Чорна гора велика і лісникам її не охопити. Потрібно організувати небайдужих людей, які, хоча б кілька разів пройшлися по ній, відлякуючи браконьєрів. Я відповідаю за свою частину гори, але гасати по тих скелях я не можу – вік не той. До кого звертатися і просити допомоги? Не хотілося б, щоб це питання стало риторичним, адже ми маємо зберегти багатий світ природи Чорної гори для нащадків.

Проблема охорони природної цілісності флори та фауни заказника Чорна гора, вкрай актуальна. Та боротися з випадками браконьєрства чи якихось інших протиправних дій на цій території – суто прерогатива ДП «Виноградівське лісове господарство». Ми запропонували прокоментувати цей лист керівництво держпідприємства. 

У ЛІСОВИХ МАСИВАХ ЗРОСЛА КІЛЬКІСТЬ ЛИСИЦЬ ТА БРОДЯЧИХ СОБАК

Мисливознавець ДП «Виноградівське ЛГ» Ярослав Кібелбек:

– Мисливські угіддя району закріплені за п’ятьма користувачами: УТМР (Едуард Чонка), Низовий колектив «Закарпатське ТМР «Лісівник» у Шаланках (Адальберт Шіпош), громадська організація ТМР «Тиса» (Шандор Біки), ГО ТМР «Затисянське» (Олександр Назаренко), а цього року створилося ще одне мисливське товариство – «Виноградівський держлісгосп». Займаються вони веденням мисливського господарства, охороною та відтворенням тваринного світу. А от заказник Чорна гора наданий ДП «Виноградівське лісове господарство» як відтворююча ділянка і полювання там заборонено. Так само як і в ландшафтному парку «Притисянський». 
Щороку ми проводимо таксацію тварин. Наразі спостерігається тенденція до зростання поголів’я козулі: у 2013 році їх було 31;0, цьогоріч – 390. Кількість кабанів у порівнянні з минулим роком залишається майже на рівні, всього їх понад 240, плюс-мінус 3 кабани. Поряд з тим зайців торік було 2800, зараз – 2530. Відчутно зменшилася кількість фазанів — із 8405 торік до 6833 цьогоріч. А от чисельність лисиць, які вважаються шкідниками фауни,  навпаки – збільшилося більше ніж у два рази: було 178, а тепер їх 377. Саме з цим пов’язане зменшення популяції зайців та фазанів, котрими руді переважно харчуються. За останні два роки спостерігаємо збільшення бродячих собак. Згідно закону, ми маємо право їх відстрілювати, та Партія зелених захищає цих хижаків, хоч вони і є найбільшими шкідниками.

По заказнику Чорна гора облік ведеться окремо і тут зовсім інша картина. Якщо торік тут нараховувалося 23 кабани, то цьогоріч – 20. Козуль було 18, тепер – 20.  Майже не зменшилася і кількість лисиць. А от фазани та зайці тут не водяться. Варто наголосити, що заповідною зоною є лише ліс за межами дачних поселень. На всій Чорній горі кількість кабанів складає понад чотири десятки. І коли одні нарікають на їх відсутність, з боку геріатричного пансіонату навпаки – скаржаться на їх велику кількість. Скарги надходять і з Пийтерфолва, Чорнотисова, Гетені та Чепи. В останніх кабани живуть у заповідній зоні, а от їсти йдуть на сільськогосподарські угіддя місцевого населення.

На всій Чорній горі основна наша проблема – дачники. Реагуючи на лист Наталії Дмитрівни, ми ще раз ретельно вивчили тутешню ситуацію. Кабани водяться переважно у заростях та чагарниках. Саме покинуті дачі для них – справжня царина. Саме тут і видно руки браконьєрів – ставлять петлі на кабана. Ми проводимо відповідні рейди, але на дачі ані лісник, ані єгер не піде з перевіркою, оскільки це – приватна територія. Зловмисники цим і користуються. За словами самих дачників, на Чорній горі насправді чути постріли, але лунають вони не вгорі на заповідній території, а внизу, де господарюють дачники.

Загалом ми з лісником та двома єгерями проводимо відповідні рейди мисливськими угіддями. У 2013 році по району було складено 23 протоколи порушень правил полювання (встановлювали петлі і йшли на полювання з собаками без відповідного на це дозволу). Минулого року були два випадки коли, почувши постріли, лісівники зв’язалися по телефону з дільничними інспекторами і спільно вилучили у порушників (один із Виноградова, інший з Хуста) зброю. Обоє заплатили штрафи у сумі понад 1560 грн. У 2012 році мешканець Хуста і двоє жителів Великих Ком’ят заплатили штраф у сумі 2040 і компенсували збитки у сумі 1000 грн.

ЗА НАНЕСЕННЯ ШКОДИ ФЛОРІ ТА ФАУНІ В ЗАПОВІДНІЙ ЗОНІ – ШТРАФ

Продовжив тему головний лісничий підприємства Василь Староста:

– Природно-заповідний фонд території району становить 19,5% від загальної площі лісового фонду, яка становить 11004 га. Площа ботанічного заказника Чорна гора становить 747 га. Працівники державної лісової охорони оберігають природо-заповідний фонд від самовільних рубок та браконьєрства. Часто виходять в рейд вночі, вранці або пізно ввечері. Щоразу вони приносять з рейду силки, тросики, петлі на зайців, козуль та кабанів і більшість з них встановлюються на підступах до лісу. Можливо, їх встановлюють самі ж власники присадибних ділянок, розташованих за 100-200 метрів до лісу, адже чужі не прийдуть ставити засилки, не знаючи території та власників садиб. За словами майстра лісу Григорія Антала, у вечірній час стріляють тут самі дачники, котрі мають зареєстровану зброю, відлякуючи кабанів та лисиць.

Постановою кабміну України №541 від 24 липня 2013 р. передбачено розміри шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев, незаконного добування чи знищення об’єктів тваринного світу, проїзду транспорту тощо. Так, за незаконне добування або знищення козулі браконьєру доведеться викласти 8899 грн., кабана – 11000 грн., куниці – 2710 грн., зайця – 938 грн., а фазана  на одну гривню більше. За кожне дерево, зрубане або пошкоджене, гаманець також може схуднути на чималу суму. Приміром, самовільно зрубавши у заповідній зоні дерево діаметром 14-18 см, розмір шкоди становить 374 грн. плюс 170 грн. адмінштрафу.
 
Щодо квадроцихлів, то вони не можуть їздити по заповідній зоні, оскільки там встановлені шлагбауми і знаки «Проїзд заборонено». Проте по дорозі, котра веде до дачних угідь любителі екстриму гасають на квадроцихлах. Це питання ми наразі вивчає, лісова охорона акцентує на ньому основну увагу, адже вищезгаданою Постановою і до цих порушників передбачені штрафні санкції у розмірі 365 грн. за кожні 100 м. проїзду транспорту по території природно-заповідного фонду.
Підсумовуючи сказане, лісівники зауважили, що порушення у лісах та в заповідниках спостерігатимуться до тих пір, доки не зміниться свідомість наших громадян. Навести лад у власному дому під силу лише нам самим, змінивши ставлення до навколишнього середовища та акумулювавши власні сили.