми знайшли спільні підходи, позиції, а головне – виробили конкретні взаємоузгоджені пропозиції до проекту Закону про Державний бюджет на 2008 рік. Хоча законодавчі принципи цього процесу слід обов’язково змінювати, і в їх основі повинні бути пропозиції знизу доверху.

Навіть у малому селі дрібниць не буває…

Так уважає Михайло Кічковський. І має правду. До такої відповідальності, зрештою, зобов’язує й посада, й довір’я людей. А тому сільський голова повинен щодня цікавитись: чим живе амбулаторія, дитсадочок, школа, які проблеми доймають односельців, хто з них потребує підтримки, допомоги й обмірковувати, як мовиться, на ходу, як допомогти нужденним. І на підтвердження голова облради поділився думками про те, що на Закарпатті є сільради, які проводять конкурси на краще обійстя, на кращого газду, доброчинця, інвестора тощо. Такі заходи згуртовують громади, вносять у їхнє життя суспільний зміст.

Сьогодні на часі й вирішення проблем соціально–культурних закладів, які опинились на межі виживання. Цьому питанню, до речі, інформував Михайло Михайлович, нещодавно було присвячено виїзне засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові облради, яке проводилось на базі Центру дозвілля в с. Колодне Іршавського району, де голови райрад прийняли рішення вивчити досвід підприємця Юрія Сідака й поширити його на місцях. „Кажуть, що культура живе, доки живе село. І то – правда. Але є й інша правда. Доки живуть народні традиції, обряди, пісенні та мистецькі звичаї, народні ремесла, доти живе село. Тому перед органами місцевого самоврядування нині стоїть завдання створити Центри дозвілля і розваг, запровадити проведення заходів на платних умовах, долучитись із сільського бюджету до придбання музінструментів, відродити роботу бібліотек. Ніяке телебачення, інтернеткав’ярні, як показало життя, не замінять людині книжку. Багаті країни світу, перенаситившись сучасними засобами інтелектрозвитку, повертаються до духовних джерел. В Умеа (Швейцарія), де я побував нещодавно, яке, між іншим, нагадує Ужгород, бібліотека – це величезний з відповідними умовами книгозберігання багатоповерховий будинок, яку щорічно відвідує 850 тисяч читачів. Факт говорить сам за себе,“ – підкреслив голова облради.

Бюджет – усьому голова

Про це вела мову із сільськими головами та депутатами начальник управління доходів та фінансів галузей виробничої сфери головного фінансового управління ОДА Лариса Теличко.

За січень-жовтень 2007 року до загального фонду бюджету Великоберезнянського району мобілізовано податків і зборів в сумі 5875,3 тис.грн. при уточненому плані 5346,0 тис.грн., що становить 109,9 відс. або надійшло понад план на 529,3 тис.грн. Виконання плану доходів загального фонду забезпечили всі низові бюджети району. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 40,1 відс. або 1682,6 тис.грн., що дало змогу разом з отриманою дотацією вирівнювання (19392,9 тис.грн. або 116,6 відс. до плану) забезпечити своєчасне й повне фінансування видатків на утримання соціально-культурних закладів району, органів влади, а насамперед – захищених статей.

За 11 місяців ц.р. дохідна частина загального фонду також виконана всіма сільськими, селищними радами та районним бюджетом. Разом із тим, в районі є резерви збільшення надходжень податків і зборів, як шляхом розширення податкової бази, так і перегляду розмірів ставок по окремих видах податків та оренди майна і землі.

Резервом збільшення надходжень до місцевих бюджетів є також скорочення податкового боргу, який на 1 листопада 2007 р. склав 225,2 тис.грн. і зріс у порівнянні із 1 січня ц.р. на 23,6 відс. До речі, у вересні - жовтні ц.р. спостерігається тенденція до скорочення податкового боргу.

Михайло Кічковський звернув увагу присутніх, що формування місцевих бюджетів на 2008 р. має свої особливості. Воно здійснювалось на основі норм Бюджетного кодексу України, на підставі основних прогнозованих макропоказників економічного й соціального розвитку України, відповідно до Декларації цілей та завдань бюджетної політики на 2008 рік. А Лариса Теличко детально роз’яснила, на що можуть розраховувати великоберезнянці у наступному році. „На 2008 рік Міністерством фінансів України обраховано місцевим бюджетам

Великоберезнянського району: обсяг доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, в сумі 8272,4 тис.грн., що більше на 34,5 відс. або на 2120,4 тис.грн. від розрахункових показників на 2007 р. та 17,5 відс. або 1231,8 тис.грн. від очікуваного виконання за поточний рік; обсяг видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, в сумі 38742,0 тис.грн., що більше на 49,4 відс. або на 12810,4 тис.грн. від розрахункових показників на 2007 р.; обсяг дотації вирівнювання з державного бюджету в сумі 30469,6 тис. грн., що на 52,7 відсотка або 10513,3 тис.грн. більше в порівнянні з обсягом, передбаченим на 2007 р.

При розрахунку видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, на 2008 р. передбачено кошти :

- на збільшення фонду оплати праці з нарахуваннями у зв’язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня 2008 р. - 515 гривень, з 1 квітня 2008 р. - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 р. - 545 гривень та з 1 грудня 2008 р. – 605 гривень на місяць;

- на впровадження з 01.11.2008 р. ІІІ етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки;

- на встановлення з 1 січня 2008 р. стипендій для учнів професійно-технічних та студентів вищих навчальних закладів І-ІІ та ІІІ-ІУ рівнів акредитації відповідно у розмірах 150, 200 та 300 гривень і з першого вересня 2008 р. - у розмірах 200, 400 та 530 гривень; - додаткові кошти на оплату енергоносіїв, медикаменти, харчування, інші видатки;

- на видачу одноразової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, яким у 2008 р. виповниться 18 років. Пропонується збільшити розмір цієї допомоги у 2008 р. вдвічі – до 1 590,0 гривень;

- на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі двох прожиткових мінімумів дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні (пропонується збільшити розмір цієї допомоги у 2008 р. втричі - до 3 438,0 гривень);

- на збільшення видатків на утримання студентів з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до Указу Президент №1086від 11.07.2005 р.;

- для встановлення з 1 січня 2008 р. стипендій для учнів професійно-технічних навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у розмірі 500 грн. на місяць та студентів вищих навчальних закладів І-ІУ рівнів акредитації вказаної категорії у розмірі 1060 гривень на місяць тощо.

Проектом бюджету на 2008 р. передбачено запровадити стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів шляхом перерахування до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим частини надпланових надходжень за переліком показників доходної частини загального фонду Держбюджету; передбачення коштів для розподілу між місцевими бюджетами, які отримують дотацію вирівнювання з Держ бюджету, залежно від приросту обсягу доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. Словом, цифри – річ уперта. Принаймні, цифри, наведені Ларисою Теличко, повинні додати горянам оптимізму й віри у краще завтрашнє.

Великоберезнянщина – край туризму

За результатами роботи за 9 місяців ц.р. у промисловості ( за основним колом підприємств Великоберезнянщини ) обсяги виробництва склали 26208, 7 тис.грн. або 143,7 відс. до відповідного періоду минулого року. За цей час виробничу діяльність здійснювали всі підприємства основного кола. Щоправда, знизили обсяги виробництва промислової продукції у порівнянні з відповідним періодом минулого року такі підприємства, як ВАТ «Яворник“, ПП „СІО“, відповідно на 0,6 та 20,3 відс. Розпочало роботу підприємство з переробки грибів та дикоростучих плодів і ягід „Карпація Фунті“. ТОВ „Арсіл“ проводить реконструкцію однієї з виробничих площадок Жорнавського ЛК з метою деревопереробки.

З початку року зберігається позитивна тенденція до збільшення обсягу роздрібного товарообороту. За перше півріччя ц.р. роздрібний товарооборот склав 27416,1 тис.грн., що на 30 відс. більше проти відповідного періоду торік. Добре поставлена справа у сфері розвитку туризму та рекреації, де зареєстровано 23 суб’єкти підприємництва. Найпотужнішими проектами є спорудження: спортивно–туристично–готельного комплексу в с.Вишка, гірськолижної інфраструктури в ур.Термачув, гірськолижного комплексу в с.Волосянка, готельного комплексу ТОВ „Кроніка“ та ін. Розпочато оформлення дозвільної та проектно–кошторисної документації щодо будівництва нових туристично–рекреаційних об’єктів, зокрема, в селах Люта, Ставне, Волосянка. Для порівняння: показник завантаження використання людино–днів за 8 місяців 2007 р. проти відповідного періоду минулого року зріс на 24 відс., а сума капітальних інвестицій становить понад 2 млн.грн. і найбільша частка в цій сумі припадає на ТОВ „Вішка“. На території району прокладено понад 30 туристичних маршрутів, з яких 8 – велосипедних.

Протягом 9 місяців поточного року створено 464 нові робочі місця, що складає 77,3 відс. річного завдання, працевлаштовано 793 осіб, 442 незайнятих залучено до участі в оплачуваних громадських роботах.

У гірської зими – кам’яне серце

Заступник голови райдержадміністрації Василь Шіпош інформував про готовність закладів бюджетної сфери району до зими. Житловий фонд, що в комунальній власності району, нараховує 35 будинків, у т.ч. 14 п’ятиповерхівок, 29 будинків знаходиться на території В.Березнянської селищної ради, 2 – на території Тихівської сільради, та по одному – на території Костринської, Вишівської, Волосянської й Загорської сільрад. Опалення багатоповерхівок проводиться мешканцями автономно. З 35 одиниць житлового фонду до роботи в осінньо–зимовий період підготовлені всі. Проведено ремонт лінії водопостачання в с. Ужок , у смт. В.Березний, водопровідного дюкера через р.Уж, відповідні ремонтні роботи водогону урочища „Кременець“, де задіяно 4 відстійники водопостачання для селища, очищена центральна магістраль даного водогону, промито цю ж трасу тощо. Замінено 2 глибинні помпи на водозаборах „Застава“ та в с. Забрідь. Водозабори „Термачув“, „Карпотино“, „Кременець“ до роботи в зимовий період також готові. Паливними дровами медичні установи забезпечені на 77,7 відс.до загальної потреби, амбулаторії загальної сімейної медицини ( всього 7 одиниць) – на 85 відс., ФАПи, а таких є 26, – на 41 відс. Проводяться заходи з підготовки навчально–виховних закладів до зими. Для стовідсоткового забезпечення згаданих закладів, наголосив Василь Золтанович, на опалювальний період необхідно закупити 1600 м.куб. дров та 900 т вугілля. Стосовно закладів культури. Із 66 закладів культури 61– на пічному опаленні, 5 – опалюється електро–нагрівачами. Так от, далі вів заступник голови РДА , укладено угоди на поставку дров паливних у згадані заклади. Станом на 15 листопада ц.р. завезено 229 м.куб. дров паливних. Усі 13 дитячих дошкільних закладів також готові до роботи в зимовий період. «Горяни в усі часи до зими готуються відповідально, бо в гірської зими – кам’яне серце“, – підкреслив Василь Золтанович.

Довір’я громади – головна запорука успіху

Начальник управління державної служби в Закарпатській області Василь Попадинець розповів про стратегію реформування державної служби в Україні і наголосив, що відповідно до укладеної угоди між райрадами, у управління держслужби сільським радам надає методично-консультаційну допомогу щодо організаційної та кадрової роботи. Чому потрібне таке реформування? – цікавились присутні. А тому, казав Василь Попадинець, що у багатьох країнах Європи, у т. ч Польщі, Латвії, Казахстані така реформа пройшла і вона засвідчила, що тільки шляхом створення інтелектуального потенціалу можна прийти до доброчесної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави, до модернізованої системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації осіб місцевого самоврядування тощо. У нас, зазначив Василь Васильович, 23 відс. держслужбовців – без вищої освіти, у законодавчій системі таких – 50 відс. Але ж становлення демократичної, правової, соціальної держави, європейська інтеграція України, проведення політичної, адміністративної реформ – усе це вимагає компетентності, професіоналізму, творчості й інтелекту від представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Адже істина – відома: ефективність держуправління значною мірою залежить від професійності кадрів. Бо ж непоодинокі випадки, коли від незнання справи відповідальної особи відтак страждає десяток інших. Приміром, секретар однієї із сільрад нашого краю ( з етичних міркувань прізвища не називаємо) пропрацювала в сільраді 27 років і увесь цей час робила записи в трудові книжки колегам, у т.ч. й собі, неправильно. Коли компетентні спеціалісти перевірили, то взялися за голову: за помилку необізнаної людини невинно заплатили інші, втративши нарахування за вислугу років, відповідну пенсію тощо. В іншій сільраді голова, на прохання показати документи обліку, подав учнівський зошит, в якому він реєстрував всю вхідну і вихідну документацію, а печатку „зберігав“ у кишені. Тому реформа держслужби в Україні потрібна – як повітря.

На завершення наради–семінару голова райради Василь Канюк подякував голові облради за увагу до району і підкреслив, що сільські голови Великоберезнянщини збираються у такому складі щовівторка, і так – два роки, де й обговорюють наболілі питання. Я, далі вів він, вдячний головам сільрад за виконання бюджету, бо це означає, що ми працюємо добре. А якщо голова села працює добре, то люди кажуть: влада є і вона діє.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати