Закарпаття: Чому посол Росії зустрічався з "русинами"

Якщо перші два пункти програми абсолютно логічні, то останній більше викликав зацікавлення журналістів. Чому з усіх численних неросійських організацій, які діють на Закарпатті, посол обрав саме русинські, а не угорські, румунські чи словацькі?.

Утім — чому ж неросійські? Адже в одному з академічних довідників з етнографії, виданих нещодавно у Москві, русини трактуються як субетнос саме російської нації. Не надто значна, але доволі галаслива частка російського політикуму спить і марить, як би розколоти українську націю на якомога дрібніші компоненти. Тому позиція офіційних речників Росії в цьому питанні має принципове значення.

На зустрічі із В.Черномирдіним були представлені майже всі лідери русинського руху, незважаючи на їхню цілковиту роз-свареність між собою. Головним лейтмотивом було прохання до посла посприяти з вирішенням питання про визнання русинів окремою національністю. Дивує бурхлива політична еволюція цих активістів. За якісь півроку вони послідовно зробили ставки на три різні політичні сили. Спочатку - на "Нашу Україну", котра має більшість в облраді. Потім через Н.Карпачову апелювали до уряду В.Януковича, але отримавши і звідти листа-відмову, звернули погляди до посольства Росії. За цією логікою, ще через кілька місяців варто звернутися до посольства США, Японії, а згодом і Гондурасу. Що ж, подібну метушню можна тільки вітати. Ніхто не боронить плекати на Закарпатті культурні особливості, видавати книжки місцевою бесідою, укладати цілі словники, проводити фестивалі.

Але так само ніхто в Україні не піде на те, щоб санкціонувати відкол від української нації східнослов'янської людності Закарпаття. Політична незрілість і невизначеність, продемонстрована нині русинськими вождями, є тільки зайвим доказом того, що це була б цілковита авантюра з непередбачуваними наслідками.

Ми не знаємо, яке враження склалося у В.Черномирдіна від безпосереднього спілкування з русинськими активістами, та на прес-конференції посол зазначив, що зустрівся з русинами, бо вони мають свої особливості, тому цікаво було познайомитися. Ми поставили панові послові таке запитання: "Велика російська нація налічує багато мільйонів чоловік, тому вона поділяється на різні групи зі своїми особливостями: діалектними, конфесійними, етнографічними. Тож уявіть таку гіпотетичну, але цілком можливу ситуацію. Певні політичні сили в Україні заявляють, що старообрядці - це не росіяни, а щось принципово інше. Ця ідея починає усіляко пропагуватися, під неї підводиться теоретична база, видається відповідна література, проводяться наукові конференції тощо. Як би ви як посол Росії поставилися до такої ахінеї?" Хоча реакція

Віктора Степановича була максимально дипломатичною, а все ж на втомленому після цілоденної роботи обличчі відобразилася складна гама почуттів - здивування, іронія, дратівливість перед невідомим, мобілізація сил для гідної відсічі.

"А що, таке можливе?" - перепитав посол. "Чому б і ні? - прозвучало пояснення. - Адже старообрядці сповідують дещо іншу версію християнства, ніж Московська патріархія, мають інший обряд. Цей обряд, поширений ще до патріарха Никона, був характерний для Київської Русі, Києво-Печерського монастиря. Звідси один крок, аби заявити, що старовіри ближчі до українців, аніж до росіян. Дехто з наших релігієзнавців, культурологів до цього і схиляється". Посол відрубав: "Робити їм нічого!" Нам залишилося тільки поаплодувати такій чесній, відвертій і цілком науковій відповіді.

Отже, реальна політична еліта Росії мислить цілком адекватно. Звичайно, своя сорочка ближча до тіла. Цілісність російської нації болить В.Черномирдіну більше, ніж української. Але болячки у двох споріднених націй таки схожі. Росія й Україна мають у своїх взаєминах масу реальних проблем - перш за все у найближчій для посла газотранспортній сфері. Додавати до них ще й цілком надумане русинське питання аж ніяк недоречно. Дві держави мають для "чоловічої розмови" надто багато тем, щоб ускладнювати собі життя ще й через непомірні амбіції опереткових «головачів обчеств», метушню яких давно вже розкусили у центральноєвропейських столицях.

Теги:

9 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати