Керівники Закарпатської облради провели прийоми громадян на Тячівщині

Плюси і мінуси Кривого

Голова облради Михайло Кічковський провів прийом громадян у с. Криве, що на Тячівщині з участю голови райради Василя Кушілки. Того ж дня зустрівся з активом села.

Як повідомив сільський голова Іван Палінкаш, у Кривому – 20 сільських депутатів, які працюють плідно, конструктивно: прийнято низку рішень, спрямованих на забезпечення життєдіяльності самоврядної території.

–Зі зміною влади, а було це в грудневі дні 2004 року, село, де проживає 3000 осіб, також кардинально змінилося: проведено газифікацію осель, школи, дитсадка, амбулаторії, встановлено нові трансформатори, високовольтну лінію, за що ми щиро вдячні генеральному директору ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго», депутату облради Василю Ковачу та голові райради Василю Кушілці, який питання забезпечення життєдіяльності нашої території тримає на контролі – розповідав Іван Іванович. – Але разом із здобутками маємо й чималі проблеми. Це – відсутність робочих місць ( кривчани готові виділити земельну ділянку під виробничі площі), нікудишня амбулаторія та незрозуміле ставлення з боку соціальних служб району до малозабезпечених сімей, а таких у нас –50, яким по півроку не виплачують соціальні виплати. А втім, факти самі за себе кажуть.

Сільський голова – усьому голова

Люди чекали в приймальні сільського голови цілими сім’ями. Першою прийшла на прийом Віра Цубера, яка виношує під серцем п’яту дитину. Вже сьомий місяць, скаржилась жінка, їй не виплачують „дитячі“ гроші. Щоразу, коли приходить у район зясувати, у чім річ, її відправляють назад, мовляв, бракує ще однієї довідки – донеси. І так – з місяця в місяць. Чоловік поїхав у Москву на заробітки й жодної вісточки від нього. А соцслужби, ясна річ, вимагають довідку про його доходи. Словом, глухий кут, з якого вибратись самотужки пані Віра не може.

Михайло Михайлович тут же зателефонував начальнику управління з питань праці і соцзахисту населення райдержадміністрації й запросив його на нараду – семінар, яка згідно з планом роботи того дня голови облради, мала розпочатись о 12 год. І, звісно, виділив матеріальну допомогу. Адже, як зазначив Михайло Михайлович, здоров’я дитини залежить від здорового харчування матері, її внутрішнього спокою, а тому питання пані Цубери має бути вирішено безвідмовно. Бо ж, далі вів Михайло Михайлович, як вважає Президент України, відкладати на потім турботу про дітей для представника влади –безвідповідально: ідеться ж бо про здоров’я майбутнього покоління нації, яким будувати Україну.

Тетяна Тернавська також сама виховує 5 дітей ( найменшому – півтора рочка), а чоловік, як не дивно, також зник. Подала в розшук, а сама з дітками перебралась жити до матері, бо, мовила Тетяна, дитячих виплат нема давно, а дітей Божим духом не нагодуєш.

Чоловік Світлани Комісар помер. Залишилась з малими дітьми, виплати на яких зняли та ще й сказали: йди на біржу або на роботу. Пішла б, ледь виповіла Світлана, але ж діти мають іти до школи і їм потрібна моя турбота, мабуть, як ніколи.

Син Юліани Зизень звернувся до голови облради від імені хворої, лежачої матері, яка давно оформила субсидію, а грошей дотепер не виплачують.

Василина Палінкаш розповіла голові облради сумну історію: донька поїхала в Москву на заробітки, захворіла й потрапила до лікарні, де перебуває тривалий час, залишивши на неї двоїх дітей. Дитячих виплат нема, а прожити за 60 грн., які дає батько дітям як допомогу, – нереально. Тим більше, що Василина Василівна доглядає ще й за братом – інвалідом, який підпалив „врем’янку“, в результаті чого довелось усім жити по людях. Голова села запропонував позбавити батьків батьківських прав, тоді, мовляв, держава подбає про дітей належним чином, на що пані Василина зронила сльозу: »Я не вчиню так ніколи. Дасть Бог, донька видужає і діти зростатимуть біля матері. Тим більше, що знайшовся благодійник, який безкорисливо придбав для сім’ї будиночок, котрий односельці допомагають відремонтувати з тим, аби ми могла зимувати у своїй оселі».

У Марії Зизень – шестеро дітей (найменшому – 6 місяців), чоловік хворіє на туберкульоз легенів. „Дитячих“ грошей не дають та ще й кажуть, аби чоловік ішов на роботу…

Таких сумних історій того дня голова облради почув ще багато. Жінки–матері та інваліди – у розпачі. Голова облради потребуючим надав матеріальну допомогу, аби тимчасово вони мали на хліб насущний та , як мовиться, находу клопотав перед відповідними відомствами окремо по кожному зверненню.

Отець Пахомій прийшов подякувати від імені парафіян за нововспоруджену високовольтну лінію в селі, проте, на жаль, казав він, три монастирі все ще без світла.

Сім’ю Принців привело на прийом до голови облради земельне питання. Ми, ремствувало подружжя, офіційно отримали 13 га землі, але нам не дають хазяйнувати на ній. Михайло Михайлович порадив Принцам звернутися в суд.

Земельне питання, як підкреслив Василь Кушілка, у Кривому, як і на Тячівщині в цілому, – одне з найболючіших. «За владарювання мого попередника 400 га сільської землі взято само захопленням, 77 сертифікатів на право власності земельних ділянок зникло і люди не можуть дати собі ради», – підтримав розмову сільський голова.

Авжеж, не продумана реформа агропромислового комплексу призвела до відомих результатів. Землю людям роздали, але незнання агротехніки та чинного законодавства, непідготовленість людей призвело до зниження родючості землі, якої в краю й так небагато, та до ситуації, за якої землі перетворились на стежки та межі, а сусіди – на ворогів.

Усі ці питання було жваво обговорено під час зустрічі з активом села. Директор школи Василь Палко зазначив, що нова влада зробила для села багато. Чимало допоміг Василь Кушілка. От і будівництво нової школи, мовив він, добігає кінця й сьогодні ми, підкреслювали члени сільського активу, однозначно підтримуватимемо ініціативи Президента, в яких відображені всі прагнення простих людей та його уболівання за них. Найболючіша тема, звичайно, як наголосив сільський голова, земельні питання та покинуті діти батьками, що пішли на заробітки, та окремими посадовцями через недопрацювання чи халатність. Михайло Михайлович, підсумовуючи зустріч з активом, підкреслив: так, село має помітні позитивні зрушення, але, враховуючи „строкатість“ звернень, розплутувати «вузли» та «вузлики», які є між владою й громадою, доведеться. Бо сільський голова – усьому голова. І той, хто хоче вирішити проблему, шукає засоби, а не причини.

…Прошу, бо вірю в вас

На нараду–семінар голова облради, ясна річ, спізнився. У Кривому прийшло на прийом значно більше людей, ніж передбачалось. І кожен хотів поспілкуватись, вирішити наболілу проблему, порадитись. Навіть на виході із сільради Михайла Михайловича зупинила приємної зовнішності літня жінка, яка назвала себе вчителькою і попросила декілька хвилин уваги. При цьому сказала: «Дуже прошу, поговоріть з головами сільрад, нехай поводяться з людьми культурно, шляхетно, виважено, як того вимагають посадові обов’язки та людська гідність».

Михайло Михайлович подякував кривчанці за уболівання й перепитав: „А щоб для себе ви хотіли б вирішити?“, на що вона відповіла: „Тільки це“.

Як і обіцяв, голова облради розпочав нараду–семінар на базі Тячівської райради, в якій взяли участь заступники голови облради – Михайло Мартин та Василь Брензович, заступник керуючого справами апарату облради Іван Бібен, що проводили того дня прийом громадня в інших населених пунтах Тячівщини, зокрема, у смт. Буштино, смт. Тересва, с.Бедевля, керівники окремих управлінь тамтешньої райдержадміністрації, сільські голови, депутати райради та представники громадськості, з прохання жительки с.Кривого щодо культури поведінки представників влади на місцях. «Я не критикую вашого ставлення до людей, я прошу: зверніть увагу на власні слова, кроки, вчинки. Бо ж сільський голова – не просто господар на селі, а й насамперед порадник для своїх односельців, розрадник і, навіть, товаристький суддя. Ви – обличчя влади й повинні усвідомлювати свої помилки з тим, аби зберегти віру й силу для подальшої роботи. Я прошу, бо вірю в вас. Бо тільки спільними зусиллями ми зможемо збудувати якісне життя громадян, яке відображене в «Соціальних ініціативах Президента України. І порядок денний ваших зустрічей з громадами повинен бути максимально актуальним для останніх».

Висловлені позиції – актуальні для всіх районів

На порядок денний наради–семінару було винесено ряд важливих питань, серед яких – формування районного бюджету на 2008 р, дотримання порядку надання населенню субвенцій для відшкодування витрат на оплату житлово–комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також підготовка закладів бюджетної сфери до роботи в осінньо–зимовий період 2007–2008 р.

Як зазначив заступник начальника головного фінансового управління ОДА Степан Борис, керівництво райради, райдержадміністрації, податкової інспекції спрацювало за перше півріччя ц.р. досить добре: виконання плану доходів загального фонду у всіх адміністративно – територіальних одиницях забезпечено. У цілому до місцевих бюджетів до загального фонду мобілізовано податків і зборів в сумі 12231, 7 тис. грн. при уточненому плані 9928, 1 тис.грн., що становить 123,2 відс. або надійшло більше плану на 2303,4 тис.грн. Це дало змогу разом із отриманою дотацією вирівнювання забезпечити своєчасне і повне фінансування видатків на утримання соціально–культурних закладів району, органів влади, а в першу чергу – захищених статей. Разом із тим, далі вів Степан Іванович, хочу привернути увагу керівників органів виконавчої влади на недостатній контроль за якісним виконанням дохідної частини місцевих бюджетів, а також наявність значних резервів збільшення надходження податків і зборів, як шляхом розширення податкової бази та перегляду розмірів ставок з окремих видів податків та оренди майна і землі. До прикладу, Усть – Чорнянська селищна рада недовиконала план по оплаті за землю всього на 103 грн, однак здала в оренду землю 3 фізичним особам 0,64 га на 49 років, 1– му – 0,42 га на 25 років із ставкою орендної плати – 2,5 відс. від нормативної грошової оцінки. А тепер зауважте: якщо б ставка була затверджена для них хоча б в розмірі 5 відс., то в бюджет ради щорічно надходило б додатково 2919,0 грн. Інший приклад: Добрянська сільрада недовиконала план по платі за землю на 25,5 відс. або на 2614 грн., однак здала в оренду 3 фізичним особам 0,28 га землі за ставкою 1–2 відс. від нормативної грошової оцінки. І таких прикладів – чимало по всій області. Наступним резервом збільшення надходжень по платі за землю є прискорення проведення нормативної грошової оцінки землі ( станом на 1 липня ц.р. із 62 населених пунктів району така оцінка земель проведена лише у 21) та скорочення податкового боргу. Словом, від голів міської, селищних і сільських рад залежить стан наповнення бюджетів, бо саме вони, як ніхто інший, знають, які підприємці працюють на самоврядній територіальній одиниці , скільки людей за наймом і т.д. Усі вони повинні сплачувати податки – іншого не дано. А тому з боку сільських і селищних голів має бути посилений контроль за цими речами, і він принесе бажані результати. А бажання – одне: жити заможніше. Пріоритети формування бюджетів на 2008 рік – як доказ тому. Лише один прогноз. Відповідно до Декларації цілей та завдань бюджету на 2008 рік розмір мінімальної зарплатні становитиме до 90 відс. прожиткового мінімуму, а прожитковий мінімум прогнозується у 2008 р. на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня – 564 грн., з 1 квітня – 573 грн., з жовтня – 586 грн. та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення. Але слід пам’ятати: гроші з неба не впадуть. Бюджети формуються знизу вгору, отож роль органів місцевого самоврядування є відповідальною. Сільські та селищні ради мають землю, території, де розташовані торговельні та виробничі обєкти і треба думати, де можна залучити кошти на певні проекти, знайти інвесторів, переглянути орендні плати, податки, навести порядок з майном. Тоді наміри стануть реальністю.

В.о. начальника управління праці та соцзахисту населення райдержадміністарції Іван Онуфрій повідомив, що з його приходом на керівну посаду, а було це в квітні ц.р., служба працює тісно з сільськими головами. Але, як на нього, оскільки в управлінні на обслуговуванні 20 тис. людей, то штатні працівники не взмозі всіх охопити увагою й турботою, то необхідно створити мережу уповноважених від громади, яким і делегувати інформування щодо реального стану справ на самоврядній території. Це допоможе наблизитись до реальної людини та її турбот, а також тримати руку на пульсі життя місцевої громади.

Устигнути б …

Рівень готовності закладів бюджетної сфери до роботи в осінньо–зимовий період цього року істотно перевищує минулорічні показники. Станом на 1 серпня 2007 р. на Тячівщині нараховується 77 загальноосвітніх шкіл, з яких 26 – опалюється газом. З метою успішної роботи в осінньо–зимовий період та забезпечення паливом навчальних закладів району, наголосив заступник начальника відділу освіти райдержадміністрації Іван Шеверя, відділ освіти провів тендер на закупівлю вугілля на суму 1 млн.260 тис.грн та дров на суму 165 тис.грн. Крім того, у залишку на складах ЗОШ залишається 500 тонн вугілля з минулого опалювального сезону. На сьогодні в школи поставлено 560 куб. м дров, що становить 50 відс. від норми. За програмою енергозберігаючих технологій проведено тендер на закупівлю метало пластикових вікон та дверей на суму 550 тис.грн. і вже встановлено 165 вікон та дверей. На початок опалювального сезону, запевнив виступаючий, всі котельні будуть готові до роботи.

Заклади культури, як інформував начальник відділу культури райдержадміністрації Василь Барановський, до зими готуються також з відповідальністю. Із виділених 146,6 тис.грн. на капремонт бібліотек використано 123 тис.грн., на дитячі школи мистецтв виділено 333, 1 тис. грн., використано – 133,1 тис.грн, на Будинок культури виділено 299,9 тис.грн., використано 120, 0 тис.грн. Заборгованість по енергоносіях у 2007 р. по закладах культури нема.

На проведення робіт з підготовки лікувальних закладів району до осінньо–зимового періоду заплановано 902,5 тис.грн., з яких на сьогодні використано 752,тис.грн. Із 71 медичного закладу майже 58 готові до зимового періоду, а в цілому готовність становить – 82 відс. Із 34 котелень 28 вже готові до опалювального сезону. Завершені всі сантехнічні роботи по АГК, терапевтичного, кардіологічного та неврологічного відділень. Ведуться монтажні роботи по заміні двох котлів центральної котельні, сантехнічні роботи в урології, СПК, очного та ЛОР відділень. Словом, медичні заклади району, наголосила заступник головного лікаря відділу з питань охорони здоров’я Тетяна Лебедєва, до роботи в зимовий період будуть готові вчасно.

Не скаржитись, а діяти нам треба

Самоврядування – це ініціатива з села, селища, – мовив голова облради, підсумовуючи сказане. І правильніше було б не скаржитись, далі вів Михайло Кічковський, як оце звучало сьогодні в залі з уст окремих сільських голів, що нема грошей на розв’язання тих чи інших проблем самоврядної території, а поміркувати, де заробити гроші, вишукати в рамках чинного законодавства резерви наповнення місцевих бюджетів, а вони – як на долоні: земля, надра, ліс, комунальна власність, яка повинна служити територіальній громаді. Так, є чимало нерозв’язаних проблем на селі: доймає інфраструктура, незадовільний стан доріг, транспорту, телефонізації, безробіття. Але вирішити їх можна шляхом утвердження на місцях стратегічних програм соціально–економічного розвитку та на ближчу перспективу. Тим більше, що і обласні депутати, і керівництво області охоче йдуть назустріч самоврядним громадам, якщо ті не стоять осторонь суспільно – політичного життя країни, області, регіону. Тобто, сьогодні необхідно змінювати село та життя в ньому власними силами. І це має бути не самоціль, а любов до своєї малої батьківщини, де проживають родини, друзі, колеги, односельці. Тобто, сенсом життя.

–Як сказав Віктор Ющенко:» Гідне життя громадян було і залишається для мене основним сенсом проведення змін у державі». Це той приклад, що вартий наслідування, – зазначив Михайло Кічковський.

На цій оптимістичні ноті господарі району подякували учасникам наради–семінару за цікаву, змістовну зустріч, але зал не порожнів. Ще довго сільські голови обмінювались думками, баченням розбудови очолюваних самоврядних територій та підходили до голови облради з різних питань. Звідси, власне, і сенс спілкування, задля розвитку прекрасного у всіх відношеннях рідного краю та нашої України.

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати