Парадокси закарпатської літератури

Цього року виповнилося 70 літ від дати створення Закарпатської організації Національної спілки письменників України.

Парадокси закарпатської літератури

Незабаром намічається скромне відзначення цього хай не надто веселого, але досить круглого ювілею. Організація створювалася у сталінські часи, як письменницький колгосп, куди слід було загнати усіх, хто міг дотримуватися правил, встановлених режимом. Усіх інших просто примусили замовчати, деяких – навіть емігрувати. Декого спочатку прийняли, а вже потім примусили змовкнути, як-от Ф.Потушняка, котрий помер напередодні власного 50-річчя через нібито лікарську недбалість. Іншим способом боротьби з притаманною Закарпаттю глибокою літературною традицією, котра сягає корінням ще середньовіччя, стало прийняття до спілки різноманітних графоманів, що поступово опустили рівень місцевої літератури нижче від плінтуса.

Так виник парадокс. Радянське Закарпаття мало (зберегло) найяскравіший фольклор з-поміж усіх інших регіонів України. Найбільше збірників народних казок (і за назвами , і за накладами) видавалося у ті десятиліття саме на Закарпатті, на них виховувалася малеча від Сяну до Дону. Пару збірників у російському перекладі розійшлися взагалі аж до Сахаліну. Натомість сучасна література виглядала на порядки скромніше.

Деякий сплеск відбувся у середині 60-х, коли місцеве книжково-журнальне видавництво реорганізовано у республіканське видавництво “Карпати”, причому передбачено, що воно стане базовим для письменницьких організацій трьох областей – Закарпатської, Івано-Франківської і Чернівецької. Хрущовська відлига і тимчасове розширення рамок дозволеного зумовили феномени І.Чендея і П.Скунця, котрі примусили говорити про крайову літературу на загальноукраїнському рівні.

Закарпатська белетристика відзначається гарною новелістикою і менш розвинутою (на її фоні) романістикою. Перший резонансним закарпатським романом (дещо виходило і раніше, але не набуло такого розголосу) став на початку 50-х "Свет ты наш, Верховина" Матвія Тевельова, що прозвучав на весь Союз мільйонним тиражем. Це була радянська версія міжвоєнної та воєнної історії краю із загалом стандартними для тодішньої літератури сюжетними ходами і системою образів, проте з цікавими пейзажними замальовками і характеристиками (сільськими і урбаністичними), несподіваними етнографічними реаліями, оригінальними побутовими (десь навіть фольклорними) моментами, які і привабили широкого читача. Для нього роман став такою собі казкою про екзотичний край, про який раніше, як відзначав О.Довженко, по той бік гір не було ані брошури, ані листочка. Останнє було певним перебільшенням, але все-таки твір Тевельова (до якого, можливо, долучився далеко не тільки він один) дійсно створив певний канон і офіційно схвалений ракурс, з якого належало дивитися на область і її минувшину. Успіх цієї книжки згодом прагнули повторити кількадесят авторів, вишиваючи все нові і нові орнаменти по тій самій канві (із проклятого минулого у світле майбуття) і довівши цю тематику врешті-решт до стану лисої гори, де вже викорчувано навіть останні пеньки. Контраст між позитивними і негативними персонажами у закарпатській прозі глибокий, як ніде більше, перших було перетворено врешті-решт на ікони, а других – на карикатури.

Натомість новелістика розвивалася менш заідеологізованою. До неї цензура ставилася з меншою підозрою, вважаючи малу форму чимось несуттєвим. Тому тут можна було сказати багато свіжого, не заяложеного. Закарпаття взагалі край швидких грошей, коротких бізнес-схем , недовговічних політичних репутацій і капіталів, які блискавично формуються і ще миттєвіше тануть. Про це написано тисячі добрих новел. Чимало їх є суто сімейними історіями, типовими для патріархальної землі. Закарпатська новела найближча до американської (зокрема, О’Генрі) – тут обов’язкова якась дуля в кишені, важливі не так стиль і манера викладу, як фабульна пружинка, або ж головний персонаж – черговий "чудик", на яких так багата наша земля.

У закарпатській поезії пісенність бореться з експериментальністю. Тому типовий закарпатський вірш нагадує відомий фонтан "Самсон розриває пащу левові". На щастя, рідко перемагає щось одне. Схоже, що Самсон тягатиме за хвоста свого лева допоки тут взагалі писатимуть вірші. До максимальної витонченості їхній симбіоз довів П.Мідянка. Гра кількох мовних стихій, які несуть поета вже самі по собі, не питаючись його волі, поступово втягує у цей вир все ширше коло читачів і не лишає їм жодних шансів вирватися на волю.

Нині закарпатська література якось примудряється розвиватися при мінімальному читацькому середовищі. Воно тут набагато вужче, ніж у сусідній Галичині, не кажучи про більш урбанізовані регіони. Чому при цьому щороку все ще з’являються нові видання, не може достеменно пояснити ніхто. Це, може, найбільший парадокс закарпатської літератури: тут усе на виріст, усе в надії на кращі часи. Скажемо, О.Духнович написав перші п’єси, коли театру у нас ще не існувало. І відтоді так і повелося.

Ясно, що література нині розвивається і поза письменницькою спілкою, але остання все одно продовжує існувати – почасти як спогад про минуле (далеко не в усьому прокляте), почасти як надія на майбутнє (далеко не в усьому світле). Це така собі казкова рукавчика, де зібралося всякої тварі по парі, сидять собі, перечікують негоду, тішать одне одного різними вигадками. З роси і води цій рукавичці!

 

Сергій Федака

23 жовтня 2016р.

Теги: письменник, література, читач, поезія, новела,

Коментарі

Ілона Горянська 2016-11-06 / 09:24:05
А мені подобається стаття Сергія Федаки.Дав аналіз літературного процесу на Закарпатті.Хай не грунтовно. але в цілому - витримано у його манері, стилі письма, по- професорськи. Дещо недомовлено. дещо недо... Хто має розум -- хай думає, міркує, аналізує.

Логік 2016-10-24 / 23:09:32
Олеже, повністю з Вами погоджуюсь, і навіть про себе можу сказати те саме, що й Ви про себе. Тому спробуйте краще донести свою (і заодно мою) позицію до "Читача". Це його діймає анонімність. Диви який піз.найко, а сам же не підписався)

Олег, Берегово 2016-10-24 / 17:39:56
Логіку: Олег з Берегова, себто я, не лише не письменник, а й читач так собі, коли на душу щось ляже. Тому маю право на певну анонімність - я ж не на з"їзді совписів чи грандів сучукрліту

Логіку 2016-10-24 / 14:28:19
Анонімно, але ситуація, в якій перебувають ці коментатори, кардинально відмінна від вашої - ви анонімно нападаєте на автора, який не криється під псевдонімом, тоді як вони цього не роблять

влад 2016-10-24 / 10:08:03
Дотепно, професійно,цікаво,....феноменально!

Логік 2016-10-24 / 09:56:41
А "Читач" не анонімно? Чи "Олег із Берегова"? З таким же успіхом можна назватися "Альона з Лазів" чи "Хорхе з Бургоса". Суть та ж: для чого бути в об'єднанні, яке тобі бридке? Питання цілком слушне, незалежно від того, хто його задав.
Щодо бутерброда в серветці - то це дотепно. Юний поет стверджувався запереченням попередників - і це нормально! Тільки вмійте відрізнити художній, гіперболізований образ від дійсного. Крім Федаки, який справді часто зловживає томатним соком, у спілці ще є та сама Малик, Дочинець, якими зачитується вся Україна.

Олег, Берегово 2016-10-23 / 21:07:56
Прицитую-но в розвиток теми вірш нашого земляка, точно не члена Спілки письменників:

спілка

що таке спілка письменників
це обов`язково передплатити
газету літературна україна
згадати про добрі радянські часи
про безплатні квартири
відпустити козацькі вуса
раз на рік писати статтю
про духовну деградацію нації
при кожній нагоді цитувати самого себе
водити колег на п`ятдесят грам
запивати одним томатним соком на двох
побухати на черговому ювілеї
встигнути з`їсти останній бутерброд
а якщо ні то завернути в серветку
і о боже за ціле життя
не написати нічого путнього

читач 2016-10-23 / 14:45:05
А що неправда? Що, не попрописували у Спілці графоманів?

Чого накинулися на С.Ф.? Бо правду сказав?

Пані Галина хоча б під власним іменем. А "Логік" і "Оце критика!" - анонімно, якраз у дусі минулого

Галина Малик 2016-10-23 / 14:40:01
Фу, Сергію Дмитровичу, як негарно.... Зовсім у дусі пріснопам"ятного Ваньки П.

Логік 2016-10-23 / 13:43:25
Так Ви ж, професоре, сам у спілці. Бо вона Вам не подобається?

Адмін 2016-10-23 / 13:36:06


Автор - Сергій Федака. Випадково випав при розміщенні матеріалу. Виправилися


Оце критика! 2016-10-23 / 13:33:03
А чому не підписали свою рецензію? Вона ж така професійна, дуже змістовна і аж ніяк незаангажована. Особливо сподобалось оспівування Мідянки та називання всіх інших "тварями".
Напишіть-но іще про творче об'єднання молодиків, яким подобається, сидячи на травці, уявляти себе геніями. Ну, звісно, якщо Ви - не один із них.

НОВИНИ: Культура

10:32
Першим спектаклем, що його дасть Закарпатський обласний театр драми та комедії в Хусті, стане "Наталка Полтавка"
10:25
На Міжгірщині, "пленерно" надихаючись осінніми Карпатами, творили художники з усієї України
09:30
Закарпатський фольклорист видав збірку вояцьких пісень "Мирно жийте, люди"
04:10
В Ужгороді визначенням переможців завершився "іміджевий" мистецький проект власника зруйнованих "Корони" і "Червеної ружі"
20:32
/ 1
У Виноградові відкрилася виставка творчих робіт художників Виноградівщини
13:49
Вінничанам покажуть пісенно-хореографічну культуру Закарпаття
10:23
Увечері четверга в Ужгороді Cantus потішить поціновувачів концертом сучасної духовної музики
00:39
Закарпатські художники відзвітували про свої здобутки у двох мистецьких локаціях Ужгорода
15:08
Ювілейний авторський концерт Євгена Станковича відбудеться в Ужгороді
04:14
Берегівці представили авторську виставу на Міжнародному театральному конкурсі в Києві
16:17
День українського козацтва та захисника Вітчизни Закарпатський народний хор відзначить концертом із кращих творів
12:20
Рахівські танцювальні колективи – призери чемпіонату хореографічного мистецтва ARTDANCE 2018
12:02
Близько сотні митців Закарпаття відзначать своє професійне свято масштабною виставкою в Ужгороді
16:32
/ 10
В Ужгороді стартує "іміджевий" мистецький проект власника зруйнованих "Корони" і "Червеної ружі"
12:28
/ 1
В Ужгороді презентують анімаційний серіал «Моя країна - Україна»
11:52
Закарпатка Софія Сорока видала поетичну збірку «Ми славимо, Господи, ім’я Твоє»
09:29
/ 1
Письменник і журналіст Остап Дроздов презентував у Мукачеві новий роман "№2"
21:50
В Ужгороді відкрили персональну виставку творів живопису та графіки Емми Левадської
15:05
Закарпатський кінематографіст В’ячеслав Бігун став лауреатом 30 відзнак за 12 фільмів
12:32
Юні музиканти з Іршавщини здобули першу премію міжнародного конкурсу баяністів в Італії
03:26
В Ужгороді відкрилася виставка "Човники" молодого художника Олексія Федора
13:11
Закарпатські художниці представлять у Рівному арт-проект "Верета"
11:57
В Ужгороді відбудеться творча зустріч із Іриною Мацко
10:30
12-річний мукачівець із успіхом виступив на Міжнародному фестивалі піаністів ім. Розаріо Марчіано
05:38
В Ужгороді триває ювілейна ретроспективна виставка полотен мукачівського художника Івана Романюка
» Всі новини